12:30 20.03.2024

Директор Государственного центра занятости Жовтяк: Наша задача - изменить стереотип, что мы "биржа труда"

14 мин читать
Директор Государственного центра занятости Жовтяк: Наша задача - изменить стереотип, что мы "биржа труда"

Интервью директора Государственного центра занятости Юлии Жовтяк агентству "Интерфакс-Украина"

(на украинском языке)

Текст: Егор Шумихин

 

Приватні портали з пошуку роботи стверджують, що останнім часом кількість вакансій зростає. Чи бачите ви таку динаміку?

Це дійсно так. Починаючи з 2023 року ситуація на ринку праці поступово стабілізувалася, і бізнес зараз відчуває потребу в працівниках, що фіксують як сайти з пошуку роботи, так і ми в Державній службі зайнятості. Наразі, кількість актуальних вакансій ресурсу Служби щодня становить майже 50 тис. одиниць, що майже удвічі більше, ніж минулого року.

Така ж тенденція прослідковується і на Єдиному порталі вакансій, де об’єднано пропозиції роботи не тільки нашої Служби, а й провідних ресурсів з розміщення  оголошень про роботу, таких як: Work.ua, robota.ua, novarobota.ua, PidBir, grc.ua та ua.jooble.org. Якщо в кінці минулого року там було 200 тис. пропозицій роботи, то на сьогодні це майже 230 тис. вакансій.

 

Чи спостерігаєте збільшення вакансій для жінок, пенсіонерів, людей з інвалідністю і ветеранів?

Законодавством України заборонено у описі вакансії надавати переваги тому чи іншому кандидату за статтю, віком, віросповіданням і таке інше. Тому, при отриманні вакансії, ми детально опрацьовуємо із роботодавцем усі її характеристики та вимоги до кандидата, щоб максимально ефективно підібрати працівника. 

Разом з тим, роботодавці, зацікавлені у працевлаштуванні людей з інвалідністю, зокрема, якщо таке працевлаштування відбувається в рахунок чотиривідсоткової квоти на працевлаштування людей з інвалідністю згідно відповідного закону, вони можуть зазначити у вакансії, що пропонують роботу конкретно для людини, яка має інвалідність. Проте, в ході практичного спілкування з роботодавцями ми зробили висновок, що наразі в країні немає єдиного джерела, яке б акумулювало на власних ресурсах базу резюме людей з інвалідністю, які хочуть працювати. Тому в наших планах - створити на Єдиному порталі вакансій окремо блок з переліком вакансій для таких людей та налагодити обмін відомостями про людей з інвалідністю, які мають наміри працювати, з відповідними базами даних.

Також у нас є намір виокремити пропозиції зайнятості дистанційною роботою. На порталі вже створено окремим блоком вакансії для внутрішньо переміщених громадян, де роботодавці пропонують ще й житло для своїх працівників, а також вакансії Сил оборони в рамках підписаного меморандуму між Міністерством оборони, Державним центром зайнятості та robota.ua щодо співпраці у сфері рекрутингу.

Що ж до вікового цензу в пропозиціях роботи, то якщо в довоєнний період дійсно були випадки з проблемним працевлаштуванням людей від 55 років, то на сьогодні під час спілкування з різними представниками бізнесу чую, що за умов об'єктивних причин з браком кадрів, стереотип щодо вікових працівників нівелюється.

 

Кого сьогодні найбільше шукають роботодавці?

Аналізуючи структуру даних Єдиного порталу вакансій та безпосередньо вакансій Служби зайнятості, можна сказати, що ситуація майже не змінилась за останні два роки. Тобто, багато подано вакансій для представників таких професій: продавець, водій, бухгалтер, кухар, вантажник, лікар, швачка, вчитель, електрик, вихователь, фармацевт, автослюсар, токар, психолог та інші. Цих вакансій завжди було багато. Також є запит на будівельників і він зростатиме. І тут питання в тому, що на сьогодні ми не маємо такої кількості чоловіків на обліку, яка необхідна в будівельній галузі. Тобто, зараз буде відчуватись дійсно брак кадрів у цій сфері.

 

Щодо запитів від безробітних, чи співпадає він з тим переліком вакансій, які пропонують?

Серед шукачів роботи, які звертаються за послугами до Служби зайнятості, найбільше колишніх працівників сфери торгівлі. На другому місці люди, які працювали в державному управлінні, далі йде сільське господарство та переробна промисловість. Я не можу сказати, що ця структура дуже відрізняється  від довоєнного часу. Водночас сьогодні у роботодавців найбільший попит на кваліфікованих робітників.

 

Тобто, є трошки дисбаланс між попитом і пропозицією?

Так, звісно. До 2022 року на ринку праці була недостатня кількість робочих місць, проте сьогодні основними проблемами є професійно-кваліфікаційний дисбаланс, нестача кваліфікованих кадрів. В розрізі регіонів ситуація ще більш загрозлива. Адже велика кількість людей виїхала за кордон, багато внутрішньо переміщених громадян, мобілізація.

 

Зважаючи на цей дисбаланс, чи збільшився попит на перенавчання?

Дуже збільшився, і ми бачимо мотивацію людей до перенавчання. Тут варто відзначити, що зараз ми робимо акцент на індивідуальному обслуговуванні кожної людини і кожного роботодавця. Тому нам дійсно є що запропонувати людям в різних життєвих обставинах: учасникам бойових дій, внутрішньо переміщеним громадянам, людям з інвалідністю, роботодавцям. І мова йде не про виплату, а саме про перенавчання.

Нині в нашому портфелі декілька пакетів послуг з перенавчання. Перший – це навчання зареєстрованих безробітних, яке організовується на замовлення роботодавця або якщо людина має бажання започаткувати власний бізнес. Наша головна ціль – це не навчання заради навчання, а конкретне замовлення роботодавця і бажання людини бути працевлаштованою. Таке навчання можливе як у закладах освіти, так і безпосередньо у роботодавця, що значно прискорює адаптацію людини до умов підприємства. 

Другий пакет – це "Ваучер на навчання", програма навчання для людей, які не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні. Раніше, до повномасштабної війни, ваучером могли скористатися тільки люди, старші 45 років. Це такий світовий досвід підвищення конкурентоспроможності людини. Навесні 2022 року ми додали ще категорії: внутрішньо переміщених громадян, учасників бойових дій, людей з інвалідністю і людей, стосовно яких встановлено факт позбавлення волі внаслідок збройної агресії проти України без обмеження віку. Насправді, ця програма зробила дуже великий фурор, в хорошому сенсі цього слова. До прикладу, в 2019-2021 роках ми максимум видавали 1 тис. ваучерів на всю країну на рік. У минулому році ми видали понад 18 тис. ваучерів. Цього року маємо план 20 тис. ваучерів, але я думаю, що ми його перевиконаємо, тому що вже на сьогодні видано більше 4 тис. ваучерів. Серед категорій на першому місці залишаються люди, старші 45 років, але минулого року 3,7 тис. – це були внутрішньо переміщені громадяни, до 200 учасників бойових дій, є люди з інвалідністю, а також одна звільнена з полону людина.

Із того, що ми бачимо в Службі, до ТОП-10 професій і спеціальностей, які обирають люди для перенавчання, на першому місці психологія. Далі йде медсестринство, трактористи, електрогазозварювальники, швачки, кухарі. До речі, перелік цих спеціальностей для отримання ваучеру дуже великий - 124 професії та спеціальності, а до 2022 року було 70. Зокрема, минулого року додали багато професій сфери будівництва, енергетики, а також професію сапера. Вже у березні цього року перша група саперів (11 осіб) завершили навчання та почнуть професійну діяльність, яка як ніколи доречна зараз.

Також для підготовки, перепідготовки учасників бойових дій та людей, які отримали інвалідність внаслідок війни, реалізується експериментальний проект з навчання у закладах освіти Служби зайнятості, яких зараз повноцінно діючих 8: Рівне, Одеса, Дніпро, Харків, Львів, Полтава, Суми, Івано-Франківськ. Є можливість навчання за 95 робітничими професіями та більше 400 освітніми програмами. Окрім навчання компенсуються витрати на проживання, проїзд та медичний огляд. Робота з цією категорією взагалі передбачає індивідуальну траєкторію організації навчання. Вже є хороші результати, так у  2024 році вже 456 людей скористалися такою можливістю.

 

В яких регіонах країни найбільше вакансій, а де роботу знайти важче?

Як і зазвичай, найбільше вакансій у великих областях: Дніпропетровська, Київська, Харківська, Львівська і місто Київ. В столиці зараз найбільше вакансій - 74 тис.

 

Яка середня заробітна плата по вакансіям, які пропонуються через Центри зайнятості?

Ми сьогодні орієнтуємося на вакансії не тільки центру зайнятості, хоча це в першу чергу, але і на вакансії, які є на Єдиному порталі. Наше завдання №1 - змінити стереотип роботи Служби. Середня заробітна плата вакансій Єдиного порталу нині складає 19 тис. грн. Проте є пропозиції для швачок із зарплатою 45 тис. грн, або для водіїв - 50 тис. грн.

 

Оцінка рівня безробіття в Україні близька до 20% і вона росте. В той же час кількість зареєстрованих в Державній службі зайнятості за минулий рік зменшилася вдвічі. Про що говорить така статистика, чому такий сильний дисбаланс?

Для цього є об’єктивні причини. По-перше, за різними оцінками, понад 6 мільйонів українців перебувають за кордоном. Переважна більшість цих людей – це працездатне населення. Вони потенційно могли бути нашими "клієнтами", могли бути серед безробітних, яким би ми шукали роботу в Україні. По-друге, дуже велика кількість людей мобілізована в ЗСУ. На сьогодні зменшена кількість реєстрацій чоловіків. Якщо до повномасштабного вторгнення серед безробітних було 55% жінок, 45% чоловіків. То на сьогодні у нас 77%, а в деяких регіонах 80% – це жінки. 

Тому дійсно статистика зареєстрованих безробітних сьогодні не відображає реальний стан безробіття. Водночас можна сказати, що в Україні робота є. І це дуже наглядно видно по збільшеній кількості вакансій. Крім того, на сьогодні зростає кількість зареєстрованих безробітних за рахунок того, що звертаються внутрішньо переміщені громадяни, і ми хочемо допомогти в працевлаштуванні, або перекваліфікації.

 

Центр зайнятості завжди ділиться статистикою щодо кількості працевлаштованих за допомогою Служби. Розкажіть, будь ласка, який відсоток людей не знаходить роботу, відмовляючись від запропонованих вакансій?

Згідно з діючим законодавством, якщо людина відмовляється від двох пропозицій підходящої роботи, її реєстрація та виплата допомоги по безробіттю в центрі зайнятості припиняється. У 2023 році припинено реєстрацію майже 19 тис. безробітних у зв'язку з тим, що вони відмовились від двох пропозицій. Це лише 4% від загальної чисельності зареєстрованих безробітних.

 

Який на сьогодні середній рівень допомоги по безробіттю?

За останніми даними середній розмір виплати допомоги по безробіттю невисокий, він складає близько 4 тис. грн в місяць. На період воєнного стану максимальний розмір відповідає розміру мінімальної заробітної плати, хоча раніше було півтори мінімальні зарплати. Це впливає на зменшення середнього розміру виплати допомоги по безробіттю.

 

Наскільки активно до Служби звертаються ветерани, який це відсоток від загальної кількості безробітних?

На сьогодні ветеранів на обліку небагато, вони складають лише 2% від всієї кількості безробітних, які до нас звертаються. Минулого року це взагалі був 1%. Тобто, зараз можна говорити про те, що на обліку майже немає учасників бойових дій. Безумовно, ми  готуємося до такої зустрічі. Ми даємо нові навички в роботі нашим кар'єрним радникам. Маємо декілька компонентів, таких як перенавчання і створення власної справи для учасника бойових дій або для члена його родини. Опитування, яке минулого року робило Міністерство в справах ветеранів, показує, що 62% наших військових після демобілізації хочуть займатися власною справою, це дуже великий відсоток. Тому я думаю, що грантова програма для учасників бойових дій та членів їх родин, яку ми реалізуємо, набуде дуже великого попиту, коли люди почнуть більше звертатися до Служби зайнятості.

 

Чи спостерігаєте ви упередження у роботодавців щодо працевлаштування ветеранів?

Ні, таких упереджень ми не спостерігаємо. Для підприємств в організації їх діяльності найважливіше значення має кваліфікація та продуктивність праці персоналу. Я не бачила  жодного звернення від учасника бойових дій, про відмову у працевлаштуванні через статус ветерана. Більш того, соціально відповідальні роботодавці вже готуються до повернення своїх працівників, які були мобілізованими, і через державні програми, або власними силами, дають нові навички працівникам щодо співпраці з учасниками бойових дій. Хоча, від самих учасників бойових дій, з якими я спілкуюся, чую, що вони не хочуть "особливого ставлення". І в цьому я погоджуюся - ми просто маємо ставитись до кожної людини з повагою, а до ветеранів ще з більшою.

 

Чи немає часом в планах проекту, щоб інтегрувати державну систему пошуку вакансій в "Дію"?

Ми взаємодіємо з "Дією". Наразі на порталі та в його мобільному додатку із наших послуг для користувачів вже реалізовано можливість зареєструватися як безробітному та припинити таку реєстрацію. Також через портал "Дія" можна подати заявку на декілька програм, які реалізує Державна служба зайнятості, а саме по проекту єРобота, подати заяву на отримання гранту "Власна справа" та  "Грант для ветеранів та членів їх родин". Також, роботодавці можуть подати заявку на компенсацію за облаштування робочого місця для осіб з інвалідністю та компенсацію за працевлаштування внутрішньо переміщених громадян під час воєнного стану.

В цьому році запустимо мобільний додаток Служби зайнятості, де кожен українець, незалежно від реєстрації, зможе знайти для себе всю необхідну інформацію, стосовно Служби зайнятості, послуг, в т.ч. буде підвантажено і Єдиний портал вакансій. Впевнена, що це спростить комунікацію на ринку праці між шукачами та працедавцями, залишивши бюрократичні складнощі в минулому.

 

Чи ефективно працює інститут кар’єрного радника?

Це така об'ємна назва "інститут кар'єрного радника", а насправді метою було те, щоб перетворити "інспекторів з працевлаштування" дійсно в радників з питань кар'єри. Тобто завдання цього працівника максимально сприяти просуванню кар'єри людини. На мій погляд, нам це вдається. Насамперед, ми змінюємося самі. Наші кар'єрні радники не просто реєструють і шукають роботу людям. Вони постійно опановують нові технології кар'єрного консультування. Наразі близько 2,5 тис. кар'єрних радників щороку підвищують кваліфікацію в нашому Центрі підвищення кваліфікацій. І це не просто про нормативні документи та послуги, які надає Служба. Ми запрошуємо до навчання сучасних тренерів, які дають новітні навички в комунікаціях, в спілкуванні з людьми, в боротьбі з професійним вигоранням і так далі. Плюс ми створили в нашій структурі посади психологів, які в минулому році пройшли навчання з Ізраїльською коаліцією травми на предмет самодопомоги під час війни.

 

Наскільки ці кар'єрні радники вмотивовані не просто формально дати дві вакансії і відпустити людину, а саме працевлаштувати її?

Дуже хороше питання. Воно зачіпає не просто роботу кар'єрного радника, а показує злагодженість у пошуку з інтересами та потребами людини. Сам кар'єрний радник намагається знайти для свого клієнта не просто підходящу роботу, а бажану. Ми нещодавно у свій професійний словничок ввели це поняття. Таким чином, і сама людина, і її кар'єрний радник розуміють, що пошук роботи спирається на багато факторів, один з яких - це бажання займатися певною діяльністю. І це дійсно зменшує формальність у підборі роботи. Направлення на працевлаштування видається людині лише за її згодою. Якщо ж безробітний не згоден отримувати таке направлення, то йому пропонується перелік усіх підходящих для нього вакансій для самостійного опрацювання.

Реформа Служби зайнятості передбачає матеріальний мотиватор для фахівців - підвищення заробітної плати кар'єрним радникам і запровадження системного КРІ як основу оцінки ефективності кожного фахівця і підрозділу в цілому. Адже, робота кар'єрного радника дуже залежить не тільки від нього самого, а також від роботи всього колективу. Інші фахівці співпрацюють з роботодавцями, вони мають залучити вакансії. Є керівник, який організовує всю цю роботу. Тому на сьогодні, в переважній більшості, ми оцінюємо насамперед роботу окремого підрозділу, конкретної філії, а не окремої людини. Ми зараз рухаємось до того, що після закінчення функціонального аналізу все ж таки буде створений системний KPI в Службі зайнятості.

 

Ви згадали, що після функціонального аналізу має бути підготовлений новий закон "Про зайнятість населення". Про що саме він буде?

Поки що важко сказати, тому що зараз проводиться робота безпосередньо командою функціонального аналізу. Вони вивчають функції Державної служби зайнятості, нашу структуру, наші програми, юридичні та законодавчі аспекти. Вони спілкуються з європейськими партнерами і з європейськими службами зайнятості. Враховуючи те, що Україна є кандидатом до вступу в ЄС, Державна служба зайнятості має виконати умови для того, щоб увійти в систему EURES - це система європейських служб зайнятості. Ми з командою по функціональному аналізу вивчаємо всі ці правила і вимоги до вступу, за результатами чого будуть прийняті остаточні рішення щодо юридичного статусу, законодавчих змін, зокрема, стосовно допомоги по безробіттю, актуалізації наших програм, переорієнтації на інші програми і так далі.

 

Коли новий закон "Про зайнятість населення" може бути розроблений і внесений до Верховної Ради?

За планом він має бути внесений в другому кварталі 2024 року.

 

Яких змін очікувати від Служби зайнятості?

Ми зараз говоримо про зміни, і це про зміну в підході та відношенні до роботи нашого колективу. Безумовно, на це потрібен час. Робота з людьми є завжди емоційно непростою роботою, оскільки до нас звертаються люди, які втратили роботу за різних обставин та знаходяться в різних життєвих ситуаціях. Фахівець має вміти в розмові, за необхідності, стабілізувати людину. Для цього потрібно докласти емоційних та психологічних зусиль, щоб допомогти людині. Тому я з повагою ставлюся до наших працівників. Ми постійно проводимо для них навчання та підвищення кваліфікації не лише в роботі з клієнтами, а й як запобігти професійному вигоранню.

Наше завдання змінити стереотип, що ми "біржа праці", що в нас треба відмічатись. Щоб прибрати цей шлейф стереотипів, ми напрацювали нову технологію обслуговування клієнтів, яку плануємо незабаром втілити в життя. Маємо намір зробити частину наших послуг в дистанційному обслуговуванні, оскільки не завжди доречним є фізичний візит людини до центру зайнятості, особливо коли для неї відсутні пропозиції бажаної роботи. Працюючи з клієнтом, ми маємо завчасно самі відпрацювати всі вакансії, які б можна було запропонувати йому. І якщо ми бачимо, що у нас сьогодні немає для нього пропозицій, то спілкування з ним можемо вести в  дистанційному режимі з використанням для обох сторін зручних засобів комунікації. Іноді достатньо просто переговорити з людиною, отримати підтвердження, що вона на зв'язку і продовжує шукати роботу. А ми маємо продовжувати свою роботу з пошуку для неї пропозицій зайнятості або інших варіантів сприяти її економічній активності. Наша амбітна ціль - змінити все в цьому році. І це дає поштовх до оптимізації наших процесів. Наприклад, якщо ми підберемо для людини пропозицію роботи, то кар'єрний радник дистанційно через електронний кабінет клієнта зможе скерувати її на співбесіду до роботодавця. А роботодавець, у через свій електронний кабінет зможе відправити відгук на такого кандидата.

Наша мета у поточному році - спростити та оцифрувати всі діючі послуги та сервіси, прибрати паперовий документообіг там, де він залишається частиною процесу обслуговування. Ми стаємо максимально клієнтоорієнтованими - не тільки розширюємо пакет послуг, спрямованих на задоволення потреб роботодавців та шукачів роботи, але й працюємо над наповненням ринку праці професійними кадрами з затребуваними навичками, розвитком грантових програм для початку власної справи. 

ЕЩЕ ПО ТЕМЕ:

РЕКЛАМА

ПОСЛЕДНЕЕ

Михаил Бакуненко: Запрет экспорта газа, игнорирование законодательства и отчуждение бизнеса – настоящее отрасли в Украине

Нам всегда не хватает денег, потому что мы постоянно развиваемся – управляющий партнер "ТК-Домашний текстиль"

Мы можем совершенствовать диагностику с помощью ИИ - завотделом Института им. Филатова

Посол Италии: для Путина Украины не существует, он категорически отрицает национальную идентичность украинцев

Поддержка Украины на пути к справедливости должна была постоянной, потому что это работа на годы и десятилетия – генпрокурор

Глава "Центрэнерго" Андрей Чуркин: Нам удалось вернуть и поставщиков угля, и покупателей электроэнергии, поэтому ОЗП пройден успешно

"Укртелеком" увеличит объем инвестиций минимум на 70% в 2024г - гендиректор

Мы реально боремся за то, чтобы биржевой рынок агро существовал – член НКЦБФР Ильин

Ситуация с заоблачными ценами на картофель в 2024-2025 МГ не выровняется - вице-президент УАВК

Сложный процесс замены обязательного страхования требует продления переходного периода закона "О страховании" до конца года

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА