ООН80: Наші досягнення мають надихати нас на краще майбутнє
Його Високоповажність пан Філемон Янг, Президент 79-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН
Вісімдесят років тому цього місяця було підписано Статут Організації Об'єднаних Націй у Сан-Франциско, що ознаменувало завершення десятиліть війн і дало надію на краще майбутнє. Протягом 80 років Організація Об'єднаних Націй залишалася найвищим втіленням наших сподівань на міжнародне співробітництво і нашого прагнення покласти край лихам війни. Навіть у світі, сповненому цинізму, ця річниця заслуговує на визнання.
ООН залишається єдиною у своєму роді організацією, яка проіснувала так довго. Ця стійкість вражає, особливо якщо зважати на обставини її заснування: вона виникла з руїн не однієї, а двох світових катастроф. Її попередниця, Ліга Націй, зазнала краху.
Жодна організація не є досконалою. Але, перефразовуючи другого Генерального секретаря Дага Гаммаршельда: ООН створено не для того, щоб вести людство до раю, а щоб урятувати його від пекла. У цій місії вона виконує свою роль.
Ми й далі є свідками болісних війн – у Газі, Судані, Україні та інших місцях. Нещодавня ескалація між Іраном та Ізраїлем є різким нагадуванням про крихкість миру, особливо на Близькому Сході, який історично є зоною напруги.
Та попри насильство, нам вдалося уникнути третьої світової війни. У ядерну епоху це досягнення ніколи не можна сприймати як належне. Ми повинні його зберігати, докладаючи всіх можливих зусиль.
За останні вісім десятиліть значна частина розвитку людства також має прямий відбиток впливу ООН. Згадаймо про успіх Цілей розвитку тисячоліття, прийнятих у 2000 році 189 державами-членами та понад 20 міжнародними організаціями, що дало світу спільну дорожню карту дій.
До 2015 року, порівняно з 1990-м, рівень крайньої бідності скоротився більш ніж удвічі. Дитяча смертність знизилася майже на 50 відсотків. Мільйони дітей, особливо дівчат, які довгий час були позбавлені цього права, вперше пішли до школи.
Зараз прагнучи досягти Цілей сталого розвитку, ми повинні спиратися на цю спадщину прогресу. Ми повинні й надалі працювати над викоріненням бідності та голоду, досягненням загального охоплення медичними послугами та сталим виробництвом і споживанням.
Є й інша історія прогресу, яку часто недооцінюють: руйнування імперій. Вісімдесят років тому колоніалізм кидав тінь на значну частину світу. Сьогодні понад 80 колишніх колоній в Азії, Африці, Карибському басейні та Тихоокеанському регіоні здобули незалежність і приєдналися до ООН. Цей перехід, підтриманий і легітимізований Організацією, змінив глобальний порядок. Це була перемога самовизначення, глибоке підтвердження найфундаментальнішого принципу Статуту: суверенна рівність усіх держав.
Зміни заради майбутнього
Світ кардинально змінився з 1945 року. Сьогодні Організація стикається з загостренням фінансової кризи. Попри обіцянки Порядку денного 2030 року, прогрес є нерівномірним. Гендерна рівність залишається недосяжною. Наші обіцянки обмежити підвищення глобальної температури та захистити планету віддаляються.
Ці труднощі не мають зменшити нашу амбітність, навпаки, вони мають посилити нашу рішучість. ООН завжди демонструвала свою цінність у кризові часи. Її засновники стали свідками найруйнівніших проявів людства і відповіли не відчаєм, а сміливістю. Ми повинні надихатися цими досягненнями.
Дух Сан-Франциско не був утопічним. Він ґрунтувався на тверезому розумінні того, що поставлено на карту. Він полягав у тому, що навіть в умовах глибоких розбіжностей нації можуть обрати співпрацю замість конфлікту і дію замість байдужості.
Ми побачили цей дух минулого вересня, коли світові лідери зібралися в Нью-Йорку на Саміт майбутнього. Після складних переговорів вони одноголосно ухвалили Пакт заради майбутнього та його додатки – Декларацію про майбутні покоління та Глобальний цифровий договір. Так вони зобов’язалися оновити багатосторонність для світу, що є більш складним, взаємопов’язаним і крихким, ніж той, який уявляли в 1945 році.
Цей дух живе і сьогодні. Він проявляється у рішучості 193 держав-членів, у чесності міжнародних держслужбовців, у спокійній наполегливості тих, хто щиро вірить в обіцянку Статуту. Його підтримує ініціатива Генерального секретаря «ООН80», яка закликає нас діяти краще заради людства і дивитися в майбутнє з гнучкістю та надією.
У цю річницю ми повинні знову запалити заклик до єдності та солідарності, який пролунав із Сан-Франциско 80 років тому.
Ми вже одного разу побудували світовий порядок на руїнах війни. Ми зробили це з баченням і терміновістю. Тепер ми знову стоїмо перед визначальним моментом. Ризики високі. Але наш потенціал діяти теж.