Последняя атака стала одной из самых масштабных одновременных атак на украинскую торговую и логистическую инфраструктуру. Под удар попали объекты Rozetka, "Эпицентра", "Новой пошты", NOVUS, MTI и Fozzy Group. В частности, был уничтожен крупнейший распределительный центр Rozetka в Броварах, сортировочный центр "Новой пошты" в Киеве, поврежден логистический центр NOVUS, а Fozzy Group сообщила о разрушении четырех распределительных центров. Блиц-интервью "Интерфакс-Украина" с главой Ассоциации ритейлеров Украины (RAU) Андреем Жуком о влиянии на рынок и возможных вариантах трансформации отрасли.
(текст подается на языке оригинала)
– Чи чекати українцям дефіциту товарів?
– Підстав говорити про загальнонаціональний дефіцит продуктів харчування, побутової хімії чи товарів для дому наразі немає. Великі мережі мають кілька складів, альтернативні маршрути постачання, власний або контрактний транспорт і можливість перерозподіляти товарні потоки між регіонами. І український ритейл з початку повномасштабного вторгнення неодноразово доводив можливість забезпечувати продовольчу безпеку країни.
Водночас локальні й короткострокові перебої можливі. Якщо на знищеному складі була сконцентрована значна кількість певної категорії товарів, у конкретних магазинах або регіонах асортимент тимчасово може звузитися. Частину товарів доведеться терміново переміщувати з інших складів, повторно замовляти у постачальників або замінювати аналогами.
Система зазнала серйозного удару, однак український ритейл має досвід роботи після втрати магазинів, складів і логістичних об’єктів та вміє швидко перебудовувати постачання.
– Чи просяде український ринок товарів?
– Окремі компанії відчують дуже значний фінансовий та операційний удар. Йдеться не лише про будівлі, а й про товарні залишки, техніку, автоматизоване обладнання, транспорт, зупинку операцій і витрати на відновлення логістики. Проте руйнування кількох великих об’єктів саме по собі не означає падіння всього українського товарного ринку. Найближчим часом ми, найімовірніше, побачимо перерозподіл потоків між складами, зростання навантаження на інші логістичні центри та тимчасове уповільнення окремих операцій.
Для маркетплейсів і служб доставки наслідки можуть бути особливо відчутними, оскільки від їхньої інфраструктури залежать тисячі малих і середніх продавців. Водночас Rozetka після попередніх ударів повідомляла, що продовжує працювати у звичному режимі, що свідчить про наявність резервних процесів.
– Чи можливе різке зростання цін?
– Ризик додаткового тиску на ціни є, але різкого загального подорожчання всіх товарів лише через одну атаку очікувати не варто. Бізнес отримає додаткові витрати на оренду й облаштування нових приміщень, зміну маршрутів, резервний транспорт, охорону, страхування та відновлення запасів. Частина цих витрат з часом може позначитися на собівартості.
Однак ціни формуються не лише логістикою. Вони залежать від закупівельної вартості, курсу валют, енергоносіїв, пального, заробітних плат та конкуренції. Тому найпершим наслідком може бути не загальне подорожчання, а тимчасове зникнення окремих позицій, скорочення акцій або заміна товарів аналогами.
– Як бізнес перебудовуватиме логістику?
– Основна стратегія – децентралізація. Бізнес менше концентруватиме великі обсяги товару в одному місці та активніше розподілятиме запаси між кількома складами, регіонами й торговими точками. Також можливий сценарій прямих поставок від виробників і дистриб’юторів безпосередньо в магазини. Класична модель передбачає, що товар спочатку надходить до великого розподільчого центру, а вже звідти – у торговельні точки. В умовах постійних атак частина мереж домовлятиметься з постачальниками про доставку в магазини в обхід центрального складу.
Ми також побачимо: використання кількох менших складів замість одного великого, збільшення резервного автопарку та кількості перевізників; дублювання IT-систем і маршрутів; зменшення надлишкових складських залишків; швидше переміщення товарів зі складів безпосередньо в магазини.
Повністю замінити великий розподільчий центр десятками малих складів швидко неможливо. Це потребує нових приміщень, обладнання, персоналу, транспорту та перебудови облікових систем. Крім того, децентралізована логістика зазвичай дорожча в управлінні. Тому бізнес шукатиме баланс між ефективністю централізованої моделі та безпекою розподіленої системи.
– Що робити малому бізнесу?
– Малим підприємцям, які продають через маркетплейси та користуються поштовою доставкою, важливо не залежати від одного каналу. Варто, де це можливо: зберігати товар у кількох локаціях; працювати з кількома службами доставки; мати резервний канал продажів; регулярно створювати резервні копії баз замовлень; не концентрувати критичний запас на одному складі маркетплейсу; завчасно пояснювати клієнтам можливі затримки.
Для невеликої компанії навіть коротка зупинка великого логістичного партнера може означати втрату продажів, тому диверсифікація сьогодні є не питанням комфорту, а елементом виживання бізнесу.
– Чи можливі масові затримки доставок?
– Локальні затримки та перенаправлення відправлень можливі. Особливо це стосується посилок і товарів, які перебували безпосередньо на уражених об’єктах. Проте наразі немає підстав говорити про зупинку доставки по всій країні. Великі оператори мають мережу терміналів і можуть перекидати частину навантаження на інші об’єкти. Саме тому ефект, найімовірніше, буде нерівномірним: окремі напрямки можуть працювати повільніше, але система загалом продовжуватиме функціонувати.
– Як держава може допомогти бізнесу?
Передусім потрібні швидкі та практичні рішення: пільгове фінансування для відновлення складів, магазинів і виробництв; прискорені процедури отримання дозволів на нові логістичні об’єкти; податкові відтермінування для постраждалих компаній; компенсація частини витрат на страхування воєнних ризиків; підтримка релокації обладнання та запасів; розширення програм гарантування кредитів; сприяння імпорту критичного обладнання для відновлення.
В Україні вже діє програма страхування воєнних ризиків для бізнесу. Уряд в березні 2026 року збільшив граничну компенсацію за пошкоджене або знищене майно до 30 млн грн, а компенсацію страхової премії – до 3 млн грн. Водночас для масштабів великих логістичних центрів ці суми не покривають повних збитків, тому механізм потребує подальшого розширення та залучення міжнародних фінансових інституцій.
