Система здравоохранения должна справиться с давлением трех лет полномасштабной войны - Ярно Хабихт
В интервью агентству "Интерфакс-Украина" представитель ВОЗ и глава офиса ВОЗ в Украине Ярно Хабихт рассказал об основных вызовах, стоящих перед системой здравоохранения Украины, как их преодолеть в условиях приостановления проектов USAID и какую помощь продолжает оказывать ВОЗ
(на украинском языке)
Автор: Анна Левченко
- Якими є результати 2024 року для системи охорони здоров'я? Якими є основні досягнення та виклики?
- Наразі система охорони здоров'я має впоратися з тиском, спричиненим майже трьома роками повномасштабного вторгнення та загалом протягом останніх 11 років війни. Він включає демографічні зміни та переміщення населення, порушення процесів надання медичних послуг та атаки на медичні заклади, виклики соціальній єдності та нерівність, що наростає. Система потребує продовження реформи та покращення доступу до якісних медичних послуг для населення, більше зусиль для забезпечення якісної реабілітації та психічного здоров'я. Крім того, все це відбувається в контексті складної економічної ситуації, спричиненої вторгненням та постійними змінами загальної обстановки.
Незважаючи на виклики війни, нам вдалося прямо чи опосередковано охопити в Україні 4,7 млн осіб у 2024 році завдяки різноманітним заходам, підтримати 920 закладів охорони здоров'я, розподіливши 780 метричних тон медичних продуктів та обладнання для забезпечення безперебійного надання медичної допомоги. Крім того, ми продовжили встановлювати модульні заклади первинної медичної допомоги: 11 таких закладів та один пункт для бригад екстреної медичної допомоги минулого року.
ВООЗ приділяє особливу увагу розвитку потенціалу медиків шляхом проведення акредитованих на міжнародному рівні навчальних програм по всій країні. У 2024 році понад 8700 медичних працівників в країні взяли участь у медичних навчальних програмах, зміцнюючи національну спроможність реагування на надзвичайні ситуації та надання висококваліфікованої медичної допомоги.
Одним із важливих напрямів наших зусиль у розбудові потенціалу медпрацівників є реабілітація. ВООЗ проводить тренінги для мультидисциплінарних реабілітаційних команд з 28 неспеціалізованих стаціонарних реабілітаційних відділень в 11 областях. До кінця 2024 року навчання по реабілітації пройшло близько 700 спеціалістів.
Крім того, ВООЗ працювала з Національною службою здоров'я України (НСЗУ) над оновленням пакетів реімбурсації та впровадила інструменти оцінки для стандартизації реабілітаційної допомоги для всіх, хто її потребує, по всій країні.
Говорячи про психічне здоров'я українців, один із життєво важливий аспект здоров'я, ми побачили: за результатами національного дослідження "Індекс здоров'я 2023" майже половина респондентів мала ті чи інші проблеми з психічним здоров'ям. Водночас цей показник суттєво відрізняється залежно від регіону. Найбільший тиск на психічне здоров'я зафіксовано в Херсонській (78,7%), Запорізькій (77,1%) та Харківській (73,7%) областях.
Разом з тим на сьогодні Україна демонструє значний прогрес у досягненні того, щоб усі люди в країні отримували високий рівень послуг з психічного здоров'я та благополуччя. ВООЗ допомогла створити комплексну рамку, щоб скерувати реформу щодо психічного здоров'я. Важливими досягненнями стали розробка цільової моделі системи психічного здоров'я та психосоціальної підтримки України, Національного плану дій з охорони психічного здоров'я на 2024-2026 рр., а також 24 плани обласного рівня. Усе це має вирішальне значення, коли ми говоримо про створення надійної загальнонаціональної системи та забезпечення її точної та максимально продуктивної роботи.
Ще один важливий напрям пов'язаний з протидією поширення стійкості до протимікробних препаратів та медичної допомоги в безпечних умовах. Вагомим етапом стало затвердження Національного плану дій щодо боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів. Цей стратегічний документ окреслює основні заходи щодо боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів, наголошуючи на раціональному застосуванні протимікробних препаратів. ВООЗ провела численні навчальні заходи для зміцнення цих практик серед медпрацівників по всій країні.
Окрім вищезазначеного, ми тісно співпрацювали з українським урядом для посилення питань управління, прозорості та підзвітності в секторі охорони здоров'я, узгоджуючи реформи зі стандартами Європейського Союзу (ЄС) та беручи до уваги Стратегію співпраці ВООЗ з Україною до 2030 року, підписану міністром охорони здоров'я України у 2024 році.
- Впровадження програм відновлення. Будь ласка, прокоментуйте думку, що наразі відновлення пошкоджених медзакладів у прифронтових районах є ризикованим та непрактичним.
- Тривала гуманітарна криза призвела до переміщення мільйонів людей, включаючи 3,6 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та 6,7 млн біженців станом на кінець 2024 року. Це переміщення у поєднанні з пошкодженням інфраструктури охорони здоров'я та перебоями в доступі до основних медичних сервісів призвело до того, що потреби вразливих груп населення залишаються незадоволеними.
Починаючи з 24 лютого 2022 року ВООЗ верифікувала понад 2200 атак на систему охорони здоров'я, багато з них пошкодили або зруйнували медичні заклади. У таких районах, в основному на лінії фронту, ми продовжуємо проєкт зі встановлення модульних закладів первинної медичної допомоги, щоб гарантувати доступ до основних медичних послуг та поєднати реагування на надзвичайні ситуації з раннім відновленням. Такі модульні заклади може бути переміщено в інше місце, якщо ситуація зміниться, що вже й зроблено. Минулого року завдяки фінансовій підтримці ЄС було встановлено 12 модульних закладів, котрі забезпечують тимчасове відновлення інфраструктури охорони здоров'я.
Важливу роль у поширенні медичних послуг у віддалених та постраждалих від війни районах також відіграють мобільні медичні бригади. Протягом останніх 12 місяців 20 медичних бригад провели понад 24 тис. консультацій населенню у восьми областях на лінії зіткнення, які в іншому разі були б відрізані від регулярних медичних послуг. Необхідне обладнання, витратні матеріали та препарати для надання медичної допомоги у віддалених місцях мобільні бригади отримали від ВООЗ. Ці заходи було організовано відповідно до досвіду організації у реагуванні на інші надзвичайні ситуації.
У цьому контексті ми також можемо згадати розвиток психічного здоров'я та реабілітації для підтримки людей в Україні, які постраждали від війни, для відновлення та повернення до нормального життя.
- Реалізація проєктів модульних клінік. Наскільки вони ефективні? Чи плануєте ви якось коригувати такі програми з урахуванням досвіду 2023-2024 рр.? Які основні виклики стоять перед такими проєктами?
- Ініціатива зі встановлення модульних медичних закладів розпочалася у 2023 році. Вона забезпечує тимчасове, але адаптоване рішення для підтримки основних медичних послуг під час відбудови постійних закладів. Ці об'єкти швидкого монтажу розраховані на термін експлуатації до 10 років, вони інтегровані в систему охорони здоров'я України, забезпечуючи безперервність надання послуг і підтримуючи більш широкі зусилля з відновлення. Протягом попередніх двох років ВООЗ встановила 29 модульних медичних закладів двох типів: модульні клініки первинної медичної допомоги та модульні станції бригад екстреної медичної допомоги (ЕМД). Загалом усі модульні заклади надають послуги близько 250 тис. пацієнтам у восьми областях.
Це також було пілотним проєктом для ВООЗ із таким системним підходом до використання модульних закладів первинної медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях, а тому Україна є першою, яка впровадила та оцінила його, щоб потім поділитися досвідом з іншими.
Цього року ми плануємо продовжити встановлення модульних закладів за фінансової підтримки наших донорів.
Крім цього, одним з ключових аспектів роботи ВООЗ була організація та координація міжвідомчих конвоїв для доставки основних лікарських засобів, обладнання та матеріалів до закладів охорони здоров'я, розташованих поблизу лінії фронту, забезпечуючи доставку гуманітарної допомоги до громад, що постраждали найбільше.
- Як Ви оцінюєте поточну ситуацію із забезпеченням лікарськими засобами? Як ви оцінюєте забезпечення лікарськими засобами іноземного виробництва?
- Доступ до лікарських засобів є давньою проблемою в Україні ‒ майже половина всіх коштів, які люди витрачають на охорону здоров'я, витрачається саме на ліки. Отож, витрати на ліки є одним з двох основних факторів (разом зі стаціонарною допомогою) фінансових труднощів для українських сімей.
Згідно з оцінкою потреб охорони здоров'я, яку ВООЗ проводить регулярно, висока ціна на лікарські засоби була основною проблемою в отриманні ліків для 84% домогосподарств у вересні 2022 року та для 73% у жовтні 2024 року. При цьому 8% домогосподарств отримати необхідні ліки не змогли. Разом з тим ми помітили певну позитивну тенденцію до зростання обізнаності про програму "Доступні ліки", яка значно зросла, досягнувши 62%.
Водночас у доступі до лікарських засобів залишаються прогалини. Ситуація із відсутністю певних лікарських засобів погіршилася, і цей показник зріс із 16% у квітні до 21% у жовтні 2024 року.
Наша команда на місцях сприяла розповсюдженню безрецептурних наборів медичних засобів у важкодоступних районах. Такі набори містять основні лікарські засоби та матеріали, що дає людям змогу закривати власні медичні потреби, коли доступ до медичних закладів обмежено.
Щоб більше окреслити технічну сторону нашої роботи, зазначу, що ВООЗ надала рекомендації для держпідприємства "Медичні закупівлі України", оскільки вони працювали над сертифікацією належних практик дистрибуції (GDP), яка є критичною для забезпечення високоякісних лікарських засобів та медичних виробів по всьому ланцюжку поставок. Стандарти GDP, встановлені ВООЗ та ЄС, застосовуються до організацій, що займаються зберіганням, транспортуванням, розповсюдженням і торгівлею медичними виробами, включаючи лікарські засоби, вакцини та засоби діагностики. Дотримання цих стандартів гарантує безпечне поводження з медичною продукцією та її розповсюдження, знижуючи ризики для пацієнтів та зміцнюючи довіру до ланцюга поставок.
- Як оцінюєте роботу закладів охорони здоров'я на третьому році війни? Чи достатньо закладів, які можуть надавати стаціонарні послуги? Як змінюється географія розташування закладів охорони здоров'я через війну? Чи є дефіцит/надлишок ліжок?
- Доступ до медичної допомоги стає дедалі нерівномірнішим. Більшість пошкоджених та нефункціонуючих медичних закладів розташована вздовж лінії фронту, де залишаються люди з вразливих груп населення, люди літнього віку та люди з інвалідністю. Заклади тут зазнають більших перебоїв у постачанні медикаментів, нестачі медичних працівників та в отриманні медичної допомоги.
За результатами Оцінки потреб у сфері охорони здоров'я в 10 областях поблизу лінії фронту, після початку повномасштабного вторгнення з боку Російської Федерації 68% дорослого населення констатують погіршення стану свого здоров'я порівняно з довоєнним періодом. Більшість таких погіршень було пов'язано з проблемами психічного здоров'я.
Отже, у нас попереду багато роботи, і важливо будувати її на основі надійного системного підходу, на чому наголошують органи охорони здоров'я та ВООЗ.
Водночас система охорони здоров'я адаптується до поточних реалій і переходить до того, щоб заклади охорони здоров'я були автономними острівцями стабільності для продовження надання послуг під час відключень електроенергії. Це відбувається за підтримки ВООЗ та інших партнерів, де ми надаємо генератори, водонапірні станції, модульні опалювальні станції.
Згадуючи роботу медичних закладів, маємо також пам’ятати про дефіцит медиків. Особливо це стосується сільської місцевості, де лише 17% лікарів та 7% медсестер обслуговують 30% населення. Переважно страждають літні люди ‒ вони стикаються зі значними перешкодами у доступі до медичної допомоги.
Ми докладаємо зусиль для розв'язання таких питань, як якість освіти медсестер, що відповідає сьогоднішнім вимогам, забезпечення сприятливого робочого середовища, розвитку лідерства в медсестринській справі та підвищення якості надання послуг. Затверджені рамки стратегічного розвитку медсестринської справи мають на меті сприяти професійному зростанню медичних сестер, підвищенню якості медичних послуг та інтеграції міжнародних стандартів. Викладачі медсестринської справи вже брали участь у підтримуваних ВООЗ ініціативах, включаючи тренінги з базової невідкладної допомоги, програми з психічного здоров'я, ініціативи з профілактики інфекцій та інфекційного контролю, а також пов'язані з ними дискусії з реабілітації.
- На які зміни ви очікуєте у попиті на окремі види медичних послуг у зв'язку з війною?
- За нинішньої ситуації в Україні першочерговою метою ВООЗ є зниження рівня показників смертності та захворюваності. Зміцнення системи охорони здоров'я для відновлення та розвитку основних послуг, таких як реабілітація, первинна медична допомога та епіднагляд за громадським здоров'ям, має вирішальне значення для національного відновлення.
Система охорони здоров'я України демонструє стійкість та продовжує реформи з 2017 року. Однак для успішного відновлення та зміцнення медичних послуг в країні все ще необхідна технічна експертиза, підтримка у розвитку потенціалу та координації.
Безперервні атаки на енергетичну інфраструктуру можуть призводити до відключень електроенергії тривалістю до 20 годин на добу, особливо взимку та влітку. Протягом цих сезонів попит на електроенергію зростає через потреби в опаленні та кондиціонуванні.
Як наслідок електропостачання є пріоритетним для критично важливої інфраструктури, такої як лікарні та служби екстреної допомоги. Через ці виклики кілька областей, включаючи Чернігівську, Дніпропетровську, Донецьку, Харківську, Сумську та Запорізьку, перебувають у групі високого ризику на зимовий період 2024-2025 рр.
Майже кожне третє домогосподарство має члена родини з інвалідністю, який стикається з фізичними бар'єрами через відсутність інклюзивного дизайну в умовах міста і медичних закладах. Домогосподарства у східних та південних областях, де є особа з інвалідністю, мають на 10–20% менше шансів отримати доступ до медичних послуг, ніж інші домогосподарства. Допоміжні технології та послуги реабілітації залишаються дороговартісними та недоступними для найбільш незахищених верст населення. Показники травми продовжують зростати, що свідчить про вищий ризик інвалідизації.
Літні люди та люди з інвалідністю непропорційно страждають від ризиків, пов'язаних із захистом, зокрема від повітряних атак, артилерійських обстрілів, підриву на мінах, втрати засобів до існування та доступу до основних засобів і послуг. Люди з інвалідністю вважають охорону здоров'я головним пріоритетом (59%) порівняно з домогосподарствами, які не мають членів з інвалідністю (19%).
Крім того, на стійкість людського капіталу в ґалузі охорони здоров'я впливає старіння медичних працівників. Понад 50% лікарів первинної ланки старше 50 років, а 29% - старше 60 років. Жінки становлять 98% медсестер та 81% лікарів первинної ланки.
Вплив війни підвищує ризик посттравматичного стресового розладу та інших проблем з психічним здоров'ям, що може призводити до довгострокових станів психічного здоров'я та інвалідності. Більше половини осіб, які звертаються за психосоціальною підтримкою, мають симптоми стресу.
На неінфекційні захворювання припадає більшість випадків смертності в Україні. Основними бар'єрами для пацієнтів з неінфекційними захворюваннями є недоступність послуг та вартість ліків, що наражає людей, які живуть з хронічними захворюваннями, на небезпеку переривання лікування та незворотного погіршення стану здоров'я.
З огляду на потреби, пов'язані з війною, є також постійний запит на підвищення кваліфікації серед медичних працівників. ВООЗ надавав підтримку у навчанні медичних працівників по всій країні протягом 2024 року для покращення їхніх практик у сфері первинної медичної допомоги та управління невідкладною медичною допомогою, наприклад, в таких программах, як Базова невідкладна допомога (BEC), Хірургічна підготовка в умовах агресивного середовища (HEST), Європейський курс надання допомоги при травмі (ETC) тощо.
Припинення проєктів USAID, які вплинули на розвиток системи охорони здоров'я в Україні, зокрема на реформування, тощо.
Завдяки підтримці USAID протягом багатьох років нам вдалося покращити інфраструктуру охорони здоров'я в Україні. Це стосується підвищення кадрового потенціалу закладів охорони здоров'я у сферах імунізації, реагування на надзвичайні ситуації та багатьох інших програм. Вдалося зміцнити систему громадського здоров'я, посилити лабораторний потенціал усіх державних закладів країни та систему епідеміологічного нагляду, доставляти медикаменти до закладів охорони здоров'я у прифронтових районах, а також сприяти роботі виїзних бригад первинної медичної допомоги у найбільш постраждалих районах.
ВООЗ в Україні продовжує надавати критично важливу підтримку, зосереджуючись на потребах під час війни, швидкому відновленні та реформуванні системи охорони здоров'я. У світлі нещодавнього призупинення фінансування з боку США ВООЗ проводить оцінку для повного розуміння та пом'якшення впливу, щоб забезпечити безперервну підтримку України.
Ми, як і інші організації, що покладаються на фінансові внески держав-членів, включаючи уряд США, все ще очікуємо на подальшу ясність щодо майбутніх фінансових зобов'язань. Тим часом, щоб забезпечити ефективний розподіл ресурсів, ми проводимо необхідне планування можливих сценаріїв та перегляд програм. Бюро ВООЗ в Україні вже почало впроваджувати заходи з підвищення ефективності витрат, включаючи консолідацію операційних витрат та витрат на міжнародні відрядження. Водночас ми продовжимо надавати допомогу країні, забезпечуючи підтримку системи охорони здоров'я під час війни та відновлення.