Зеленський підписав закон про Державний бюджет на 2026р

Президент України Володимир Зеленський у середу, 10 грудня, підписав закон про державний бюджет на 2026 рік, ухвалений Верховною Радою на початку грудня.

Відповідна відмітка з'явилася на картці законопроєкту на сайті парламенту.

Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила 3 грудня державний бюджет України на 2026 рік з доходами 2,90 трлн грн та видатками 4,77 трлн грн, що відповідно на 0,40 трлн грн та 0,12 млрд грн більше, аніж показники державного бюджету на 2025 рік.

За загальним фондом доходи бюджету наступного року заплановані у обсязі 2,61 трлн грн, видатки – 4,38 трлн грн, що перевищує план на цей рік відповідно на 0,33 трлн грн та 0,09 трлн грн.

"Бюджет гармонійний та збалансований", - запевнив глава Мінфіну Сергій Марченко під час його прийняття в парламенті.

За словами міністра, потреба у зовнішній підтримці наступного року становитиме $45,5 млрд, або 2,08 трлн грн, а граничний дефіцит визначено на рівні 1,90 трлн грн, або 18,5% прогнозного ВВП. Передбачені також державні гарантії на 64,9 млрд грн, а граничний розмір державного прямого та гарантованого боргу на кінець 2026 року встановлено на рівні 10,93 трлн грн проти 9,10 трлн грн на кінець цього року.

В той же час Марченко зазначив, що до кінця року необхідно прийняти ще кілька законів, додаткові доходи від яких вже враховані у прийнятому бюджеті, у тому числі – про оподаткування продажів через цифрові платформи.

Перший такий закон – про збільшення податку на прибуток банків у 2026 році з 25% до 50% – Рада прийняла відразу після закону про бюджет.

Очільниця Бюджетного комітету Роксолана Підласа (фракція "Слуга народу") уточнила, що в рамках консультацій з депутатами після надходження від уряду проєкту бюджету для другого читання місцевим бюджетам було додано 4% надходжень податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), тобто тепер в їх розпорядженні залишатиметься, як і раніше, 64% ПДФО. Одночасно встановлено цільове спрямування цих додаткових коштів на проведення розрахунків за енергоносії та на погашення заборгованості з різниці в тарифах на енергоносії.

Бюджет передбачає збільшення мінімальної зарплати з 1 січня 2026 року до 8,647 тис. грн на місяць або 52 грн на годину порівняно із відповідно 8 тис. грн та 48 грн у цьому році.

Щодо прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то він зросте наступного року до 3,328 тис. грн з 3,028 тис. грн цього року.

Згідно з даними Мінфіну, у прийнятому бюджеті основні доходи мають принести ПДВ з імпорту — 683,6 млрд грн (+89,8 млрд грн до 2025 року); ПДФО та військовий збір — 560,3 млрд грн (+78,3 млрд грн); ПДВ з вироблених в Україні товарів і послуг — 393,4 млрд грн (+75,4 млрд грн); податок на прибуток підприємств — 325,3 млрд грн (+34,3 млрд грн); акцизний податок — 328,8 млрд грн: з імпортних товарів — 167,2 млрд грн (+6,7 млрд грн), з українських товарів — 161,6 млрд грн (+26,7 млрд грн).

Запозичення заплановані в обсязі 2,55 трлн грн, з них зовнішні – 2,13 трлн грн, а внутрішні – 0,42 трлн грн, тоді як приватизація держмайна має принести всього 2 млрд грн.

Щодо видатків, то основна стаття – оборона та безпека України, на яку виділено 2,81 трлн грн або 27,2% ВВП, у тому числі 1,27 трлн грн на оплату праці з нарахуваннями та 0,71 трлн грн на озброєння та військову техніку.

На соцзахист держава спрямує 468,5 млрд грн, що на 47,6 млрд грн більше за показник держбюджету-2025. В цій сумі 251,3 млрд грн (+14,4 млрд грн) трансферів Пенсійному фонду.

На освіту виділено 278,7 млрд грн, що на 79,8 млрд грн більше 2025 року. Зокрема 195,3 млрд грн (+55,4 млрд грн) має бути спрямовано на зарплати педагогічним і науково-педагогічним працівників, враховуючи її підвищення на 30% з 1 січня 2026 року. Також уряду доручено розробити нову систему оплати праці освітян, яка має запрацювати з вересня 2026 року.

Витрати на охорону здоров’я мають зрости проти цього року на 38,8 млрд грн – до 258,6 млрд грн, у тому числі на програму медичних гарантій – на 16,1 млрд грн, до 191,6 млрд грн.

Підтримка економіки передбачає витрати 51,8 млрд грн, з яких найбільше – 18 млрд грн – на фонд розвитку підприємництва "Доступні кредити 5-7-9%". Ще 17,1 млрд грн – на "єОселя", 7,4 млрд грн – у фонд інновацій, 4,9 млрд грн – на програми підтримки бізнесу, 1,9 млрд грн – у фонд декарбонізації, 1,9 млрд грн – у американсько-український інвестфонд відбудови, 0,6 млрд грн – у фонд енергоефективності.

Зазначається, що житлова політика у 2026 році має бути профінансована з держбюджету в обсязі 47 млрд грн: окрім 17,1 млрд грн на "єОселю" мова також про 14 млрд грн на житло для людей, які залишили свій дім через війну (нова стаття витрат); 5,7 млрд грн – на компенсацію житла ветеранам; 4 млрд грн – на "єВідновлення", 2,6 млрд грн – на житло військовим; 2,5 млрд грн – програма "HOME", 0,4 млрд грн – ремонт житла, програма "НОРЕ" та 0,1 млрд грн – житло для медиків.

Мінфін також зазначив, що агропромисловий комплекс наступного року має отримати бюджетну підтримку 14,1 млрд грн, або плюс 4,5 млрд грн до 2025 року. Мова про 9,5 млрд грн на фінансову підтримка сільгоспвиробників (дотація на 1 га для прифронтових територій, страхування сільгосппродукції, зрошення/меліорація — 0,2 млрд грн); 2,6 млрд грн – на підтримку фермерів (кредитування, дотація на 1 га, дотації на корів, кіз та овець) та 2 млрд грн — гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель.

Публічні інвестиції 2026 року передбачені у розмірі 111,5 млрд грн (+14,5 млрд грн до 2025 року), зокрема: 41,2 млрд грн – транспорт; 19,1 млрд грн – охорона здоров’я; 17,0 млрд грн – освіта і наука; 13,6 млрд грн – енергетика; 9,4 млрд грн – муніципальна інфраструктура та послуги; 5,7 млрд грн – соціальна сфера; 2,0 млрд грн – державний фонд регіонального розвитку; 3,5 млрд грн – інші напрями (правова діяльність, громадська безпека, цифровізація, довкілля, житло, публічні фінанси).

На підтримку внутрішньо переміщених осіб, як декларує Мінфін, у держбюджеті-2026 виділено 72,6 млрд грн, що на 16,5 млрд грн більше, аніж цього року, на заходи із підтримки демографічного розвитку – 24,5 млрд грн, а ще 19 млрд грн передбачено на ветеранську політику.

Сфера охорони здоров’я отримає майже 260 млрд грн, зокрема 192 млрд грн на програму медичних гарантій, понад 17 млрд грн на централізовані закупівлі, 10 млрд грн на програму чекапів для людей віком 40+ та 19 млрд грн на інвестиційні медичні проєкти. Підтримка економіки та бізнесу становитиме 52 млрд грн, у тому числі 1,3 млрд грн додатково на доопрацюванні. Це включає 18 млрд грн компенсацій підприємствам за військові ризики, 17 млрд грн на забезпечення житлом громадян та близько 5 млрд грн на грантові програми, індустріальні парки й інші інструменти розвитку. На АПК понад 14 млрд грн, включно з додатковими 4,5 млрд грн порівняно з 2025 роком.

Трансферти місцевим бюджетам передбачені наступного року в обсязі 284 млрд грн, у тому числі 167,8 млрд грн – на оплату праці педпрацівників шкіл (враховано додатковий ресурс на підвищення престижності – 59,9 млрд грн).