Вчитися в України, зміцнюючи Європу
Галина Янченко, народна депутатка України, голова урядової робочої групи з інвестицій в оборонно-промисловий комплекс.
Натанаель Лімінскі, міністр федеральних та європейських справ, міжнародного співробітництва і медіа землі Північний Рейн-Вестфалія, керівник Державної канцелярії.
Ще недавно це здавалося неможливим: у небі над Німеччиною, Бельгією, Данією, Швецією, Норвегією, Естонією та Польщею все частіше з’являються «невпізнані» дрони. Нещодавно через такі інциденти довелося навіть тимчасово закрити аеропорт у Мюнхені.
Президент путін більше не приховується — він відкрито провокує держави НАТО. Усе європейське небо під прицілом — від норвезьких газових платформ і вулиць Копенгагена до критичної інфраструктури Польщі та Німеччини.
Дрони змінили війну — і саму логіку безпеки
Останні три з половиною роки повністю змінили вигляд війни. Тепер лінію фронту визначають не танкові колони чи масові мобілізації, а дрони, високоточна зброя та складні програмні рішення.
Україна, яка змушена чинити опір агресору з утричі більшими ресурсами, стала центром військових інновацій. Технології, що допомогли нам втримати фронт, сьогодні можуть стати ключем до захисту всієї Європи від подальшої російської агресії.
Український оборонно-промисловий комплекс — природний партнер для цього. А Німеччина, як провідна індустріальна сила Європи, має всі шанси стати рушійною силою нової моделі співпраці, яка зміцнить колективну безпеку та технологічну незалежність континенту.
Від залежності до самодостатності
За кілька років Україна пройшла шлях від майже повної залежності від допомоги союзників до повноцінної власної оборонної спроможності. Сьогодні близько половини зброї, яку використовують на фронті, виготовляється в самій Україні.
Лише за 2024 рік виробництво зросло майже у сім разів, а з початку повномасштабного вторгнення — у 35 разів. Понад 80% українських оборонних підприємств тепер приватні — гнучкі, швидкі, відкриті до інновацій.
Україна вже локалізувала виробництво компонентів для більшості типів дронів і нині випускає до 5 мільйонів безпілотників на рік — від розвідувальних до ударних систем. У 2024 році українська промисловість виготовила 154 нові артилерійські системи — більше, ніж усі країни ЄС разом узяті. Також розпочато серійне виробництво далекобійних ракет, створених у відповідь на обмеження щодо використання союзницьких ракет.
Такі спроможності мають лише кілька країн світу. Але не менш важливим є те, що Україна навчилася створювати рішення швидко — адаптуватися до нових викликів буквально за тижні.
Україна — лабораторія військових інновацій
В Україні виникла унікальна екосистема, де нові технології проходять шлях від ідеї до серійного виробництва всього за кілька місяців. Те, що в інших країнах триває роками, тут відбувається за 3–6 місяців.
Міжнародні компанії можуть тестувати свою техніку безпосередньо на фронті — і отримувати безцінний досвід, як адаптувати продукти до реалій сучасної війни. Цей сміливий, народжений з необхідності підхід уже дав результати, що вплинули на перебіг війни, і формує нове бачення оборонних інновацій у союзників.
Для Європи, а особливо для Німеччини, це не просто цікаво — це урок. Майбутнє оборони — у поєднанні державної стратегії з приватною ініціативою, у прискоренні циклів розробки без втрати якості й етичних стандартів.
Насамперед дрони революціонізували саме поняття безпеки. Німеччина та її партнери мають перетворити ці уроки на власні можливості — у розробці, виробництві, постачанні та використанні сучасних систем.
Відкриття ринку та нові можливості
Україна ухвалила рішення знову відкрити експорт зброї власного виробництва. Під час війни його було заборонено, щоб уся продукція йшла на фронт. Тепер це рішення означає, що українські технології можуть допомогти захистити й європейських партнерів, які вже стикаються з прямими загрозами з боку Росії.
Водночас це відкриває шлях до інвестицій та кооперації між українськими виробниками й міжнародними компаніями.
Німецько-українське партнерство — основа європейської безпеки
Німеччина сьогодні має унікальний шанс стати справжнім стратегічним партнером України у розвитку оборонних спроможностей Європи. Вона вже показала готовність діяти: державні програми та приватний сектор Німеччини підтримують виробництво боєприпасів, ремонт і модернізацію техніки в Україні.
Тепер час зробити наступний крок — розширити спільне виробництво. Сильні сторони Німеччини — найвищі стандарти якості, інженерна майстерність, надійні виробничі лінії, доступ до фінансів і ринків ЄС — ідеально доповнюють український бойовий досвід, швидкість розробок та інноваційні рішення у сфері дронів, робототехніки, РЕБ і високоточної зброї.
Таке партнерство дасть європейській промисловості доступ до технологій, перевірених у реальних бойових умовах, пришвидшить інновації, створить нові робочі місця й зменшить залежність від третіх країн. Це — шлях до справжньої стратегічної автономії Європи у сфері оборони.
Партнерство, а не допомога
Щоб Європа залишалася безпечною, вона має бути здатною захищатися. Це означає не лише підтримувати Україну, а й вчитися від неї. Сміливість до інновацій, швидкість рішень і віра у креативність вільних суспільств мають стати новим європейським стандартом.
Наше послання просте: Україна не просить милостині. Допомога потрібна слабким, а українці довели, що вони сильні. Україна шукає партнерства та спільної роботи.
Сьогодні потрібні політична воля і швидкі рішення — від спрощення процедур інвестування й експорту до створення спільних фондів R&D і стимулів для спільних підприємств. Це не просто відповідь на війну — це інвестиція у майбутню безпеку Європи.
Україна вже подарувала Заходу час. Але цей час не безмежний. Наступна лінія фронту може пройти не через Донбас, а через Балтію, Польщу чи навіть далі — у серці Європи.
Найкращий захист від цього сценарію — потужна оборонна промисловість і стійкість усієї Європи. Україна готова бути партнером у створенні цього спільного «щита» — тут і зараз. І саме Німеччина може стати лідером цього процесу.
Переклад спільної статті в Table.Media спеціально для “Інтерфакс-Україна”
