Эксклюзивное интервью президента Черноморского банка торговли и развития (ЧБТР) Дмитрия Панкина агентству "Интерфакс-Украина" (на украинском языке)
Якими є макроекономічні прогнози ЧБТР для Чорноморського регіону на 2020-2022 роки? Як він змінився за останній місяць і як це вплине на діяльність та проекти банку в країнах-членах ЧБТР?
Звичайно, через швидке розповсюдження коронавірусу всі макроекономічні прогнози було докорінно переглянуто в бік зменшення. Потужна друга хвиля пандемії додала невизначеності, хоча масштабне податкове та монетарне стимулювання, запроваджене урядами та центральними банками, виявилося досить корисним. Швидка розробка вакцин у кількох країнах допомогла уникнути фатальних сценаріїв та покращила ринкові настрої. За останній місяць макроекономічний прогноз покращився, проте серйозна невизначеність залишається. Ми знаємо, що Чорноморський регіон (разом із рештою світу) зазнає спаду у 2020 році, найімовірніше, понад 5%. Однак через низьку базу ми очікуємо відновлення в 2021 році й, можливо, протягом 2022 року, що зумовить зростання в середньому на 3,0-3,5% у 2021-2022 роках.
Незважаючи на спад, який спостерігався у 2020 році, все ще існує значний попит на фінансування, яке наш банк вдало забезпечує, хоча характер попиту змінився. Багато масштабних інвестицій було відкладено або навіть скасовано, і ми спостерігаємо більший попит на пряме корпоративне кредитування та підтримку МСП через місцеві фінансові установи. Ми очікуємо, що цей попит збільшиться у міру відновлення економіки в 2021-му та 2022 роках паралельно з пожвавленням більших інвестицій та інфраструктурних операцій.
Які основні виклики для регіону бачить банк, і як він може допомогти у їх вирішенні?
Як ми всі знаємо, послаблена монетарна політика та експансійна фіскальна політика призвели до достатньої глобальної ліквідності, що вигідна і розвиненим країнам, і країнам, що розвиваються. Як банк розвитку, ми намагаємося спрямувати це дешеве фінансування на реальну економічну діяльність як в Україні, так і в інших країнах. Звичайно, інші гравці також прагнуть використати цю можливість для інвестування. Однак проблеми з політичною стабільністю можуть перешкоджати або в найкращому випадку – впливати на відкладання цих інвестицій. Щоб повною мірою скористатися цією достатньою ліквідністю, Україні та всім іншим країнам потрібна стабільність, верховенство права, належне управління та інші пов'язані з цим фактори. Це особливо актуально для інвестицій в інфраструктуру. Слід пам’ятати, що після використання наявних можливостей подальше зростання потребує нових інвестицій. Недостатньо розвинена інфраструктура може створити реальні перешкоди для зростання. Отже, ми продовжуємо дотримуватися нашого стратегічного пріоритету щодо фінансування інфраструктури, зокрема комунальної інфраструктури, у країнах-членах банку в середньостроковій перспективі.
Україна сподівалася цього року прийняти Раду керуючих ЧБТР та провести бізнес-форум ЧБТР в Одесі. На жаль, цю подію вже двічі переносили. Чи планує банк провести його в Одесі в 2021 році? А якщо так, то коли приблизно?
Коли на початку цього року спалах COVID-19 зупинив світ, наш графік та робочі плани стали невизначеними. Хоча банк виявився стійким, пристосувався та швидко перейшов на віртуальні зустрічі, щоб подолати відставання та зберегти ділові відносини, доки ділові поїздки знову стануть можливими. З огляду на це, окрім засідання Ради керуючих, яке відбулося дистанційно, ми організовуємо вебінар для українського бізнесу 17 грудня, зокрема з урахуванням його потреб у постпандемічному відновленні у тісній співпраці з державним Офісом з просування експорту, Федерацією роботодавців, Українським союзом промисловців та підприємців і Торгово-промисловою палатою України. Ми сподіваємось у найближчому майбутньому організувати бізнес-форум в Одесі у звичайному форматі, як це було заплановано.
Улітку повідомлялося, що банк затвердив чотири проекти в Україні: Укргазбанк, "Галнафтогаз", "Метінвест" та будівництво школи в Києві. Наразі є інформація про підписання документів лише щодо Укргазбанку. Що з іншими трьома проектами? Які ще українські проекти в планах ЧБТР?
Договори позики Укргазбанку та Новопечерській школі було підписано відповідно до плану. Ми плануємо підписати угоду з "Метінвестом" до кінця грудня. Щодо "Галнафтогазу", ми готові надати гарантію та подали відповідну пропозицію до Міжнародної фінансової корпорації, іншого кредитора проекту. Це нормальна ситуація, коли комерційне та фінансове закриття схвалених Радою проектів може тривати певний час, особливо у разі складних угод, що потребують безліч документів, а також оцінку та вдосконалення активів забезпечення проекту, страхування тощо.
Банк має досить велику кількість операцій в Україні на найближчі роки. За підтримки українського уряду ми працюємо над проектами, що мають вплив на розвиток у металургії, транспорті, агробізнесі та комерційній нерухомості.
Банк був одним із кредиторів українського "зеленого" енергетичного сектору, який сьогодні стверджує, що уряд України порушив свої зобов'язання. Яка позиція ЧБТР щодо цього питання?
ЧБТР добре знає ситуацію в українському "зеленому" енергетичному секторі. Разом з іншими кредиторами та фінансистами ЧБТР наполягає на тому, щоб уряд дотримувався ключових положень Меморандуму, погодженого між урядом та виробниками "зеленої" енергії. Ми очікуємо, що уряд скоригує тарифи на передачу електроенергії, щоб зменшити дефіцит державної компанії "Гарантований покупець", яка зобов’язана купувати електроенергію у виробників "зеленої" енергії та продавати її на ринку.
Ми схвалюємо рішення уряду надати державні гарантії національній енергетичній компанії "Укренерго" щодо залучення додаткового фінансування від міжнародних фінансових організацій та інших кредиторів для покриття її дефіциту.
Банк готовий підтримати всі економічно обґрунтовані енергетичні проекти в Україні. Після поліпшення ринкової кон'юнктури та запуску подальших проектів у сфері відновлюваних джерел енергії з альтернативними схемами купівлі електроенергії (наприклад, як прямий відбір корпоративними структурами або аукціони), ЧБТР готовий розглянути такі проекти з точки зору можливого кредитування.
Банку вдалося уникнути впливу конфліктів між країнами-членами ЧБТР на його роботу. Чи вдасться зберегти таку стабільність та ефективність ЧБТР, враховуючи нещодавню ескалацію в регіоні (Вірменія-Азербайджан, Туреччина-Греція) та постійну напруженість між Україною та Росією? Які транскордонні проекти в регіоні розглядає банк (як старий приклад, кільцева магістраль навколо Чорного моря), і який шанс на їх реалізацію?
За свою тривалу історію Чорноморський регіон зіткнувся з багатьма викликами, суперечностями та протиріччями. Незважаючи на це нашим країнам та народам завжди вдавалося їх залагодити та продовжити співпрацю. Основна корпоративна цінність ЧБТР полягає у тому, щоб зосередитися на нашому мандаті регіонального розвитку та утримувати політичні суперечки та міркування подалі від нашої ради правління. Ми оцінюємо всі проекти без будь-яких політичних упереджень, але відповідно до їхнього розвитку та фінансових переваг. ЧБТР зробив внесок у проект розвідки газу "Шах-Деніз II", який постачає газ для південно-кавказького трубопроводу з Азербайджану через Грузію до Туреччини.
Звісно, політична стабільність є необхідною умовою для реалізації транскордонних проектів, особливо це стосується довгострокових інвестицій в інфраструктуру. Отже, за нинішніх обставин такі ідеї проектів, як Чорноморська кільцева магістраль, мають мало шансів на реалізацію. Проте можна узгодити та реалізувати менш масштабні двосторонні проекти.
