Пресс-релиз: Представители Киевского национального экономического университета имени Вадима Гетьмана подчеркивают недопустимость назначения научно-педагогических сотрудников на выборные должности судами

(подается на языке оригинала) Представники Державного вищого навчального закладу “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” обурені ситуацією, яка склалася після обрання Вченою радою університету нового декана юридичного факультету. Попередній декан юридичного факультету Опришко В. Ф., програвши чергові вибори на зайняття цієї посади, вирішив все ж таки зайняти цю посаду за допомогою суду. Для цього він подав до Шевченківського районного суду міста Києва два позови, в першому з яких просив скасувати рішення Вченої ради університету про обрання нового декана, а в другому – поновити на посаді декана його. Перше із заявлених Опришком В. Ф. позовів розглянула та задовольнила суддя Сіромашенко Н. В., стосовно якої Тимчасовою спеціальною комісією з перевірки суддів судів загальної юрисдикції раніше було ухвалено висновок про ознаки порушення присяги у діях судді (йдеться про справи, пов’язані з переслідуванням “Автомайдану”). В подальшому, задовольняючий другий позов Опришка В. Ф., Шевченківський райсуд (під головуванням Савицького О. А., голови суду) фактично перебрав на себе повноваження органів управління університету щодо обрання керівників факультетів вищих навчальних закладів, адже поновлюючи працівника на виборній посаді після закінчення встановленого імперативною нормою Закону України “Про вищу освіту” п’ятирічного строку його повноважень за відсутності факту обрання такого працівника уповноваженим відповідно до Закону органом – Вченою радою університету, – суд своїм рішенням підмінив рішення цього органу управління. Таким чином, суди вирішили, що посаду декана має зайняти не Солдатенко О. В., яка була обрана на цю посаду більшістю голосів присутніх на засіданні членів Вченої ради університету – 49 з 77 або 63,6%, а Опришко В. Ф., за якого віддали свої голоси лише 29,9% присутніх на засіданні. При цьому, жодних претензій до правильності підрахунку голосів ніколи ніким не висловлювалося в жодній формі. Інші обставини розгляду вказаних справ також викликають цілий ряд запитань і зумовлюють виникнення обґрунтованих сумнівів щодо неупередженості суду. Зокрема, складно пояснити з точки зору Закону розгляд і задоволення позову, заявленого з майже ніж піврічним пропуском строку звернення до суду, стягнення з університету на користь Опришка В. Ф. більш ніж 110 тисяч гривень нібито втраченого заробітку за відсутності самого факту втрати заробітку, розгляд і вирішення справи про поновлення Опришка В. Ф. на посаді в першому ж судовому засіданні, незважаючи на заперечення представників університету та їх прохання надати додаткові розрахунки і докази, та подальше внесення судом до прийнятого ним судового рішення цілого ряду виправлень вже після надходження апеляційної скарги на це рішення тощо. Окремо наголошуємо на неприпустимості вчинення тиску Опришком В. Ф. на державні органи через необґрунтовані депутатські звернення. Так, народний депутат Чумак В. В., не розібравшись в обставинах ситуації, що склалася в даному випадку, після отримання скарг від Опришка В. Ф. направив на адресу Міністерства освіти і науки України депутатське звернення, в якому зазначалося про невиконання судових рішень про поновлення Опришка В. Ф. на посаді декана, в той час, як таких судових рішень ще не існувало. Проте, найбільша загроза полягає в тому, що у випадку підтвердження судами вищих інстанцій такого підходу до застосування норм Закону (а, фактично, істотної зміни судами чинної редакції Закону України “Про вищу освіту”, в той час, як навіть Конституційний Суд України таких повноважень не має), керівники факультетів вищих навчальних закладів не обиратимуться відповідними Вченими радами шляхом таємного голосування, як цього вимагає Закон, а призначатимуться судами, хоча той факт, що суди подібних повноважень не мають, є незаперечним.