Эксклюзивное интервью агентству "Интерфакс-Украина" советника президента Украины – представителя президента в Конституционном суде Елены Лукаш.
Публикуется на языке оригинала.
Питання: Чи вбачають в Адміністрації президента необхідність вносити поточного року зміни до закону про вибори народних депутатів? Якщо так, то які саме? Чи можливе внесення змін до закону в частині скасування норми про можливість балотуватися одному кандидату у мажоритарному окрузі та за партійним списком?
Відповідь: 17 листопада 2011 року 366 народних депутатів прийняли закон "Про вибори народних депутатів". Як і будь-який інший закон про вибори, цей закон - результат політичного компромісу. Показово, що закон підтримали опозиційні депутати. Це свідчить про довіру опозиційних сил до виборчих процедур, закладених у законі. Основою прийнятого закону став законопроект, підготовлений робочою групою, створеною президентом України. До роботи над цим проектом були залучені найкращі фахівці в галузі виборчого законодавства (доктори та доценти вищих навчальних закладів, народні депутати України з усіх парламентських фракцій, члени ЦВК, представники Міжнародного республіканського інституту (IRI), громадських організацій, зокрема "Лабораторія законодавчих ініціатив" та "Громадянська мережа "Опора". До участі у її роботі було запрошено близько двох десятків іноземних експертів: представники Ради Європи, ОБСЄ, Міжнародної Фундації з виборчих систем, Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія), Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні, Німецького Фонду міжнародного правового співробітництва, Гамбурзького університету, Агентства США з міжнародного розвитку. Кожен, хто бажав працювати над проектом, отримав таку можливість. Жодному охочому не було відмовлено в участі в роботі групи та розгляді його пропозицій.
Розроблений робочою групою законопроект отримав висновки Венеціанської комісії, рекомендації якої також максимально відображені в законі. Враховуючи велику роботу над законом, проведену у робочій групі та парламенті, консенсус та довіру до проекту переважної частини політиків та експертів, навряд чи зараз можливо говорити про внесення змін до закону. Думаю, 28 жовтня 2012 року чергові вибори до Верховної Ради України відбудуться за вже проголосованими правилами.
Щодо можливості внесення змін до положень закону, якими надана можливість одночасного балотування, зазначу, що це питання є дискусійним, як з боку політичних еліт, так і з боку юристів. Деякі фахівці переконані, що одночасне балотування - норма неконституційна, і у 1998 році це питання було однозначно вирішено Конституційним Судом. Інші, зокрема суддя Конституційного Суду у відставці, який вирішував долю виборчого закону в 1998 році, завкафедри державно-правових наук "Києво-Могилянської академії" Микола Козюбра вважає, що "проводити прямі паралелі між законом, положення якого визнано неконституційними, та нині чинним, звичайно, не можна. То був інший закон, який містив свої положення щодо подвійного балотування. Тому не можна вважати, що рішення Конституційного Суду 1998 року поширюється на новий виборчий закон".
Тому було б, на мою думку, цікаво отримати відповідь на це питання саме в Конституційному Суді України.
Питання: У попередні роки було багато нарікань на списки виборців. Чи покращилась їх якість після створення нового реєстру виборців, і наскільки?
Відповідь: Вважаю, що створення та функціонування реєстру виборців - це один із найефективніших інструментів проведення прозорих та чесних виборчих кампаній.
Реєстр виборців - це автоматизована система, яка дозволяє в повномасштабному режимі моніторити всі дії щодо складання списку виборців. Також ті механізми, що закладені в законі про Державний реєстр виборців, в повній мірі дозволяють забезпечувати контроль за уточненням відомостей про виборців.
Станом на 31 грудня 2011 року до реєстру внесено 36 771 197 виборців. При цьому актуалізація бази даних Державного реєстру виборців постійно триває. Для цього на території України утворені та діють 755 відділів ведення Державного реєстру виборців.
Особливу вдячність у напрямку створення та роботи Державного реєстру виборців необхідно висловити ОБСЄ, яка весь час надавала технічну допомогу Центральній виборчій комісії щодо створення Державного реєстру виборців, забезпечувала ЦВК обладнанням, що надало змогу підвищити темпи створення Державного реєстру виборців. ОБСЄ весь час проводила тренінги в усіх областях України в рамках допомоги впровадження Державного реєстру виборців, з підвищення рівня кваліфікації працівників органів ведення Державного реєстру виборців.
Важливим кроком у підвищенні ефективності ведення Реєстру виборців стало прийняття 21 вересня 2010 року нової редакції закону України "Про державний реєстр виборців", яким, зокрема, вдосконалено порядок внесення змін до реєстру за ініціативою виборця та встановлено нову періодичність оновлення бази даних - замість одного кварталу періодичність зменшено до одного місяця, що значно актуалізує відомості Реєстру, а також більш рівномірно розподіляє навантаження на органи ведення Реєстру.
Беручи до уваги всі ці обставини, вважаю, що реєстр виборців в Україні нині перебуває в актуальному стані та спроможний надавати якісні списки виборців.
Питання: Наскільки закон дозволяє запобігти можливим фальсифікаціям ще на етапі підготовки до виборів? Які, на ваш погляд, можливі фальсифікації, і чи доцільно взагалі говорити про них?
Відповідь: Як зазначено у спільній доповіді до закону "Про вибори народних депутатів" Міжнародного фонду виборчих систем (IFES) та Лабораторії законодавчих ініціатив, оголошеного 30 листопада 2011 р., "ухвалений Верховною Радою закон зменшує можливості для фальсифікацій і зловживань на парламентських виборах".
Давайте по суті закону.
ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ВИБОРІВ – законом встановлено, що відхилення кількості виборців в одномандатному окрузі не може перевищувати 12% орієнтовної середньої кількості виборців в одномандатних округах. Закріплення граничної величини відхилення спрямоване на забезпечення принципу рівного виборчого права, і встановлена величина відхилення повністю відповідає рекомендаціям Кодексу належної практики у виборчих справах Венеціанської комісії, згідно з положеннями якого величина відхилення не повинна перевищувати 15%.
Крім того, законом визначено, що виборчі округи утворюватимуться за 180 днів до дня голосування. Це дозволяє кандидатам належним чином спланувати та підготувати свої виборчі кампанії в одномандатних округах.
УТВОРЕННЯ СКЛАДУ ВИБОРЧИХ КОМІСІЙ – у законі передбачено, що ОВК утворюється за поданнями фракцій та партій-суб’єктів виборчого процесу. Від кожної фракції до складу ОВК входитиме по одному представнику, решта членів комісій включатиметься до складу комісій шляхом жеребкування. Аналогічним способом утворюватиметься склад ДВК. І це надає можливість утворити виборчі комісії з великої кількості представників різних політичних сил, які є учасниками виборчих перегонів. А це – гарантія контролю за перебігом процесу.
ВИСУВАННЯ І РЕЄСТРАЦІЯ КАНДИДАТІВ. Передбачається, що всі кандидати у депутати реєструватимуться лише у ЦВК. Неправильне оформлення реєстраційних документів та порушення вимог законів при висуванні кандидатів не вважатиметься підставою для відмови у реєстрації кандидатів. Такий підхід суттєво звузить можливості для виключення з виборчих перегонів окремих кандидатів.
У законі також враховано положення Кодексу належної практики у виборчих справах та рекомендації ОБСЄ, Венеціанської комісії, інших міжнародних організацій щодо надання можливості висування незалежних кандидатів (самовисування). Хочу наголосити, що право самовисування було однозначною позицією Президента України, який найбільше зацікавлений у повній реалізації виборцями гарантованого їм конституційного права брати участь в управлінні державними справами та бути обраними до органів влади.
СКАСУВАННЯ РЕЄСТРАЦІЇ КАНДИДАТІВ - положеннями закону передбачені для скасування реєстрації кандидатів насамперед конституційні підстави, що унеможливлюють право особи бути обраною. Зокрема, такими підставами є: смерть громадянина, припинення громадянства України, вибуття кандидата за межі України на постійне проживання, визнання кандидата недієздатним, набрання щодо кандидата законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину, звернення кандидата із письмовою заявою про відмову балотуватися, якщо буде встановлено, що кандидат на день голосування не досягне 21 року або не буде проживати в Україні протягом останніх п’яти років.
Цим законом, на відміну від чинних виборчих законів, не передбачено права скасування реєстрації кандидатів у разі винесення їм попередження за порушення вимог виборчого законодавства. Хочу наголосити, що такий підхід був принциповою позицією Президента України, який свідомий того, що у такий спосіб завжди була можливість зловживання таким правом і намаганням з боку усіх суб’єктів виборчих перегонів зняти з реєстрації опонентів.
СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ВИБОРАМИ. Прогресивним нововведенням закону є регулювання спостереження за виборами та вперше в історії українського виборчого законодавства – надання офіційним спостерігачам від громадських організацій статусу суб’єктів виборчого процесу з відповідними правами.
ПІДГОТОВКА ДО ГОЛОСУВАННЯ, ОРГАНІЗАЦІЯ ГОЛОСУВАННЯ, ПІДРАХУНОК ГОЛОСІВ ТА ВСТАНОВЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИБОРІВ. Серед основних позитивів у цій частині варто виділити закріплення обов’язковості встановлення ступенів захисту виборчих бюлетенів (ці ступені встановлюватиме ЦВК), що позбавляє можливості друку виборчих бюлетенів не у встановленому законом порядку.
ЗБЕРЕЖЕННЯ ВИБОРЧИХ БЮЛЕТЕНІВ – виборчі бюлетені, контрольні талони виборчих бюлетенів, попередні та уточнені списки виборців, акти, заяви, скарги, протоколи та рішення виборчих комісій зберігаються в архівних установах протягом п'яти років з дня офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів. Це дає можливість протягом цих п’яти років ознайомитись з будь-якими виборчими документами у разі появи сумнівів щодо легітимності проведеного виборчого процесу та покарати винних у порушенні закону.
Отже, перераховані та інші положення закону, на мою думку, суттєво ускладнюють можливості зловживань з боку учасників виборчого процесу.
Водночас багаторічний досвід участі у різних виборчих кампаніях дає розуміння того, що не можна зі 100% впевненістю говорити про неможливість зловживань, оскільки винахідливості та кмітливості нашим людям вистачає. Окремі порушення під час будь-яких виборів були і будуть, але, сподіваюся, системні порушення виборчого процесу закон унеможливить.
Питання: Наскільки новий закон про вибори до Ради обмежує використання адмінресурсу?
Відповідь: Положення будь-якого закону про вибори прямо забороняють використовувати адміністративний ресурс та чинити будь-який тиск на учасників виборчого процесу, зокрема і виборчі комісії. Чи відбувається так насправді? Далеко не завжди. Новий виборчий закон встановив прозорішу та досконалішу модель виборчого процесу, однак навіть найдосконаліший закон не може дати гарантії унеможливлення зловживань. Це може стати реальністю лише за умови бажання всіх політиків, посадовців, журналістів, громадян вести прозору та чесну боротьбу та неухильно дотримуватися вимог законодавства.
Першочергове завдання влади – це визнання легітимним виборчого процесу з боку громадян України та міжнародної спільноти. Влада має зробити все можливе для запобігання та протидії будь-яким спробам вчинення зловживань, як на стадії підготовки, так і під час виборчого процесу. Україна зацікавлена у спостереженні за виборчим процесом максимальної кількості міжнародних спостерігачів.
Завдання політиків та громадськості – це правомірна поведінка під час підготовки та перебігу виборчого процесу, чесність та неупередженість, активність, громадянська позиція, максимальне спостереження за виборами, реалізація права на звернення до суду та правоохоронних органів у разі фіксації порушень.
Кожен із тих, хто долучиться до виборчого процесу, має пам’ятати про відповідальність за неправомірні дії, бездіяльність та рішення і робити все можливе, щоб результати виборів відповідали волі українського суспільства.
