Лабораторний ринок в Україні з початку року зріс на 20% у натуральному виразі та на 25% - у грошовому - "Сінево"
Ринок лабораторних послуг в Україні з початку 2024 року зріс на 20% у натуральному виразі та на 25% - у грошовому порівняно з аналогічним періодом 2023 року.
Таку оцінку озвучив агентству "Інтерфакс-Україна" заступник генерального директора "Сінево" Микола Скавронський.
"Ринок лабораторних послуг загалом оговтався і демонструє зростання", - сказав він.
За словами Скавронського, перелік основних гравців ринку залишається незмінним, а передумов для його значної зміни немає.
"Я не бачу передумов для значних змін навіть під час воєнного стану, оскільки в Україні немає зрілого розуміння такого інструменту, як M&A", - сказав він.
Водночас Скавронський не виключає появи нових міжнародних гравців і продовження масштабування наявних операторів після закінчення війни. При цьому він нагадав, що нещодавно в Києві відкрився лабораторний підрозділ "однієї приватної мережі клінік".
"Найімовірніший сценарій, що ця лабораторія обслуговуватиме власні потреби клініки, адже вихід у вільне плавання і конкуренція з основними гігантами ринку, які мають десятиліття досвіду, для молодої маленької лабораторії може стати фінансовим і операційним суїцидом", - вважає Скавронський.
Коментуючи роботу приватних лабораторій у рамках Програми медичних гарантій (ПМГ) за контрактами з Національною службою здоров'я України (НСЗУ), Скавронський зазначив, що завдяки їй "через об'єктивні причини відбувся істотний перерозподіл пацієнтів від державних і комунальних лабораторій до приватних".
Водночас, за словами Скавронського, НСЗУ за договором компенсує лабораторії тільки 26 тис. послуг на місяць, за умови, що реальний попит більший у 10-12 разів.
"Ми не відмовляємо пацієнтам і наразі робимо щомісяця 250-300 тис. тестів у рамках ПМГ. Отже, у січні-травні ми зробили понад 90% аналізів власним коштом, а НСЗУ нам за це не заплатить уже ніколи", - констатував він.
Водночас Скавронський зазначив, що лабораторія продовжує шукати "оптимальну модель взаємодії з НСЗУ".
"Ми технічно готові виконувати додатково ще 500-700 тис. аналізів щомісяця в рамках ПМГ, але тільки за умови оплати цієї роботи", - сказав він.
Коментуючи вплив війни на розвиток приватного лабораторного ринку, Скавронський зазначив, що на сході України - у Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській областях - роботу лабораторій фактично паралізовано, внутрішню та зовнішню логістику ускладнено, а галузь загалом відчуває нестачу кадрів через відмову в бронюванні, "незважаючи на статус критично важливого об'єкта в секторі охорони здоров'я".
Також на лабораторну діагностику впливають девальвація гривні та енергетична криза. "Кожна година роботи без електроенергії коштує лабораторіям додаткових витрат через необхідність заправляти пальним потужні генератори, які живлять десятки величезних аналізаторів, холодильні камери, гігантську ІТ-інфраструктуру", - сказав він.
