Ставлення населення України до актуальних соціально-політичних питань (листопад 2025 року)
Дослідницька компанія "Соціополіс" провела всеукраїнське опитування громадської думки з метою зʼясування ставлення населення України до актуальних соціально-політичних питань на замовлення Громадської організації Центр стратегічних комунікацій "Форум".
Терміни проведення польового етапу опитування – з 18 по 24 листопада 2025 року.
Метод опитування – телефонне інтерв’ю CATI (Сomputer-Аssisted Telephone Іnterviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів).
Цільова аудиторія – жителі України віком від 18 років, за винятком жителів Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, окремих районів Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та інших тимчасово окупованих територій, де на час проведення опитування був відсутній мобільний зв’язок українських операторів. Жителі України, які на час проведення опитування перебували за межами України, до досліджуваної генеральної сукупності (об’єкта дослідження) не включалися.
Обсяг вибірки –1007 респондентів.
Теоретична статистична похибка репрезентативності частки ознаки з довірчою ймовірністю 0,95 та без урахування дизайн-ефекту не перевищує:
- 3,1% – для даних, близьких до 50%;
- 2,7% – для даних, близьких до 25% і 75%;
- 2,5% – для даних, близьких до 20% і 80%;
- 2,2% – для даних, близьких до 15% і 85%;
- 1,9% – для даних, близьких до 10% і 90%;
- 1,4% – для даних, близьких до 5% і 95%;
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ
1. Більшість опитаних жителів України (52,5%) вважають, що на теперішній час події в Україні розвиваються в неправильному напрямі. Приблизно вдвічі менше респондентів (24,0%) вважають, що події в Україні тепер розвиваються в правильному напрямі. Водночас досить значна кількість учасників опитування (23,5%) не змогла визначитися зі своєю оцінкою напряму розвитку подій в Україні на теперішній час.
2. Згідно з результатами опитування, переважна більшість дорослих жителів України знає про розслідування НАБУ щодо корупційних схем, в яких фігурують бізнесмен і співвласник студії "Квартал 95" Тимур Міндіч, політики, міністри, керівники енергетичної галузі України тощо, – нічого не чули про це розслідування лише 10,0% респондентів. Водночас рівень обізнаності про згадане розслідування серед тих, хто знає про нього, є різним, – 44,2% учасників опитування відповіли, що вони досить багато чули про "плівки Міндіча" і мають уявлення про суть цієї справи, тоді як 45,8% респондентів щось чули про згадане розслідування НАБУ, але цілісного уявлення про нього не мають.
3. Переважна більшість (76,6%) респондентів, які знають про розслідування НАБУ, в яких фігурує Тимур Міндіч, політики, міністри, керівники енергетичної галузі України, відповіли, що, на їхню особисту думку, це розслідування є обґрунтованим і корупційні дії, зафіксовані в ході розслідування, скоріше за все дійсно мали місце. Значно менша кількість респондентів (15,7%) відповіли, що, на їхню особисту думку, це розслідування НАБУ в цілому є сумнівним і його основною метою є тиск на вище керівництво держави. Не змогли визначатися зі своєю оцінкою згаданого розслідування НАБУ 7,7% респондентів.
4. Переважна більшість опитаних дорослих жителів України (78,2%) вважають, що за час повномасштабного вторгнення рівень корупції в Україні збільшився. На думку 17,3% респондентів, рівень корупції в Україні за час повномасштабного вторгнення в цілому залишився на тому ж рівні, що до його початку. Лише 4,5% респондентів вважають, що за час повномасштабного вторгнення рівень корупції в Україні зменшився. Порівняно з результатами опитування, проведеного у вересні 2025 року, кількість респондентів, які вважають, що за час повномасштабного вторгнення рівень корупції в Україні збільшився, зросла з 73,9% до 78,2%.
5. Стосовно того, хто в Україні своєю діяльністю чи бездіяльністю найбільше сприяє корупції в органах влади, думки учасників опитування розділилися – найчастіше респонденти називали серед тих, хто, на їхню думку, найбільшою мірою сприяє корупції в органах влади, Офіс Президента України (19,4%), особисто Президента України (18,8%) та Верховну Раду України і народних депутатів (18,0%). Досить часто серед основних "джерел" корупції в органах влади респонденти також називали самих людей і менталітет населення України (11,2%) та правоохоронні органи (поліцію, СБУ, прокуратуру) (9,8%).
6. Згідно з результатами опитування, дорослі жителі України досить по-різному ставляться до основних правоохоронних та антикорупційних органів України. Скоріше позитивним, ніж негативним, є ставлення респондентів до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) (баланс довіри і недовіри до згаданого антикорупційного органу становить +37,1%); Служби безпеки України (СБУ) (+28,8%) та до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) (+11,5%). Ставлення респондентів до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) в цілому є близьким до нейтрального (баланс довіри і недовіри становить -6,5%), а до Офісу Генерального прокурора – переважно негативним (баланс довіри і недовіри становить -52,5%).
Коментар щодо доцільності проведення опитувань громадської думки під час війни:
Актуальність і доцільність отримання соціологічних даних про стан суспільних настроїв у воєнний час є не меншою, ніж у мирний період, — навпаки, вони набувають навіть більшого значення для розуміння процесів, що відбуваються в державі, та для ухвалення обґрунтованих управлінських рішень. Водночас необхідно враховувати низку специфічних чинників, які впливають на організацію та результати опитувань громадської думки: масштабні міграційні переміщення населення; обмежену досяжність населення територій, які перебувають у зоні бойових дій; нижчу готовність до участі в опитуваннях серед респондентів із позицією, відмінною від домінантних суспільно-політичних поглядів; можливу нещирість респондентів чи надання частиною з них суспільно очікуваних відповідей.
Такі обставини можуть зумовлювати певне зниження репрезентативності вибірок і зростання як випадкових, так і систематичних похибок. Проте навіть за наявності цих факторів результати опитувань, проведених із дотриманням принципів вибіркового спостереження, процедур контролю якості польових робіт, зберігають задовільну надійність і аналітичну цінність. У ситуації воєнного часу, коли достовірна рамка генеральної сукупності відсутня або недоступна, генерація випадкових номерів мобільних телефонів (RDD) є одним із обґрунтованих та практично реалізованих методів отримання репрезентативних даних, які дозволяють робити достовірні висновки про основні тенденції в настроях населення, відстежувати динаміку громадської думки та забезпечують достатній рівень репрезентативності для формування обґрунтованих соціально-політичних оцінок.
Повний звіт з результатами опитування у форматі .pdf можна скачати тут.
Прес-служба Дослідницької компанії "Соціополіс"
тел. (044) 360-96-49