Кандидат на мовного омбудсмена Завальський: Не можна виправити ситуацію в мовній сфері лише продовженням старої політики

Кандидат на посаду уповноваженого із захисту державної мови і дії влади щодо інституту мовного омбудсмена, актор Олександр Завальський вважає, що не можна виправити ситуацію в мовній сфері лише продовжуючи стару політику.

"Ну що ж, не сховаєш правди в торбі. Оскільки вже поважні видання написали, що мене, як і трьох інших кандидатів, висунули на конкурс на посаду уповноваженого із захисту української мови, мушу відреагувати та висловити свою особисту позицію. Насамперед хочу сказати, що я – за добротливе відновлення статусу української мови, яке водночас не скасовує принципову державницьку політику щодо українізації. Кажуть, що часи "лагідних підходів" минули. Та слово "лагідний" не зовсім те, про що йшлося. "Поблажливий" – це визначення, як на мене, більше пасувало за сенсом до того, що відбувалося. Гадаю, що право на поблажливість ми втратили у 2014-му", - написав Завальський в мережі Facebook.

Він зазначив, що на його думку у попередні роки було багато позитивних змін у мовній сфері, але "і серед дітей, і серед дорослих є ті, хто й досі спілкуються російською, у закладах різного штибу теж можна почути російську мову, та й з телеекранів частенько звучить мова загарбника". 

"Так, когось штрафують, когось карають, але це не завжди викликає позитивний відгук у самих українців. На жаль, самою лише державною машиною, законами та покараннями ситуацію не переламаєш", - додав він.

У зв'язку з цим Завальський пропонує підійти до питання науково, методологічно та практично, "без зайвого галасу та піару".

"Я вже спілкувався з дослідниками із соціологічної компанії. І вони підготували план дослідження, який надасть наукове підґрунтя для роботи з українізації. Дослідження має спочатку виявити причини російськомовності. А це допоможе ефективніше планувати заходи щодо добротливого відновлення статусу української мови. І що важливо — на це не потрібно жодних державних коштів. Є представники бізнесу, які вболівають за мову та готові профінансувати це дослідження. Гроші будуть — було б лише бажання. З моєю думкою погоджуються митці, філологи, активісти. Багато хто з них вважає, що не можна виправити ситуацію в мовній сфері лише продовжуючи стару політику. Потрібні зміни", - вважає кандидат на мовного омбудсмена.

Згідно із законом "Про забезпечення функціонування української мови як державної" уповноваженого призначає на посаду та звільняє з посади Кабінет міністрів. Уряд призначає на цю посаду одного з кандидатів, що подаються уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Міністерством юстиції та Міністерством культури і стратегічних комунікацій. Строк каденції складає п'ять років. Особа може бути призначена на посаду уповноваженого повторно, але не може обіймати посаду втретє.

Як повідомлялося, за даними Кабміну на посаду мовного омбудсмена уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець подав кандидатуру філологині Олени Івановської; перша заступниця міністра культури і стратегічних комунікацій України Галина Григоренко подала кандидатуру заступника державного секретаря Кабміну Павла Полянського; віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – міністерка юстиції України Ольга Стефанішина подала кандидатуру філологині Ірини Коваль-Фучило. Пізніше Коваль-Фучило зняла свою кандидатуру, і Стефанішина внесла кандидатуру актора Олександра Завальського.

В коментарі агентству "Інтерфакс-Україна" діючий мовний омбудсмен Тарас Кремінь заявив, що з ним не проводили консультації щодо можливого повторного призначення на посаду, але він був би зацікавлений в продовжені роботи.

19 червня діячі культури закликають владу переназначити Кременя на посаду уповноваженого із захисту державної мови на наступну каденцію.

20 червня ексголова Українського інституту національної пам’яті (УІНП), депутат Верховної Ради Володимир В’ятрович (фракція "Європейська солідарність") розкритикував кандидатуру Завальського і дії влади щодо інституту мовного омбудсмена.

8 липня 2020 року Кабінет міністрів призначив Кременя на 5 років на посаду мовного омбудсмена. Кремінь був поданий як кандидат на посаду від уповноваженого з прав людини. Іншими кандидатами на посаду мовного омбудсмена тоді були Світлана Броннікова (кандидат від Мінкультури) і Святослав Літинський (кандидат від Мін'юсту).

До цього, з листопада 2019 року посаду першого мовного омбудсмена обіймала Тетяна Монахова, але уже в квітні 2020 року вона достроково написала заяву на звільнення.