Иностранные компании с Украиной и начнут строить СЭС сразу после стабилизации – глава АСЭУ Соколовский
Интервью с председателем правления Ассоциации солнечной энергетики Украины Владиславом Соколовским для проекта агентства "Интерфакс-Украина" по энергетике "Энергореформа"
(на украинском языке)
Текст: Нина Яворская
- На початку січня на пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" Ви сказали, що приблизно 800 МВт "сонця" приросло в 2024 році. Поясніть детальніше, за рахунок яких СЕС це відбулося, і який Ваш прогноз на 2025 рік?
- Не буду довго вдаватися у деталі підрахунків, але ми проаналізували дані митниці по ввезенню обладнання, інформацію з реєстрів НКРЕКП про нові видані ліцензії та електроустановки споживачів, інформацію банківських установ про надані кредити для реалізації об’єктів ВДЕ, інформацію від членів АСЕУ, імпортерів, інсталяторів щодо обсягів встановлення СЕС, виробників обладнання.
Знаєте, в чому основна проблема для точних підрахунків і не тільки по СЕС? У тому, що в оператора системи передачі НЕК "Укренерго" немає усіх даних, бо дуже багато потужності поставлено для самоспоживання, і бізнесом в тому числі, й відповідно вона ніде не світиться.
А головний висновок з цього очевидний – промислові СЕС у 2024 році у нас, на жаль, майже не будували.
До того ж, регулятор "засекретив" інформацію про потужність генеруючих установок. Тому ми не бачимо навіть інформацію про СЕС, які включені до балансуючої групи ДП "Гарантований покупець" та виробників за "зеленим" тарифом.
Що стосується цього року, то важко сказати. Минулого року GOLDBECK (німецька компанія GOLDBECK SOLAR Investment та ЄБРР на URC-2024 у Берліні домовилися про СП для будівництва СЕС 500 МВт протягом наступних трьох-п'яти років – ЕР) анонсувала будівництво проєктів на 500 МВт, і восени вони почали придивлятися до земельних ділянок.
- Тобто найбільш вірогідно, що збережеться тенденція 2024 року – СЕС під власне споживання?
- Так, насамперед для власного споживання. Зокрема, місцеві влади будуть продовжувати шукати кошти, у тому числі, грантові, на встановлення СЕС передусім на об'єктах критичної та соціальної інфраструктури. Яскравий приклад – це Луцький водоканал, де встановили понад 600 кВт сонця і говорять, що хочуть додати ще, здається, 1,2 МВт.
Очікуємо також збільшення проникнення сонячної енергетики в агровольтаїку. Її будуть розглядати насамперед сільськогосподарські підприємства, розташовані далеко від точки приєднання.
І вони будуть економіку рахувати. Вже є реалізовані проекти. Хоча вони не класичні – сонячні панелі встановлюють, наприклад, на дахах фермерських будівель. Класична агровольтаїка – це коли панелі у полі піднімають на висоту 5-7 метрів, і під ними їздить техніка. Таких проєктів поки не багато, але скорочення вартості обладнання, думаю, підштовхне цей процес.
А під промислову генерацію більше потрібен інституційний інвестор. І тут має ринок працювати. Зокрема, це стосується і питання coupling з європейським ринком, і розвитку наших інтерконекторів. Це перетин, прозорі аукціони з його розподілу.
Все це має працювати, щоб у нас був повністю повноцінний ринок Європи. І тоді інвестори будуть розуміти, що вони можуть продавати е/е не тільки в Україні.
- Гадаєте, market coupling цього року може закінчитися?
- Чому б ні? Думаю, що це реально, і це теж буде поштовхом для розвитку зеленої енергетики, бо в інвестора й виробника з'явиться можливість вибирати, де продавати е/е.
- Щодо самої АСЕУ - скільки компаній вже стали її учасниками, зокрема, минулого року?
- АСЕУ налічує більше 70 компаній, серед яких найбільша – ДТЕК. По потужностям загалом по АСЕУ це більше 1 ГВт промислових СЕС. Плюс СЕС домогосподарств. За рік додалося 12 нових учасників. І що найцікавіше – більшість серед них це не власники безпосередньо сонячних активів.
Наприклад, національний енерготрейдер "Енергетична компанія України" став нашим членом. Є іноземні компанії, зокрема, німецький виробник обладнання SМА. Також до нас доєднався єдиний український виробник сонячних панелей – компанія ЕМБУД. Тільки-тільки вони запустилися: отримали грант на закупівлю обладнання й почали виробництво.
Також серед членів АСЕУ – EPC-контрактори, інсталятори. Деякі з них мають ще активи у вигляді СЕС.
- Здається, СЕС не поспішають переходити на новий вид держпідтримки – ринкову премію (feed-in-premium), який передбачає самостійний продаж е/е на ринку з подальшою доплатою до рівня зеленого тарифу. Все-таки вигідніше залишатися на звичному зеленому тарифі (feed-in-tariff)?
- Одну з перепон, яка заважала такому переходу, нам вдалося зняти – провести через законодавство касовий метод нарахування податку на додану вартість. Ми довго боролися за це рішення, бо для зеленого тарифу воно діяло, а для механізму ринкової премії – ні. А всі ж розуміли, що борги будуть накопичуватися й по цьому механізму, а податкові зобов'язання виникатимуть. До речі, ось тільки нещодавно взагалі стали щось проплачувати по feed-in-premium.
За даними АСЕУ, всього приблизно 70-80 МВт СЕС перейшли на цей механізм. Небагато, враховуючи, що СЕС-ліцензіатів у "ГарПока" приблизно 800, а всього під 6 ГВт сонячної потужності. Їм справді вигідніше залишатися на зеленому тарифі.
Крім того, компанії, які звертаються до суду з позовами про виплату "ГарПоком" боргів, отримують по зеленому тарифу позитивні рішення.
- До речі, яка позиція АСЕУ щодо звернення до суду на "ГарПок" через борги? Не раз доводилось чути, що з одного боку, це їхнє право, а з іншого це позбавляє інші компанії виплат, оскільки вичерпує фінансові можливості підприємства.
- Що робити, компанії самі вирішують. З нашої Асоціації, напевне, 3 чи 4 компанії звернулося. Ми тут їм нічого не радимо, але маємо негласну домовленість про те, що позов має бути винятково на тіло боргу. Бо всі розуміють, що ми можемо самі пробити дно в цьому човні.
Але треба враховувати ситуацію в деяких компаніях, в яких дуже складний фінансовий стан і борги по кредитах. Тому вони змушені йти до суду.
- Новий великий енергетичний законопроєкт №9381, який чекає на підпис президента, передбачає накладення мораторію на примусове стягнення сум індексу інфляції за час прострочення зобов’язання, 3% річних, сум неустойки, штрафу, пені. Яке Ваше ставлення до цього?
- Знаєте, у нас взагалі практика складалася таким чином, що "ГарПок", в принципі, виконував завжди рішення суду про сплату боргу добровільно. І я не знаю, щоб хтось подавав на примусове стягнення.
Принаймні, ті компанії, які в нашій асоціації, після отримання судового рішення підписували з "ГарПоком" окремий договір переважно на 6 місяців, і не стягувались ні інфляційні нарахування, ні штрафні санкції, ні 3% річних.
Тобто ще до прийняття цього закону, фактично, так воно й було, принаймні, для наших учасників. Я не знаю таких випадків, що члени Асоціації просили стягнути інші нарахування, тим паче штрафні санкції.
- Чи можна очікувати більш активного виходу СЕС з балансуючої групи (БГ) "ГарПока" на вільний ринок? Що може до цього підштовхнути?
- Думаю, що найближчим часом, принаймні, цього року, навряд чи буде така активізація. Поки війна, поки важкий фінансовий стан, компанії, найімовірніше, будуть залишатися в БГ "ГарПока". Хоч і важко, але все-таки оплати йдуть, і є якась мінімальна впевненість, що за ці борги відповідає держава.
Якщо фінансова ситуація, головна наша проблема, вирішиться цього року, тоді компанії почнуть активніше виходити і використовувати агрегацію. Минулоріч на ринку з’явилися перші ліцензовані агрегатори (агрегаторні групи, які об’єднують учасників ринку е/е, зокрема, виробників менше 20 МВт, для забезепчення балансування е/е – ЕР), і цей напрямок 100% буде розвиватися, тим паче, це вкладається в концепцію розподіленої децентралізованої генерації.
Єдине, ми маємо переймати досвід інших країн. Наприклад, десь півтора року тому я спілкувався з представниками одного з Американських науково-дослідних інститутів, і ще на той момент вони говорили про проблему взаємодії між мікрогрідами. Вони розробляли програмне забезпечення, щоб побудувати таку взаємодію – не всередині мікрогріда, а між ними. Зараз треба дізнаватися, чи вдалося їм вирішити ту проблему.
- Щодо боргів. На цей рік НКРЕКП затвердила тариф "Укренерго" на передачу, який уже охарактеризували як бездефіцитний для ВДЕ. А що все-таки робити з боргами минулих років (рівень розрахунків за 2024 рік складає 79,6%, за 2023 – 95,3%, за 2022 – 62,2%)?
- Найближчим рішенням на зараз видається норма законопроєкту №9381, за який Верховна Рада проголосувала в цілому 14 січня, і яким передбачається спрямування коштів економії НЕК від диспетчеризації на борги ВДЕ і балансуючого ринку. Для промислових станцій йдеться про 45% цих коштів, а це приблизно 4,5 млрд грн. Плюс по колу повернеться частина коштів з інших 45%, які підуть в рахунок погашення боргів системного оператора на балансуючому ринку (ще 10% економії передбачено на борги перед домашніми СЕС – ЕР). Важко сказати точно, але в результаті ВДЕ отримує більше, ніж 4,5 млрд грн.
- А далі? За даними "ГарПока" станом на 16 січня, борги перед великими ВДЕ за 2022-2024 роки склали 22 млрд грн. Яке рішення може бути?
- У мене складається таке враження, що цього ніхто зараз не знає. Я, чесно кажучи, теж. Це проблема інституційна. Якщо ми говоримо про будівництво нових промислових станцій, то вони вже не працюватимуть за зеленим тарифом, але погашенння заборгованості старих періодів "ГарПока" перед компаніями, які отримували право на зелений тариф, буде певним меседжем ринку.
Тому в будь-якому випадку борги треба закривати. Як? Норма про 20% обсягу оплати з бюджету не спрацювала, говорили про зелені облігації, але поки теж результату немає. Далі підвищувати тариф "Укренерго" на передачу – це також, судячи з усього, шлях в нікуди.
Немає чарівної палички, немає і все. Я думаю, що без зовнішнього фінансування погасити старі борги перед промисловими ВДЕ просто нереально. У будь-якому варіанті. Тобто, фінансовий інструмент можна вибрати, але він буде зовнішній. Внутрішніх резервів, найімовірніше, в нас небагато. Враховуючи поточну ситуацію з військовими діями, дуже важко знайти гроші на це всередині країни.
- Ви вже звернули увагу, що минулоріч майже не будували промислові СЕС. А як взагалі іноземні компанії в галузі сонячної енергетики зараз оцінюють наш ринок?
- Так, проєктів реальних поки немає, але я бачу велику зацікавленість іноземних компаній в ринку України. Вона дуже відчувається. У спілкуванні вони приблизно так говорять – ми бачимо перспективу, як мінімум, будемо спостерігати за вашим ринком, щоб як тільки побачимо можливість, одразу ми могли стартувати, буквально на наступний день, на наступний місяць.
Всі чекають загального вирішення нашої головної проблеми або якоїсь серйозної стабілізації. Так, їх стримують воєнні ризики.
Але ж вони розуміють, що загальна тенденція в Європі налаштована на зелену енергетику. Відповідно, вони розуміють, що однозначно ми йдемо в напрямку Євросоюзу і, відповідно, будемо йти в їхніх тенденціях.
А якщо порівняти наш сонячний ринок з європейським, ми сильно відстаємо. Вони бачать, що ніша є, і треба працювати, в тому числі продавати обладнання.
Той же "Goldbeck" хоче будувати промислові станції й далі продавати е/е на відкритому ринку.
Як на мене, то найближчими роками цілком реально побудувати й 10 ГВт сонця, це за песимістичними оцінками. Хоча, звісно, зараз дуже важко щось прогнозувати. Це все залежить від розвитку нашої економіки, від того, скільки повернеться людей, як працюватиме бізнес.
А площа України дуже велика, навіть враховуючи окупацію 20% нашої землі.
Відповідно, у нас дуже серйозні перспективи в розвитку сонячної енергетики й за цим показником, і за інсталяцією, якої також цілком достатньо. Якщо порівнювати, наприклад, з тією ж Німеччиною, у нас більше сонця все ж таки, більше площі, а вона нас дуже випереджає.
- Можете назвати якщо не компанії, то хоча б країни, з яких йде інтерес до нашого сонячного ринку?
- Насамперед, це європейські компанії. Наприклад, угорська компанія SolarKit, німецька компанія EAB, яка зайшла до нас в асоціацію. Плюс SМА, яка колись активно вивчала Україну, потім трохи відійшла від цього і навіть представництво своє закрила, але ж в асоціації залишилася і також приглядається до ринку.
До речі, мало не щодня ми отримуємо ті чи інші запити від китайських компаній, а партнером асоціації став виробник обладнання зі світом ім'ям Huawei.
Одна з турецьких компаній – Europower Enerji – нещодавно почала дуже активно цікавитися Україною.
Також американці приглядаються. АСЕУ підтримує певні зв'язки з Каліфорнійською асоціацією сонячної енергетики, і вони цікавляться.
Ті компанії, які я перерахував, вони серйозно приглядаються, беруть участь у наших українських заходах, починають навіть вивчати наше законодавство.
Просять розказати, яке законодавство у нас приймається, яка система роботи. Зокрема, питання корпоративних PPA (довгострокові прямі договори між виробником зеленої е/е та споживачем – ЕР) дуже їх цікавлять, бо це для них зрозуміло.
- До речі, Elementum Energy вже уклав в тестовому режимі перший корпоративний PPA – контракт на різницю для своєї ВЕС і одного з промислових підприємств. Але щось це ніяк не набуває масового характеру, попри те, що ринок підтримує таку ідею. Які Ваші прогнози з цього приводу?
- Безперечно, такі договори будуть укладатися. Ну, можливо, треба підштовхнути ринок шляхом прийняття певних підзаконних актів, але в принципі, й зараз нічого не заважає в нормативному плані.
Справа в тому, що зберігаються побоювання з обох боків. Беремо умовного інвестора в ВДЕ. Він має бути впевнений, що у нього постійно будуть викуповувати повний обсяг електроенергії, що його споживач, припустімо, не збанкрутує. Він вкладає гроші – і хоче отримати оплату за вироблену енергію. Навіть з "ГарПоком", попри борги, якась впевненість залишається, що ти гроші отримаєш.
Споживач теж не знає, як буде формуватися ціна. А раптом вона буде нижча, а я вже уклав договір, а раптом у мене зменшаться обсяги споживання, а я маю вже законтрактовані обсяги викуповувати.
Гадаю, треба, щоб була певна кількість компаній-першопроходців, таких сміливців, які б уклали ці договори і напрацювали відповідну практику. Всі мають подивитися пів року-рік, як воно працює.
Наші учасники також цікавляться, запитують, як все організувати, але поки що залишаються всі ті побоювання, про які я розказав.
Можливо, з часом дійдемо до розробки шаблонів договорів і будемо пробувати їх далі проштовхувати в маси.
Але двосторонні договори можуть бути вигідні обом сторонам. Наприклад, якщо говорити про фізичний корпоративний РРА, коли генерація побудована в безпосередній близькості до споживача, тоді останній економить на передачі та розподілі е/е. А для СЕС цікаво мати гарантований викуп е/е великим споживачем, особливо влітку, коли вона в піку виробництва, а ціна на ринку нижча, ніж узимку.
- Наскільки європейський ринок цікавий і доступний для наших компаній? Ми поки знаємо про амбітні плани ДТЕК в його освоєнні.
- Конкретний приклад учасника нашої Асоціації – компанії Солар Сталь Конструкція (виробник меалоконструкцій Solar SK), яка у вересні минулого року запустила СЕС 100 МВт у Польщі. Вони її будували 9-10 місяців.
KNESS, наприклад, також освоюює сонячний ринок Латвії, де реалізувала кілька проєктів, один з яких трохи більше 10 МВт.
- Які їхні враження? Наскільки це було важко? Простіше чи важче, ніж в Україні?
- Важко порівнювати, бо в Україні таких опцій зараз просто немає. 100 МВт! Таке ми будували, наприклад, в 2019 році, максимум в 2020 році.
- Але, гадаєте, українські компанії просуватимуться в Європу?
- Українські компанії точно конкурентоздатні. Вони активно конкурують з представниками європейського ринку і виграють тендери.
У наших досвід просто величезний, тому що раніше активно будували промислові станції, і він повністю відповідає, а деяких випадках, може, й кращий, ніж місцевий. Не можу сказати точно, але, можливо, й ціна ще грає роль. За рахунок того, що в нас така ситуація, ми можемо конкурентоздатну ціну запропонувати при тій же якості.
В полном объеме интервью с главой АСЕУ Владиславом Соколовским размещено на сайте Энергореформы https://reform.energy/news/glava-aseu-vladislav-sokolovskiy-inozemni-kompanii-z-ukrainoyu-y-pochnut-buduvati-ses-odrazu-pislya-stabilizatsii-23292