Эксклюзивное интервью посла Италии в Украине Пьера Франческо Дзадзо информационному агентству "Интерфакс-Украина". Мы поговорили о поддержке Италией украинцев, дальнейших проектах, реформах, “формуле мира” и военной помощи (приводится на украинском языке).

Текст: Валерия Прощенко

 

Цього року в G7 головує Італія. За словами італійського уряду, Україна залишатиметься одним з ключових пріоритетів під час головування. Розкажіть, на чому ви зараз зосереджені насамперед і чого намагатиметеся досягти цього року?

Італія перебрала на себе головування в G7 у 2024 році, і я хочу підкреслити, що Україна буде пріоритетом у порядку денному італійського головування. Ми продовжимо надавати Україні всю необхідну політичну, дипломатичну, економічну, фінансову, гуманітарну та військову підтримку і продовжимо підтримувати імплементацію санкцій. Саме тому наша прем'єр-міністр Джорджа Мелоні приїхала до Києва, щоб провести першу зустріч лідерів G7 з Києва разом з президентом Зеленським. Це дуже сильний і символічний сигнал, який був високо оцінений українським урядом. Як ви знаєте, Посольство Італії в Києві відповідає за координацію роботи Групи послів G7 з підтримки України і, звичайно, ми підтримуємо українську владу, уряд, політичні партії в ухваленні всіх необхідних реформ, зокрема тих, що стосуються зміцнення судової системи, верховенства права та боротьби з корупцією. 

Якщо говорити про наші двосторонні відносини, то хотілося б підкреслити, що з початку війни Італія завжди надавала вам максимальну підтримку в політичній, економічній, фінансовій, гуманітарній сферах та в питаннях розвитку. Ми також відкрили офіс Італійської агенції зі співробітництва в галузі розвитку (AICS) і хотіли б відігравати провідну роль у відновленні України. Ви, напевно, чули, що ми розпочали партнерство з Одесою. Зокрема, у сфері культурної спадщини ми прагнемо допомогти вам виправити шкоду, завдану в Одесі культурній спадщині, в тому числі її Спасо-Преображенському кафедральному собору. Ми готові підготувати для нього майстер-плани, оскільки це саме та сфера, де ми маємо сильну експертизу.

Ми хотіли б також підкреслити ще один важливий аспект: що стосується Європи, Італія завжди підтримувала ваші європейські прагнення; Італія була однією з перших європейських країн, яка рішуче наголошувала на необхідності надання вам статусу кандидата на вступ до ЄС. Тому ми рішуче підтримали рішення Європейської Ради про початок переговорів про вступ з Києвом.

Повертаючись до наших двосторонніх відносин. Як ви знаєте, ми нещодавно підписали двосторонню угоду з Україною про співпрацю у сфері безпеки. Ми затвердили вісім пакетів військової допомоги на сьогодні, і маємо намір підтримувати такий же рівень додаткової військової підтримки у 2024 році.

Що стосується гуманітарної допомоги, то ми розпочинаємо важливі проєкти у сфері охорони здоров'я, особливо щодо протезування поранених. Крім того, важливо, що кілька тижнів тому Італія надала 100 мільйонів євро кредитів через ЄБРР для підтримки енергетичного сектору України. За рахунок цих коштів Італія підтримає Укргідроенерго для ремонту пошкоджених гідроелектростанцій в районі Нової Каховки. Як ви знаєте, ми також поставили в Україну сотні генераторів.

Ми також маємо багато гуманітарних програм, які зараз реалізуються через наші неурядові організації. Минулого року через фонди Італійської кооперації ми оголосили конкурс на 46 мільйонів євро, присвячений виключно реалізації проєктів гуманітарної допомоги в Україні італійськими неурядовими організаціями. Конкурс виявився настільки успішним, що сума була збільшена більш ніж на 50% порівняно з початковим виділенням коштів і призвела до фінансування 27 проєктів-переможців у сферах освіти, охорони здоров'я, захисту прав людини, доступу до води та санітарії, надання першої невідкладної допомоги та розподілу товарів першої потреби, а також гуманітарного розмінування. Всі ініціативи починають реалізовуватися вже зараз і стануть одним з найважливіших компонентів наших зобов'язань щодо надання гуманітарної допомоги Україні.

 

Якого прогресу вдалося досягти у питанні подальших санкцій проти РФ? Зокрема, щодо постачання компонентів для виробництва зброї.

Існує проблема обходу санкцій. Росія отримує підтримку від третіх країн. Однак я можу вас запевнити, що є сильний фокус на питанні уникнення санкцій. Я б сказав, що є також велика увага до товарів подвійного призначення, бо ми знаємо, що є країни, які допомагають Росії. І ми зараз працюємо над новим пакетом санкцій проти Росії. 

Відповідно до заяви лідерів G7, прийнятої 24 лютого 2024 року, ми продовжуємо протидіяти, у тісній співпраці з третіми країнами, будь-яким спробам уникнути та обійти наші санкції та заходи експортного контролю. Багато країн не причетні до прийняття санкцій, і Росія все ще може імпортувати багато товарів, мікрочіпів або технологій. Ми запровадимо додаткові санкції проти компаній і приватних осіб з третіх країн, які допомагають Росії купувати зброю або ключові компоненти для неї.  

Санкції, безумовно, послабили Росію, але недостатньо. 

Тому ми продовжимо чинити значний тиск на російські доходи від енергоносіїв та іншої сировини, тому що ми дуже добре знаємо, що Росія більше не експортує газ і нафту в Європу, а експортує в Індію, Китай і т.д., і ми хочемо обмежити майбутні енергетичні доходи Росії. Це нелегко, але ми знаємо, що Росія зазнає певних втрат, навіть якщо вони намагаються це приховати. 

Ми продовжуватимемо перешкоджати Росії розвивати майбутні енергетичні проєкти і продовжуватимемо докладати зусиль, щоб зменшити доходи Росії від металів. Крім того, що стосується залежності від російського газу, я думаю, що Італія зробила свою справу. У 2021 році понад 40% імпортованого Італією газу надходило з РФ. Сьогодні частка російського газу в італійському імпорті впала до 2%, а до 2025 року має впасти до нуля. Італія змогла швидко адаптуватися завдяки мережі альянсів з іншими країнами-постачальниками та відносинам, що зміцнювалися протягом десятиліть, що дозволило нам використовувати надійних та альтернативних партнерів. Тому є намір продовжувати запроваджувати нові санкції. Іноді це складно, але я вважаю, що все йде в правильному напрямку.

 

Ми знаємо, що ЄС та G7 розробляють спільне юридичне рішення щодо використання заморожених російських активів для допомоги Україні. Чи вважаєте ви, що рішення про заморожені активи буде врешті-решт реалізовано?

Все рухається в правильному напрямку. Я хотів би підкреслити заяву лідерів G7. Ми вже прийняли рішення про заморожування російських активів. Мова йде про 300 мільярдів євро. Як ви знаєте, Європейський Союз в принципі погодився тримати надприбутки від цієї діяльності на окремих рахунках. Я знаю, що зараз тривають дискусії. Європейські країни все ще обережно ставляться до цього через юридичні аспекти, які потрібно вивчити. По-друге, є побоювання щодо питань, пов'язаних з економічною та фінансовою стабільністю. Тому що є ризик, що деякі країни більше не будуть інвестувати в європейський фінансовий ринок, оскільки вважатимуть його небезпечним. 

Тому це, мабуть, буде ключовим питанням у 2024 році. Крім того, навіть якщо прибутки можуть бути використані, цих чотирьох-п'яти мільярдів євро на рік недостатньо, щоб покрити фінансовий дефіцит в Україні. До того, враховуючи поточну фінансову невизначеність щодо продовження необхідної підтримки з боку західних союзників, особливо через політичну ситуацію в США, ми розуміємо, що це дуже важливе питання, яке буде обговорюватися під час італійського головування в G7. Однак я хотів би підкреслити, що ми повністю приймаємо принцип відповідальності. Росія має сплатити збитки, і з цієї причини активи заморожені. Я знаю, що українцям у воєнний час неприємно спостерігати, як повільно іноді приймаються рішення, але це нелегко, оскільки залучено так багато країн.

 

Деякі країни продовжують говорити про "ескалацію війни” в Україні. Чи боїться ескалації війни Італія?

Ну, я б відповів, що італійський уряд дуже відданий справі допомоги Україні. З 24 лютого 2022 року Італія завжди підтримувала Україну. Не секрет, що Італія раніше мала дуже сильні зв'язки з Росією. Тому наша повна підтримка з початку повномасштабної війни стала для України великою і приємною несподіванкою. Ця позиція була твердо збережена, коли уряд перейшов від Маріо Драгі до Джорджі Мелоні. Вона дуже підтримує Київ і має дійсно сильну позицію. Хочу підкреслити, що Італія надавала Україні гуманітарну допомогу на всіх рівнях - чи то від уряду, чи то від наших громадян. 

До речі, з початку повномасштабної війни Італія прийняла понад 180 000 українських біженців. Також дуже важливим є той факт, що Італія рішуче підтримує європейську інтеграцію України. Наша країна відіграє важливу роль у цьому напрямку, і ми віримо в розширення Європейського Союзу. Крім того, ми є третім найбільшим платником до бюджету ЄС.

 

Італійські газети повідомляють, що загальна військова підтримка України з боку Італії становить понад 2 мільярди євро. Питання, яке найбільше турбує українців, - як щодо подальшої військової допомоги? 

В Італії, в силу історичних та культурних причин, дуже сильний пацифістський рух. Нещодавнє опитування показало, що переважна більшість виступає за економічну та гуманітарну підтримку України, але трохи більше 50% наших громадян виступають проти військового постачання. Скептично до цього ставляться і деякі політичні партії. У нашій країні інформація про види та обсяги військової допомоги Україні тримається в таємниці. Однак ця військова підтримка високо цінується українським урядом. Вони знають, що ми дуже багато допомагаємо. Наприклад, Франція також тримала інформацію про військову допомогу в таємниці, але зараз вирішила це змінити. Побачимо, можливо, колись Італія також розкриє ці дані. Однак, для України важливо те, що країна продовжує отримувати допомогу. Це головне. Щобільше, Італія є і завжди буде надійним союзником, ми робимо все можливе, щоб допомогти Україні. 

Ще один момент, який я хотів би додати - Італія має сильну оборонну промисловість. Це також те, що ми повинні мати на увазі. Українці дуже зацікавлені в нашій оборонній промисловості, тому що ми маємо високі ноу-хау і технології в цій галузі.

 

Оскільки ви згадали про оборонну промисловість, чи готові італійські компанії та заводи співпрацювати з Україною? 

Делегації найбільших італійських компаній приїжджали до Києва кілька місяців тому. Зокрема, Leonardo S.p.A., Fincantieri, Elettronica, Iveco Defense Vehicles, FAE Group S.p.A. та MBDA. Вони підписали двосторонню угоду з Україною. Після цього почалася співпраця. Коли йдеться про інвестування, завжди постає питання воєнних ризиків і страхування. У всіх цих сферах ведеться співпраця, і я впевнений, що незабаром з'являться конкретні інвестиції. 

Однак, майте на увазі наступну інформацію. Наприклад, ви чули про німецьку оборонну компанію Rheinmetall. Під час візиту урядової делегації до Італії прем'єр-міністр України Денис Шмигаль відвідав Rheinmetall Italia S.p.A. Тобто, європейська оборонна промисловість дуже інтегрована. Крім того, багато озброєнь, які Великобританія постачає в Україну, мають італійські деталі, тому що є також італійське спільне виробництво. Все складніше, як ви розумієте. Однак важливо сказати, що Італія має міцні зв'язки з оборонною промисловістю інших країн, а не лише з Францією, як дехто може подумати, адже Україна отримала італійсько-французький зенітно-ракетний комплекс SAMP/T.

 

А як щодо італійського бізнесу взагалі? Наш уряд і президент Зеленський запрошують бізнес приходити в Україну. Звичайно, є багато ризиків, як ви сказали. Але все ж таки італійський бізнес бачить гарні перспективи для роботи в Україні?

За останніми даними, у період січень-листопад 2023 року товарообіг між Італією та Україною зріс на 6% порівняно з показником, зафіксованим за аналогічний період 2022 року, при цьому італійський експорт збільшився на 33,1%, а імпорт зменшився на 11,9%. За цей період Італія була 7-м ринком призначення для українського експорту з часткою ринку 4,1% та 6-м постачальником для України з часткою ринку 3,6%. Основними статтями експорту з Італії в Україну є харчові продукти, напої та тютюнові вироби, машини та обладнання, текстиль, одяг, шкіра та аксесуари, хімічна продукція та побутова техніка. З України, з іншого боку, в Італію імпортуються переважно продукція сільського та лісового господарства, харчові продукти, напої та тютюн, недорогоцінні метали та вироби з них, продукція гірничодобувної промисловості з кар'єрів та шахт, деревина та вироби з деревини.

Говорячи про двосторонню торгівлю, хочу зазначити, що до війни Італія була третім найбільшим торговельним партнером України серед країн-членів ЄС після Німеччини та Польщі. Тому ми завжди мали сильну двосторонню торгівлю. Італія зараз, якщо я не помиляюся, є сьомим найбільшим експортером до України. Крім того, Італія має другу за величиною обробну промисловість в Європі, після Німеччини. Тому ми впевнені, що, маючи дуже взаємодоповнюючі економіки, ми можемо зробити багато, щоб допомогти Україні дуже швидко інтегруватися в європейський ринок.

З іншого боку, де ми завжди були слабкими, так це в обсязі інвестицій. Це правда. Це відбувається не лише під час війни, але й раніше. Італія завжди мала дуже сильну комерційну присутність, але вона слабка з точки зору обсягу інвестицій. На це є багато причин. В Італії, наприклад, є переважно малі та середні підприємства, і їм важко інвестувати. У нас немає економіки, заснованої на великому бізнесі. Звичайно, у нас є і великі компанії, але зараз лише деякі з них присутні на українському ринку. Друга проблема - страхування від ризиків війни. Це складно. Потенційний інтерес величезний, але компанії обрали вичікувальну позицію. Вони чекають, коли закінчиться війна. Тому я впевнений, що італійські компанії відіграватимуть дуже важливу роль у майбутньому відновленні української економічної системи. 

Крім того, важливо те, що в минулому Україна вважалася небезпечним місцем для інвесторів через слабкість судової системи та корупцію. Ми бачимо, що бізнес-клімат покращується, але сьогодні справжньою проблемою є затяжна війна. Проте в Україні є величезний потенціал. Хочу нагадати, що у 2023 році ми провели в Римі конференцію щодо відновлення України, в якій взяли участь 700 італійських компаній. У 2025 році ми організуємо нову конференцію з відновлення України в Італії на міжнародному рівні. Існує багато потенційних сфер, де ми можемо співпрацювати. Тому я з обережним оптимізмом дивлюся на це. Проте, мова йде більше про середньострокову перспективу.

Однак, говорячи про відбудову, чи зацікавлена Італія в довгострокових зобов'язаннях?

Так, саме тому Італійська агенція з питань співробітництва у галузі розвитку (AICS) відкрила офіс. І ми запускаємо багато програм, не лише в гуманітарній сфері. Наприклад, проєкти охоплюють електричну стійкість, сектор охорони здоров'я і особливо культурну спадщину. Як ви пам'ятаєте, відновлення Одеси було обіцяно під патронатом Італії. Інфраструктура є дуже важливим сектором для нас, тому що у нас є дуже сильні компанії в цій галузі.

На загальному рівні я бачу конкретні можливості розвитку двосторонніх економічних відносин у багатьох секторах: агропромисловість, відновлювана енергетика, інфраструктура, транспорт і логістика, машинобудування для оборонної промисловості, космос і споживчі товари "Made in Italy". Ми також зацікавлені у розвитку відносин з українськими залізницями та портами й хотіли б посилити нашу співпрацю у сфері транспорту та логістики. Наприклад, ми співпрацюємо з приватними фондами та за участі італійського уряду працюємо над розвитком логістичного хабу в Горонді, що на кордоні з Угорщиною. Ми хотіли б зміцнити пан'європейський коридор №5, який з'єднує північну Італію з Будапештом і Києвом, тому що ми вважаємо, що за ним майбутнє. Це було б дуже важливо, особливо з огляду на поступову інтеграцію України до Європейського Союзу.

До речі, важливо також зазначити, що італійське експортно-кредитне агентство Servizi Assicurativi del Commercio Estero (SACE) виділить 1,5 млрд євро на підтримку комерційних та фінансових операцій, зокрема, у сфері охорони здоров'я та інфраструктури.

Ми також підписуємо двосторонні угоди між нашими міністерствами. Наприклад, ми підписали угоду з Міністерством енергетики України та Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України. Крім того, ми завершуємо роботу над угодою між нашими міністерствами охорони здоров'я. Це також посилить нашу двосторонню співпрацю.

Ми бачимо, що група послів G7 приділяє велику увагу реформам в Україні. Які сфери викликають у вас найбільше занепокоєння?

Так, реформи є важливим питанням. Ми приділяємо особливу увагу зміцненню судової системи та боротьбі з корупцією. Це проблема, але це тривалий процес. Ви не можете мати ідеальне верховенство права за один день. Ми дійсно вважаємо, що Україні потрібне сильне верховенство права і баланс влади. Дуже важливо мати чіткий розподіл влади: сильну судову владу, сильну законодавчу владу і сильну виконавчу владу. Звичайно, необхідно зменшити роль олігархів. Але ви на правильному шляху. Ми бачимо, що зараз роль олігархів значно зменшилася. Крім того, ви прийняли закон про лобіювання, який був позитивно сприйнятий. Свобода ЗМІ також дуже важлива.

Наприклад, дуже важливим аспектом, коли йдеться про інтеграцію до НАТО, є реформа розвідки та армії. Тому що, наприклад, у західному світі розвідувальні органи в першу чергу займаються збором та аналізом інформації. Сьогодні правоохоронні органи та органи безпеки часто схильні до надмірного втручання в економічну сферу. Звісно, ми чудово розуміємо, що у зв'язку з надзвичайною ситуацією їхня контррозвідувальна діяльність є дуже делікатним завданням і зобов'язує їх боротися з російською дезінформацією та впливом, який все ще є дуже сильним, у тому числі в економічній сфері. Однак, зрештою, дуже важливо краще переосмислити ці обов'язки. Саме тому ми допомагаємо вам впроваджувати необхідні реформи та краще інтегруватися в євроатлантичні структури. 

Змінити систему нелегко, але я думаю, що підтримка G7 допоможе вам зробити правильні зміни. У мене був попередній досвід роботи дипломатом у Києві майже двадцять років тому. Я помітив, що українське суспільство дуже змінилося, особливо молодь. З іншого боку, ви не можете повністю позбутися радянської спадщини за один день, це неможливо, я знаю. Але ми будемо продовжувати працювати над цим. Я налаштований оптимістично.

 

Італія приєднується до коаліції країн (Core Group), яка працює над створенням Спеціального трибуналу щодо злочину агресії. Який формат підтримує Італія? Чи триває робота в цьому напрямку?

Я б сказав, що так, робота у процесі. І буквально нещодавно Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт Сергія Кобиляша, командувача дальньої авіації Повітряно-космічних сил, і Віктора Соколова, командувача Чорноморського флоту РФ. Італія рішуче підтримує десять пунктів мирного плану президента Зеленського. Щобільше, один з пунктів - це відповідальність. Ви знаєте, коли йдеться про злочин агресії, дискусії тривають. Це нелегко, ми повинні це визнати. І не забуваймо, що Росія має право вето як постійний член Ради Безпеки, тому, коли йдеться про можливе винесення вироку президенту Путіну, це нелегко.

Однак, так, ви маєте рацію, Італія є частиною Core Group. Ми згодні з тим, що Росія має понести відповідальність за воєнні злочини, в цьому немає жодних сумнівів. Зараз є декілька рішень. Один з варіантів - суд в Україні з міжнародними суддями. Це так званий "гібридний формат", який українці не підтримують. Тоді є інша формула. Європейська служба зовнішніх справ працює над можливим договором між країнами, які визнають злочин агресії в межах своєї юрисдикції. Потім буде договір, підписаний Україною та іншими країнами. І, звичайно, є третє рішення, яке Україна вважає найкращим, - пропозиція щодо створення трибуналу щодо злочину агресії в рамках Організації Об'єднаних Націй. Однак проблема полягає в тому, що в Раді Безпеки на нього накладуть вето Росія і, ймовірно, Китай. На жаль, ми повинні бути реалістами.

Ми не впевнені, що ви отримаєте достатньо голосів у Генеральній Асамблеї ООН, щоб підтримати таку ініціативу. Є країни Глобального Півдня, які можуть проголосувати проти. Важливо уникнути цього. Це не тому, що ми проти. Ні, але ми знаємо, що важко отримати голоси.

Для України було б дуже бажано ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду. Ми бачимо, що під час війни Україні важко, але це також дуже важливо на вашому шляху інтеграції до Європейського Союзу. Проте, звичайно, це було б чудово для Міжнародного кримінального суду, який також охоплює злочин агресії. Однак ми також знаємо, що багато країн ще не ратифікували Статут, в тому числі Сполучені Штати і Росія. 

Таким чином, трибунал і покарання за злочин агресії є дискусійним питанням. Ми маємо знайти правильний компроміс, прийнятний для всіх країн. Ми впевнені, що крок за кроком ви будете рухатися правильним шляхом. Я стримано оптимістичний.

 

Російська пропаганда досить активна у світі, і не секрет, що вона активна і в Італії. Як ви вважаєте, наскільки ефективною є боротьба з нею?

Російська дезінформація завжди була дуже сильною і в Італії. Однак, у нас також є свобода преси, тому дуже важко запровадити значні жорсткі обмеження в цій сфері. Однак треба розуміти, що все змінилося і що зв'язки з Росією руйнуються. Звичайно, ми не можемо заперечувати, що все ще існує дуже сильний вплив російської дезінформації, яка працює дуже ефективно. Однак, повірте мені, ситуація значно покращилася порівняно з тим, що було до 24.02.2024. Можу сказати, що три-чотири роки тому більшість людей навіть не розуміли різниці між Україною та Росією. А сьогодні її знають і розуміють усі.

Як ви оцінюєте перспективи Глобального саміту миру, який готує президент Володимир Зеленський?

По-перше, ми підтримуємо “формулу миру” і план з 10 пунктів, який повністю відповідає принципам Організації Об'єднаних Націй. Однак ми завжди просимо Україну не поспішати. Вам потрібно переконатися, що ви отримаєте необхідну підтримку від переважної більшості країн Глобального Півдня. Латинську Америку, африканські країни та країни Азії ще потрібно переконати. Тому що це справжня проблема. Ми підтримуємо Глобальний саміт миру, але він повинен бути організований тільки тоді, коли ми будемо впевнені, що в ньому візьме участь достатня кількість країн Глобального Півдня. Важливо, щоб були країни БРІКС, Китай, Індія, Бразилія та Південна Африка. 

До речі, український уряд попросив нас “зробити крок вперед”, щоб переконати країни приєднатися, тому що Італія має вплив, особливо в Латинській Америці та в деяких арабських і африканських країнах. І ми намагаємося допомогти. Не тільки ми. Тому це наш ключовий момент: будь ласка, проводьте цей саміт тільки тоді, коли ви будете впевнені, що у вас є такі великі стейкхолдери. Тому що проведення саміту без, наприклад, Індії та Китаю не буде продуктивним. Я підкреслюю, що Італія виступає за і підтримує всі 10 пунктів формули миру. Єдиною проблемою є залучення країн Глобального Півдня.

 

Я розумію, що це важке питання, але чи бачите ви кінець російської агресії проти України в осяжному майбутньому?

Важко сказати. Мабуть, єдине, що я можу сказати, це те, що Путін досить чіткий. Він не поспішає, бо чекає на результати виборів у США. Йому вдалося досить успішно зменшити негативний вплив санкцій і перевести російську економіку на “економіку війни”. Ми повинні це визнати. 

Я абсолютно впевнений, це моє спостереження, тому що я також працював у Росії раніше: для Путіна України не існує. Крім того, я завжди кажу про це італійським ЗМІ, коли вони беруть у мене інтерв'ю. Для нього Україна - це частина Росії. Він категорично заперечує українську національну ідентичність. Через небезпечну і фундаменталістську ідеологію "русского мира" путінський режим вважає росіян і українців однією нацією. Його найбільшою помилкою було вважати, що російськомовні люди в Україні також є русофілами. Сьогодні українці мають сильну національну ідентичність, особливо серед молоді. Я бачу, як вона змінилася з 2014 року. Причому, не має значення, якою мовою вони розмовляють.

Цікаво, що коли Путіна запитали, де закінчуються кордони Росії, він відповів, що кордони РФ не закінчуються. Путін - це єдиний, хто вирішує, коли закінчується війна. Тому що, звичайно, війна може закінчитися завтра, якщо він виведе свою армію.

Однак він може думати, що люди втомляться, і тоді, можливо, він отримає компроміс і припинення вогню. Щобільше, це, ймовірно, буде лише тимчасове перемир'я, ми це розуміємо. Ми вважаємо, що Росія не може перемогти, тому що це був би кінець світового порядку. Ви боретеся не просто за власне виживання, а за принципи свободи, демократії, плюралізму та верховенства права. І саме тому ми продовжуємо підтримувати Україну.

Я хотів би додати, що Захід, Європейський Союз і НАТО продемонстрували дивовижну єдність, і Путін не очікував цього. Путін був упевнений, що Європа все одно буде мовчати, тому що ми повністю залежали від російських енергоносіїв, але тепер це не так. Нові країни стали членами НАТО, такі як Швеція та Фінляндія. Відбулися неймовірні зміни. Ми, можливо, не бачимо цього зараз, тому що день за днем живемо у війні, але за два роки історія повністю змінилася.