Основні економічні індикатори України та світу у першому кварталі 2025 року
Стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на 1 квітня2025 року. Аналіз підготовлено на основі актуальних даних Державної служби статистики України, Національного банку України, Міжнародного валютного фонду, Світового банку та ООН. Директор з маркетингу та розвитку "Інтерфакс-Україна" Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру «Experts Club», представив огляд поточних макроекономічних трендів.
Макроекономічні показники України
Перший квартал 2025 року став періодом уповільненого, але все ж позитивного економічного руху для України. Згідно з оновленими оцінками Національного банку України, реальний ВВП країни зріс на 0,5% у річному вимірі, що вказує на поступову стабілізацію після нестабільного початку року. Цей приріст не є високим за міжнародними мірками, однак в умовах повномасштабної війни, постійної загрози інфраструктурі, логістиці та обмеженого доступу до капіталу, такий результат оцінюється як позитивний сигнал.
"Половина відсотка зростання ВВП за перший квартал — це радше індикатор збереження життєздатності системи, ніж показник розвитку. Внутрішній ринок почав оживати, особливо у сферах споживання, логістики та окремих технологічних секторів. Але поки що це переважно зростання "на місці" — без інвестиційного імпульсу, без експорту, без довгострокового ресурсу", — пояснює Максим Уракін.
Одним із головних викликів залишається інфляція. За підсумками березня 2025 року річний інфляційний показник становив близько 12,6%, що майже не змінилося у порівнянні з лютим, але демонструє тенденцію до поступового сповільнення. У НБУ вказують на вплив сезонного зниження цін на продовольчі товари, валютну стабілізацію та зважену монетарну політику як ключові фактори стримування темпів зростання цін.
"Головне — це зберігати баланс між боротьбою з інфляцією і недопущенням згортання економічної активності. Монетарна політика Нацбанку в першому кварталі була досить виваженою: із одного боку — збереження облікової ставки, з іншого — м’яка інтервенційна підтримка гривні. Але ми ще далекі від того, щоб вийти з інфляційної зони ризику", — підкреслює експерт.
Стан зовнішньої торгівлі, навпаки, вказує на поглиблення структурних проблем. За попередніми оцінками Центру економічної стратегії, у квітні дефіцит зовнішньоторговельного балансу сягнув $3,6 млрд, що стало наслідком значного перевищення імпорту ($6,3 млрд) над експортом ($3,1 млрд). У сукупному підсумку I кварталу, за словами аналітиків, торговельний дефіцит перевищив показник аналогічного періоду 2024 року, незважаючи на активність у аграрному секторі та постачання послуг.
"Найгірше те, що цей дефіцит — не ситуативний, а структурний. Імпорт енергоносіїв, устаткування, продукції хімії та транспорту залишається домінуючим, тоді як експорт здебільшого обмежується сировинними позиціями. Це ставить під загрозу валютну стабільність у разі припинення міжнародної фінансової підтримки", — коментує засновник Experts Club.
На тлі зростаючого торгового розриву позитивним сигналом залишається рівень міжнародних резервів. За інформацією НБУ, станом на квітень 2025 року резерви становили близько $42 млрд, що є історичним максимумом для України. Це зростання стало можливим завдяки черговим траншам фінансової допомоги від Європейського Союзу, США, МВФ, а також через успішні валютні операції Нацбанку на міжбанківському ринку.
"Резерви в понад $40 млрд — це не просто показник, це "повітряна подушка" для країни, яка живе в режимі постійного ризику. Але спокушатися цим не варто: це ресурс довіри, який треба трансформувати в економічне відновлення, інакше ми знову його втратимо, як це вже бувало у минулому", — застерігає Максим Уракін.
Однак боргове навантаження залишається високим. За останніми оцінками, загальний державний та гарантований державою борг України на початок квітня 2025 року становив близько $147,2 млрд, або приблизно 94% ВВП, з яких понад $100 млрд — зовнішні запозичення. Це підкреслює залежність країни від зовнішньої допомоги та міжнародного фінансування, зокрема програм МВФ, ЄС та Світового банку.
Глобальна економіка
Світові економічні показники на початок квітня 2025 року свідчать про уповільнення зростання, водночас із продовженням інфляційного тиску, особливо через нові торговельні ризики і геополітичну нестабільність. За даними МВФ, світове зростання прискорило зниження — до 2,8% у 2025 році, що є одним із найнижчих рівнів за останні десятиліття . Інфляція у більшості регіонів поступово знижується, однак вона залишається надцільовою, особливо в країнах, що розвиваються .
Макроекономічна невизначеність загострилась на тлі торговельного протекціонізму, зростання енергетичних цін та геополітичних викликів, що значно ускладнює прогнозування. Центральні банки, які ще не посилили політику, опиняються у режимі чекання, а інвестори стають обережнішими. Прогнози Morgan Stanley та S&P Global вказують на подальше ослаблення глобального ВВП до 2,2–2,9% у 2025 році, що негативно впливає на довіру інвесторів .
За даними BEA, у I кварталі 2025 року ВВП США скоротився на −0,3 % з річною динамікою — перше падіння з 2022 року . Це здебільшого спричинено різким збільшенням імпорту (попередні закупівлі до можливих тарифів) та скороченням державних витрат. Проте кінцевий внутрішній попит залишився відносно стійким (+3 %) . Інфляція в березні/квітні – приблизно 2,3–2,6 % (PCE), що відповідає очікуванням регулятора; ФРС утримує ставку на рівні 5,25–5,5 % в очікуванні сигналів стабілізації .
За офіційними даними, у I кварталі 2025 року ВВП Китаю зріс на +5,4 % р/р, дотримуючись урядової мети близько 5 %. Однак фіскальні та монетарні обмеження, зокрема у нерухомому секторі, уповільнюють темпи зростання. До травня доходи бюджету впали на 0,3 % р/р, що свідчить про послаблення економічної активності. У відповідь вводяться заходи стимулювання, але їх ефект поки невизначений.
Європейський Комісії прогнозує річне зростання ВВП ЄС на рівні +1,1 %, а для єврозони — +0,9 %, з помітним покращенням у I кварталі (+0,6 % кв/кв), що є найвищим показником з 2022 року . Інфляція у березні/квітні роком нижча, ніж 2 %, поступово наближаючись до цільового рівня.
За даними ONS, у I кварталі 2025 Великобританія показала зростання ВВП на +0,7 % кв/кв, що зробило її лідером серед G7. В річному вимірі зростання становило приблизно +1 %. Інфляція у квітні — близько 3,4 %, що змушує Банк Англії залишатися обережним при зниженні ставки (з 5,25 % до 4,5 %) . Проте перевищення інфляційної мети стримує пришвидшення економіки.
У першому кварталі Туреччина демонструвала позитивний темп зростання — близько +2,3 % кв/кв, або ≈ +3,0 % р/р . Інфляційний тиск залишається надзвичайно високим — ≈38–39 % у березні/квітні, попри заходи центробанку .
Індійська економіка продовжує демонструвати одне з найвищих зростань серед великих держав: у I кварталі 2025 темп складає +7,4 % р/р, при цьому інфляція контролюється: CPI — ~3,2 % у квітні . Прогноз для фінансового року 2024–25 — +6,3–6,5%.
У I кварталі Бразилії вдалося досягти зростання ВВП +1,3 % кв/кв (≈+3,5% р/р), що є найкращим показником за останні два роки . Проте інфляція у квітні зросла до 5,48 %, найвищого рівня з лютого 2023 року, і є джерелом серйозної занепокоєння .
«Світ на початку другого кварталу демонструє перспективи, але водночас високу нестабільність. США впали в рецесію, але внутрішній попит ще тримається. Європа повільно виходить з криз, Великобританія показує витривалість. Китай — стабільний за темпами, але слабкий у споживанні. Індія — зразок динаміки та інновацій. Туреччина — на межі інфляційної кризи. Бразилія просувається, але ризикує через зростання цін. Україні ж час приймати рішення: чи ми використовуватимемо потік імпортних ресурсів лише для заліку дефіциту, чи перетворимо це на шанс для технологічного і промислового ривка?», — зазначив Максим Уракін.
Висновок
Економіка України на початок другого кварталу 2025 року перебуває у фазі підтримуваної рівноваги. Стримане зростання, контрольована інфляція та рекордні резерви — це базові фактори стабільності. Але глибокий торговий дефіцит, боргове навантаження і відсутність інвестиційних драйверів залишаються ключовими ризиками для середньострокової перспективи.
Глобальна економічна картина залишається неоднорідною з чіткими географічними дисбалансами. Україна демонструє стійкість, втримуючи зростання і рекордні резерви, водночас стикаючись із викликами зовнішньої торгівлі. Світові ринки — від США до Індії — формують нові умови для стратегічного вирішення цих завдань.
Детальніший аналіз економічних показників України доступний у щомісячних інформаційно-аналітичних продуктах агентства Інтерфакс-Україна «Економічний моніторинг».
Керівник проекту "Економічний Моніторинг" кандидат економічних наук Максим Уракін