Київська агломерація потребує "сталого діалогу" між столицею та прилеглими громадами — учасники дискусії
Учасники пресконференції на тему «Проблеми столичної агломерації: межі міста Києва» закликали до системного діалогу між Київською міською владою та громадами приміської зони, наголосивши, що відсутність узгоджених підходів гальмує розвиток і провокує судові спори.
"Є море проблем, але є рішення всіх проблем при бажанні. Якщо не вистачає законів — можна нові проголосувати. Якщо не вистачає кодексів — їх треба створювати. Проте, якщо влада Києва не зацікавлена, то результат буде той самий. Міжнародні партнери готові надавати Україні фінансову та технічну допомогу для впровадження реформ, однак практичний поступ залежить від готовності центральної та місцевої влади працювати разом", — зазначив голова правління Інституту української політики Олексій Усачов на пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" у середу.
Він зазначив, що ключовим чинником розвитку столичної агломерації має стати системна співпраця, заснована на взаємній повазі та відкритості до діалогу. Усачов наголосив, що подальше ігнорування проблеми призведе до втрати часу та інвестицій. Підсумовуючи, модератор зауважив, що питання розвитку агломерації набуде реального руху лише за умови демократичних виборів і відновлення політичної відповідальності місцевої влади.
Голова Коцюбинської ОТГ Сергій Даніш заявив, що громада не заперечує предметний діалог щодо майбутнього селища, однак очікує від Києва чітких пропозицій і гарантій.
"Якщо Київ бажає приєднати нас, нашу територію, наших людей — то, мабуть, він має щось запропонувати. Рішення Київради про «приєднання за нуль гривень», не відповідає реаліям і потребам мешканців. Натомість столиця має спершу продемонструвати готовність інвестувати в соціальну інфраструктуру — садочки, школи, дороги — щоб люди самі пішли до Києва завдяки кращим умовам і сервісам", - підкреслив він.
Даніш також вказав на конфліктні ситуації з державним кадастром і фіскальними нарахуваннями. За його словами, у кадастрі більшу половину селища внесли як Київ, після чого селищній раді надсилали вимоги сплатити земельний податок «під землею селищної ради».
За словами Даніша, попри те, що Коцюбинська, районна й обласна ради підготували повний пакет документів, начальник кадастру пішов на лікарняний і фактично заблокував рух справи, пославшись на невирішеність питання з Києвом. Як ілюстрацію ризиків приєднання без належних гарантій він навів приклад Жулян, де після входження до столиці немає ні доріг, ні освітлення, ні інфраструктури» а інтереси громади представляються за залишковим принципом.
Начальник відділу земельних відносин Департаменту містобудування та архітектури КОДА Світлана Дахно повідомила, що Київська ОВА співпрацює з Коцюбинською громадою та іншими прилеглими ОТГ, однак «відсутність узгодженої позиції між міською громадою Києва і пристоличними громадами негативно впливає на розвиток та породжує значну кількість судових спорів. Вона зауважила, що відсутність узгодженої позиції між Києвом і прилеглими громадами вже має відчутні наслідки, зокрема у сфері земельних відносин і планування територій.
"Київська ОВА безпосередньо співпрацює з Коцюбинською громадою. Відсутність узгодженої позиції між міською громадою Києва та пристоличними громадами негативно впливає на розвиток і породжує значну кількість судових спорів. Обласна адміністрація підтримує позицію територіальних громад і зацікавлена у напрацюванні спільної позиції та переведенні питання в законне русло, адже це безпосередньо впливає на розвиток громад і можливість здійснювати ними свої повноваження на відповідних територіях", — зазначила Дахно.
Заступник начальника Київської міської військової адміністрації Ігор Рева наголосив на потребі «опустити рівень діалогу» до майданчика громадськості, аби тема агломерації стала суспільно значущою і з’явився «громадський тиск» на ухвалення рішень.
«Якщо робити одні й ті самі речі — буде той самий результат… Необхідно створити майданчик, де громадськість обмінюватиметься думками, вироблятиме конкретні рішення і далі тиснутиме на владу», — сказав він.
Радник Асоціації міст України Іван Фурсенко зазначив, що предметна розмова про київську агломерацію стала можливою з 2020 року після формування довкола столиці спроможних громад із рівними повноваженнями. На його думку, ключем є сталість управлінських рішень і стратегічне планування за європейськими підходами.
«Європа спирається на стратегічні планувальні документи агломераційного рівня. Потрібна сталість влади та політична воля: комусь брати додаткову відповідальність, а комусь — віддавати», — наголосив експерт.
За словами представників обласної влади, законодавча рамка достатня для розбудови моделей співпраці та координації, однак необхідне неухильне виконання норм. Олег Іваненко наголосив, що агломераційна політика не може будуватися на односторонніх рішеннях. Він зазначив, що Коцюбинська громада є спроможною і має достатній бюджет, а будь-які домовленості мають відбуватися у цивілізований спосіб за участі всіх сторін.
Окремо обговорювалося питання інвестиційної участі приміських громад у спільних інфраструктурних проєктах та можливе коригування повноважень у разі ухвалення спеціального закону про київську агломерацію.
«Міста-супутники мають бути готовими суттєво інвестувати у двосторонню взаємодію; в разі створення агломерації їхні повноваження з питань планування та забудови можуть бути частково перерозподілені», — зазначалося на заході.
Учасники також нагадали, що Київська агломерація — найбільше міське утворення в Україні з населенням у кілька мільйонів, тож завданням є забезпечити комфортний простір проживання і збалансований розвиток як столиці, так і навколишніх громад.
У пресконференції взяли участь: депутат Київської обласної ради, паралімпієць Олег Іваненко; соціолог, засновник Active Group Андрій Єременко; радник Асоціації міст України Іван Фурсенко; начальниця відділу земельних відносин КОДА Світлана Дахно; голова Коцюбинської ОТГ Сергій Даніш; заступник начальника КМВА Ігор Рева. Модератор — голова правління Інституту української політики Олексій Усачов.