Образование как стратегическая инвестиция: новые подходы государственного финансирования
Евгений Кудрявец, первый заместитель министра образования и науки Украины
(на украинском языке)
За останні два роки державні інвестиції на освіту й науку зросли майже на 40%. Від 143 млрд грн до майже 200 млрд грн. У сучасних умовах робити ставку саме на ці сфери є стратегічно важливим для України. Адже інвестиції в освіту — це не просто про покриття поточних витрат чи споживання, а довгостроковий внесок у майбутнє.
Згідно з висновками UNESCO, пріоритетність освіти як довгострокової інвестиції є основою для досягнення Цілей сталого розвитку. Саме тому високорозвинуті країни, як-от США та Японія, інвестують в освіту в середньому 6–7% свого ВВП. Такий підхід безпосередньо відображається на їхній економіці — не лише збільшує продуктивність праці та доходи громадян, а й формує довгостроковий мультиплікативний ефект. Освічене суспільство стимулює інновації, забезпечуючи стійкість економіки. Тож інвестиції в соціальний капітал — каталізатор довгострокового економічного прогресу.
Цей звʼязок між освітою й економічним розвитком є, і він працює. Наприклад, за даними Світового банку, кожен рік навчання дитини на 9% збільшує її погодинний дохід у майбутньому. Або візьмемо навіть дошкільну освіту: дитячий садок — це можливість для батьків повернутися на ринок праці і відновити регулярні внески в економіку.
Завдання України сьогодні — реалізувати ефективні стратегічні інвестиції в освіту. Це відкриває можливість для нашої економіки переорієнтуватися на інновації. І в умовах війни таке завдання набуває особливого значення, адже саме якісні показники мають стати нашою перевагою перед агресором.
Яка логіка державних інвестицій в українську освіту? В умовах обмежених ресурсів доводиться балансувати між закриттям потреб, які виникають тут і зараз, зі стратегічними рішеннями, що гарантують розвиток у перспективі. Щоб інвестиції працювали одразу на ці два вектори, самого лише збільшення фінансування недостатньо. Саме тому ми вдосконалюємо підходи до його розподілу. Окрім традиційного формування щорічних бюджетних програм, впроваджуємо довгострокове планування, яке забезпечуватиме системний розвиток ключових освітніх реформ.
Коли я говорю про довгострокове планування, маю на увазі не типові «внутрішні документи», а конкретні розроблені проєкти — публічні інвестиційні проєкти.
Яка роль публічних інвестиційних проєктів у стратегічному плануванні? У 2024 році процедуру формування капітальних видатків із держбюджету було змінено: тепер кожна установа чи організація може самостійно розробляти концепції проєктів та подавати їх у форматі публічних інвестиційних проєктів (ПІП) через цифрову систему DREAM, що забезпечує прозорий розподіл та моніторинг. Далі проєкти оцінюють на стратегічну доцільність три міністерства (Мінфін, Мінінфра та Мінекономіки) — відібрані ініціативи отримують держфінансування, а засвоєння коштів прозоро відстежується.
Кожен затверджений ПІП — це стратегічна ціль на 3–5 років, яку фінансуватимуть покроково щорічно. Як наслідок — досягнення довгострокових пріоритетів з розвитку, а не застій чи рух без мети. Якщо провести аналогію, ПІП — це своєрідна «банка», яку ми відкриваємо під конкретну потребу і яка щорічно поповнюватиметься з держбюджету, поки пріоритетний напрям не буде профінансовано повністю.
Міністерство освіти і науки України подало 19 ПІП на 2025 рік на загальну суму приблизно 36,5 млрд грн. З них 11,8 млрд грн були пріоритизовані та отримали фінансування, що становить орієнтовно 30% поданих проєктів і є одним із найбільших показників серед всіх поданих ПІП. Цей достатньо високий рівень пріоритизації свідчить про стратегічну важливість таких ініціатив для держави.
Усі затверджені ПІП, подані МОН, уже знайшли своє відображення в цьогорічному держбюджеті на освіту.
Розкажу, як це працює на прикладі пріоритету — безпеки освітнього процесу. Його основний складник — протирадіаційне укриття. Ми підрахували: для того, щоб забезпечити 100% потреби в підземних школах, потрібно майже 17 млрд грн. І цьогорічна рекордна інвестиція (6,2 млрд грн) від держави закриває цю потребу практично на третину. МОН подало цей проєкт на побудову підземних шкіл у систему DREAM, де його визнали пріоритетним. Виділену субвенцію буде прозоро розподілено.
Надалі, з визначеними пріоритетами та точними розрахунками необхідного фінансування, повністю закрити потреби стане простіше, адже на це щорічно передбачатиметься субвенція. Фактично, ПІП можуть синхронізуватися чи навіть переростати в пріоритети країни на 3–5 років у всіх сферах і знаходити своє відображення в щорічних субвенціях.
Які плани для стратегічного інвестування в майбутньому? Отже, усі ПІП на 2025 рік можна побачити в цьогорічній субвенції. На довгострокову перспективу МОН закладає ще більше стратегічних інвестицій, щоб забезпечити успішну імплементацію ключових реформ, а саме на:
старшу профільну школу: будівництво, ремонт, реконструкцію нової мережі ліцеїв, облаштування STEM-кабінетів, комфортних гуртожитків;
модернізацію професійної освіти: будівництво, ремонт, реконструкцію профтехів, облаштування комфортних гуртожитків, створення центрів професійної досконалості;
комплексну трансформацію вищої освіти: створення центрів професійної досконалості, енергоефективність закладів освіти;
стратегію надолуження освітніх втрат: облаштування кабінетів, створення цифрових хабів;
розвитку наукової інфраструктури для відновлення: облаштування лабораторій, дослідницьких центрів, підвищення енергоефективності.
Тож плануємо, що субвенцію на наступні роки буде спрямовано, зокрема, й на такі напрями.
Які позитивні зміни очікуємо? Система DREAM дає змогу кожній громаді й закладу освіти переглядати й аналізувати всі ПІП. Вірю, що з розширенням функціоналу цей майданчик стане інструментом для синхронізації місцевої роботи з національними пріоритетами. Вдячний Мінфіну за ініціативи з цифровізації та створення нових механізмів для прозорості й ефективності процесів.
Об’єднання проєктів у єдину систему під спільну «парасольку» забезпечить раціональне використання інвестицій для досягнення пріоритетів. Маємо такий успішний кейс — розподіл фінансування на укриття. Уже другий рік громади подають проєкти на будівництво через DREAM, що забезпечує прозорість і підзвітність засвоєння й розподілу коштів.
Скажу із досвіду в освітній дипломатії та співпраці з міжнародними донорами, що роль екосистеми DREAM є ключовою для залучення донорського фінансування. Це прозорий майданчик для партнерів, де вони можуть обирати проєкти, які хочуть підтримати фінансово. Це також уже працює з укриттями і має потенціал розширитися на інші сфери. А ще — наявність завчасно спланованих розрахунків позитивно впливає на рішення донорів щодо інвестицій у сферу.
Наш пріоритет — перетворити українську освіту на справжній інвестпроєкт. Для цього ми готові поліпшувати підходи, знаходити нові моделі реалізації та робити так, щоб інвестиції насправді працювали, забезпечуючи стратегічний розвиток країни.