Гуманітарна допомога в Україні під тиском: війна, фінансова рецесія і виклики безпеки
Альянс українських організацій громадянського суспільства (УКР ОГС) та Платформа гуманітарних неурядових організацій (НУО) залучили близько EUR5,4 млрд для гуманітарного реагування в Україні з початку повномасштабного вторгнення РФ, а допомогу постраждалим надали 69 млн разів у різних напрямках - від евакуації до допомоги постраждалим внаслідок обстрілів.
Про це директорка Альянсу Міла Леонова розповіла під час дискусії в пресцентрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» за участі представників українських та міжнародних гуманітарних організацій, які від початку повномасштабного вторгнення працювали над мобілізацією всіх необхідних для допомоги Україні ресурсів.
Втім, учасники заходу наголосили, що всі досягнення мають високу ціну - насамперед для самих працівників гуманітарного сектору, які ризикують своєю безпекою і ментальним здоров’ям.
Головні виклики сфери гуманітарного реагування
Працівники гуманітарних організацій в Україні щодня працюють у надзвичайно складних умовах. Як зазначив Юзеф Ланг, заступник директора International NGO Safety Organization в Україні, постраждалих серед гуманітарних працівників стає дедалі більше.
“Якщо протягом минулого року нами було зафіксовано що найменше 150 інцидентів, унаслідок яких постраждали гуманітарні працівники або майно гуманітарних організацій, під час яких загинуло щонайменше 11 працівників або волонтерів і ще 29 було поранено, то лише за перше півріччя цього року вже зафіксовано щонайменше 98 таких інцидентів. Унаслідок них загинуло шість осіб, а ще 29 отримали поранення - тобто стільки ж, скільки за весь минулий рік", - наголосив він.
У травні 2024 року Швейцарія очолила ухвалення резолюції Ради безпеки ООН №2730, яка вперше в історії зосереджена виключно на захисті гуманітарного персоналу, зазначив керівник гуманітарної допомоги в Україні Швейцарського агентства з розвитку та співробітництва Серж Умов.
“Особливу увагу в документі приділено національним і місцевим працівникам, які становлять переважну більшість серед постраждалих. Це питання стає дедалі важливішим, адже минулого року було зафіксовано найбільшу кількість жертв серед гуманітарних працівників, і переважна більшість із них - саме національні працівники. Дуже важливо пам’ятати про це і прагнути до реальних змін”, - відзначив він.
Водночас, за словами Умова, гуманітарна сфера у всьому світі переживає рецесію і фінансування скорочуються. Недостатня підтримка змушує організації концентрувати ресурси лише на прифронтових регіонах, залишаючи поза увагою переселенців у центральних та західних областях.
"Для великої кількості внутрішньо переміщених людей, які поїхали в центральні і західні області, по суті, немає фінансування. Це не значить, що не треба допомагати прифронтовим територіям, дійсно, це наш фокус. Але розподіл ресурсів потрібно гармонізувати", - підкреслила заступниця директорки Гуманітарної платформи НУО Олександра Буглак.
Ця тенденція призводить до небезпечного “тренду” - переселенці, не отримавши підтримки у більш безпечних регіонах, повертаються додому, на прифронтові території.
"Є факти поранень, навіть загибелі внутрішньо переміщених осіб з дітьми на Донеччині, які були евакуйовані і повернулись", - розповіла членкиня правління фонду "Схід СОС" Оксана Куянцева.
Кадровий ресурс гуманітарних організацій теж виснажується. «Ми порахували, що з 2022 року надали понад 3 мільйони послуг, і відповідно на наших працівників лягло понад 3 мільйони важких історій. Це травма свідка, вигорання, когнітивне виснаження, посттравматичні стани - особливо серед тих, хто працює на прифронтових територіях. Ми дійшли до потреби створення формули психологічної стійкості, яка має бути доступною не лише психологам чи соціальним працівникам, а всім, хто стикається з бенефіціарами або обробляє їхні історії. Важливо, щоб кожен працівник знав, як не лише надати першу психологічну допомогу, а й отримати її - і, за потреби, надати її собі”, - зазначила керівниця програми психологічної підтримки Карітас України Ірина Максименко.
Як допомогти тому, хто допомагає іншим?
Одним з рішень цих проблем учасники заходу бачать впровадження підходу Duty of Care - морального та юридичного зобов’язання організацій дбати про безпеку своїх працівників. У партнерстві з Альянсом УКР ОГС та Гуманітарною платформою НУО Швейцарська агенція розвитку та співробітництва розробила мінімальний пакет Duty of Care, який включає страхування, психосоціальну підтримку, індивідуальні аптечки, засоби захисту та навчання з безпеки.
"Ми вважаємо, що ці п'ять елементів є мінімальними для того, щоб забезпечувати захист волонтерів, і ми закликаємо великі міжнародні організації, також інших донорів, для того, щоб вони не забували включати саме цей пакет у свої бюджети, коли вони реалізовують проєкти з гуманітарної допомоги", - підкреслив координатор програм гуманітарної допомоги посольства Швейцарії Олег Масик.
"Співробітники та волонтери є найбільшим надбанням кожної організації. Коли ми захищаємо та піклуємося про людей, які допомагають людям, ми посилюємо підтримку постраждалих громад. Завдяки цьому гуманітарний сектор може покращити свою стійкість, рівність та справедливість", - наголосив директор Protect Humanitarians Олів’є Вандекастіле.
Засновник місії "Харків" Росс Скавронський закликав зробити Duty of Care основою сталого соціального пакета для гуманітарних організацій. "Сьогодні міжнародні організації пропонують такі пакети, з якими національні не можуть конкурувати. Через це багато співробітників переходять у міжнародні структури. Щоб підсилити українські організації, ми маємо бачити цей пакет як довгострокову інвестицію в людей", - сказав він.
За словами керівниці напряму взаємодії з органами влади Альянсу УКР ОГС, підхід Duty of Care вже отримав підтримку в Офісі президента України та профільному міністерстві. Водночас віцепрезидентка зі стратегічних партнерств Фонду Східна Європа Віра Недзведська закликала сектор об’єднуватися для змін у законодавстві для впровадження підходу Duty of Care на національному рівні.
Заступник гендиректора з розвитку програм та інновацій Товариства Червоного Хреста України Ілля Клецьковський також наголосив на необхідності системного моніторингу атак на працівників гуманітарного сектору, як порушення міжнародного гуманітарного права. “Коли гуманітарні працівники чи приміщення гуманітарного значення страждають внаслідок воєнних дій, це порушення міжнародного гуманітарного права. Ми повинні створити систему, де можна обліковувати порушення цього права”, - сказав він.
Учасники заходу також погодились, що у напрямку фінансування необхідні певні зміщення акцентів.
Леонова підкреслила, що питання фінансування не можна залишати лише на плечах міжнародних донорів. "Ми маємо зараз не тільки думати про донорів інституційних, а ми маємо думати про те, як ми всередині в Україні можемо мобілізувати внутрішні ресурси, як ми маємо працювати з нашими партнерами, такими як приватний сектор, як зміцнити між нами довіру. І точно так само - працювати з державою", - зазначила вона.
Умов підкреслив, що важливо за будь-яких умов бачити нові можливості і запропонував зосередитися на локалізації підтримки для посилення спроможностей українських організацій.