16:00 31.05.2022

Товарные биржи очень позитивно отреагировали на успехи ВСУ в апреле, торги будут возобновляться и наращивать эффективность – директор УУБ

17 мин читать
Товарные биржи очень позитивно отреагировали на успехи ВСУ в апреле, торги будут возобновляться и наращивать эффективность – директор УУБ

Эксклюзивное интервью директора Украинской универсальной биржи Сергея Гладкого агентству "Интерфакс-Украина" об обстановке в отрасли и бизнес-среде после российского вторжения, а также о разработке компанией собственной электронной торговой системы (подается на украинском языке)

Текст: Алексей Козаченко

- З якими біржовими товарами ви працювали до війни і з якими працюєте зараз?

- Ми на ринку біржової торгівлі з 1997 року, і за цей час у нас було понад 20 напрямків. Якщо брати основні, з якими можна працювати, то це продаж необробленої деревини і пиломатеріалів. Цей ринок дуже активно відновлюється. Ми в цій площині працювали з самого початку, коли з’явилася торгівля необробленою деревиною.

Із земельними аукціонами теж працювали ще з "молоточками". Це були живі аукціони, що проходили в присутності учасників по всій Україні. Зараз все здійснюється через систему ProZorro, ми там присутні і доволі активно включилися в цей процес, як і в оренду та приватизацію державного майна. Зараз чекаємо на відновлення великої приватизації, яка проходить у співпраці з ProZorro.

Наразі робота ведеться за всіма "довоєнними" напрямками, незважаючи на важке положення в Україні через війну та ведення військових дій. Ми спростили багато процедур і знизили тарифи, оскільки наша мета і задача - зберегти роботу бізнесу по відновленню економіки, і до цього ми докладаємо максимум зусиль. Також ми намагаємося рухатися так, щоб було комфортно і нам, і ринку, його учасникам, продавцям і покупцям.


- Назвіть кількість бірж в Україні після реформи 1 липня 2021 року і після початку війни.

- До введення ліцензування діяльності бірж в Україні їх було близько 500-600. Ми бачили, що постійно працює 20-30 повноцінних бірж, у них були достойні показники і ресурси. На сьогодні ліцензію отримали три товарні біржі, і ми були одними з перших. Це доволі цікавий процес.

Наразі працює дві біржі. Українській міжбанківській валютній біржі на період дії військового стану призупинили ліцензію. Знаю, що мої колеги з інших регіонів подавали документи на отримання ліцензії. На жаль, війна внесла свої корективи, але гадаю, що при сприятливій ситуації 5-10 бірж могли б отримати ліценції і працювати.

В кожному регіоні України є 20-30 бірж, які надають якісний сервіс. Вони не настільки великі, щоб вести самостійну роботу, і ми їх зараз залучаємо за агентською програмою. Тобто вони нам допомагають налагодити технічні процеси і забезпечити представлення нашої біржі в інших регіонах. Зі свого боку ми надаємо їм власну експертизу й забезпечуємо проведення торгів у системі УУБ. Тобто є взаємодія: ми підтримуємо колег, а вони - нас. Така ситуація сьогодні. До реформи 2021 року бірж було багато, багато з них створювалися для ситуативного продажу чи під конкретного покупця, тому не можна сказати, що вони працювали.


- Як ви оцінюєте перспективи відновлення української економіки восени?

- З початку війни всі процеси зупинилися через низку об’єктивних причин, однак працювати потрібно, навіть просто щоб зберегти колективи і виробництво. Тому ринок дуже позитивно відреагував на поновлення прозорих торгів, які надають право кожному брати участь, перемагати і мати гарантії, що ти отримаєш товар після перемоги. Дуже швидко відновили роботу після деокупації Чернігівська і Сумська область, їх ринок пристосовується.

Тому відновлення однозначно буде, і економіка перезапускається. Звісно, за новими правилами і у нових реаліях, тож на осінь прогнозувати важко. Втім, усі передумови є, і ті досягнення наших ЗСУ, які вони зараз показують, свідчать, що ринок відновлюватиметься і нарощуватиме темпи. Тобто він не зупинився в тому обсязі, в якому міг би зупинитися.


- Розкажіть, що сталося з електронною торговою системою 24 лютого, після вторгнення країни-агресора РФ?

- Для всіх було шоком 24 лютого, коли робота все ще йшла за інерцією. Тобто торги запущені і мали відбуватися, але 24 лютого в один момент ми зіткнулися з тим, що всі сервіси були відключені.

Річ у тім, що це була орендована торгова система, яку ми використовували ще до того, як отримали ліцензію. Ринок на ній мав певні напрацювання, і ми користувалися нею, поки наша власна система була в розробці. Але 24 лютого ця система вимкнулась, і нам довелося скасувати низку торгів у перші три тижні війни. Ми скасували все, бо не було доступу в систему. В країні був певний хаос банківської, клієнтської системи і системи самих торгів. Це дало нам поштовх: буквально за місяць ми доробили, протестували і запустили власну систему. Тепер, завдяки усім нашим співробітникам і колегам, вона працює, і досить успішно.

Запустити свою систему ми змогли з 19 квітня, і до кінця місяця держлісгоспи у нас заробили 144 млн грн і продали 48 тис. кубів деревини. Це непоганий показник, враховуючи, що частина областей знаходиться під тимчасовою окупацією. В наших торгах у квітні взяли понад тисячу учасників. Так ми вийшли з ситуації: задіяли всі свої ресурси, вийшли із власною системою і поновили роботу ринку. І вже у травні показники зросли фактично у 10 разів: державні лісгоспи продали на УУБ майже 500 тис. куб. м деревини й пиломатеріалів. Це навіть більше довоєнних обсягів лютого та січня разом узятих, отже ринок відновлюється швидко.


- "Падіння" системи в лютому не призвело до зриву контрактів і необхідності відшкодовувати збитки?

- Всі попередні контракти були укладені і внесені до державного електронного обігу деревини. Відповідно, контракти виконувалися, хоча й з маленькими поправками. У нас були попередні аукціони. Наприклад, укладені тоді в Чернігівській, Сумській і Харківській області контракти неможливо виконати фізично навіть зараз, тому їх довелося анулювати через об’єктивні причини. Так що зриви контрактів були. Це був переломний період, який ми успішно перебороли і впоралися із ситуацією.


- У УУБ залишилися зв’язки або спільні проекти з Росією? Чи змушені ви користуватися їх софтом чи послугами?

- Ні, зовсім. З 2014 року зупинені всі проекти з РФ, коли ще ніякої повномасштабної агресії не було. Відповідно, й сьогодні ми не працюємо ні з РФ, ані з тимчасово окупованими територіями. Наразі проводимо моніторинг клієнтів, де можуть бути російські засновники чи якісь зв’язки з країною-агресором. Ми ці зв’язки виявляємо і працювати з такими клієнтами не будемо, причому як із Білоруссю, так і з Росією.


- Вже порахували збитки на цьому падінні своєї торгової системи?

- Порахуємо, коли закінчиться війна, і якщо у нас буде така можливість і мета підрахувати. А зараз це недоцільно робити. На сьогодні є втрати значно більші. Фінансові втрати поновляться, а людські - ні.


- Які справи з персоналом, вдалося зберегти основу колективу?

- Моя позиція як керівника - зберегти саме колектив. Колектив, який працює, має здібності, навички і процеси, ми поки що зберегли. Війна змусила деяких наших співробітників покинути свої домівки, особливо в перший період загострення. Деякі зараз за кордоном, деякі - в інших областях, але сучасні комунікації дозволяють нам проводити роботу дистанційно і при цьому успішно працювати.

Втрат колективу у нас немає, слава Богу. Ми зберегли робочі місця, всіх людей на своїх місцях і на своїх процесах, завдяки чому ми змогли швидко поновити роботу і відновити всі ті напрямки, які сьогодні можуть реально працювати.

В нашому штаті  працює понад 50 людей. В Сумській області є філія, вона там залишилася і зараз відновлює свою роботу. В Харкові така ж ситуація.


- Чи змінювався соціальний пакет?

- Ні. На початку війни ми навіть забезпечили оплату в подвійному розмірі, аби у людей була фінансова "подушка", щоб у стані цього стресу вони бодай за матеріальну частину не турбувалися і змогли адаптуватися до реалій.


- Які гуманітарні та благодійні програми зараз проводить УУБ?

- В перші дні війни ми одразу почали всю роботу - від звичайної фізичної праці, побудови блокпостів забезпечення харчування, плюс підключилися благодійними внесками. Організація купувала паливо, допомагали біженцям, наші співробітники в вільний час у перші два-три тижні після вторгнення допомагали переселенцям і дітям, перераховували вільні кошти. Я особисто зустрічав людей із Сумської області.

Тих, у кого була загроза знищення, ми переправляли в Полтаву, на захід України, допомагали де могли. Частина включилася в тероборону, вони і зараз там задіяні. Де тільки можна було чимось допомогти - були наші співробітники.


- Які законодавчі зміни з початку війни вплинули на вашу діяльність?

- Основні зміни на час війни введені в закупках. Нема так званого торгу, ставки закриті, процедура спростилася. Сільськогосподарські землі зараз не торгуються на аукціоні, комунальні державні підприємства призупинили виставляти нові квоти на неї на місцях. Хоча вже почалося поновлення, це і оренда, і продаж майна, що перебуває в комунальній власності. В основній своїй масі зараз заключаються угоди оренди будівель, в меншому ступені - їх продажу. 

Дуже вплинуло на нашу діяльність закриття доступу до реєстрів. Відповідно, підготовчі процеси для земельних торгів призупинилися на виготовленні технічної документації і техпаспортів на об'єкти. Війна внесла корективи, але зараз все поновлюється і набирає обертів.


- Наскільки почастішали відмови учасників біржових угод від виконання своїх зобов’язань?

- Нечасто, але це відбувається, з об’єктивних і необ’єктивних причин. З початку війни дійсно є відмови виконання зобов’язань – там, де неможливо було поставити продукцію. Ми з такими відмовами працюємо, з’ясовуємо всі обставини, які на це вплинули, і приймаємо відповідні рішення.


- Часто бувають недобросовісні учасники, які спочатку укладають контракти, а тоді їх не виконують? Як біржа може з цим боротися?

- Ми постійно проводимо моніторинг і стежимо за виконанням зобов’язань і за відсотком виконання. Якщо учасник з якихось причин відмовляється відвантажувати товар або забирати чи оплачувати придбану продукцію, ми збираємо пояснення від учасників і продавців. Кожну ситуацію розбираємо індивідуально. Якщо це справді недобросовісне виконання учасником своїх зобов’язань, тоді можливий штраф з так званих гарантійних внесків. Якщо це відбувається постійно, то учасник може бути оштрафований, а в деяких випадках навіть відсторонений від участі в торгах на певний період. Це від одного до трьох місяців.


- Як працює біржа: який відсоток вона може брати з кожної угоди і на яких додаткових послугах може заробити?

- Більшість процесів роботи біржі регламентовані, і біржа заробляє свою комісію, наприклад, на ринку деревини це 1%. Ми знизили тарифи на третину для підтримки наших учасників в умовах воєнного стану. На інших напрямках діють схожі механізми, там комісія від 0,1% і далі є градація. Зароблені кошти ми можемо направляти на розробку нових інструментів для застосування в біржовій діяльності.


- Як щодо відкриття ринку пиломатеріалів? В чому він подібний до ринку деревини і які на ньому є нюанси?

- Ринок пиломатеріалів у нас вже працює, тобто ми відновили роботу в цьому напрямку. Майже всі державні лісгоспи мають свої виробництва і виробляють стандартні пиломатеріали: заготовки для європіддонів, різну мозаїку, паркетну дошку. Це вже матеріли, які можна далі на переробку пускати. Частина лісових господарств вже вийшла на ці торги, і ми бачимо динаміку.

Для клієнтів це практично ті ж самі торги, які відрізняються лише найменуванням продукції. Відмінність в тому, що в цих торгах можуть брати участь також іноземці-нерезиденти - ці матеріли ідуть на експорт. Це трішки інша продукція з іншими класифікаторами і характеристиками, але торги нею уже запущені і набирають обертів. Уже практично всі області підключилися, і кількість аукціонів зростає.


- Які біржові товари плануєте в майбутньому ввести в торг, а якими взагалі не будете займатися, скажімо, тією ж криптовалютою або зброєю?

- Ми намагаємося розвиватися в тих напрямках, де в принципі можемо розвиватися і запропонувати нові інструменти, нові можливості для учасників і державних підприємств. Зараз у нас є плани на аграрну продукцію. Криптовалюта і зброя - це ніші спеціальні, ми поки що їх не плануємо, але це може бути.


- А як ваші учасники вирішуватимуть питання з експортом зернових через заблоковані порти? Чи торги ними почнете вже тоді, коли Україна нормалізує агроекспорт?

- Розблокування українських портів - питання світової ваги, від цього залежить продовольча безпека далеко за межами нашої країни. Сподіваємося, що найближчим часом керівництву держави, ЗСУ та нашим міжнародним партнерам вдасться забезпечити морський експорт.


- А як щодо конкуренції у торгівлі soft commodities із зернотрейдерами, які впевнено почуваються на цьому ринку?

- В умовах конкуренції народжуються гарні ідеї і інструменти. Вона дає розвиток не тільки трейдерам. На будь-який ринок можна зайти, якщо у вас є гарні ідеї і вигідний для всіх учасників ринку план їхньої реалізації, який буде доступним, забезпечить процес торгів, їхнє планування і тощо - чому ні? Жоден ринок не є закритим на сьогодні.


- Як щодо таких інструментів моніторингу, як індекс необробленої деревини, зокрема. Що планується в цьому напрямку?

- Індикатори мають велике значення для роботи ринку, це однозначно. Ми теж розробляємо власні, тож певний час нам знадобиться для відновлення повноцінної роботи. Індекси у нас будуть, ми в цьому напрямку рухаємося, вони будуються на результатах попередніх торгів. Реалії внесли зміни і в ціни, і в логістику. Тому, гадаю, найближчим часом такий індекс з’явиться. Ми вже довго працюємо з торговими даними. Розраховуємо цінові показники, збираємо і модернізуємо статистику. Тож поява індикативу - питання вже найближчого часу.


- З 1 липня необроблена деревина стала обов’язковим біржовим товаром. Наскільки великим було невдоволення лісгоспів і суб’єктів господарювання тим, що їм потрібно працювати через товарні біржі?

- Будь-які зміни в налагоджених процесах можуть викликати невдоволення, це звичайна ситуація. Біржові торги самі по собі забезпечують справедливу ціну на товар і усувають можливості для тіньових схем. Тут всі працюють в рівних умовах і мають однаковий доступ до ресурсів.

Можливо, це подобається не всім учасникам ринку. Ми розуміємо, що можуть бути схеми якісь: кому давати сировину, кому не давати в тому чи іншому обсязі.  Зміни правил завжди викликають обурення у тих, хто працював з тіньовими схемами.

Натомість чесним підприємцям, у яких налагоджене виробництво, стало значно простіше. Їм не потрібно шукати якісь шляхи для забезпечення свого виробництва сировиною, щоб виготовляти продукцію. Вони можуть уже наперед планувати свої обсяги і ресурси.

Скорочення тіньового сектору видно на прибутках державних лісгоспів. У нас була статистика на 2021 рік, за якою за півроку прибутки лісових господарств зросли на 57%, з 12 млрд грн до 20 млрд грн. Раніше ці прибутки отримував будь-хто, крім державного виробника. Саме тому УУБ прагне 100%-вої реалізації на електронних біржових торгах, де і формується ціна, яка, власне, й регулює ринок.


- Цілком імовірно, що саме це допомагає зараз лісництвам в умовах війни з РФ.

- По-перше, це забезпечення їхньої діяльності, бюджет на відновлення. По-друге, у них буде більше коштів, які вони зможуть залучати для відновлення лісів, закупки більш сучасної додаткової техніки, боротьби із шкідниками, заліснення. Всі процеси взаємозв’язані, і коли бюджет наповнюється, вони можуть вкладати в свій розвиток більше.


- Розкажіть про проблемні активи, майно банків, арештоване майно і майно в заставі - що змінилося з початку війни?

- Кількість такого майна для продажу трішки зменшилася, і клієнтська база відреагувала відповідно. Підвищилися ризики на придбання взагалі всього майна. В довоєнний час у нас були такі великі угоди, як майно банка "Хрещатик" за 425 млн грн в 2021 році, "ВТБ банка" за 300 млн грн, "Родовід банка" теж близько 280 млн грн. Наразі торги відбуваються регулярно, ми продовжуємо забезпечувати супровід учасників, допомагаємо складати документи, консультуємо - тут для нас нічого змінилося. Якщо з’являються нові об’єкти, ми з ними працюємо незалежно від їхньої категорії: чи це податкова застава, чи арештовані активи.


- Назвете найбільші виставлені на продаж лоти?

- На жаль, зараз немає статистики за такими об’єктами, ми чекаємо великої приватизації. Там є об’єкти, з якими дійсно можна попрацювати і які нам дадуть змогу реалізуватися.


-  Через війну проводиться менше угод, здається, що зацікавленість до українських активів падає. Це все насправді так?

- У нас йде війна, і це підвищує ризики роботи з об’єктами і вкладання в них коштів. Плюс є ще фінансова складова - такі активи дорожчають через "відпущений" курс гривні. На сьогодні активи, які найбільше всіх цікавлять, це більше захід України і центр. Тобто певні ризики є, і ринок на це певним чином реагує. Ці фактори війни дуже впливають, і що головне - вони мінливі.

У нас є так звані корпоративні клієнти. Великі виробництва також всі ризики зважують, їхня зацікавленість нікуди не дівається, але зваживши всі за і проти, вони говорять: "Почекаємо. Ми цей об’єкт хочемо і будемо за нього боротися, однак поки що нам потрібно витримати певний час, щоб мати змогу взяти участь у його придбанні".

Хоча знову ж, той фактор, що нарешті відкрилися реєстри і нотаріуси можуть оформлювати нерухомість, і буде потрібним поштовхом. З відкриттям реєстрів клієнт зможе переоформлювати і продавати придбане майно, тобто клієнти будуть більш позитивно ставитися до придбання такого майна.


- Як щодо земельних угод. Чи є по Україні "регіональні аномалії" з неочевидним попитом або ціною з урахуванням російської загрози?

- Цікавість до придбання землі ніколи не зникає. Все одно клієнти ідуть і такі лоти з’являються. Ми повинні розділяти фактор оренди і продажу сільськогосподарської землі, що знаходиться на територіях населених пунктів. Але зараз договори оренди на рік укладаються не через торги, а через місцеві військові адміністрації. Тож всю картину по оренді землі ми побачимо, гадаю, вже коли закінчиться війна і все повернеться у свої реалії.

Щодо продажу земель цікавість є - бізнес повністю не зупинився. Регіонально це центральна і західна Україна. Якщо хтось мав плани розвитку, він хоча й зменшив зараз свої апетити, але в будь-якому разі рухається до купівлі земельних ділянок і розвитку свого бізнесу.


- В розмові ви казали, що біржа спрощувала процедури торгів. Що саме було зроблено?

- Ми зменшили винагороду для клієнтів та фінансове навантаження, адаптували свою електронну торгову систему і зменшили документообіг, бо не всі можуть оперативно передати документи для участі в торгах, забезпечуємо супровід клієнтів на кожному етапі. Працює кол-центр, щоб клієнт вчасно заявився на торги, придбав відповідний супровід після договору, щоб фінансова діяльність не зупинялася через перерахування. Тому всі ці напрямки є в комплексі.


- Вас атакували 24 лютого. З початку року, взагалі, на інфраструктуру України було багато кібератак. А як потім - кібератаки продовжилися чи затихли?

- На будь-яку систему в інтернеті завжди є атаки, її завжди намагаються зламати. Ніхто не застрахований. Такі компанії завжди під загрозою того, що систему можуть зламати або перевантажити до повної зупинки. Створюючи власну систему, ми підійшли до цього відповідально - там достатньо захистів. Кожного дня це все моніториться, і якщо треба ще щось додати, щоб нас не зламали, ми це робимо. Для цього в нас є цілий колектив айтішніків.


- Як часто надходять негативні рекламації від користувачів через те, що не вдалося вчасно зайти в систему, придбати лот тощо?

- Коли на один лот у нас є декілька учасників, то всі не можуть бути задоволеними. Інколи бувають скарги, що "ми не змогли перемогти". Я їх називаю побутовими зверненнями. Так, люди інколи намагаються використати паролі від інших систем або пропадає інтернет Нажаль, ці ризики супроводжують обидві сторони, можуть бути певні проблеми, але від них не застрахуєшся. Але, на жаль, є регламент.

Щоб не виникало побутових негараздів, ми намагаємося максимально інформувати клієнтів. Наприклад, переглянули лоти в системі, які плануються для проведення торгів, можна за п’ять днів до аукціону в торговій системі. Щойно з’являються нові аукціони, у нас іде розсилка на електронні адреси. Можна зайти на наш сайт і переглянути все, що виставляється. Ще є у нас підписка на Телеграм-канал і Viber. Тобто якогось дискомфорту отримання інформації наразі немає. У нас працює кол-центр, і всі технічні питання доволі оперативно вирішуються.

Якщо вже з боку клієнта є якісь негаразди, скажімо, з інтернетом чи комп’ютерною технікою, це вже його клопіт. Він має розуміти, що перед торгами повинен підстрахуватися, щоб у нього був доступ до системи. З нашого боку все зроблено, і я вважаю, що йдеться про один із найкращих показників зручності для клієнта. І лише від клієнта залежить, щоб бути акредитованим, заявитися на торги і мати доступ до інтернету.


- Ви допускаєте можливість продажу власної торгової системи чи її частин, або її спільне використання з іншими біржами чи держпідприємствами?

- Це не буде розмова про продаж. Заглядати наперед не будемо, але це може бути оренда чи спільне використання. Це бізнес, поглянемо на реалії.

Зараз система зовсім "свіжа". Ми заклали в неї увесь той функціонал, який хотіли, і у нас іде паралельна робота із вдосконалення, виявлення можливих недоліків. В планах є ще доопрацювання і зміна функціоналу, оскільки ми хочемо знайти інші ринки. Саме тому я  гадаю, що система на сьогодні приваблива і орієнтована на такий складний процес, як торгівля. Якось будемо вирішувати. Час покаже.

РЕКЛАМА

ПОСЛЕДНЕЕ

аirBaltic немедленно возобновит полеты, как только воздушное пространство Украины будет открыто, - Мартин Гаусс

Надеемся избрать новых судей ВАКС до конца этого года, возможные связи с государством-агрессором проверяем тщательно – судья ВАКС, член ВККС Колиуш

Поддержка Украины на пути к справедливости должна была постоянной, потому что это работа на годы и десятилетия – генпрокурор

Глава "Центрэнерго" Андрей Чуркин: Нам удалось вернуть и поставщиков угля, и покупателей электроэнергии, поэтому ОЗП пройден успешно

Директор Государственного центра занятости Жовтяк: Наша задача - изменить стереотип, что мы "биржа труда"

"Укртелеком" увеличит объем инвестиций минимум на 70% в 2024г - гендиректор

Мы реально боремся за то, чтобы биржевой рынок агро существовал – член НКЦБФР Ильин

Ситуация с заоблачными ценами на картофель в 2024-2025 МГ не выровняется - вице-президент УАВК

Сложный процесс замены обязательного страхования требует продления переходного периода закона "О страховании" до конца года

Немчинов: формирование сильного Центра правительства позволит "правительственной машине" работать слаженно и стабильно

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА