Мито на експорт металобрухту з України до Туреччини продовжить діяти і після можливої ратифікації угоди про вільну торгівлю - нардеп
Мито на експорт металобрухту з України до Туреччини у розмірі EUR180/тона продовжить діяти і після ратифікації Угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між двома країнами, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з економічного розвитку Дмитро Кисилевський на своїй сторінці в Facebook у суботу.
За його словами, у Комітеті Верховної Ради з питань економічного розвитку 28 березня відбулась робоча нарада з питань забезпечення українських виробників металопродукції сировиною, в якій взяли участь представники металургійних підприємств, уряду та народні депутати.
Ключовим питанням було обговорення впливу угоди про ЗВТ з Туреччиною на металургійну галузь, зокрема збереження діючого мита на експорт металобрухту, адже в Туреччину традиційно вивозили значні обсяги сировини з України.
"Зараз в Україні діє мито 180 євро, яке розповсюджується на всі країни, окрім ЄС. І це мито продовжить діяти на поставки в Туреччину, зокрема і після підписання угоди. Відповідні норми містяться в тексті угоди. Таку саме позицію озвучив торговий представник України - заступник міністра економіки Тарас Качка", - констатував Кисилевський.
І резюмував: тож мито 180 євро на експорт металобрухту в Туреччину продовжить діяти і після можливої ратифікації угоди з Туреччиною. Буде підготовлено офіційне роз’яснення з цього приводу, насамперед митникам, які щодо брухту демонструють щось прямо протилежне своїй основній функції - наповнювати державний бюджет.
"Нагадаю, минулого року з’явився лист Державної митної служби, який повідомляє, що Україна буде застосовувати до поставок в Молдову мито не 180 євро, як це визначено законом, а лише 10 євро. Митникам, дотичним до появи цього листа, варто дізнатись, що єдиний кінцевий споживач металобрухту в Молдові знаходиться в Придністров’ї. Дивовижна щедрість чиновника митниці, який своїм підписом в 18 разів "знизив" мито на поставки в Придністров’я, напевне має стати предметом уваги правоохоронних органів не лише про шкоду бюджету, але й про посібництво ворогу", - зазначив народний депутат.
Інша важлива тема наради - обхід діючого мита через транзит країнами ЄС.
За даними заступника голови комітету ВР з економічного розвитку, минулого року з України в ЄС вивезли майже 300 тис. тонн брухту чорних металів з нульовим митом. Левова часта цього експорту транзитом через Констанцу і інші порти пішла у Туреччину і інші країни, уникаючи сплати мети 180 євро на тону - це біля 2 млрд грн втрачених надходжень до державного бюджету. А якби цей брухт пішов на українські заводи, це б створило більше доданої вартості на виробництві, більше податків, ЗСУ могли б отримати більше коштів на фінансування потреб з оборони України, підкреслив Кисилевський.
"Тож з огляду на це, Україна має почати консультації з європейськими партнерами щодо їх здатності відслідковувати кінцевого споживача сировини, а також щодо інших більш прикладних заходів для того, щоб ця дефіцитна сировина залишалась і перероблялась в країні. Все це ще раз демонструє, що коли йдеться про економічні інтереси, всі наші сусіди - і вороги, і союзники, грають кожен сам за себе. Україна має бути максимально твердою у відстоюванні власних національних інтересів", - резюмував парламентарій.
Раніше заступник міністра економіки - торговий представник України Тарас Качка повідомляв, що серед завдань на 2025 рік - ратифікація угоди про вільну торгівлю з Туреччиною, модернізація угоди про вільну торгівлю з EFTA.
Разом з тим українські компанії легкої промисловості заявляли про необхідність ратифікації Угоду про ЗВТ з Туреччиною вже після закінчення війни, бо вони завжди відчувають конкуренцію з боку турецьких виробників.
Як повідомлялося, за підсумками 12 раундів переговорів і низки експертних консультацій протягом 2011-2022 рр. прем'єр-міністр України Денис Шмигаль і міністр торгівлі Туреччини Мехмет Муш 3 лютого 2022 року підписали в Києві Угоду про ЗВТ між двома країнами. Документ набуде чинності після ратифікації парламентами обох країн та обміну ратифікаційними грамотами.
Водночас ще у жовтні 2022 року перший віцепрем'єр - міністр економіки Юлія Свириденко зазначала, що у зв'язку зі зміною ситуація в Україні тривають переговори з Туреччиною щодо встановлення перехідного періоду для окремих галузей виробництва, зокрема легкої промисловості.