Відносна більшість українців за демократію, але під час війни тяжіють до наявності сильного лідера, – соцопитування КМІС
Відносна більшість українців загалом віддають перевагу демократичній системі правління в країні – 48% проти 36%, які наявність сильного лідера вважають більш важливим, але на запитання, що Україна потребує зараз, ситуація стає дзеркальною і вже 48% віддають перевагу наявності сильного лідера, а про важливість демократичної системи під час війни говорять 35%, свідчать результати опитування "Що більш важливо для України - сильний лідер чи демократична система", проведеного впродовж 23 липня-4 серпня Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
Порівняно з груднем 2023 року менше людей говорять про необхідність демократичної системи влади в Україні взагалі – зниження з 59% до 48%. З 8% до 16% стало більше тих, хто не визначився. На рівні тенденції є також ріст тих, хто віддає перевагу сильному лідеру – з 32% до 36%. Проте порівняно з ситуацією до повномасштабного вторгнення все одно очевидна перевага на користь демократичної системи (у жовтні 2020 року більше половини віддавали перевагу сильному лідеру).
В липні 2022 року запит зараз на сильного лідера в поточних умовах був вищий – 58% проти 48% влітку 2025 року. Натомість з 27% до 35% стало більше тих, хто вже зараз бачить більшу потребу в демократичній системі.
Серед молоді до 30 років найбільш тих, хто стратегічно вважає демократичну систему важливішою за сильного лідера – 67% проти 46% серед 30-59 річних і 41% серед 60+ річних. Причому якщо серед 30-59 річних зберігається хоча би відносна перевага прихильників демократичної системи, то серед 60+ річних однакова кількість виступають за демократичну систему / сильного лідера.
У випадку потреби зараз серед молоді все одно зберігається пріоритет на користь демократичної системи – 48% проти 35%, які віддають перевагу сильному лідеру. Серед 30-44 річних вже спостерігається паритет (приблизно однакова кількість зараз вважають важливим для країни мати сильного лідера / демократичну систему), а серед 45-59 і 60+ річних більше половини віддають перевагу сильному лідеру.
Ті, хто не довіряють президенту України Володимиру Зеленському, мають значно більший запит на те, щоб стратегічно Україна була демократичною системою – 63% проти 26%, які віддають перевагу сильному лідеру. Серед же тих, хто довіряє президенту, думки розділилися порівну – 42% віддають перевагу демократичній системі, а 44% віддають перевагу сильному лідеру. У випадку потреби зараз і серед тих, хто довіряє президенту, і серед тих, хто йому не довіряє, більше стає тих, хто робить акцент на сильному лідерстві (і знову більшу потребу в сильному лідері бачать ті, хто довіряє президенту).
"Вибір між сильним лідером і демократичною системою у свідомості українців – це вибір шляху, який є більш оптимальним для досягнення справедливості. Проте треба враховувати, що українське суспільство травмоване війною і гостро реагує на несправедливість. Тому легко знайдуться ті, хто буде пропонувати прості рецепти досягнення справедливості вольовим лідером, але, скоріше за все, ці рецепти будуть мати небагато спільного з демократією, верховенством права та дотриманням прав людей. І дуже можливо не дадуть омріяної справедливості (хіба що задоволення від розправи на окремими ненависними публічними особами). Довгостроково Україна має продовжувати розбудовувати дієві сталі демократичні інституції", - відзначив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.
Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх підконтрольних уряду регіонах серед 1022 респондентів у віці від 18 років. Формально за звичайних обставин статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищує 4,1%. На запитання про важливість зараз відповідали 502 респонденти, на запитання про важливість у цілому – 520 респондентів, що дає похибку (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не більше 5,8%. За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.