Эксклюзивное интервью первого вице-президента Всеукраинской ассоциации пекарей и директора ООО "Киев Хлеб" (ТМ "Киевхлеб") Юрия Дученко агентству "Интерфакс-Украина" о том, почему важно продлить доступ хлебопекарской отрасли к газу украинской добычи по льготным ценам (приводится на украинском языке)

Текст: Алексей Козаченко

- Наступного місяця закінчується дія постанови Кабінету міністрів №489 від 29 квітня про забезпечення виробників соціально значимих продуктів харчування газом українського видобутку за пільговими цінами. Які наслідки чекають на галузь, якщо зупиниться доступ до пільгового газу, як це відобразиться на ціні хліба і який відсоток заводів може зупинити роботу?

- Здорожчання ціни на газ після закінчення дії постанови №489 за відсутності компенсації підвищення цін неминуче призведе до колапсу в діяльності багатьох підприємств галузі, яка і без того знаходиться в дуже складному становищі. Це призведе до перебоїв у постачанні до закладів торгівлі, забезпеченні ЗСУ, а також до істотного зниження надходжень до бюджету. Крім того, за оптимістичним прогнозом хліб подорожчає як мінімум на 10%, що становить загрозу продовольчій безпеці і посилить соціальну напругу.

Енергоносії займають значну частину собівартості виробництва хліба, тобто наша продукція дорожчає приблизно на той же відсоток, на який і енергоносії. Щодо зупинки роботи, на сьогодні вже зупинили свою діяльність до 20% підприємств хлібопекарної галузі, які постраждали внаслідок військових дій, були анексовані и чи взагалі розбомблені. Гадаю, здорожчання газу та інших складових собівартості призведе до закриття ще декількох підприємств, можливо, зупиняться ще до 10% об'єктів.

- Наскільки я розумію, закриття заводів залежатиме від регіонів: приміром, в постраждалих від війни східних регіонах закриються орієнтовно 15% підприємств, а в західних - 3%...

- Воно дійсно призведе до того, що на заході України підприємства зможуть виробляти продукцію, але доставити хліб і заплатити за логістику буде набагато дорожче. На початку війни нас дуже підтримали міністерства. Ми організували логістику, "Укрзалізниця" підключилася до спільного проекту, і ми фактично забезпечили хлібом населення, фронт, прикордонні регіони і навіть окуповані території. Але якщо закриваються місцеві підприємства, то логістика "ляже" в значну ціну хліба.

- Яка середня ціна на природний газ була в період, поки він надавався на пільгових умовах? Як вона змінилася з квітня і яка зараз його ринкова ціна, без пільги?

- Ринкова ціна на газ до липня була в межах 26-28 грн/куб. м, але далі вона різко підскочила. В той же час в Україні зараз достатньо газу власного видобутку, оскільки закрилося багато підприємств, і на ринку не такий попит, як до війни. Постанова №489 віднесла хлібопекарів з іншими виробниками соціальних продуктів до захищених споживачів, які матимуть право купувати газ за ціною 32 грн/куб. м. Тобто ми купували за цінами, що пропонував газовий ринок, дешевше, ніж прописано постановою, і це нас влаштовувало. Але минулої п’ятниці торги закрилися з ціною 40 грн/куб м. Більшість підприємств подали заявки на вересень і купуватимуть природний газ у "Нафтогазу" згідно з цією постановою по 32 грн/куб. м

Втім, дія цієї постанови закінчується саме 30 вересня. Тобто в жовтні за такою ціною купувати ми не зможемо. Як ростимуть ціни, важко сказати, але прогнозують 50-60 грн/куб. м, а може й більше. Це нас дуже хвилює, тому що газ у ціні хліба складає 1-3 грн, а при подорожчанні ця цифра, відповідно, зросте - пекарі змушені будуть піднімати ціну.

В той же час хліб як індикатор стабільності, і всі знають, як люди реагують на такі зміни. Тому, розуміючи цю соціальну напругу, а також щоб заспокоїти людей, ми шукаємо компроміс. Обсяг газу, який потребує хлібопекарна галузь, приблизно 5 млн куб. м на місяць чи трохи більше - це залежить від попиту. Взимку потреби збільшуються, додається котельне опалення підприємств. Але це копійки на тлі того соціального вибуху, який можна спровокувати.

- Але ж 5 млн куб м/міс. - не так багато. Цей обсяг на аукціонах іноді продавався за один день, було й по 9-12 млн куб. м, і навіть більше. Будемо чекати, що Європа свої газосховища заповнить і ціна перестане так рости…

- Так, Європу сьогодні лякають холодами, призупиненням поставок, а ціна на газ вже більше EUR3 тис. Для них це шок, і невідомо, як Європа це проходитиме з огляду на те, як вони жили раніше. Але час звикати до реалій. Наприклад, одразу після російського вторгнення ми жили без хліба і газу, втім уже в перші дні війни хлібозаводи змогли налагодити логістику і працювати під обстрілами. Ми були як на фронті, тільки на продовольчому.

- Так, я тоді був у Києві і бачив, як "Київхліб" змінював асортимент: яким він був соціальним в березні і яким став зараз.

- Ми тоді суттєво скоротили асортимент, щоб спочатку масово нагодувати людей хлібом, а коли стало більш-менш спокійно, налагодили повноцінну роботу. У нас є люди, які чотири місяці не виїжджали із заводу, жили в бомбосховищі і виходили на роботу. "Київхліб" зробив величезну роботу, як і наші захисники, і ті, хто годує людей - це дійсно герої, які потребують захисту, і їхній вклад в перемогу повинний бути відомим.

- Чи були якісь труднощі у виконані постанови №489? Для хлібопекарної галузі достатньо просто отримати пільговий газ? Може, виникають проблеми під час торгів, закупок, порушуються контракти?

- Хлібопекарна галузь нею фактично не користувалася, тому що до липня газ купували за ринковою ціною, котра, як я вже сказав, була меншою за вказану у постанові. Але найбільша перевага цього документу полягає в тому, що він захищає споживачів природного газу в умовах військового стану.

- А за час дії постанови ціни на газ власного видобутку з'явилися хлібозаводи, які б могли закуповувати газ "по ринку", не за пільговими цінами?

- Сьогодні 90% промислових хлібозаводів для випікання продукції використовують природний газ. Хлібопекарі з вдячністю згадують рішення уряду та можливість придбання газу власного видобутку за пільговою ціною з останньої декади січня і по квітень. Фактично, це врятувало нас від зупинки і дозволило стримати різкий стрибок цін на хліб. Галузь постійно шукає і впроваджує заходи з енергоефективності, перехід на альтернативні види палива: зріджений газ, електроенергія, пелети, навіть встановлюють сонячні панелі.

Але йдеться зараз не про це. В Україні хлібобулочні вироби виготовлюють близько 400 промислових підприємств, у яких ступінь зношеності основних фондів більше 50%. На сучасних підприємствах частка енергоносіїв займає 3-7% в собівартості, але у більшості заводів цей показник в рази більший. Дуже високий ризик, що їхня економіка не витримає, що якщо вони будуть отримувати дорогий газ, то не зможуть заплатити за сировину, податки, зарплату. В таких умовах не всі зможуть продовжити роботу. Великі холдинги, такі як "Київхліб", можливо, ще виживуть. А от менші компанії, які виробляють хліби простої рецептури, не зможуть придбати дорогий газ. У них просто не вистачить обігових коштів.

- Ще якісь галузі економіки планують просити доєднатися до отримання пільгового газу?

- Вартість газу прямо впливає на вартість продуктів харчування, починаючи з добрив, зерна, молока, курятини… Але за все заплатить кінцевий покупець, і тут основне питання - чи дозволяє платоспроможність наших людей це зробити? Сьогодні більшість доходів фактично витрачається на харчі і комуналку. Люди збідніли настільки, що не дозволяють собі елементарні речі, такі, як одяг. Тож підвищення ціни на молоко чи хліб на кілька гривень може спричинити соціальний вибух, який зараз нікому не потрібен.

- Одна із харчових галузевих асоціацій декілька днів тому заявила, що влада повинна потурбуватися про виробників соціальних продуктів. Ви плануєте подавати запит до Кабміну разом з іншими такими виробниками чи ідете окремо?

- Всеукраїнська асоціація пекарів і "Укрхлібпром" разом звернулися із офіційним листом до Офісу президента, Міністерства аграрної політики і продовольства України. І ми отримали підтримку від нашого профільного міністерства, котре подало відповідний запит до Міністерства енергетики. Постановою №489 можуть скористатися виробники борошна, молока, курятини, тобто ті, хто виробляє соціально значущі продукти. В цілому, з урахуванням потреб цих галузей, ще може й додасться кілька мільйонів кубів газу.

- Як щодо електроенергії - яка зараз ціна і яку очікуєте до кінця року?

- Наразі важко спрогнозувати. Вона значною мірою залежить від ведення бойових дій і від стану генеруючих одиниць в енергосистемі. Уряд нам дає сигнал у вигляді підняття прайс-кепів орієнтовно до 5 грн. При цьому витрати за електричну енергію зростуть на 75%. Більшість хлібозаводів працює вночі, користуючись нічним тарифом, то при такому графіку затрати збільшиться на всі 100%, а то й більше! Вважаю, що і на електроенергію мають бути певні пільги, як і з газом.

Що стосується вартості природного газу, то ціну формуватиме співвідношення попит/пропозиція на тлі зниження потреби в опалювальний сезон на 30-40% , скорочення його споживання у промисловості і заборона експорту природного газу із України.

- Чи маєте ви дані з виробництва хліба? Адже це один із непрямих способів дізнатися чисельність населення в країні, оскільки воно завжди корелює з цим показником.

- За 7 місяців падіння виробництва склало біля 15-20% в залежності від регіону. На сході цей показник набагато більший, ніж на заході. На заході є навіть цифри в 100% і 105% від попереднього періоду. Це пов’язано насамперед з міграцією населення, зупинкою і руйнацією підприємств і зменшенням купівельної спроможності населення. Сьогодні, за моїми оцінками, кількість споживачів хліба зменшилася приблизно на 2-3 млн.

- Зараз увесь український АПК думає, як налагодити переробку. Які бачите можливості для хлібопекарської галузі, як от, наприклад, наростити експорт?

- Покупці хліба здебільшого це консервативні люди, і хліб теж є локальним і консервативним продуктом, особливо хліби простої рецептури. Експортом ми займаємося, але в основному це продукція довготривалого терміну придатності. Якщо підприємству буде вигідно цей товар виробляти, значить, воно буде це робити і, відповідно, експортувати. Тут головне бажання покупця і економічний ефект від цього бізнесу. На експорт виробляються хліби складнішої рецептури: тостові, заварні. Їх можна заморозити і довезти навіть у США. Європейські країни у нас багато купують, і попит на українські товари зростає.

- У "Київхліба" є свій постачальник енергоносіїв, який має невеликий експорт в Європу. Чи планує він збільшити постачання в майбутньому, і які вигоди для компанії дає робота з ним?

- Справді, сировину, послуги і енергоресурси наша компанія закуповує на ринкових засадах. Основні критерії - це ціна, вигідні умови і надійність. Електроенергію і газ ми давно вже купуємо у такого переможця, як товариство "Енергум", яке також постачає енергоносії на європейський ринок. Наскільки мені відомо, у компанії досить амбітні плани: вони хочуть бути повноцінним гравцем на європейському ринку.

- Щодо альтернативи використання газу. Як "Київхліб" впроваджує енергоефективні технології? Що зроблено і що планується?

- Насамперед ми впроваджуємо у себе заходи з енергоефективності, які направлені на зменшення витрат газу і електроенергії на виробництві. Це оптимізація використання тепла, це локальні котельні, які дозволяють окремо обігрівати виробничі приміщення і регулювати температуру опалення там, де це потребує технологічний процес. Якщо ми вже згадали "Енергум", то саме ця компанія дозволяє нам безперебійно отримувати енергоносії. З ними можна домовлятися про умови оплати, і це дуже ефективно працює в сьогоднішніх реаліях.

Заходи з енергоефективності ми впроваджуємо постійно, але все це потребує значних коштів і інвестицій, які на сьогодні дуже складно знаходити, оскільки програми кредитування зараз важко працюють. Будь-яка компанія зараз має складнощі з обіговими коштами. Ми намагаємося виробити продукт і отримати за нього кошти щонайшвидше. Якщо це відбувається за короткий період, то це дуже добре. Якщо триває місяць, то вартість грошей змінюється. Наразі все робиться для того, щоб знайти дешевий ресурс, зекономити зокрема й гроші.

Сьогодні головне завдання - не допустити вимушених перебоїв з хлібом для населення, армії і щоб наша продукція реалізовувалася за доступною ціною.