Ексклюзивне інтерв'ю з першою заступницею голови Національного банку України Катериною Рожковою

Автори: Лідія Гришан, Дмитро Кошовий

Частина 2

- Майже п'ять років Національний банк є регулятором страхового ринку. Можна сказати, що за цей період ринок вже повністю очистився, і на ньому залишились лише стійкі компанії?

- Як регулятор цього сегменту ринку, ми в першу чергу сконцентрувалися на питаннях розкриття структури власності страхових компаній і формування страхових резервів. Це було початком очищення ринку. Далі, коли ми запровадили додаткові вимоги до активів, зокрема прибравши звідти незрозумілі цінні папери та обмеживши нерухомість, низка компаній або пішла сама через неготовність виконувати нормативи, або була виведена з ринку за рішенням регулятора. Це була перша хвиля очищення ринку.

З січня 2024 року набув чинності новий закон "Про страхування". Він набагато складніший та жорсткіший, ніж попередній, та спрямований на імплементацію директиви ЄС Solvency II. Тепер діє трирівнева структура регулятивного капіталу страховиків, коли кожен рівень має свої граничні пропорції. Також збільшилися нормативні вимоги до розміру капіталу, в тому числі до його мінімальної суми.

Друга частина директиви про нові вимоги до формування резервів. Перший резерв (резерв премій) може формуватися пропорційно: із зарахуванням в перший місяць усіх зібраних страхових премій до резерву та поступовим перерахуванням до прибутку. Є складніші методи із розрахунком ймовірності настання страхового випадку. Другий резерв – заявлених, але не виплачених збитків. Це про ситуацію, коли у страховика вже є інформація про страховий випадок, але ще не здійснено виплату, оскільки збираються документи, здійснюється оцінка збитку або вирішуються питання в суді. Однак він повинен одразу цю суму відправити в резерв заявлених, але не виплачених збитків, адже в будь-який момент потрібно буде здійснити виплату. Наступний – це резерв не заявлених, але по факту наявних страхових випадків, за якими треба буде здійснювати виплати. Ці та інші резерви мають покриватися прийнятними активами з високою ліквідністю, перелік та вимоги до яких ми переглянули. Зараз це переважно депозити, ОВДП, поточні рахунки в банках.

Ну і це ще не все. Директива Solvency II, до імплементації якої ми йдемо в межах євроінтеграції, передбачає складніший підхід до якості активів. Прямого переліку прийнятних активів не буде, натомість з’явиться вимога до їх ринкової оцінки, а також оцінки ризиків, пов’язаних з такими інвестиціями, що потребуватиме серйозних технологічних підходів та навчання персоналу. У процесі виконання цих вимог частина компаній може залишити ринок, тож консолідація триватиме.

- Деякі страховики вважають, що основною причиною їхнього виходу з ринку є завищені вимоги НБУ до їхньої діяльності.

- Можу запевнити, що переважно з ринку йдуть ті компанії, що реально класичним страхуванням не займалися. Вони або були частиною певних схем оптимізації, або особливо не розвивалися і розуміють, що виконати вищезгадані вимоги не зможуть, відповідно їх акціонери не зможуть отримати очікуваний прибуток. Наша мета – фінансово стійкий ринок, привабливий для клієнтів та інвесторів. Щоб він був спроможним підтримувати економіку, у тому числі банківський сектор, страхувати застави та інвестиційні проєкти тощо. Компанії, які не мають фінансової можливості стати частиною такого ринку, консолідуватимуться.

Як приклад, Ядерний страховий пул, учасниками якого є 15 страхових компаній. Згідно із міжнародною конвенцією з ядерного страхування, оператор ядерної установки повинен застрахувати свою відповідальність на 150 млн с.п.з. Це приблизно 8,3 млрд грн. У нас чотири оператори ядерних установок. Компанії, що в пулі, покривають лише 6,3% обсягу цієї відповідальності. Більшу частину ризиків покривають іноземні ядерні пули (70%). Але частина ризиків залишається не покритою, тож постає питання, як державі вирішити цю проблему. Це міжнародна конвенція, і треба знайти ресурс, щоб компенсувати не покриту частину.

Консолідація – це не завжди погано. Як свідчить статистика, після скорочення кількості страховиків на дві третини активи цього сегменту ринку не зменшилися.

- З моменту створення страхового ринку України він базується переважно на моторному страхуванні. Чи станеться колись злам цього тренду?

- Так. По-перше, сподіваюсь, буде ухвалено закон про систему страхування воєнних ризиків, що стане суттєвим стимулом для розвитку ринку. Сьогодні найбільшою проблемою є перестрахування. Міжнародні компанії, з огляду на наші умови, суттєво скоротили ліміти, а наші компанії фінансово не спроможні утримувати на собі великі ризики. Державне агентство зі страхування воєнних ризиків, створення якого передбачається законопроєктом, – центральний елемент цієї системи, що розроблятиме стандарти продуктів, які будуть продавати страхові компанії. У разі настання страхового випадку вони в процесі врегулювання покриватимуть частину, за яку відповідають, а решту збитків покриватиме агентство. Для страховиків це колосальний потенціал, і у майбутньому у них зросте апетит на розмір власного утримання.

Законопроєкт передбачає обов’язкове страхування частини об'єктів, зокрема заставного майна. Це дозволить знизити ризики та відсоткові ставки за кредитами. Крім того, забудовники, що продають нерухомість на етапі будівництва, також будуть зобов'язані страхувати об’єкти будівництва. На першому етапі ми говоримо виключно про такі об'єкти. Далі, коли закінчиться війна і воєнні ризики суттєво знизяться, можна на цій базі створити систему страхування кліматичних ризиків.

Ще один аспект, над яким ми теж працюємо, – іпотечна стратегія. Ми маємо розуміння, як імплементувати європейську директиву і підготувати ринок до старту іпотечного кредитування. Змінити програму "єОселя", щоб вона стала більш ринковою. Це також суттєвий потенціал для страхового ринку.

Крім того, у нас і профільних міністерств вже є бачення щодо можливості передачі ринку певних обов'язкових видів соціального страхування. Тривала практика та розроблені страхові продукти зі страхування життя та страхування від нещасних випадків дозволить українським страховикам перейняти на себе частину функціоналу обов’язкового соціального страхування.

Я вірю, що з поступовим переходом до європейського регулювання та відновлення економіки страховий ринок перестане концентруватися на автострахуванні або бути деривативом банківського кредитування, та стане конкурентоспроможним не лише на українському, а й європейському фінансовому ринку.

- Минулого місяця розпочав роботу Реєстр страхових посередників. Наскільки активно він поповнюється?

- Всього за останніми даними на страховому ринку працюють 4413 страхових посередників, з них 4406 страхових агентів та 7 страхових брокерів. Понад 80% усіх продажів страхових продуктів, за обсягом премій, здійснюють посередники, тобто, переважну частину. Разом з тим, до моменту імплементації останніх законодавчих змін, цей ринок був недостатньо прозорий, що по суті створювало ризики, в першу чергу для споживачів, і не сприяло популяризації страхування як такого. Зокрема НБУ не здійснював регулювання та реєстрацію страхових агентів. З початку 2025 після введення в дію відповідних вимог нової редакції закону "Про страхування" підходи щодо регулювання та авторизації всіх категорій страхових посередників змінилися, але ми дали перехідний період для виконання нових вимог.

Сьогодні вже працює Реєстр страхових посередників, до якого страховики зобов'язані вносити інформацію про своїх посередників – агентів, а реєстрацію брокерів здійснює НБУ. Відкритий Реєстр страхових посередників дозволяє будь-якому користувачу отримати актуальну інформацію про посередника, його повноваження, страхові продукти якого страховика такий посередник продає.

За новими правилами страховики або навчальні заклади мають навчати агентів, щоб вони орієнтувалися в базовому страховому законодавстві та продуктах, що продають. Це важливо, оскільки клієнт повинен отримати всю інформацію про страховика, страховий продукт та страхового посередника до укладання договору, як того вимагає Закон, що базується на європейській директиві. Також у новому Законі реалізовано право клієнта після підписання договору відмовитись від нього та повернути сплачену страхову премію.

Мультиагенти повинні вивчити продуктовий ряд кожної компанії, які вони представляють. Якщо агент спеціалізується лише на продажу ОСЦПВ, то компанія має зазначити це в реєстрі. Первинну реєстрацію мультиагента в Реєстрі страхових посередників може здійснити будь-який страховик, з яким співпрацює такий мультиагент, а інші страховики мають можливість додати дані по своїм продуктам.

Навчання – це не складно. Банки та страховики завжди навчали своїх продавців. Страхові агенти – це фронт-офіс страховика. Так було завжди, просто зараз на виконання директиви це закріплено на рівні регуляцій.

- А як реєстр поповнюється?

На 21 березня у ньому зареєстровано 4406 агентів та 7 брокерів.

- НБУ поступово переводить учасників небанківського ринку на щомісячну звітність. Це торкнеться і страхових компаній?

- Так. Але це стосується не всього комплексу звітності. Нам важливо вчасно бачити, що відбувається на ринку. Розуміючи, що ми будемо рухатися до Solvency II, наше завдання сьогодні – мати достатньо інформації. Страхові компанії щодня продають поліси, врегульовують збитки. Ми б хотіли бачити дані за основними видами діяльності щомісяця. Найімовірніше, зміни будуть вже з початку наступного року, але поки що по окремих параметрах. Звісно, страховикам буде надано перехідний період для безболісного переходу на нову звітність.

Крім того, акти ЄС передбачають стрес-тестування страховиків. Ми ще до цього вищого пілотажу не дійшли, але маємо всі вимоги поступово імплементувати.

- Відповідно до чинного законодавства агенти та брокери звільнені від ПДВ, а от субагенти та додаткові агенти зобов'язані його платити. Чи буде врівноважено їх оподаткування?

- Ми комунікували з Міністерством фінансів з цього приводу. Вони розуміють проблематику. Це питання є на порядку денному, в наших комунікаціях та листуванні. В цілому приведення Податкового кодексу у відповідність із Законом "Про страхування" включено до плану пріоритетних дій Уряду на 2025 рік, тому сподіваємося на вирішення цього питання.

- З 1 січня ринок ОСЦПВ працює на нових умовах. Якщо оцінювати цей перехід за п'ятибальною шкалою, наскільки успішно ринок адаптувався до нових умов?

- Перейшли на відмінно. Процес був дуже плавним і зрозумілим для всіх. Паралельно діють старі (укладені в минулому році на умовах попереднього Закону) та нові поліси. Моторне бюро добре підготувалося з точки зору корпоративного управління та внутрішніх процедур. Ми не бачимо проблем, принаймні зараз. Для остаточної оцінки потрібно попрацювати за новими правилами принаймні рік. Але на моє переконання, страховий ринок і власники автотранспорту спокійно перейшли на нові умови.

- За нашою інформацією, вже затверджено Положення про ядерне страхування. Можна коротко його суть?

- Це питання в компетенції Міненерго, але ми були долучені до підготовки Положення про Ядерний страховий пул та Наказу про порядок та умови страхування відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду. Революційних новацій не буде, адже ядерне страхування базується на міжнародній конвенції. По суті врахували термінологію нового закону "Про страхування". Суть ядерного страхування не зміниться.

– Кілька тижнів тому НБУ затвердив новий статут Моторного бюро. Як тепер функціонуватиме це об'єднання?

- Ми привели його у відповідність до нового закону про ОСЦПВ. По суті, ми стали регулятором МТСБУ, а бюро – нашим піднаглядним. Тепер в МТСБУ дворівнева структура корпоративного управління. Національний банк нарешті більше не виконує функції Координаційної ради бюро, натомість ми маємо право затверджувати та вимагати заміни топ-менеджменту, в разі наявності порушень в діяльності . Члени МТСБУ самі обирають, хто ними керуватиме (членів виконавчого органу), а НБУ узгоджує ці кандидатури і може вимагати припинення повноважень. По-друге, запроваджено обов'язкову звітність щодо формування і використання фондів, а також її обов'язковий щорічний аудит з публічним оприлюдненням його результатів, як для банків. Моторне бюро має право, якщо фонди нижче критичного рівня, підвищувати їх за рахунок збільшення відрахувань страхових компаній-членів бюро. Але буде звітувати, куди ці фонди використані.

- Бронювання співробітників страхових компаній: як із цим питанням?

- Процедура бронювання змінилася. Раніше згідно з розпорядженням Кабміну ми як регулятор мали право затверджувати галузевий критерій та подавати до Мінекономіки та Генштабу вже наше фінальне рішення про компанії, визначені нами як критично важливі для економіки. Тепер цей критерій має попередньо узгоджуватися з Мінекономіки та Міноборони, лише після цього ми можемо приймати остаточне рішення щодо конкретних компаній. Наразі галузеві критерії щодо МТСБУ та страховиків вже узгоджені. Правлінням Національного банку затверджені відповідні постанови, а учасників ринку проінформовано про прийняття нових критеріїв.

- На вашу думку, в чому основна проблема страхового ринку?

- Відсутність нормальної культури страхування. Здебільшого страховки купуються, коли цього вимагає закон. Незважаючи на всі перипетії війни, ми знаходимося в непоганих умовах. Маємо стабільний банківський сектор. Люди починають вірити фінансовій системі, зокрема, й страховикам. Маючи відносно стабільну ситуацію з інфляцією та курсом, стабільний банківський сектор та нормальні страхові компанії, попит на страхування життя та власних активів громадян має зростати. Страховка може стати добрим компенсатором у випадку, якщо щось станеться з людиною чи її майном. В цьому питанні дуже важлива правильна і потужна комунікація з боку страховиків.

Якщо розвивати культуру страхування, і все піде за планом, – воєнне страхування, ринкова іпотека, ринкове соціальне та медичне страхування тощо, – страховим компаніям вистачить роботи. Потенціал для страхового ринку колосальний. Головне, щоб страховики були міцними, маючи достатні запаси капіталу, та забезпечували якість послуг.

Перша частина