Інтерфакс-Україна
11:38 22.08.2025

Автор ВОЛОДИМИР БОРЕЙКО

Чому Міндовкілля гальмує занесення рідкісних рослин до Червоної книги?

3 хв читати
Чому Міндовкілля гальмує занесення рідкісних рослин до Червоної книги?

Володимир Борейко, директор Київського еколого-культурного центру

 

Занесення до Червоної книги та заповідання – єдиний ефективний інструмент охорони диких рослин.

За знищення видів рослин або місць їх зростання передбачено покарання за ст. 90 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім цього, дуже важливою є ст. 11 Закону України "Про Червону книгу України", яка дозволяє створювати об’єкти ПЗФ у місцях перебування (зростання) видів тварин і рослин із Червоної книги України. Це, по суті, єдиний юридично підкріплений на сьогодні в Україні аргумент для створення заповідного об’єкта.

Єдина можливість урятувати рідкісні рослини від їхнього повного знищення полягає в тому, щоб заповідати території, де вони могли б почуватися в цілковитій безпеці.

Тому необхідно заносити нові види рідкісних рослин і грибів до Червоної книги. За законом її перегляд відбувається раз на 10 років. Але закон не забороняє вносити нові види тварин і рослин у будь-який час. так, наприклад, ведмідь і лось були внесені до Червоної книги без очікування десятирічного періоду.

Багато ботаніків вважають, що до Червоної книги потрібно вносити багато нових видів флори, які перебувають у скрутному становищі вже зараз.

Так, ботаніки з Донецького ботсаду В.Остапко і С.Приходько пропонували внести до Червоної книги 41 вид рослин, які трапляються на Донбасі. Ботаніки з України та Польщі І.Парнікоза і З.Целька пропонували внести до Червоної книги вужачку звичайну і гроздовник простий, член Національної комісії з Червоної книги України ботанік В Мельник пропонував внести до Червоної книги копієчник великоквітковий, львівський ботанік Ю.Нестерук вважає, що тільки у флорі Чорногори (один із флористичних районів Карпат) до Червоної книги має бути занесено 58 видів рослин.

Нині в Україні налічується близько 27 тис. видів флори і до Червоної книги України занесено близько 800 видів флори, тобто 2,9%. Однак це недостатньо. До неї терміново потрібно заносити багато видів рослин ти грибів з степів і корінних лісів (передусім пралісів), оскільки ці природні угруповання зникають насамперед.

Начебто проста і зрозуміла логіка. Але чому така робота не проводиться? Чому для занесення до Червоної книги рідкісних рослин і грибів потрібно чекати 10 років, хоча закон дозволяє їх заносити до Червоної книги щороку?

Тут є дві важливі причини.

По-перше, Міндовкілля, на яке законом покладено ведення Червоної книги, не виявляє жодної зацікавленості в розширенні червонокнижного списку флори і фауни. По суті міністерські чиновники гальмують цю роботу.

По-друге, досить дивна позиція ботанічної секції Національної комісії з питань Червоної книги України, де головну роль відіграє ботанік, академік Я.Дідух. Він вважає, що розширювати Червону книгу не можна і постійно виступає за винесення з неї рідкісних рослин. Свою мотивацію він пояснює абсолютно абсурдно. Злі язики розповідали, що він у колі своїх аспірантів не раз говорив, що якщо Червону книгу розширювати, то чиновникам це не сподобається .

Тобто занесення виду рослин до Червоної книги залежить не від того, наскільки цей вид рідкісний, а від абсолютно суб’єктивного погляду чиновників.

 

ОСТАННЄ

ВОЛОДИМИР КРЕЙДЕНКО

Електромобільність як стратегія незалежності: чому продовження пільг до 2027 року - це сильне рішення

ОЛЕКСАНДРА МАРЧЕНКО

Як не дати "поколінню, що народилося зі смартфоном" стати жертвами онлайн-шахрайства

КСЕНІЯ МЕЖОВА

Коли Регулятор виходить за межі - як захиститися від його рішень

ВАДИМ НЕПОСЕДОВ

Сучасні тренди та перспективи розвитку ринку торгової нерухомості України - UTG

ЄГОР ПЕРЕЛИГІН

Коли технології стають геополітичною зброєю

ДАНИИЛ ГЕТМАНЦЕВ

ВВП Польщі перевищив 1 трильйон доларів: роль пенсійних накопичень у цьому успіху

ОЛЕКСАНДР ГАВВА

Як АТ "Оператор ринку" допомагає енергетикам зрозуміти логіку ринку електроенергії

ОЛЕКСАНДР КРАМАРЕНКО

Два інструменти фінансового суверенітету

ТАРАС ЛИЛИК

Як цифрові сервіси та конкуренція змінюють будівельну галузь

ВОЛОДИМИР ХАУСТОВ

Державна атестація української науки: що далі? Огляд та оцінка

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новини з усієї України

РЕКЛАМА