(подаётся на языке оригинала)

 

Шановний Володимире Олександровичу!

Я вже зверталася до Вас, як до гаранта додержання Конституції України, прав і свобод її громадян, із відкритим листом 25 листопада цього року.

Щиро хочу подякувати Вам за відповідну реакцію. Вірю, що належна реакція Президента, спрямована на ліквідацію спроб вчинення незаконного тиску на громадян України, є тим очікуваним гарантуванням дії нашої Конституції.

Але додам, що у питанні, яке я підняла у попередньому листі да Вас, крапку ще не поставлено… На жаль, жахливі ракетні обстріли окупантів знищують наші домівки та їх тепло. Чергові обстріли завдали значної шкоди нашій енергетиці, що призвело до обмеження постачання електричної енергії до споживачів.

Так сталося і 29 листопада, в день, коли у Переяслав-Хмельницькому міськрайонному суді Київської області повинні були відбутися дебати у справі, за позовом прокуратури Київської області до мене, Світлани Тимченко, про визнання недійсними договорів 2018 року, за якими я продала свою власність, приміщення колишнього ресторану "Старий Вертеп" та земельну ділянку, Національному історико-етнографічному заповіднику "Переяслав".

Засідання не відбулося з причини того, що в суді не  було світла. Але воно все ж повинно відбутися, щоб раз і назавжди поставити крапку в питанні, яке зараз цікавить усіх – що є реальною загрозою для держави, а що є спробою незаконного втручання в життя громадян під прикриттям "боротьби" з такими загрозами.  

Я ще раз стверджую, що ці угоди не загрожують інтересам держави і суспільства, як це вигадує прокуратура у своєму позові. Їх аргументи такі, що оспорювані правочини укладено, ніби то, з порушенням законодавства щодо визначення ринкової оцінки та, що, ніби то, було порушено порядок проведення процедури державних закупівель.

Нагадаю, що відповідно до вимог ЦК України ціна в договорі встановлюється виключно за домовленістю сторін. Оспорювані ж угоди не підпадають під дію вимог законів про застосування ціни, які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади. Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює, що дія цього Закону не поширюється на випадки закупівлі за кошти державного бюджету землі, будівель чи іншого нерухомого майна.

Прокуратура намагається встановити новий принцип визначення ціни в договорі – на їх думку, ціну в договорі сторони повинні визначати не своєю домовленістю, а на підставі не встановлених для таких випадків жодним із законів України звітів оцінювачів. Може замість того, щоб домовлятися між собою, сторони цивільно-правової угоди повинні користуватися експертизами на зразок тієї, сфальсифікованої, на яку в своєму позові посилається прокуратура і яка проведена Службою безпеки України? Хтось чув, щоб науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз СБУ проводив експертизи із встановлення ринкової вартості нерухомості? Цей НДІ не наділений повноваженнями здійснювати оцінку нерухомості, але це не завадило його працівникам "встановити", що ринкова вартість одного квадратного метра проданого приміщення повинна була на момент укладення угоди у 2018 році становити еквівалент 150  доларів США, натомість вартість продажу склала еквівалент 1100  доларів США за квадратний метр приміщення.

Той, хто коли-небудь купував квартиру чи будинок, чи просто робив ремонт, розуміє реальну вартість квадратного метру.

Прокуратура та СБУ намагаються через незаконні судові рішення встановити нові "правила гри" для бізнесу, відповідно до яких кожний, хто співпрацює з Державним бюджетом, спочатку мусить прийти на "уклін" до СБУ чи інших представників правоохоронних органів на "погодження" своїх дій. Для цього в хід ідуть будь-які методи, наприклад, вказана вище спроба в судовому порядку змінити принцип визначення ціни в договорі та порядок його укладення.

Така "судова практика" розв’язує руки у багатьох напрямках.

Насправді, це спроба рейдерства і конфіскації майна під прикриттям "захисту" інтересів держави та суспільства. Нагадаю, що стаття Цивільного кодексу України щодо правових наслідків вчинення правочину, який суперечить інтересам держави і суспільства вказує, що для продавця наслідком визнання такого правочину недійсним є встановлення судом зобов’язання повернути іншій стороні все одержане, а майно продавцю вже не повертається.

Впевнена, що Ви, як гарант Конституції України, можете вказати кожному, що саме і як загрожує нашій державі. Не варто спрямовувати обмежений в умовах війни ресурс правоохоронних органів на забаганки їх несвідомих працівників.

7 грудня о 14-00 у Переяслав-Хмельницькому міськрайонному суді Київської області за адресою місто Переяслав, вул. Б. Хмельницького, 65, відбудеться перенесене засідання, будуть дебати між сторонами, які визначать, що дійсно загрожує інтересам держави і суспільства в Україні.

З повагою,

Світлана Тимченко