Запропонована вимога розкриття маркетингових договорів викликає здивування серед міжнародної фармспільноти – Санофі
Запропонована Міністерством охорони здоров'я вимога повного розкриття змісту маркетингових договорів з аптеками викликає здивування серед міжнародної фармацевтичної спільноти, повідомила менеджер зі зв’язків з органами державної влади "Санофі" в Україні Наталія Барановська.
"Такий пункт нового порядку (запропонованого МОЗ - ІФ-У), як повне розкриття маркетингових договорів, викликав значне здивування серед міжнародної фармацевтичної спільноти. Ми спеціально проаналізували відповідність запропонованих норм європейській практиці, зокрема, у Франції, і не виявили аналогічних вимог щодо обов’язкового розкриття детальної комерційної інформації, у тому числі й для виробників ОТС-препаратів", - сказала вона агентству "Інтерфакс-Україна", коментуючи пропозиції МОЗу щодо врегулювання маркетингу на фармацевтичному ринку.
Барановська зазначила, що "фактично на фармоператорів ринку накладається обов’язок подавати до Держлікслужби детальну інформацію про кожен укладений маркетинговий договір та послуг промоції з подальшою її публікацією на широкий загал".
"Така практика не є типовою для країн ЄС, а сама інформація має ознаки комерційної чутливості, яка не підлягає відкритому розголошенню", - сказала вона.
Експерт зауважила, що на сьогодні фінальний текст запропонованих МОЗом правил маркетингу лікарських засобів МОЗом станом на 5 червня не оприлюднений, втім "були неодноразові обговорення".
Вона також підкреслила, що "Санофі" працює у рецептурному сегменті, в якому "питання обмеження маркетингових платежів у відсотковому вираженні у цілому не є актуальним".
"Ми не замовляємо жодної маркетингової діяльності та послуг з промоції лікарських засобів, інших послуг, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу у місцях здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами, тобто в аптеках", - сказала вона.
Крім того, Барановська зазначила, що повна заборона маркетингу на роздрібному фармринку діє з березня.
"Ми маємо три місяці повної відсутності маркетингової активності в аптеках. Тому, перш ніж впроваджувати нові підходи, доцільно проаналізувати причинно-наслідкові зв’язки та економічні наслідки вже чинних обмежень", - сказала вона, коментуючи вплив маркетингових обмежень на ціни на ліки.
Зі свого боку, керівник юридичного департаменту "Санофі" в Україні Олександр Янєв, зазначив, що "стосування категорії "послуги з промоції" до взаємовідносин між виробниками та аптечними закладами є концептуально хибним", а "запровадження нового регулювання щодо обов’язків суб’єктів господарювання у сфері реалізації лікарських засобів, зокрема, визначення термінів "послуги з промоції" та "договори, предметом яких є надання послуг з промоції", які є термінологічно невизначеними та юридично неузгодженими, "викликає обґрунтоване занепокоєння у професійної спільноти".
"Формулювання, що закріплені у законі (про лікарські засоби – ІФ-У), суперечать базовим принципам галузевого регулювання. Зокрема, у чинній практиці здійснення промоційної діяльності укладення договорів з аптечними закладами не є необхідним або нормативно передбаченим. Промоція лікарських засобів за своєю суттю — це системна діяльність медичних представників фармкомпаній для інформування фахової аудиторії, а не для надання послуг, які могли б бути формалізовані у господарсько-договірному полі між аптеками та виробниками", - сказав він.
Янєв підкреслив, що "європейська регуляторна традиція чітко розмежовує промоцію та маркетинг".
Разом із тим, у добросовісній практиці (goodpractics – ІФ-У) промоція передбачає професійну взаємодію виключно з лікарями та фармпрацівниками, натомість пацієнт як адресат інформації виключається, а реклама до цієї діяльності не належить. При цьому питання промоційної діяльності вже врегульоване у законі "Про лікарські засоби" № 2469-IX від 28 липня 2022 року, який, хоч і не введений в дію, є більш продуманим у частині визначень і принципів взаємодії. Крім того, МОЗ опрацьовує настанову з належної практики промоції, яка гармонізована з європейськими підходами.
За оцінкою Янєва, останні редакції проєкту Порядку надання маркетингових послуг та послуг з промоції, пов’язаних із реалізацією лікарських засобів у місцях роздрібної торгівлі, які передбачають обмеження витрат виробників/імпортерів на підставі договорів з аптеками до 2% обсягу реалізації, лише ускладнюють правозастосування, не розв’язуючи жодної практичної проблеми.
"Більше того, воно створює правову фікцію: аптека стає постачальником "промоційної послуги", яка не відповідає її функціональному статусу", - сказав він.
Янєв підкреслив, що "застосування категорії "послуги з промоції" до взаємовідносин між виробниками та аптечними закладами є концептуально хибним".
"Воно не лише не відповідає усталеній професійній практиці, а й створює нові ризики — як правові, так і комплаєнс-ризики. У довгостроковій перспективі таке регулювання потребуватиме корекції або гармонізації з уже прийнятими, але ще не діючими нормативними актами", - сказав він.
