Эксклюзивное интервью генерального прокурора Украины Андрея Костина информационному агентству "Интерфакс-Украина" (приводится на украинском языке)

Текст: Оксана Геронтьева

 

 Останнім часом ви багато комунікуєте з європейськими партнерами і колегами на різних рівнях. Наскільки потужна підтримка України на юридичному фронті?

Ми боремося з ворогом на декількох фронтах. Перший – це боротьба за нашу територіальну цілісність і незалежність. Другий фронт – не менш важливий - це боротьба за справедливість, за притягнення агресора до відповідальності.

Для України важливе притягнення рф до відповідальності по всіх напрямках: за воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид і притягнення до відповідальності за злочин агресії у трибуналі.

Це також важливо для відновлення міжнародного права, яке фактично зараз в руїнах – засадничі принципі мирного співіснування народів повалені.

Наше завдання, як прокурорів, - забезпечити перемогу саме на цьому, юридичному, фронті. І це неможливо без міжнародної підтримки та створення міжнародної коаліції. Вона представляє собою складний механізм, який полягає в забезпеченні невідворотності покарання та відшкодуванні жертвам та потерпілим від злочинів.

Створення такої коаліції – це постійна, щоденна кропітка робота, яка потребує переконливості та наполегливості з нашої сторони щодо доведення правди до кожного іноземного партнера, який так чи інакше впливає на ухвалення рішень щодо  підтримки України та українського народу. Адже росія не цурається користуватися дезінформацією, фейками, перекручуваннями, спотвореннями інформації.

Нам важливо притягнути до відповідальності всіх винних за всі найтяжчі міжнародні злочини. Та, враховуючи масштаби та тяжкість злочинів, недостатньо зробити це тільки в Україні, як мінімум через певні законодавчі обмеження.

Тому під час всіх наших міжнародних зустрічей, які на постійній основі проводяться і офлайн,  і онлайн, ми нагадуємо нашим партнерам про кількість та кричущість злочинних діянь. І все це підкріплено доказами та фактами. Ми об’єднуємо світ в прагненні покарати винних та відшкодувати збитки жертвам через створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії та Компенсаційного механізму для відбудування України та відшкодування збитків потерпілим.

В багатьох наших іноземних колег і партнерів вже є розуміння того, що важливо таким чином відповісти на цю агресію рф на юридичному фронті, щоб ніхто інший не спробував зробити це у майбутньому.

Результатом кожного нашого спільного заходу чи зустрічі є чергова підтримка міжнародних партнерів в досягненні поставленої нами мети. Так, Великобританія, Сполучені Штати Америки та Євросоюз створили спільно Консультативну групу з розслідування найтяжчих злочинів в Україні (АСА). Її експерти вже працюють в Україні пліч о пліч з нашими прокурорами, а наразі ми домовились про відкриття додаткових офісів АСА в регіонах, наближених до місць скоєння воєнних злочинів. Європейський Союз виділив значні ресурси на забезпечення IT-рішень для надійного та безпечного збереження величезного за обсягом масиву доказів, створення сучасної системи електронного кримінального провадження (кейс-менеджменту), яку ми в першу чергу будемо застосовувати саме для розслідування воєнних злочинів.

Наші міжнародні партнери допомагали та допомагають нам з обладнанням, яке забезпечує можливість документування, в тому числі в небезпечних регіонах, зокрема, підрозділам, які відповідальні за документування воєнних та інших міжнародних злочинів.

За результатами візиту до Сполучених Штатів між Офісом Генерального прокурора та Міністерством юстиції США укладено Меморандум, який дає можливість американським прокурорам, які мають значний досвід та можливості, долучитися до розслідування воєнних злочинів в Україні. Ми також прагнемо створити можливість співпраці США з Міжнародним кримінальним судом. 

Окрім цього, в США створили команду – War Crimes Accountability Team, діяльність якої присвячена забезпеченню притягнення до відповідальності росії. А в Конгресі США на розгляді наразі перебуває 2 законопроєкти про визнання росії  державою-спонсором тероризму та про створення механізму конфіскації та повернення російських активів в Україну, які мають піти на відбудову України та компенсації жертвам.

Ми вже бачимо перші резолюції Ради Європи, яка в своїх висновках відзначає зусилля України щодо забезпечення відповідальності, в тому числі за злочин агресії проти України та закликає розглянути варіанти, які можуть забезпечити повну відповідальність, враховуючи прогалини національного законодавства.

Рада Європи також створила Консультативну групу експертів (Advisory Expert Group) для надання експертних висновків та консультацій в частині вирішення правозастосовних викликів.

Окрім цього, в резолюції ПАРЄ від 11 жовтня (Further escalation in the Russian Federation's aggression against Ukraine) мова йде про недопущення безкарності рф.

А парламентарі Нідерландів закликають їхній Уряд розглянути питання створення трибуналу в Гаазі.

 Румунія приєдналася до JIT та стала сьомим членом групи. На яких етапах знаходяться національні розслідування країн – членів Спільної слідчої групи?

18 країн світу відкрили власні кримінальні провадження та активно розслідують їх, адже мільйони українських громадян, які були жертвами та свідками злочинів, були вимушені виїхати за кордон. З 6 країнами ми створили Спільну слідчу групу, в яку входять Литва, Польща, Латвія, Естонія, Словаччина. Також до неї приєднались Євроюст, та вперше в історії МКС. На останньому засіданні, в якому я брав участь, у Гаазі, до ССГ приєдналась також Румунія.

Це все дозволяє не втратити цінні свідчення наших громадян, які перебувають на територіях інших країн, а задокументувати їх, як докази воєнних злочинів росії.

Як наразі Офіс генпрокурора співпрацює з прокурором МКС Ханом? Розкажіть про роботу представників МКС "в полях" України, про співпрацю з українськими правоохоронцями

Ми майже щоденно працюємо з командою прокурора МКС Каріма Хана, я особисто з ним на постійному зв'язку. Його команда, підсилена прокурорами, які будуть концентруватися тільки на справах України, знаходиться тут.

В цілому, у нас є розуміння того, що ми хочемо зробити найближчими місяцями. Розкривати деталі не буду.

Офіс прокурора МКС проводить власне розслідування, у нього є власні можливості збору доказів. Відповідно до принципу компліментарності він може забезпечувати розслідування, приміром, на територіях, до яких ми не маємо доступу. Або там, де з об’єктивних причин, ми не можемо встановити всі обставини злочину. Це стосується справ, зокрема, по Маріуполю.

По всіх справах, які можуть розглядатися і бути передані в офіс прокурора МКС і потім вже до МКС, ми ведемо власне розслідування, але розуміємо, що по деяких з них МКС буде кращим майданчиком.

Крім того, МКС здатен забезпечити притягнення до відповідальності за воєнні злочини, злочини проти людяності та злочин геноциду представників вищого військового та політичного керівництва рф, включаючи тих, хто має імунітет перед вітчизняною національною юрисдикцією. 

Чи є юридичні підстави та комплекс інших факторів для відкриття справи стосовно саме Путіна? Чи бачити ви такі наміри у прокурора Хана?

Я вже сказав, що МКС – це суд, в якому підозрювані не мають імунітету.

Ми хочемо, щоб путін та найвище військо-політичне керівництво рф, усі їхні поплічники відповідали перед МКС і спецтрибуналом. І це юридично можливо.

В Україні завершила роботу третя експертна місія з Франції. Місії з яких країн заходяться наразі в Україні та який у них фронт роботи? Ви говорили про те, що очікується прибуття до України місій з Іспанії, Словаччини та Польщі. Яку саме допомогу вони надаватимуть?

В Україні постійно, починаючи з квітня, працюють іноземні експертні місії, які допомагають з оглядом безпосередньо на місцях вчинення обстрілів та бомбардувань, забезпечуючи 3Д-сканування та комплексну зйомку та фіксацію. Також експерти проводять з власним мобільним обладнанням унікальні ДНК-експертизи кісткових тканин та огляди тіл загиблих. Нещодавно вже третя французька місія завершила свою двотижневу експедицію.

Франція передала унікальну мобільну ДНК-лабораторію, яка використовується в Харківській області під час ексгумації тіл в місцях масових захоронень, є домовленість про передання Україні другої такої лабораторії вже до кінця поточного року.

Наразі ми очікуємо на приїзд груп експертів зі Словаччини, Іспанії та Польщі. Окрім цього, до нас вже прибула група з 42 експертів з Нідерландів, які працюватимуть під егідою МКС, серед яких вибухотехніки, криміналісти, спеціалісти з різних напрямів експертизи.

Для нас експертні місії важливі по двох позиціях. Перше – вони мають можливості робити певні види експертиз швидше за рахунок більш сучасної апаратури.

Але друга позиція, з моєї точки зору, може є важливішою – завдяки експертній присутності весь світ бачить нашу абсолютну відкритість. Цей сигнал дуже важливий, він також є інструментом, який вбиває пропаганду росії, яка хоче сказати, що все це фейки.

Свідчення українців-біженців, зібрані іноземними правоохоронцями. Скільки вже таких показів отримано, з яких країн, які факти надані?

Всі країни, де перебувають українці, дуже відповідально ставляться до збору доказів щодо воєнних злочинів. Допитам осіб передуває кропітка робота з формування списків потенційних свідків та потерпілих, уточнення їх контактів, попередні опитування.

Так, правоохоронними органами Естонії допитано 7 громадян України. Деякі з яких були свідками нанесення авіаударів по цивільним будівлям в  Маріуполі, хтось був свідком атак на Запорізьку атомну станцію. Крім того, майже всі вони були свідками незаконних позбавлень волі, як на території с. Оленівка Волноваського району Донецької області, так і на територіях Херсонської та Чернігівської областей.

Правоохоронцями Латвії допитано 30 осіб та ще із 62 особами було проведено опитування. Вони були потерпілими та свідками обстрілів Маріуполя, Києва та Харкова, незаконних позбавлень волі та тортур. Свідчили про застосування фосфорних бомб у Рубіжному, про авіаудар по школі в Чернігові. Деякі з них в обмін на можливість виїзду з окупованих територій мали записати відео із описом того, як вони чекали звільнення територій російськими військовими.

Хочу виокремити, що латвійськими правоохоронцями допитаний військовий капелан, який в складі рятувальної місії 25 лютого відправився на острів Зміїний та провів 43 дні в полоні. Під час полону його допитували працівники фсб рф, до нього застосовувались тортури, фізичне та психологічне насильство.

Правоохоронці Польщі допитали більше 1200 свідків та потерпілих, які надали покази щодо як мінімум 17 подій воєнних злочинів. Наразі польські колеги працюють над створенням бази цих свідчень. Вони зосередили свою увагу на розслідуванні фактів створення та функціонування фільтраційних таборів.

Німецькі правоохоронці провели 25 допитів та готуються до проведення ще більшої кількості. Національна прокуратура Антимафії Італійської Республіки допитала більше 50 осіб, які були свідками воєнних злочинів в Україні.

Правоохоронцями Румунії вже встановлено більше 106 осіб свідків та потерпілих від воєнних злочинів. Деякі з них стали жертвами обстрілів з автоматичної зброї, свідками обстрілів Маріуполя та інших населених пунктів України.

Шведськими правоохоронцями допитано 15 свідків воєнних злочинів, норвезькими - 7  та зібрано інформацію про потенційних 400 свідків.

Наразі нам відомо про проведення допитів та опитувань як мінімум 22 країнами світу.

Чи достатньо цих свідчень для проведення повноцінного розслідування?

Багато українців-біженців не хочуть ділитися інформацією з різних причин – хтось боїться, хтось немає часу, хтось хоче про все забути. Тому ми виходимо до наших співгромадян, які виїхали за кордон, з каскадною інформаційною компанію - нам би хотілося спонукати їх долучитися до боротьби за справедливість, тобто поділитися інформацією, яку вони мають або як потерпілі, або як свідки. Надайте все, що ви маєте, - будь-які фотографії, відео - і це буде ваш особистий внесок в нашу спільну перемогу.

Що стосується інформації від внутрішніх переселенців, то я постійно звертаю увагу своїх колег на те, щоб вони вели роботу з людьми, які є свідками, потерпілими від воєнної агресії.

 Чи є вже загальне бачення міжнародних партнерів щодо створення Спецтрибуналу стосовно військо-політичного керівництва РФ за злочин агресії? Нідерланди на законодавчому рівні вже заявили про свою підтримку. Перспективи запуску роботи та можливі локації суду.

Через юридичні обмеження МКС не може розглядати справу щодо агресії рф проти України, а я вважаю це первинним міжнародним злочином, без якого всі інші жахіття проти мирного населення були б неможливі. І ми не можемо собі дозволити залишити цей акт насилля щодо цілої країни безкарним.

Саме тому створення и подальша робота Спецтрибуналу по притягненню  до відповідальності за злочин агресії є вкрай важливою.

Якщо декілька місяців стосовно трибуналу ми мали підтримку лише наших найближчих сусідів — Польщі, Литви, Латвії та Естонії, — то зараз нас підтримують все більше і більше країн світу. За останні тижні я відвідав з робочим візитом США, Францію та Нідерланди, де провів зустрічі з Генеральними прокурорами та міністрами юстиції. До того ж мав змогу зустрітися з Міністрами закордонних справ цих країн та керівниками міжнародних організацій. І на всіх майданчиках, скрізь, ми обговорювали створення трибуналу. За моїми спостереженнями, вже майже ні в кого не має сумніву у тому, чи потрібно працювати над створенням трибуналу, та чи має він перспективу.

Ми говоримо про створення трибуналу з дуже широкого кола учасників. Це не може бути 5-7 країн, це мають бути всі, і я про це говорю на кожній зустрічі. Важливо, щоб в першу чергу це були країни, які є важливими з точки зору сприйняття легітимності результатів цього трибуналу.

Головне для його створення - це політична воля. Говорячи про необхідність створення цього інституту, я завжди підкреслюю іноземним партнерам: "Якщо ви вже на рівні Генасамблеї, ПАРЄ, Європарламенту проголосували і підтвердили, що факт збройної агресії був, то зробіть наступний крок".

Яким Ви бачите сам механізм створення Спецтрибуналу?

Найбільш реалістичний сценарій щодо створення трибуналу – це міжнародна угода. Вона підписується урядом країни, ратифікується парламентом, якщо того потребує національне законодавство. 

Загалом я не почув аргументів проти: діалог складний, але я оптимістично  дивлюся на перспективи: кількість країн, готових підтримувати трибунал, зростає, поки що неофіційна підтримка від 10 до 16 країн у нас є.

Де він міг би відбутись?

Як українець я хотів би, щоб трибунал відбувся в Україні. Пригадую, як на початку повномасштабного вторгнення, росія почала знищувати Харків, і багато хто казав, що судити російських воєнних злочинців треба саме там. А далі був Маріуполь... Буча… На жаль, таких місць, де такий трибунал міг би працювати, в Україні вже дуже багато. Та навряд чи я помилюсь, якщо скажу, що для українців не так важливо, де саме відбудеться такий трибунал.

Найважливіше - це притягнути до відповідальності путіна та його кліку. 

Тому давайте залишимо розмови про місце трибуналу на майбутнє, зараз є важливіші речі. У будь-якому разі ми маємо думати не про помсту, а про справедливість. Де саме судді оголосять свій вирок — це вже інше питання.

Пам’ятаєте фразу путіна "Нащо нам світ, у якому немає Росії"? Але тепер ми маємо сказати "Нащо нам світ, у якому росію не покарано?»

 Якою є орієнтовна кількість українців, в тому числі дітей, вивезених ворогом на окуповані території та РФ? Які дії вживаються щодо їх повернення? Чи розглядається депортація, зокрема, дітей, як складова в доказуванні геноциду проти українців?

У рамках розслідування кримінальних проваджень встановлено близько 10 тисяч депортованих та примусово переміщених жителів України. Зрозуміло, що фактична цифра може бути в десятки разів більша, але ми спираємося на дані, встановлені в ході слідства. Такі факти розслідуються у понад 50 кримінальних провадженнях.

Наприклад, розслідується випадок незаконного переміщення окупаційними військами цивільних осіб - громадян України (попередньо близько 100 осіб) з смт. Бородянка Київської області на територію республіки Білорусь.

Наразі, в рамках розслідувань, встановлено 9400  дітей, яких було депортовано росією з території України. Ми розуміємо, що дітей, потерпілих від цих злочинів, може бути набагато більше, і вся інформація, що надходить до нас з цього приводу, перевіряється в ході досудового розслідування.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 року прямо визначає, що насильницьке переміщення дітей з однієї національної групи до іншої з метою знищення першої є злочином геноциду. Тому при розслідуванні цих випадків, зокрема, при збиранні доказів, ми орієнтуємося на те, що подібні факти становлять як воєнний злочин, так і елемент геноциду.

Скільки наразі зафіксовано злочинів, які кваліфікуються саме як геноцид?

Загалом ми зафіксували понад 300 фактів, які відносяться саме до визначення  геноцид. Було допитано понад 2000 наших людей, які внаслідок бойових дій були вимушені покинути територію України або своє місце проживання. Допитано близько 300 військовополонених, яких запитували, серед іншого, і про те, як вони розуміють поняття "денацифікація та демілітаризація України".

Наразі розслідується 5 проваджень щодо геноциду. Серед них — магістральне провадження за фактом вчинення геноциду українського народу.

Яка роль російських пропагандистів у цьому?

В магістральному провадженні по геноциду українського народу фігурують російські пропагандисти, чиї витвори є прикладами ідеологічного підґрунтя геноциду. Приміром такий собі "публіцист" Гаспарян і його текст "ДеНАЦИфикация Украины. Страна невыученных уроков".

Лінгвістична експертиза встановила, що цей текст, який вийшов у 2017 році, і заява Путіна 24 лютого 2022 року про проведення "спеціальної військової операції" за ідейною спрямованістю і наративами містять ідентичні за змістом поняття "денацифікація", "неонацисти", "націоналісти".

Також фігурує і такий російський пропагандист, як Красовський. Це саме він публічно заявив про те, що хоче спалити українську Конституцію на Майдані Незалежності у Києві. І подібних заяв він вже зробив багато. Нещодавно він закликав вбивати українських дітей – і ці слова почули у всьому світі і вони викликали обурення.

Крім того, у цій магістральній справі фігурує і "пан" Сєргєйцев, який написав статтю "Что Россия должна сделать с Украиной".

Однак це лише пропагандисти, а в цій справі є імена тих, хто слідував настановам путіна та його пропагандистів безпосередньо.

Зараз, оцінюючи зібрані докази, є розуміння того, що ми певним чином не до кінця розуміли справжню мету і мотиви інформаційної війни Росії проти України з 2014 року. Нам всім траплялося дивитися уривки з якихось російських телепередач і ми були шоковані тим, як відкрито з екранів телевізорів можна закликати до знищення іншої країни та її громадян. Таке лунало не лише на адресу України: пропагандисти та "експерти" у прямому ефірі показували, як вони будуть захоплювати Європу. Однак багато хто з нас не вірив, що це було підготовкою до гарячої фази війни.

Тому, з одного боку, пропаганда — це інструмент геноциду, а не причина. А з іншого — саме агресивна російська пропаганда, нацистські і фашистські погляди керівництва рф і призвели до повномасштабного вторгнення і фактів геноциду. Наприклад, якщо спитати середньостатистичного російського добровольця (а такі існують), чому він пішов воювати в Україну, той відповість, що так сказали російські ЗМІ, які обґрунтували війну і закликали громадян Росії вбивати українців.

Скільки цивільних вбито та поранено внаслідок російської агресії за час війни?

За нашими даними, загинуло 7 938 цивільних осіб, з них — 430 дітей. Поранених — 10 897. Але, підкреслю, це тільки офіційні, підтверджені дані, які є в матеріалах кримінальних проваджень. З урахуванням неможливості доступу до окупованих територій і відсутності повної картини того, що там, наприклад, в Маріуполі, відбувалося і відбувається зараз, можемо тільки припустити, якою страшною є ця цифра. 

Щодо руйнувань і пошкоджень, офіційна статистика така:  51 412 об’єктів цивільної інфраструктури, з них - 41 184 житлових будинків та споруд, 2688 -  навчальних та виховних закладів(331 зруйновані повністю), 389 - медичних закладів, 392 - культурні споруди, 83 – релігійні, 5 051 – мереж, що забезпечують життєдіяльність населення (це газопроводи, водогони, електромережі) і 2 407 інших.

 Злочини на окупованих територіях. Як саме та які з них фіксуються та розслідуються під час окупації (зокрема, псевдореферендуми) та найбільш кричущі випадки, встановлені вже після звільнення українських територій. Скільки катівень знайдено після деокупації населених пунктів та яка кількість людей є наразі постраждалими?

Те, що прокурори і правоохоронці бачать на деокупованих територіях, підпадає під визначення геноциду. Майже весь перелік воєнних злочинів, відомий міжнародному праву, ми спостерігаємо після відходу росіян.

Колись нас усіх шокувала Буча. Давайте зізнаємось собі, ми всі з жахом чекаємо на те, що ми побачимо на звільнених територіях. І "Буча" повторюється. Шокуюча картина в Ізюмі Харківській області. У Куп’янську. Всюди.

На нещодавно звільнених територіях Донецької, Харківської та Херсонської областей знайдено більше 700 тіл.

В Ізюмському районі виявлено поховання з 451 тілами, з яких цивільних– 429, у тому числі  5 дітей, а решта — військовослужбовці. Щонайменше 123 особи мають ознаки неприродньої смерті — більшість загинули внаслідок мінно-вибухових травм. Але також виявлені трупи з ампутованими або ушкодженими геніталіями, з мотузками на шиї та руках, гематомами, розрізами на тулубі та іншими ознаками катувань та насильницької смерті.

 В Куп’янському районі знайдено захоронення розстріляних двох родин в підвалах житлових будинків.

Кількість подібних фактів значно більша.

Щодо катівень, то на території Харківської області виявлено щонайменше 16 місць, де незаконно утримувались та катувались цивільні особи та військовополонені.

В місті Святогірськ, на Донеччині, виявлено 2 місця для незаконного утримання та катування. Виявлено шнурки, стяжки, протигаз, балончик від "дихлофосу", медичні голки тощо….

Станом на 21 жовтня розслідується 368 фактів вчинення катувань, нелюдського поводження, заподіяння страждань та тяжких тілесних ушкоджень, посягання на людську гідність.

За катування, жорстоке поводження, приниження честі та гідності, незаконне позбавлення волі до кримінальної відповідальності на тепер притягнуто 65 осіб. З5 осіб - за умисне вбивство.

Тож, кожен деокупований регіон чи територія дають ось такі жахливі приклади. І ми не знаємо ситуації по Маріуполю, Сєвєродонецьку, Попасній, Рубіжному, Херсону, в кінці кінців.

І всі ці звірства — це ж модель поведінки росіян - стійкий патерн, який свідчить, що віддаються накази чинити подібні злочини. Моя позиція однозначна — росія використовує насильство проти мирного населення як зброю війни.

Щодо псевдореферендумів…. За фактами організації та проведення незаконних "референдумів" на окупованих територіях України Донецькою, Луганською, Запорізькою та Херсонською обласними прокуратурами вже повідомлено про підозру 88 особам, у тому числі так званим керівникам ДНР, ЛНР, Запорізької "обласної адміністрації", Херсонської "обласної адміністрації". Загалом здійснюється перевірка близько 4 тис. осіб, задіяних в організації та проведенні так званих "референдумів".

Чи напрацьована вже стратегія розслідування злочинів сексуального насильства під час війни, яка кількість українців визнана наразі потерпілими та коли запрацює офіс уповноваженого ООН з питань сексуального насильства в умовах війни?

Зараз в нас є інформація про більш ніж 100 випадків злочинів сексуального насильства, вчинених військовими рф, але це лише ті, по яким ми маємо свідчення постраждалих.

Ми зіткнулися з такою ситуацією, що постраждалі не заявляють про сексуальне насильство з боку російських військових. Тоді ми проаналізували, чому так відбувається, і з’ясували, що люди бояться повідомляти про те, що з ними сталося з двох основних причин: вони бояться осуду з боку родичів та оточення і бояться повторної окупації. Також вони бояться того, що інформація про них стане публічною, зокрема, через публікацію заочних підозр, у яких фігурували імена потерпілих. І, нарешті, багато хто з постраждалих уникають повторної психологічної травми. Адже кожен допит — це необхідність ще раз згадувати те, що з ними відбулося.

Ми підготували стратегію розслідування цих злочинів, яка передбачає орієнтацію на інтереси потерпілого, найменшу можливість ретравматизації потерпілого. Наприклад, сконцентруватися, щоб допит був один, а не кілька, і тільки коли людина готова давати покази. Ця стратегія будується на міжнародному досвіді.

Тут також у нас є окремий проект із пані Прамілою Патен, спецпредставницею Генерального секратаря ООН - щодо імплементації цієї стратегії. Вони до речі готуються до відкриття офісу в Києві, зараз в процесі врегулювання безпекових питань.

Крім того, ми організовуємо матеріальну допомогу і розробляємо механізм грошової компенсації. Тобто це — повноцінна допомога та опіка, а не лише отримання свідчень.

Звісно, ще багато потрібно зробити, аби вся ця нова система запрацювала повноцінно, але я вже зараз закликаю постраждалих від сексуального насильства з боку окупаційних військ, повідомляти про це українських правоохоронців. Безпека потерпілих та свідків — наш пріоритет №1. А отримані свідчення допоможуть домогтися покарання злочинців в українських та міжнародних судах.

Але справедливість не буде повною, поки потерпілі не отримають компенсації.

Щоб забезпечити виплату компенсацій постраждалим українцям, потрібен ефективний механізм конфіскації заарештованих за кордоном російських активів, причетних до агресії. Які заходи наразі вживаються на цьому напрямку?

Ми ведемо переговори щодо створення компенсаційного механізму.  Постійно закликаємо міжнародних партнерів створювати механізми не лише арешту, але й конфіскації закордонних активів росії, російських олігархів та усіх причетних до агресії проти України.

Джерелами фінансування мають бути заарештовані російські активи за кордоном. В першу чергу - це суверенні активи, гроші, які належать державі рф. Друге – це активи олігархів, пропагандистів. Ці кошти мають бути використані для компенсацій – українцям та державі Україна.

Їх ще треба конфіскувати по спеціальній процедурі, бо в класичному розумінні наших партнерів конфіскація застосовується за вироком суду за результатами розгляду кримінальної справи, а це є тривалим процесом, тому говоримо про зовсім іншу процедуру.

Така процедура вимагатиме від кожної країни, в якій знаходяться заарештовані активи, ухвалення спеціального закону, тобто, щоб конфіскація відбулася на підставі цього спеціального закону.

Найкраще, якщо б сама модель цієї конфіскації була уніфікованою, тобто, щоб, наприклад, в країнах ЄС були прийняті ідентичні за змістом закони. Так само в США, Великій Брітанії та інших країнах.

Далі –  створення самого компенсаційного фонду, в який буть спрямовуватися всі заарештовані російські активи. Через цей фонд можна буде компенсувати збитки, в першу чергу, постраждалим цивільним: родинам загиблих, потерпілим від поранень, всім, хто втратив майно або здоров'я, піддавався насильству, знущанням і тортурам внаслідок воєнних злочинів.

Для відновлення почуття справедливості у постраждалих дуже важливо, щоб компенсація відбувалась саме за рахунок грошей та активів країни-агресора, інакше це не буде компенсацією.

Таким чином, для впровадження цього механізму потрібне ухвалення відповідних політичних рішень. Якщо буде political commitment, політична підтримка на рівні Европарламенту, Генасамблеї ООН, тоді буде легше переходити саме до юридичної складової.

 Чи завершені перевірки прокурорів на предмет їх можливої колаборації з ворогом? Яка кількість прокурорів/співробітників прокуратур притягуються до відповідальності?

В цілому, станом на цей час до відповідальності притягнутий 341 працівник правоохоронних органів та суду саме за державну зраду та  колабораційну діяльність. Це 274 працівника поліції, з яких стосовно 33 обвинувальні акти вже направлено до суду. Також мова йде про 6 співробітників СБУ, у тому числі двох колишніх керівників обласних управлінь, стосовно двох обвинувальні акти вже направлені до суду. Двоє діючих суддів. Стосовно них обвинувальні акти також скеровані до суду.

Що стосується саме органів прокуратури, то це 9 працівників, з яких 6 - діючі прокурори. До суду вже скеровані обвинувальні акти стосовно чотирьох з них.

А загалом за статтею державна зрада, з 24 лютого слідчими підрозділами розслідується близько 2 тисяч кримінальних проваджень, 743 особи вже отримали повідомлення про підозру, 342 справи направлені до суду.

 Колаборанти і зрадники топ-рівня. Чи є відповідь сербської сторони на запит щодо видачі генерала Наумова?

Щодо нього, то буквально 25 жовтня ми скерували до Республіки Сербія ще один запит про його видачу для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України – шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою. Тож на даний момент ми чекаємо на відповідь.

Але є ще інша людина з когорти, як Ви кажете топ-зрадників… І цей фігурант має бути дуже цікавим вашим читачам. Публічною ця інформація стала днями…Йдеться про президента компанії "Мотор Січ", якого затримали у власному будинку. Йому та начальнику Департаменту зовнішньо-економічної діяльності підприємства повідомлено про підозру у колабораційній діяльності та пособництві державі-агресору.

Затримання відбулося в рамках кримінального провадження щодо незаконного постачання  "Мотор Січ" товарів військового та подвійного призначення для російської штурмової авіації.

Тобто, уявіть собі - український промисловий гігант постачає оптові партії українських авіадвигунів до країни-агресора. І все це відбувається у змові з наближеними до кремля представниками російських підсанкційних корпорацій, які входять в рособоронпром! Але головний цинізм, що все це відбувається в умовах війни.

Нажаль, українці вже добре знають ці назви. Ударні гвинтокрили КА-52 "Алігатор", Мі-8АМТШ-ВН "Сапсан", Мі-28Н "Нічний мисливець", - це російські машини вбивства. Так от, двигуни, отримані від українського підприємства, окупанти використовували для виробництва та ремонту цих ударних гелікоптерів, які потім вбивали українців. Їх також використовували і для російських літаків...

Для обходу обмежень торгівлі з ворогом, фігуранти справи налагодили спеціальні - транснаціональні канали. Використовували комерційні структури у країнах Близького Сходу, Європи і Східної Азії. Компанії з цих країн замовляли в українського виробника військову продукцію нібито для потреб зарубіжної сторони. Проте після її одержання переправляли до РФ.

І торгівля такими "двигунами смерті" -  це не все. Слідство володіє інформацією, що президент "Мотор Січ" на початку повномасштабної війни, після відповідного звернення українських військових, наказував співробітникам підприємства приховати документи від гелікоптерів, аби українськи сили оборони не могли скористатись технікою. Мовляв, українські пілоти не сядуть за штурвал гелікоптера без спеціальних формулярів. Але і це ще не все! Після того, як українськи військові звернулись по гелікоптери, президент "Мотор Січі" віддав наказ розукомплектувати техніку. Просто зняти з гелікоптерів лопасті! І це, ще раз наголошую, відбувалось на початку війни. Ми ж всі пам’ятаємо, як ворожі гелікоптери штурмували Гостомель. Як обстрілювали інші українські міста. І коли так важлива була вчасна підтримка збройним силам у повітрі…

 Обстріли українських об'єктів енергетики і перспективи притягнення до відповідальності винних на міжнародному рівні.

Безумовно, обстріли цивільної інфраструктури — це воєнний злочин, адже у таких атаках немає військової необхідності. Обстріл ТЕЦ, скажімо, на Хмельниччині не має прямого впливу на події, наприклад, на Херсонському напрямку фронту. Так само немає жодної військової необхідності вбивати жінку, яка їхала у авто центром Києва. І, відповідно, жодна людина у світі не побачить необхідності стріляти ракетою у дитячий майданчик у парку. Але керівництво рф, не маючи змоги перемогти Україну на полі бою, вдалося до терору мирного населення.

Тому ці обстріли ми кваліфікуємо саме як воєнні злочини. До речі, ми зараз працюємо і над тим, аби включити ці обстріли до доказової бази щодо геноциду українського народу, бо росія, очевидно, хоче лишити нас без світла і тепла — це створення умов, непридатних до життя. Позбавлення найнеобхіднішого — дії аналогічні тому, як українців позбавляли їжі під час Голодомору 1932-1933 років.

Щодо відповідальності за ці злочини, то хочу наголосити, що вони не мають строку давності, і це означає, що ми будемо шукати і притягати до відповідальності винних стільки, скільки буде потрібно.

Органи прокуратури відкрили низку проваджень по всіх епізодах обстрілів цивільних об’єктів. За неповний жовтень було здійснено більше обстрілів енергетичної інфраструктури України, ніж за попередні 8 місяців.

11 жовтня росія нанесла ракетний удар по одній з найбільших теплових електростанції України — Харківській. Без електрики залишився регіон з майже 3 мільйонним населенням.

Внаслідок удару дроном-камікадзе по цивільному будинку, розташованому в центрі Києва поблизу станції теплопостачання, загинули 5 його мешканців (у тому числі вагітна жінка), трьох осіб було поранено.

Терор проти цивільних збройні сили рф вчиняють по всій території України — у цьому місяці завдавались удари по об’єктам електроенергетики в Києві, Львові, Хмельницькому та інших містах.

Які міста і регіони зазнали найбільшої кількості ударів дронами та ракетами за цей період?

По Києву було 5 ударів. Пошкоджені три ТЕЦ.  Три удари були здійснені по Київській області. Також по 6 ударів прийшлося на Львівську та Дніпропетровську області.

Вінницька та Харківська область — по 4 удари. Від удару по ТЕЦ в самому Харкові загинула одна людина.

Загалом від таких ударів загинули 8 мирних жителів, 37 зазнали поранень. Але ці дані, як ви розумієте, не остаточні. Це без врахування масованої атаки 31 жовтня.

Але я хочу підкреслити, що ми маємо говорити не лише про удари БПЛА та крилатими ракетами. Ще одним прикладом воєнних злочинів Росії проти цивільного населення України є удари з реактивних систем залпового вогню, наприклад, по ринку в місті Авдіївка 12 жовтня. Жертвами цього злочину стали 7 загиблих та 12 поранених осіб.

Чи можна стверджувати, що все це — факти геноциду?

За Римським статутом, створення для мирного населення умов, за яких воно не може вижити, є геноцидом.

 Яка кількість російських військових притягуються до відповідальності в Україні очно та по заочній процедурі та якого рівня ці військові?

На сьогодні повідомлено про підозру 195 особам, 16 із них – військовополонені, решта – заочно.

Злочини, за які вони притягуються до відповідальності – це і бомбардування населених пунктів та цивільних об’єктів, і невибіркові обстріли, і жорстоке поводження з цивільним населенням, і сексуальне насильство, і  умисні вбивства, і організація примусової мобілізації.

 Чи розслідуються факти знущання окупантами над українськими військовополоненими, які свідчення дають звільнені українські бійці? Зокрема, мова про розслідування теракту в Оленівці та його результати.

Так, такі факти розслідуються. Найбільш поширеними є знущання та побиття українських захисників, неналежні умови тримання та харчування. Трапляються факти використання до них електричного струму, у тому числі, підключення до геніталій, а також залучення до примусової праці.

Враховуючи, що досудове розслідування триває, інші обставини не підлягають розголошенню.

Щодо розслідування теракту в Оленівці, то на даний час встановлено, що джерелом вибуху ймовірно став термобаричний боєприпас та можна зробити припущення нештатного використання  термобаричного боєприпасу, а саме, капсули з горючою сумішшю термобаричного вибуху вогнеметів типу ШМЕЛЬ, ШМЕЛЬ-М, РИСЬ.

  Разом з цим зауважу, що органом досудового розслідування встановлено, що Збройні Сили України у напрямку вказаної колонії артилерія та авіація не застосовували.

Також, в рамках розслідування, триває проведення судово-медичної експертизи щодо встановлення причин смерті 57 українських полонених бійців, тіла та останки яких було повернуто в результаті обміну.

Чи фіксувалися випадки неналежного поводження з російськими військовополоненими в Україні?

В мене про це немає жодної інформації. Якщо буде – будемо розслідувати.