Україну очікує стрімкий ріст попиту на оренду, майбутнє за форматом "житло як сервіс" — співвласник Standard One Овчаренко

Співвласник Standard One Олександр Овчаренко розповів агентству "Інтерфакс-Україна" про перспективи розвитку ринку оренди, про запити суспільства та умови, за яких оренда вийде з "тіні"

Текст: Оксана Гришина

 

- Де-факто ваші проєкти змінили ринок оренди та реанімували формат дохідної нерухомості. Розкажіть про особливості запуску.

- Коли ми почали цю ідею досліджувати, сім-вісім років тому, в Україні взагалі не існувало формату build-to-rent. Тому першим викликом було пояснити принципи роботи дохідної нерухомості та показати як вона працює. Більшість вітчизняних інвесторів звикли купляти квартири на стадії котловану, щоб потім перепродати, або власноруч зробити ремонти та здавати в оренду. Були і більш професійні гравці, у кого були десятки квартир, але жодного сервісу своїм орендарям вони системно не надавали. Але щоб інвестор отримував стабільний дохід, орендарю має бути комфортно, він має отримувати задоволення від проживання саме у цій квартирі.

І ми на практиці, на нашому першому об’єкті S1 ВДНГ, показали, що не будуємо черговий житловий комплекс, а створюємо новий інвестиційний продукт, який забезпечує стабільний грошовий потік, а найголовніше, прозору модель окупності. Створили власну компанію з управління дохідною нерухомістю S1 Property, власні стандарти якості будівництва і сервісу, як у готелі. Створили свою онлайн-платформу, чим забезпечуємо фінансовий спокій наших орендарів і комфорт наших інвесторів. Результат — маємо майже нульову вакантність (заповнюваність — 99%).

 

- Були труднощі з розумінням рамок формату з боку власників?

- Коли ми будували, всім дуже подобалась локація та архітектура. Приходили з бажанням купити декілька квартир, але щоб ремонти робити і управляти самостійно. Наша позиція: управляти ти можеш сам, але ремонти робимо ми. Якщо не згоден, тобі не до нас. Спочатку люди крутили носом, а потім всі залишилися задоволеними. Чому? У будинку 660 квартир. Уявіть, сотні бригад заходять на ремонт, добре, якщо одночасно?

 

- З ремонтом зрозуміло, а керування? Жодного разу не було спроб знизити орендну ціну?

- Невеликою кількістю квартир керують самі інвестори. І демпінг інколи є. Але ми на практиці показуємо власникам, що їм буде зручніше з нашою компанією з управління нерухомістю. S1 Property має глобальні два напрямки роботи. Перший — технічне обслуговування будинку (системи інженерії, ліфтове і насосне обладнання, газову котельню, прибирання, тощо). Другий напрям: надання сервісів інвесторам та мешканцям. Ми беремо на себе все: від пошуку орендаря до показу квартири; контролю за дотриманням правил проживання в ЖК і вчасної оплати; додаткових сервісів; того ж клінінгу перед показом чи дрібного ремонту. Якщо в орендаря є заборгованість або він псує майно, в нас є відпрацьовані юридичні алгоритми, які застосовуємо чи для виселення, чи для відшкодування збитків.

 

- Скільки коштує таке супроводження власнику?

- Власник платить 10% від вартості оренди, а S1 Property бере на себе весь операційний клопіт. Ми не забороняємо займатися здачею самим чи віддавати це третій стороні (брокерам), але правила для всіх варіантів однакові: офіційні орендні договори, мінімальний строк — від шести місяців. Завдяки продуманій інфраструктурі та сервісу нам вдається досягати того, що у нас люди живуть рік і більше. Ми створюємо не просто квадратні метри і не тільки інвестиційний продукт. Ми створюємо спочатку атмосферу, яка потім допомагає створювати комʼюніті.

 

- Яка доля квартир передана у керування?

- На початку війни "самостійна" доля трошки збільшилась, бо люди вважали, що зможуть отримати більшу дохідність. Потім повернулися до нас. Зараз з квартир, в яких не живуть самі власники, в нашому керуванні більше 70%.

 

- Яка кількість у вас інвесторів? Який середній чек та найбільший пакет?

- У нас сформувалась спільнота інвесторів, які довіряють нашій моделі. Звісно, переважна більшість — українські резиденти, але відчутну долю дають мешканці країн, де формат дохідної нерухомості зрозумілий. Наприклад, на S1 ВДНГ близько 15% ізраїльтян, 4% — з США, були інвестори з Великої Британії, Швейцарії і навіть з Південної Кореї.

Частина після отриманого досвіду в S1 ВДНГ продовжує інвестувати в наші інші проєкти: S1 Obolon, S1 "Позняки", чекають запуску S1 "Нивки". Щодо найбільших пакетів, то є інвестори, які володіють по 10-15 квартир, є інвестор, у якого 30 юнітів.

 

- По ринку ходять чутки про причетність Романа Насірова до ваших проєктів. Прокоментуєте цю ситуацію?

- Я категорично заперечую ці чутки. Роман Насіров не має жодного стосунку до Standart One чи будь-якого з наших проєктів. У нас все прозоро, ми публічні, всю інформацію по юридичним особам і бенефіціарам можна у будь-який момент перевірити в Єдиному державному реєстрі. І всі наші акціонери точно не публічні люди і не політики.

Щодо Насірова, такі версії могли з’явитись тому, що з ним пов’язана КУА, назва якої співзвучна з нашою назвою. Наскільки я знаю, журналіст, який помилково пов’язав нас з ним, вже визнав свою помилку публічно.

 

- Згідно з нормами, зараз дані про всіх інвесторів мають заноситись у реєстр, по МОНам (майбутні об’єкти нерухомості). Ваші також?

- Поки ні. Проєкти на Оболоні та Позняках будуються по дозволам, які отримані раніше, до введення таких норм. А ось для Нивок — всі інвестори вже будуть з МОН.

 

- Давайте повернемось до українців-інвесторів першого проєкту. Яка кількість обрали просто жити у купленій квартирі, а не використовувати як орендний бізнес?

- Серед українців, які купували у S1 ВДНГ, десь порівну було тих, хто купляв собі і під здачу в оренду. В цілому "для себе" купують частіше, у нас у тому числі, дво-трикімнатні квартири. Фактично зріз довоєнного ринку (у 2021 доля інвестиційних покупок коливалась 40-60% на столичних проєктах — ІФ-У). Але зараз, згідно з даними наших відділів продажу, на Оболоні, наприклад, більшість купує під майбутню оренду, отже люди зрозуміли формат.

 

- Як ви змінюєте пакет сервісів? Які більш затребувані і за яких умов? І як забезпечується вирішення конфліктів і виселення?

- Сервіси для власників і орендарів — ключовий напрям S1 Property. Завдяки платформі S1 ми можемо гнучко реагувати на запити. Ми не лише шукаємо орендарів, проводимо огляди, заселення, прибирання, дрібний ремонт, контроль оплати тощо. Мешканці можуть замовити додаткові послуги, наші технічні фахівці реагують на них якнайшвидше. І саме за запитами ми й розширюємо сервіси. Щодо потенційно конфліктних моментів — орендар підписує додаток до договору, де прописано що він має право робити. Процедура виселення теж там прописана, до речі.

 

- Скільки місяців резидент має затримувати оплату, щоб до нього була запроваджена процедура виселення?

- Два. Перший місяць людина може просто забути. Якщо два, то починається процедура, з першого попередження.

 

- Чи є у вас вимоги до потенційних орендарів? Наприклад, чи перевіряєте ви, як банк перед видачею кредиту, платоспроможність?

- Поки ні, але думаю, наш ринок теж прийде до запиту про джерела доходу. Вся Європа працює так: ти маєш або підтвердити свої доходи, або надати поручителя. Думаю, що ми навіть до кауционів прийдемо (Kaution — депозит, який повертається, коли ти віддав квартиру без пошкоджень — ІФ-У).

 

- Що саме прописано у типових договорах стосовно домашніх улюбленців? Чи може власник дописувати заборону розміщувати котів чи собак?

- Власнику все одно, адже ми несемо відповідальність за цю квартиру, коли він нам передав її в обслуговування. Ми пет-френдлі, у нас багато мешканців з собаками.

 

- Для S1 ВДНГ ви пропонували три варіанти дизайну номерів. Які були найбільш популярні? Які показали себе краще в експлуатації?

- Ми запропонували три варіанти інвесторам, які купують під оренду, чи будуть жити. У всіх трьох використовували основний принцип дизайн-проєктів для формату build-to-rent, функціональність і довговічність, т.зв. heavy duty, таке, що витримує орендне навантаження і легко ремонтується. Наприклад, модульні рішення меблів.

Найчастіше обирали світлий дизайн у мінімалістичному стилі. Він подобався як молодим парам, так і сім’ям, так і одинакам, тим хто купував для себе або здачі в оренду.

В цілому наш підхід до дизайну — "впізнавана простота". Ми хочемо, щоб людина, заходячи у житло, відчувала, що про неї подбали: все продумане, наповнене змістом, ергономічне і при цьому затишно.

 

- Питання паркування у місті стоїть дуже гостро. Які рішення передбачає ваш формат?

- При розробці концепту ми частину стандартів брали у західних компаній, частину формували під себе. У цілому застосовуємо ті ж принципи, як і у готелі. Наш об’єкт має бути в самому центрі розвиненої транспортної інфраструктури, в ідеалі поруч зі станцією метро. Зараз молодь не любить купувати автомобілі, а обирають таксі чи громадський транспорт. Але ми забезпечуємо наших резидентів паркомісцями, як наземними, так і підземними, або мікс. Наприклад, на Оболоні є і наземна парковка, і підземний паркінг, на ВДНГ наземне паркування. Ми обираємо рішення, у залежності, де знаходиться наш об’єкт інвестування. І обов’язково передбачаємо гостьові паркомісця.

Перспективним вважаю розвиток в Україні шерінгу паркінгів, коли вдень стоїть одна машина, вночі інша. Це майбутнє — великі підземні паркінги поруч з житловими комплексами, і людина там купляє не паркомісце, а сплачує право паркуватись. Це класна тема. Як ми привели на ринок формат дохідної нерухомості, настане час і хтось заведе шерінг паркінгів.

 

- Яка зараз дохідність у працюючому проєкті? Як вона коливалась під час війни?

- Було коливання під час війни, коли всі з Києва поїхали. Потім всі повернулися і вже влітку 2023-го стабілізувалось.

У цілому дохідність формується з двох стратегічних джерел: капіталізація активу, тобто зростання ціни на нерухомість, і дохідність від здачі в оренду. Отже, рівень дохідності залежить від моменту входу інвестора у проєкт, чим раніше інвестували, тим вона вища.

На даний час середня дохідність близько 10% річних від оренди. Якщо враховувати капіталізацію, то прибуток може сягати і 40% впродовж будівництва.

 

- Чи змінились проєкти з урахуванням підвищених вимог безпеки та енергосвободи?

- Звісно. Зараз обов’язкові повноцінні приміщення подвійного призначення, з резервуарами з водою, місцями для зберігання харчів, дитячим куточком тощо. Передбачені альтернативні джерела енергії, щоб гарантувати тепло у будинку та електрику для забезпечення роботи інженерних систем будинку та ліфтів, системи безпеки. І окремі приміщення, де буде зберігатись паливо для генераторів. Прораховували і будемо монтувати СЕС, хоча їх вистачає (лише) на освітлення загальних місць та території, але це теж додаткова свобода.

А ще у наших нових проєктах передбачено, що у кожній квартирі буде окрема розетка, в якій навіть в умовах блекауту буде струм. Потужність буде обмежена, тобто ти не зможеш підключити пралку умовно, але можна включити роутер і зарядити телефон чи комп’ютер. Адже для сучасної людини критично важлива наявність інтернету, зв’язок. Ось таку опцію ми людям вже даємо. А далі вже ставте інвентори, ставте екофлоу. Все, що бажаєте доінвестувати для свого комфорту.

 

- Завдяки чому буде підживлюватись ця розетка?

- Струм буде йти від генератора по окремому кабелю, і там струм буде лише в екстреній ситуації. На Оболоні ми вже таке рішення запроєктували, на Позняках теж.

А ще ми один з проєктів робимо на геотермальних насосах. Тобто ми навіть не будемо залежні від газу, будемо брати холод і тепло з землі. Цей проєкт буде першим у Києві багатоквартирним будинком з подібним обладнанням.

 

- Такі інновації ускладнюють інфраструктуру проєктів. Наскільки вони здорожчують проєкти? Якщо порівняти собівартість (e доларі) вашого першого проєкту і ті, що будуєте зараз?

- За моєю аналітикою, за цей час більше всього виросли у ціні роботи із оздоблення. Але ми зараз тільки розпочинаємо оздоблення на Оболоні, тому не можу сказати, наскільки фінально буде по факту. Ключовою причиною здорожчання є дефіцит робочої сили, як наслідок ціни на роботи підскочили на 100%. Щодо матеріалів у доларі вони залишилися плюс-мінус.

Інтуїтивно, якщо взяти у глобальному плані, без оздоблення, от просто будівництво виросло точно у доларі на 20-30%.

 

- А як зростають в ціні ваші проєкти для інвесторів?

- На ВДНГ старт продажу у нас був у 2017 році по $1350 за 1 кв. м, завершували продаж по $2200-2300. Оболонь ми починали продаж $1850 із оздобленням, зараз $2550, тобто вже зростання на 10-15%. Позняки ми стартували по $1300 без оздоблення.

 

- А чому Позняки рахуєте без оздоблення?

- Пропонується підписання одразу двох контрактів: на нерухомість та оздоблення. Оздоблення ми почнемо робити через 18-19 місяців, і зараз не уявляємо, скільки це буде коштувати. Тому пропонуємо людям варіанти: оплата на старті, біля $550 за кв. м, або на етапі, коли ці роботи розпочнуться. Але другий варіант вже по факту, і це може бути, наприклад, $620.

 

- Ви у квітні 2025 року запустили S1 REIT. Яка мета цього інструменту і які результати роботи?

- Ми на практиці показали, що формат build-to-rent справді приносить стабільний дохід. Але апартаменти на 35 кв. м передбачають інвестицію від $100 тис. Для тих, хто не готовий одразу інвестувати таку суму, але вірить у наш продукт, ми у квітні-2025 запустили S1 REIT і стали доступнішими для приватних інвесторів. Вхідний поріг у нас 122 тис. грн, доінвестування – від 1 тис. грн. За час роботи фондів середній чек входу — 155 тис. грн, середній чек доінвестування — 31,5 тис. грн. В грудні, до речі, інвестори S1 REIT отримали перший мільйон дивідендів.

 

- А дохідність?

- Вища, ніж ми обіцяли на ці сертифікати, у липні — 8,4% у доларі. З осені ми перевели на щомісячні виплати, і, наприклад, по фонду S1 ВДНГ у нас понад 9% річних дохідність, Оболоні — більше 11%. Плюс ми прозорі, публікуємо всю звітність, повністю відкриті для ринку. Ще більш позитивний тренд: йдуть повторні інвестиції. Повторну купівлю сертифікатів здійснюють понад 50% інвесторів.

 

- Чи не плануєте ви розширювати REIT на інші сегменти нерухомості, адже у вас у складі комплексів є й комерція?

- Так, у нас розвинена внутрішня і зовнішня комерційна інфраструктура. І я не бачу проблем, якщо у майбутньому ці лоти теж будуть інвестуватись через REIT. Ми відкриті для таких ідей.

 

- Поденна оренда дає зазвичай більшу окупність. Чи не розглядали варіант запуску проєктів, більш наближених до класичного готелю? Наприклад, в S1 Terminal?

- Наша модель — це довгострокова оренда (від шести місяців) з передбачуваним та стабільним доходом для інвестора. Ми створюємо спільноти, де люди живуть роками, а не змінюються щотижня.

Але проєкт S1 Terminal, дійсно, поєднує житлову й готельну функцію, при цьому основна частина квартир призначена саме для тривалої оренди. Ми ведемо переговори з європейським оператором, який керуватиме готельною складовою. До війни ми майже були на стадії підписання з відомим готельним оператором, потім перемовини відклались, а зараз заходим у фінальну стадію. Я сподіваюся, що наші інвестори отримають гарну звістку дуже скоро.

Наразі проєкт знаходиться у стані паузи через високі ризики обстрілів, оскільки будинок знаходиться у Солом’янському районі Києва, біля ТЕЦ і біля стратегічних обʼєктів. Ми бережемо кошти наших інвесторів. Ми заплатили за скло, за профілі ще до війни. Половину засклили. А зараз, з огляду на безпекову ситуацію, виконуємо лише окремі роботи, наприклад, водовідведення. На цей час будівництво завершено на 60%. Більшу частину робіт у корпусі до кінця 2026-го року ми закінчимо. Після підписання контракту і завершення чорнових робіт почнемо оздоблювальні.

 

- Ви страхуєте свої об’єкти під час війни?

- Якщо йдеться про страхування квартир, від підтоплення та інше, то це приклад розвитку сервісу для інвесторів. Якщо до нас звертаються, ми можемо запропонувати цю опцію.

Щодо воєнних ризиків, то ми проводили консультації щодо можливості страхування об’єктів на етапі будівництва. На жаль, страхування у поточних умовах або неможливе, або передбачає такі високі витрати, що поставило б під загрозу комерційну доцільність проєктів.

До початку війни в Україні не існувало страхування будівель, не введених в експлуатацію. Станом на 2025 рік страхові компанії все ще не беруться за страхування недобудов. Дуже мало міжнародних перестраховиків, які готові брати на себе перестрахування воєнних ризиків взагалі, а незавершене будівництво тим більше. Недобудовані будівлі — складний елемент для оцінки вартості страхування, тому що і вартість самого об’єкта є невизначеною.

Цей складний процес мав би регулюватися державою. Дуже легко перекласти відповідальність на девелопера, який на свій страх і ризик в умовах щоденних обстрілів намагається вести будівництво, бере на себе щоденні ризики за людей, які там працюють, за техніку, та ще й нести відповідальність фінансову за ймовірність пошкоджень.

 

- Попередньо вашим генпідрядником був KDD Ukraine, а як це працюватиме тепер?

- Так, спочатку нашим генпідрядником була компанія KDD Ukraine — ми разом будували перші будинки, і цей етап дав нам багато досвіду. KDD — важлива частина історії, але час рухатися далі. Тепер Standard One — окремий і незалежний гравець, девелоперсько-інжинірингова компанія повного циклу, від ідеї до проєктування, зі своєю власною екосистемою управління нерухомістю.

Це логічна трансформація і еволюція. Зі збереженням досвіду та команди спадщина KDD передалася Standard One. Я сам став співвласником Standard One.

KDD будувало багато і елітного житла, і стріт-ритейлу, і торгівельних центрів. Ми взяли найкраще з попереднього досвіду й вибудували власну модель роботи. Standard One фокусується на форматі build-to-rent. Хочемо зосередитися на покращенні сервісів та розвивати інвестиційні проєкти.

 

- Як ви обираєте потенційні локації і чи готові до партнерських проєктів з іншими девелоперами? Наприклад, в UNIT.City — ваша аудиторія, чи можливий там окремий корпус S1?

- У нас є три критерії: транспорт, розвинена внутрішня та зовнішня інфраструктура, наявність рекреаційних зон поруч. Інфраструктура в UNIT є, рекреаційні зони та метро не дуже близько. Але сам формат, цільова аудиторія — співпадають з нашою. Думаю, якщо б до нас звернулись з такою пропозицією, ми б винесли на борд це питання.

 

- Студентській кампус теж класичний формат build-to-rent, один з найперспективніших сегментів комерційної нерухомості в Європі. За яких умов це може розвиватися у нас?

- Це крута історія, вона точно має право на життя в Україні, і точно ми будемо реалізовувати. У нас навіть є концепція під робочою назвою Students, ми розуміємо, як це будувати і керувати. До війни навіть розглядали одну ділянку поруч з КПІ, це мав бути, до речі, партнерський проєкт з власником землі.

Ми аналізували сучасні кампуси у Кракові, Варшаві, Відні. Сучасні кампуси не належать університету, це комерційна установа, де є кімнати, спільні кухні, коворкінги, зони актівіті, з музичними інструментами, тенісними столами тощо. Тобто внутрішня інфраструктура продумана, щоб студентам було зручно і цікаво. Ці апартаменти можуть використовуватись як для студентів, так і для молодих професіоналів. Такі кампуси пропонують декілька форматів, в тому числі апартаменти з маленькою кухонькою, взагалі без неї, тільки санвузол тощо.

 

- Тобто ви готові вже повертатись до подібного проєкту в Україні?

- Поки ні. Проблема у форматах навчання, наприклад, деякі міста зараз взагалі не вчаться офлайн, і університети, і школи. Київ тільки повернувся до офлайн і ще немає 100% гарантії, що буде стабільне опалення у навчальних корпусах, а отже є ризик повернення міксового формату або онлайн, а кампуси будуть пусті... Треба визнати: гарантувати заповнюваність у поточних реаліях дуже важко.

Хочу додати про ще один дуже перспективний орендний формат — гуртожитки чи хостели для робітників.

 

- Їх можна поєднати — кампуси та хостели?

- У жодному разі, це різні вектори, різні ком’юніті, як кажуть. Але ключовою вимогою до локацій залишається гарне транспортне сполучення, метро.

 

- А якщо б вам запропонували ділянку "без метро", але у складі хабу, де точно будуть працівники, яким потрібне тимчасове житло?

- Це цікава ніша. Наприклад, Славське чи Буковель, які зараз масово розбудовуються. Там метро нема, але там будують апартаменти для майбутніх співробітників курорту. Як і знаю приклади, коли вже будують апартаменти поруч з індустріальними об’єктами. Щоб ми увійшли у такі проєкти, нам потрібен стабільний попит, який би генерував дохідність нашим інвесторам. Отже, якщо ми розуміємо, що у нас буде попит "без метро", бо він забезпечений повністю співробітниками цього хабу, ми приймемо рішення долучитись.

 

- Який міжнародний досвід ви вивчали при створенні своїх проєктів? І на майбутнє: чи очікуєте прихід великих іноземних гравців, у тому числі великих девелоперів, в Україну після війни? Чи складуть вони вам конкуренцію?

- Наш ринок дохідної нерухомості активно розвивається, але тренди, які проявились в Європі чи у США 10-15 років, ми побачимо десь за п’ять років тут. В Європі та у США build-to-rent — звична практика. Люди живуть у таких будинках роками, а інвестори отримують стабільний дохід. Наприклад, у Штатах варіацій такого житла дуже багато і вони різні: можна орендувати апартаменти у хмарочосі Нью-Йорку або будинок у котеджному містечку у передмісті.

Коли ми починали наш проєкт, то дивились найкращі практики, які нам рекомендували: американський BTRGreystar Real Estate Partners; британський Moda Living Ltd.; канадський Tricon Residential та інші. Ми беремо ці та інші ідеї, адаптовуємо їх і робимо зрозумілими для українського ринку. Ми розуміємо, що за цим форматом майбутнє, адже з року в рік ми бачимо кратне зростання попиту на оренду у світі.

Після перемоги іноземні девелопери точно прийдуть в Україну. Це нормально, що ринок буде зростати. Але ми не боїмося конкуренції. Ми запустили цей формат першими, уже маємо досвід і команду, яка знає, як це працює тут. Ця конкуренція спонукає всіх учасників ринку вдосконалюватись. Хочу зауважити, орендарі з кожним роком будуть ставати все вибагливішими. І виграє той, хто краще буде їх розуміти.

 

- У комплексі рішень по післявоєнній відбудові, сподіваюсь, буде запущена практика соціальної оренди. За яких умов ви готові долучатись до таких проєктів, які можливо будуть створюватися з залученням іноземних грантів?

- Соціальна оренда розвинена у багатьох країнах. Зараз ми фокусуємося на розвитку нашого продукту, але якщо буде запит, будемо розглядати і таку можливість. Але тоді, скоріш за все, створимо окремий напрямок компанії. Від себе особисто скажу: проєкти з державою та громадою занадто ризикові.

 

- Ви одна з небагатьох компаній, яка працює з легальною орендою. Як ви оцінюєте ринок орендний? Наскільки він зараз в тіні?

- Майже весь. Тільки професійні гравці працюють у білу. Є професійні гравці, які віддають нам в управління свою нерухомість, ми згідно з юридично значимих договорів здаємо в оренду, управляємо і сплачуємо податки. До речі, ми виступаємо для наших інвесторів податковим агентом.

Щодо більшості приватних інвесторів на ринку, які самі здають в оренду, я не думаю, що скоро така нерухомість вийде з тіні.

 

- Яку у найближчі роки очікуєте динаміку попиту на оренду житла у Києві і загалом в Україні?

- На зрілих ринках, таких як Німеччина, Польща, Нідерланди, формат build-to-rent уже давно став окремим класом активів. Наразі ця ніша нерухомості у США, в Європі розвивається найбільш бурхливо. Рекордне зростання з року у рік, у цілому за 10 років — 10-кратне зростання.

Отже, і вітчизняний попит буде прогресувати і кратно збільшуватись. На скільки? Це залежить від загальної ситуації в Україні. Я маю на увазі війну. Ми розуміємо, що зараз йде все одно міграція, як інвестицій, так і людей і на захід України і в Європу. Але як тільки, дай Бог, ми віримо, буде мир, то в Київ люди будуть повертатися, і Київ отримає попит в рази більше ніж до війни.

Можу сказати, що загалом тенденція така, що весь світ йде в оренду, але якісну і керовану. Ми проходимо ті самі етапи розвитку, які раніше пройшли західні країни. А саме від хаотичного приватного ринку до запиту на довіру та якість, потім поява операторів і брендованих будинків, і четвертий етап — формату "житло як сервіс" (housing-as-service). Ми зараз знаходимось між другим і третім етапом.

Сучасний орендар — це вимогливий користувач сервісу. У найближчі роки поведінка орендарів в Україні буде швидко еволюціонувати. Особливо у ціновому сегменті $500+ за оренду квартири на місяць. Тому ми прогнозуємо, що частка build-to-rent у структурі житлового ринку України буде стрімко зростати, насамперед, у Києві, Львові та великих регіональних центрах.