"Інформація - це зброя": Громадсько-військовий рух закликав протидіяти історичним маніпуляціям Кремля
16 вересня в інформаційному агентстві "Інтерфакс-Україна" відбулася панельна дискусія на тему "Історія як зброя в контексті сучасної агресії та викликів для України та Європи". Учасники заходу - фахівці в галузях історії, національної безпеки, політики та оборони - досліджували, як російська влада застосовує історичні маніпуляції як інструмент гібридної війни проти України - і які контрзаходи може запропонувати українське суспільство у відповідь.
Голова Українського безпекового клубу Юрій Гончаренко закликав до створення доктрини історичної безпеки, яка стане інструментом захисту в інформаційній та дипломатичній площині.
"Російська агресія – це не лише ракети. Це атака на сенси, ідентичності, пам’ять. Якщо ми не будемо мати своєї чіткої історичної позиції, ми будемо слабкими перед маніпуляціями", - наголосив він.
На його думку, інформаційна війна Росії - це не абстракція, а конкретні, щоденні спроби впливати на свідомість через історичні наративи. Він підкреслив, що історія давно стала частиною збройної агресії.
Історик Микола Посівнич підкреслив, що "історія стала полем битви ще до 2014 року", а Кремль використовує її як легітимацію агресії, відновлюючи радянські механізми викривлення. За його словами, держава повинна перестати бути спостерігачем і стати активним гравцем на полі історії.
Ветеран війни й координатор Громадсько-військового руху Олексій Івашин загострив дискусію на темі відповідальності. Він розвинув ідею інформаційної війни у сфері історії як цілеспрямованої атаки на ідентичність, пам’ять, моральну єдність нації.
"Думаю, ніхто не буде сперечатися з тим, що робота з історичними питаннями – це теж інформаційні операції. Мені подобається вислів начальника ГУР Кирила Буданова: "Інформація – це теж зброя. І якщо ти несвідомо підіграєш ворогу, то треба замислитися". Тож мусимо замислитися і системно працювати з історичним контекстом, будувати спільну історичну пам’ять з країнами-партнерами та зводити нанівець ворожу пропаганду", - заявив Івашин.
Він наголосив, що Росія намагається делегітимізувати українську державність через викривлення історичних фактів і створення псевдоісторичних наративів та підкреслив, що відповідальність за інформаційну політику, зокрема історичну, лежить не лише на державі, а й на громадянському суспільстві:
Окремо О. Івашин звернув увагу на необхідність протистояти токсичним російським конструкціям, які "замінюють ідентичність нав’язаними комплексами провини та історичної меншовартості". На його думку, тільки об’єднана інформаційна політика, базована на національних інтересах, здатна протидіяти пропаганді.
Політолог і військовослужбовець ЗСУ Юрій Олійник звернув увагу на те, як російські версії історії створюють ілюзію "альтернативної правди" в європейському просторі. Він закликав до формування міждержавних альянсів історичної безпеки та "експорту історичної правди".
Політичний консультант Олександр Антонюк акцентував на внутрішній загрозі: російські наративи інтегруються в український інфопростір під виглядом альтернативної думки. «Фрази типу “все не так однозначно” - це маркери отруєного мислення", - зазначив він, наголошуючи на важливості критичного мислення, медіаграмотності та реформ в освіті.
В свою чергу, голова Центру політичних студій "Доктрина" Ярослав Божко навів приклади зовнішніх маніпуляцій, зокрема спекуляцій на темі Волинської трагедії, які Кремль використовує для розколу українсько-польських відносин. "Європейська історична пам’ять " мішень для Кремля. Історична війна " це також змагання за інтерпретацію. Якщо ми не говоримо першими " говорять за нас", - підкреслив він.
Усі спікери дійшли спільного висновку, що історична політика повинна стати пріоритетом у державному та громадському порядку денному. Історія — не минуле, а частина сучасної боротьби. Від того, як Україна подає своє минуле, залежить її сприйняття у світі.
"Ми або пишемо свою історію - або стаємо персонажами чужої", - резюмували учасники.
Дискусію організовано Українським безпековим клубом, Консервативною Платформою та аналітичною групою InfoLight.UA за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні. Захід проведено в межах ініціативи з розробки стратегій інформаційної оборони та формування історичної стійкості українського суспільства в умовах триваючої російської агресії.