Україна формує новий ринок пластичної хірургії та медтуризму – експерт

Сектор пластичної та реконструктивної хірургії попри війну стає одним із помітних драйверів приватної медицини та регіональної економіки України, повідомив агентству "Інтерфакс-Україна" пластичний хірург, засновник клініки Lita Plus Сергій Дербак з посиланням на глобальні дані щодо галузі та інфраструктурних проєктів, які реалізуються в країні.

"Пластична хірургія перестала бути вузькою лікарською спеціалізацією. Це вже повноцінна індустрія, яка створює робочі місця, формує податкові надходження, розвиває регіони та повертає гроші в економіку країни", – зазначив він.

За його словами, українські пластичні хірурги зберігають високий рівень довіри з боку пацієнтів і професійної спільноти, виступають на міжнародних конгресах і працюють за світовими протоколами, при цьому вартість операцій в Україні у 2–4 рази нижча ніж у Чехії, Австрії чи Німеччині. Це сприяє поступовому поверненню пацієнтів, які в перші роки війни робили операції за кордоном.

Окремо експерт звернув увагу на потенціал Закарпаття як майбутнього медичного хабу. Зокрема, зазначив, що в Ужгороді завершується будівництво високотехнологічного центру пластичної хірургії Lita Plus, спроєктованого за логікою провідних європейських медичних центрів.

"Закарпаття має потенціал стати потужним медхабом завдяки логістиці, близькості до ЄС та середовищу для відновлення. Ми будуємо клініку, яка зможе приймати пацієнтів з усієї України та з-за кордону. Це нові робочі місця, бізнеси-супутники та стійкий економічний ефект для регіону", – сказав Дербак.

За його оцінкою, велика спеціалізована клініка пластичної хірургії здатна створити 80–120 робочих місць на першому етапі: від лікарів, анестезіологів і медперсоналу до адміністраторів, логістів та сервісних служб, - а також забезпечити стабільні податкові надходження завдяки роботі в "білому" секторі. Додатковий економічний ефект формують витрати пацієнтів та їх супроводу на готелі, транспорт, ресторани, реабілітацію, beauty-сервіси та фармпрепарати.

"Після перенесення клініки в Ужгород ми вже створили десятки робочих місць, зокрема для місцевих жителів. Частина фахівців – це лікарі, яких ми виростили на власній базі. Ми інвестуємо не лише в стіни та обладнання, а й у розвиток кадрів регіону", – підкреслив засновник Lita Plus.

Експерт вважає реалістичним сценарій, за якого Україна в середньостроковій перспективі зможе зайняти нішу медичного хабу Східної Європи між Туреччиною та країнами ЄС за умови розвитку мережі високотехнологічних приватних клінік, збереження цінової конкурентоспроможності, інвестицій у логістику та системного просування медичного туризму.

За його словами, нові проєкти в приватній медицині – це не лише відкриття чергової клініки, а й сигнал про початок нового етапу розвитку "медичної економіки" України, де пластична та естетична хірургія стає окремим економічним ресурсом – джерелом робочих місць, податків, інвестицій і повернення пацієнтів та коштів, які раніше йшли за кордон.

Дербак зазначив, що, за даними ISAPS Global Survey 2023, у світі щорічно проводиться понад 33 млн естетичних процедур, а глобальний ринок пластичної хірургії та естетичної медицини у 2024 році оцінюється приблизно у $67 млрд, враховуючи темпи зростання 28–30% на рік. Галузева виручка лише Туреччини від медтуризму в сегменті пластичної хірургії досягає $2–3 млрд щорічно, а сукупно індустрія створює понад 1 млн робочих місць у суміжних секторах: від транспорту й готелів до фармацевтики та логістики.