Євроклітка: вигідний крок для сучасного птахівництва
Старі батарейні клітки ще працюють, але їхній час добігає кінця. Стандарти Європейського Союзу диктують більш гуманні умови утримання птиці, а український ринок орієнтується на експорт: або ти модернізуєш обладнання, або втрачаєш покупця. Євроклітка — компроміс між добробутом птиці та економікою виробництва.
Що таке євроклітка? Це система з площею щонайменше 750 см² на курку, де є гніздо, сідало, зона для купання в піску чи підстилці та пристрої для сточування кігтів. Птиця має більше простору для руху, знижується стрес, покращується несучість. В Україні з 2026 року виробники повинні перейти на євростандарти, а це означає значно більшу площу на курку порівняно зі старими клітками — 111 см².
Переваги євроклітки
- Простір і здоров’я птиці. Більше руху, нижчий рівень стресу, стабільна несучість.
- Економія корму. Сучасні системи розподілу корму зменшують втрати.
- Автоматизація. Лінії збору яєць, гноєвидалення та подача води — автоматизовані, що підвищує санітарію та зменшує ризики інфекцій.
- Контроль мікроклімату. Краща вентиляція зменшує концентрацію аміаку, оптимізує температуру та вологість.
- Якість продукції та експорт. Яйця чистіші, менше пошкоджень, доступ до європейських ринків, де вони коштують дорожче.
Економіка переходу
Інвестиції у євроклітку немалі, і це є досі стримувальним фактором у переході з традиційних кліткових батарей чи вільного вигулу: від 4,5 до 7,5 євро за місце проти 3,5-5 та 14-22 євро. Але менші втрати, вища продуктивність і можливість експорту компенсують ці капіталовкладення. Птиця у збагаченій клітці не травмується, середній період її продуктивності подовжується, яйця отримуються чистіші, зменшується кількість бракованих. Тобто різниця у собівартості між клітками не є аж такою великою, але компенсація завдяки ефективності робить євроклітку економічно вигідною.
Досвід компанії VADA свідчить, що окупність у разі експорту становить 3-5 років; якщо ж залишатися лише на внутрішньому ринку, то цей термін довший.
2026 рік — не за горами. І дуже хочеться, щоб в Україні перехід до системи гуманного утримання птиці змогли пережити всі учасники ринку. Іван Муржа, співвласник компанії VADA, рекомендує виробникам розпочинати з технічного аудиту своїх пташників, оцінюючи вентиляцію, освітлення, стан будівель, системи гноєвидалення. Наступним важливим нюансом є залучення професійних інженерів ще на етапі проєкту, бо це зекономить і час, і гроші. І насамкінець — модернізувати корпуси поетапно, а не ввесь комплекс одразу, це допоможе розподілити фінансові витрати та зберегти безперервність виробництва”.
Висновок
Перехід на євроклітку — не просто витрата, а інвестиція у стабільність бізнесу, здоров’я птиці та доступ до прибуткових ринків ЄС. Досвід європейських фермерів показує: хто модернізувався вчасно, отримав конкурентну перевагу, а хто зволікав — втратив ринок.