Микола Азаров поінформував Мартіна Шульца щодо напрямку співробітництва Партії регіонів і Прогресивного Альянсу Соціалістів та Демократів у Європейському парламенті в новому політичному сезоні (приводится на языке оригинала)
Голова Партії регіонів, Прем’єр-міністр України Микола Азаров надіслав Голові Прогресивного Альянсу Соціалістів та Демократів у Європейському парламенті Мартіну Шульцу листа, в якому висловив свої міркування щодо співробітництва Партії регіонів з Прогресивним Альянсом Соціалістів та Демократів та щодо перспектив європейської інтеграції України.
Також, окрім планів та намірів щодо співробітництва з європейськими партнерами з боку Партії регіонів у новому політичному сезоні, враховуючи увагу європейської спільноти до ходу судового розгляду справи екс-прем’єра Юлії Тимошенко, яка звинувачується у перевищенні владних повноважень, Голова Партії регіонів детально поінформував Мартіна Шульца щодо обставин цієї справи.
Стисла інформація щодо справи колишнього Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко
Уперше за 20 років незалежності України влада після президентських виборів 2010 р. розпочала запровадження широкої програми реформ в усіх сферах державного і громадського життя. Ця політика позитивно сприймається міжнародним співтовариством. Зупинено падіння національної економіки, досягнуто позитивних макроекономічних показників, що дозволило відновити програму співробітництва з МВФ.
Важливим елементом реформ є боротьба з корупцією. Внаслідок антикорупційних заходів порушено понад 400 кримінальних справ проти керівників виконавчої влади і самоврядування - представників нинішньої влади. Серед них чимало керівників центральних органів виконавчої влади та регіонів держави. На цьому тлі кримінальні справи проти представників попередньої влади становлять незначний відсоток від усіх порушених справ.
Керівництво держави усвідомлює високу відповідальність перед народом України та світовим співтовариством щодо резонансної справи колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. Ця справа є фактично індикатором зрілості демократичних стандартів та інституцій.
Відповідно до Конституції України та загальноєвропейських демократичних правових засад українська влада функціонує за принципом її розподілу на законодавчу, виконавчу і судову. Отже, Президент, Уряд та Верховна Рада України не мають безпосереднього впливу на діяльність національної судової системи і, зокрема, у справі колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. Про це неодноразово йшлося у відповідних публічних заявах Президента України Віктора Януковича.
При цьому викликає особливе занепокоєння, що сторона захисту пані Тимошенко спільно з відповідними політичними силами, усвідомлюючи вагомість доказів звинувачення, розпочали гучну цілеспрямовану кампанію в Україні та закордоном з дискредитації суду і самого судового процесу.
Мета такої кампанії – зірвати судовий процес, заподіяти шкоду національному та міжнародному авторитету нинішньої влади напередодні парламентських виборів 2012 року і, врешті-решт, спробувати відновити значно втрачені рейтинги популярності самої Юлії Тимошенко.
Сторона підсудної активно нав’язує думку про політичні мотиви «справи Тимошенко», заангажованість слідства та суду, втручання у справу з боку керівництва держави.
Цей документ ставить на меті нагадати про деякі загальновідомі факти щодо цієї справи, які або не спростовуються, або підтверджуються самою пані Тимошенко в її публічних виступах та заявах. Слід, утім, мати на увазі, що остаточні висновки має зробити суд.
Очевидні факти щодо справи пані Тимошенко по суті:
1. Відповідно до п. 4 статті 6 Закону «Про міжнародні договори України», що ухвалений у першій редакції ще у 1993 р. і ґрунтується на положеннях Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р., повноваження на ведення переговорів і підписання міжнародних договорів від імені Уряду України надаються Кабінетом Міністрів України як колективним органом. Прем’єр-міністр не може одноосібно уповноважити будь-кого на ведення переговорів від імені Уряду.
2. Усі двадцять років взаємовідносин з Російською Федерацією щодо закупівель російського природного газу відповідальною стороною і суверенним гарантом за відповідними договорами з українського боку виступає лише Уряд України.
3. З метою розгляду питання про переговори з Росією щодо закупівлі газу та надання відповідних повноважень (директив) Уряду 19 та 21 січня 2009 р. проводились засідання Кабінету Міністрів. Рішення та директиви з цих питань ухвалені не були. Згідно офіційної стенограми на засіданні Уряду 19 січня 2009 р. директиви не були ухвалені через позицію більшості міністрів, які були проти запропонованої формули ціни на газ.
4. Водночас у ході переговорів з Росією українським переговірникам був представлений документ, який мав назву «Директиви Кабінету Міністрів України» та містив підпис пані Тимошенко і офіційну урядову печатку - тобто всі необхідні реквізити повноважень на ведення переговорів і укладення відповідних домовленостей. Цей документ, сприйнятий в якості справжніх директив, остаточно визначив позицію української сторони щодо укладення згаданого договору з Російською Федерацією, що завдало, врешті-решт, суттєвої шкоди національним інтересам України і значних фінансових збитків.
Висновки:
пані Тимошенко та її спільники уповноважили українську урядову делегацію на відповідні переговори з Росією шляхом підробки рішення Уряду, якого насправді не існувало;
пані Тимошенко перевищила повноваження у переговорах з Росією, оскільки не мала права одноосібно приймати рішення щодо надання будь-яких повноважень українським переговірникам;
у разі ухвалення повноважень Кабінетом Міністрів щодо укладення та підписання згаданої угоди наступала б політична відповідальність усього Уряду.
Але у випадку, коли відповідне рішення прийняте одноосібно прем’єр-міністром з перевищенням повноважень і фальсифікацією необхідних процедур – мова може йти не про політичну, а про чітку кримінальну відповідальність.
Очевидні факти щодо судового процесу над пані Тимошенко:
1. Українська влада та влада м. Київ забезпечили безпрецедентну відкритість процесу, дозволивши пряму телевізійну трансляцію судового засідання та постійні акції громадськості безпосередньо біля приміщення суду. Суддя, який веде справу, виявляє неабиякі терпіння та толерантність до учасників процесу.
2. Незважаючи на це, пані Тимошенко постійно і показово зневажає суд, висловлює на його адресу образи і погрози, особливо у ході прямих телевізійних трансляцій процесу. Водночас її прихильники біля приміщення суду щоденно ускладнюють умови роботи суду через постійний галас та тиск на учасників процесу, які прибувають до судового приміщення. Зокрема, були вчинені напади на свідків Олександра Шлапака та Віктора Ющенка.
3. Постійні та тяжкі порушення норм процесуального законодавства і традиційної моралі змусили суд прийняти рішення щодо арешту пані Тимошенко, яка, як складається вражання, сама спровокувала суд на це рішення задля підвищення суспільного резонансу.
Очевидні факти щодо шкоди національним інтересам України, завданої домовленостями Тимошенко, укладеними без відповідних на те повноважень.
Через згадані домовленості Юлії Тимошенко Україна одержала чи не найгірші умови постачання російського газу серед усіх країн – його споживачів:
1. Відбулося різке зростання ціни на імпортований Україною газ. Зокрема, ціна на російський газ у 2008 р. складала для України $179,5 за тис. куб. м. У 2011 р. середня ціна за спожитий російський газ сягне $309 за тис. куб. м (з урахуванням знижки у $100 відповідно до харківських домовленостей), в тому числі у четвертому кварталі - $401 за тис. куб. м. Наприклад, якби ціна російського газу для України розраховувалась за тією ж формулою, що для Німеччини, то вона б склала у 2011 р. всього $233 за тис. куб. м.
2. Законтрактована базова ціна формули на російський газ встановлена у $450, що перевищує середню його ціну для країн ЄС.
3. Вартість транзиту російського газу до Європи територією України майже вдвічі занижена. Наприклад, у першому кварталі 2011 р. ціна складала $2,84 за транспортування 1 тис. куб. м газу на 100 км при раціонально необхідній ціні $5,85.
4. Згідно з договором, підписаним пані Тимошенко, Україна щорічно повинна закуповувати 52 млрд. куб. м російського газу без права реекспорту, що значно перевищує реальні потреби держави. Наприклад, у 2011 р. Україна має намір закупити лише 40 млрд. куб. м, що є більш ніж достатньо для її власних потреб.
5. Відповідно, за недозакуплений у контрактних обсягах газ на Україну накладається штраф у розмірі 300% його контрактної ціни.
6. Збитки, заподіяні згаданою угодою лише у 2011 р., оцінюються у суму близько $5 млрд. Аналогічні або навіть більші збитки очікуються і в наступні роки.
Очевидні факти щодо можливого конфлікту інтересів у діях Тимошенко.
У 1996 р. Міністерство оборони Росії уклало договір з корпорацією ЄЕСУ, очолюваною на той час Юлією Тимошенко, щодо бартерної операції з продажу газу в обмін на продукцію для потреб російського міністерства. До цього часу умови контракту з боку ЄЕСУ не виконані, й існує корпоративний борг української сторони у розмірі $405 млн. Це підтверджено листом Міністерства оборони РФ на адресу Прем’єр-міністра України від 10.06.11 р.
У цьому зв’язку об’єктивно виникає питання: чи могла пані Тимошенко неупереджено вести відповідні переговори, маючи такий суттєвий конфлікт інтересів?