Міжнародний інститут свободи представив Індекс економічної безпеки 2025: Україна залишається у "помаранчевій зоні" ризиків
Міжнародний інститут свободи презентував у Києві оновлений Індекс економічної безпеки 2025 року, згідно з яким Україна із загальним показником 33,4 бала зі 100 можливих продовжує перебувати в «помаранчевій» зоні підвищених ризиків; результат є дещо гіршим за торішній показник 35,2 бала.
Президент Міжнародного інституту свободи Ярослав Романчук пояснив, що індекс побудовано на основі 60 показників, згрупованих у вісім блоків – від якості правових та інституційних рамок і макроекономічної політики до регуляторного середовища, соціальних чинників, нематеріальних активів та інфраструктури.
«Наш індекс економічної безпеки – це, по суті, матриця для головного тренера команди “Україна” в економіці: він показує, де країна вразлива, де має резерви та які конкретні показники слід підтягнути, щоб вийти в зелену зону безпеки», – зазначив він на пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" в середу.
За словами Романчука, у методології індексу виділено чотири рівні економічної безпеки: червону зону (найнижчі значення показників), дві проміжні групи та зелену зону, яка відповідає рівню країн із розвиненими інститутами та стійкою економікою. До зеленої групи, зокрема, віднесено Фінляндію, Німеччину, Ізраїль і США, які демонструють результати понад 70 балів зі 100.
«З 2024 року ми маємо невелике, але показове погіршення – з 35,2 до 33,4 бала, і це означає, що Україна хронічно перебуває в помаранчевій зоні економічної безпеки з високими ризиками. За нашими розрахунками, якби країна впродовж останніх десятиліть жила в зеленій зоні, ВВП у 2025 році був би на 750–800 млрд дол. більшим – це ціна, яку українці вже заплатили за відсутність системної політики економічної безпеки», – додав Романчук.
Він наголосив, що найбільш уразливим елементом економічної безпеки України лишається макроекономічна політика – монетарна, фіскальна, податкова та бюджетна, які входять до «червоної» зони.
«Коли фундаментальні макроекономічні параметри, відповідальні за зростання, опиняються в червоній зоні, жодні декларації про 7–10% зростання на рік не можуть бути реалізовані. Без зміни моделі економічної політики ми не отримаємо ні продуктивності, ні ресурсів для підвищення пенсій, інфраструктури й, головне, достатнього фінансування Збройних сил», — наголосив президент ILI.
Окремо Романчук назвав головною загрозою національній економічній безпеці «функціонал, розмір та дискрецію держави» в економіці.

«Саме держава, яка контролює близько 70% ВВП без належного аудиту ефективності, стає джерелом найбільшої небезпеки – ми бачимо це на прикладі численних корупційних скандалів у держсекторі. Держава загального інтервенціонізму послаблює будь-яку економіку – і Україна тут не виняток», – підкреслив він.
За словами Романчука, за підсумками 2025 року найкраще виглядає блок «Правові інституції» – 48 балів зі 100, що відображає збереження демократичного режиму, суспільний тиск і реакцію на корупційні скандали. Натомість макроекономіка та економічна політика загалом залишаються найслабшою ланкою, тоді як регуляторне навантаження, за оцінкою індексу, становить 15–17% ВВП, або близько 32–35 млрд дол. на рік.
Директор Міжнародного інституту свободи Михайло Камчатний нагадав, що базою для Індексу стала презентована торік концепція національної економічної безпеки України, яка виходить з людиноцентричної моделі – коли в центрі системи перебуває не держава, а людина.

«Ми виходимо з того, що економічна безпека має будуватися на захисті прав і свобод людини, її майнових прав, рівних можливостей у праці та підприємництві. А це вимагає чітких правових та інституційних рамок, які обмежують функції, розмір і повноваження держави в економіці», – зауважив Камчатний.
Він охарактеризував пропоновані ILI обмеження як «гамівну сорочку для уряду», котра має бути закріплена в законодавстві, бажано на конституційному рівні.
«Ми пропонуємо встановити граничний рівень державних видатків на рівні 25% ВВП, інфляції – 2% і частки державних активів – не більш як 10%, тоді як сьогодні за кожним із цих параметрів показники в рази гірші. Без такої “сорочки” система постійно скочуватиметься до кризи й корупції», – зазначив директор інституту.
В свою чергу, засновник соціологічної компанії Active Group Андрій Єременко представив результати опитування щодо сприйняття економічної безпеки громадянами.
«Коли ми ставимо людям будь-яке запитання про те, які головні проблеми в країні, на фоні завжди стоїть війна, а внутрішню проблему респонденти зводять до двох речей – економічної і корупційної. Ці дві проблеми в свідомості людей дуже тісно пов’язані між собою», – наголосив соціолог.
Єременко зазначив, що на цьому тлі формується потужний суспільний запит на скорочення державного апарату та підзвітність чиновників. «Люди бачать корупційні скандали на національному й місцевому рівні й хочуть справедливості. Тому в будь-якому опитуванні на запитання, що робити з державним апаратом, більшість відповідає: його треба скорочувати, а чиновник асоціюється з корупціонером, якого не просто треба звільнити, а й покарати», — наголосив соціолог.
Водночас, за його словами, така оцінка є узагальненням і «далеко не всі чиновники є корупціонерами».

На думку експерта, результати дослідження демонструють готовність українців до більшої економічної свободи, але за умови зрозумілих «правил гри» та захищеності від зловживань держави.
«Люди очікують від держави не лише соціальної підтримки, а й безпеки – в тому числі безпеки від самої держави, від непередбачуваних рішень і корупційних практик», — підсумував він.
Учасники пресконференції наголосили, що рекомендації, які випливають із Індексу економічної безпеки 2025 року, мають стати одним із орієнтирів для формування політики наступного уряду, а сам документ та підготовчі матеріали доступні на сайті Міжнародного інституту свободи.
Повний звіт і скорочена презентація доступні на сайті Міжнародного інституту свободи.