17:00 04.10.2023

Глава Минприроды Стрилец: Если мы создадим национальную систему торговли выбросами, соответствующую европейской, то СВАМ нам совершенно не страшен

15 мин читать
Глава Минприроды Стрилец: Если мы создадим национальную систему торговли выбросами, соответствующую европейской, то СВАМ нам совершенно не страшен

Эксклюзивное интервью министра защиты окружающей среды и природных ресурсов Руслана Стрильца агентству "Интерфакс-Украина" (подается на украинском языке)

Текст – Нина Яворская


- Міндовкілля є одним із ключових міністерств в процесі євроінтеграції. Пройшло більше року після отримання Україною кандидатства в члени ЄС. Як просувається виконання євроінтеграційних заходів?

- Після ратифікації Україною Угоди про асоціацію з ЄС, ми діяли відповідно до визначених зобов’язань за нею. Сьогодні Україна вже кандидат у члени ЄС. Це означає, що Європа дала сигнал про готовність взяти нас до великої європейської родини й надати окреме крісло за круглим столом. Водночас з моменту підписання Угоди про асоціацію у 2014 році обсяг актів права ЄС значно збільшився, особливо у сфері захисту довкілля та зміни клімату. Тепер ми не говоримо про конкретні кроки у рамках Угоди про асоціацію, тепер ми говоримо про необхідність імплементації всього законодавства ЄС.

Одне з найважливіших завдань, яке на державному рівні виконується Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції, підпорядкованому віце-прем’єр-міністру з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ользі Стефанішиній, це необхідність на рівні кожного міністерства проаналізувати все європейське законодавство, подивитися наскільки йому відповідає наше, визначити, що ми готові швидко імплементувати, а що будемо імплементувати довше і, можливо навіть, з якимсь "відступом", який буде аргументований.

Зазначу, що є такі європейські норми, де процедура наближення українського законодавства була якісно виконана ще до моменту набуття членства. Там достатньо лише внести певні технічні зміни, уточнити терміни чи додати частини статей.

Наприклад, у сфері управління водними ресурсами українське законодавство якісно пропрацьовано. Тут маємо суттєвий прогрес у виконанні зобов’язань, зафіксованих в Угоді про асоціацію.

Водночас є напрямки, в яких треба повністю змінювати законодавство і модель управління, впроваджувати відповідні реформи.

Для цього уряд проводив селф-скринінг. Щодо сфери захисту довкілля, то тут необхідно було опрацювати більше ніж 1630 актів права ЄС, які містяться в переговорному розділі 27 "Довкілля". Нашою командою ця робота була зроблена у встановлені урядом строки. Після чого ми зрозуміли, що враховуючи дублювання, залишається 956 актів права ЄС. З них 74 директиви, 156 регламентів, 70 конвенцій та угод між ЄС та іншими країнами, а також 656 інших актів ЄС (рішення, рекомендації, висновки, протоколи). Зокрема, майже 200 основних актів права ЄС переговорного розділу 27 "Довкілля" підлягають повній або частковій імплементації в українське законодавство. Процес селф-скринінгу ми завершили 30 серпня і направили відповідний комплексний звіт із конкретними пропозиціями в Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції, тепер вони переходять до етапу верифікації та аналізу наданого звіту та розробки проєкту Національної програми адаптації законодавства до права ЄС та плану імплементації acquis.


- Коли ви очікуєте висновків ЄК по селф-скринінгу?

- На це питання не готовий дати відповіді. За нашими дедлайнами, ми мали надати комплексний звіт у Кабмін з пропозиціями щодо імплементації актів права ЄС до кінця серпня, що й зробили. Це був результат роботи, яка стартувала 28 березня зі створення Міжвідомчої робочої групи з проведення первинної оцінки стану імплементації актів права Європейського Союзу у сфері захисту довкілля.

Працювали разом з громадськістю, експертами, юристами. Далі – до 30 грудня цього року передбачається розроблення проєкту Національної програми адаптації законодавства до права ЄС та плану імплементації acquis. Тепер ми маємо між собою узгодити, які норми приймаємо зараз і запроваджуємо "завтра", а які – пропонуватимемо відтермінувати. Чому? Бо, наприклад, впроваджуючи європейську регуляцію щодо пестицидів та агрохімікатів, ми зачіпаємо сферу сільського господарства, яка належить до Мінагрополітики.

Імплементуючи директиви із запобігання промисловому забрудненню, впливаємо на економіку нашої країни, і тут – сфера дії Мінекономіки.

Важливо, щоб ми як міністерства синхронізували наші кроки та визначили, яким шляхом рухається країна, через скільки років запрацює та чи інша норма з урахуванням усіх викликів.

Моя позиція – адвокатувати найкращий сценарій для відновлення нашого довкілля. Але увесь цей процес ускладнюється війною. Чи багато ви можете назвати країн, які крокували до ЄС в умовах повномасштабного вторгнення.

Тому сьогодні нам, насамперед, потрібні винятково збалансовані рішення задля забезпечення безпеки держави. Ніхто не сперечається, що ми маємо максимально відповідати вимогам ЄС. Оскільки це один з найбільших наших партнерів і, мабуть, найбільших донорів. Однак краще ставити перед собою ті цілі, яких можемо досягти. Краще взяти на себе менше, але точно це виконати.


- Але, напевне, є обов’язкові для вступу в ЄС вимоги з огляду на імплементацію законодавства?

- Вступ України до ЄС здебільшого питання політичне. Такого немає, щоб якийсь закон чи його відсутність саме зараз завадили вступити в ЄС. Після того, як ми провели селф-скринінг, настає етап консультацій. Буде затверджена відповідна Національна програма імплементації законодавства України до права ЄС, що та в які терміни треба схвалити. Маємо чітко для себе розуміти й обґрунтувати нашим партнерам строки ухвалення того чи іншого закону, і введення того чи іншого європейського принципу. Коли отримаємо відповідну дорожню карту таких законопроєктів та підзаконних актів, найголовніше – дотримуватися графіка.

Щодо вступу в ЄС, важко сказати, як відбуватиметься процес. Можу зауважити лише одне – безпрецедентна швидкість підписання Угоди про асоціацію, надання членства в кандидати, роботи над самоаналізом і пріоритезація євроінтеграційних кроків в уряді дозволить нам це зробити в найкоротші строки.


- Тоді поставлю питання по-іншому – чого саме ви очікуєте від ЄК за результатами селф-скринінгу?

- Єврокомісія має погодити чіткий графік нормативно-правового наближення України до актів права ЄС. Якісь позиції ми маємо схвалити вже "завтра", а якісь будуть умовно через рік - три - сім. Наразі про це і йдеться. Ми будемо пропонувати, а вони – погоджувати.

З іншого боку, розраховуємо на те, що робота, проведена у 2022-23 роках, покращить оцінку, яку дала нам ЄК у 2022 році – а це була одиниця за п’ятибальною шкалою. То була оцінка за роботу з 2014 по 2022 роки. Вона стала для України справжнім викликом. Сьогодні євроінтеграція поставлена в пріоритет і президентом, і  урядом. Ми докладаємо максимум зусиль і на розробку, і на адвокацію євроінтеграційних ініціатив. Розраховую, що оцінка за 22-23 роки буде вища, ніж за попередні.

Це буде показник нашої роботи. Плюс ми переформатували підходи до імплементації європейського законодавства. Тісно співпрацюємо з генеральним директоратом Європейської комісії з питань довкілля. Утворили окреме управління в міністерстві, яке працює винятково над євроінтеграцією. Починаючи з березня цього року щопонеділка зранку у мене на столі актуальні дані щодо того, на якій стадії ми перебуваємо, які проблемні питання та шляхи їх вирішення. Ми вже проаналізували понад 1000 актів ЄС. Кожен заступник міністра "вивчив" тексти директив та регламентів ЄС у сфері його компетенції. Проте іноді недостатньо просто прийняти закон. Потрібна його подальша адвокація.

Як приклад, у процесі впровадження розширеної відповідальності виробника (РВВ), якщо ми кажемо про механізми зменшення виробником кількості упаковки через її збирання. Законопроєкт "Про упаковку та відходи упаковки", який вперше вводить РВВ схвалено урядом та передано до ВРУ (законопроєкт №10066 – ІФ-У), де ми будемо адвокатувати його прийняття. Але для того, щоб РВВ запрацювало в Україні, необхідно як мінімум три роки. Для цього потрібно розвивати інфраструктуру, навчити виробників продукції дотримуватися принципів розширеної відповідальності. Мають з’явитися інструменти, які спонукатимуть людей бути ефективною ланкою РВВ. Разом з тим, якщо населення не сприйме заходи, які впроваджуватиме виробник, ці зміни так і залишаться на папері. Тому євроінтеграційний шлях – це не лише схвалення законодавства, це готовність не тільки держави, а й усього суспільства стати на цей шлях.


- До речі, а які відсотки зі збирання упаковки ви закладаєте у цьому законопроєкті?

- У кожного напрямку виробництва свої показники, починаючи з відходів деревини й закінчуючи pet-пляшками. Ми заклали ті норми, які є винятково в європейській директиві, але дискусія продовжиться у ВР. Спочатку буде певний відсоток. У жодній країні немає 100% збору. Деякі починали з 15%, а деякі з 30%, однак усі поступово приходили до вищого показника. Тож виробники будуть вкладати додаткові кошти, так, це додаткова інфраструктура, але це насамперед про довкілля, та про те, що в упаковки з’явиться цінність.


- Як ви взагалі оцінюєте темпи прийняття євроінтеграційних законів?

- Ми рухаємось згідно з планом нашої законопроєктної роботи. У графіку маємо певні відставання. Для прикладу, вищезгаданий законопроєкт "Про упаковку і відходи упаковки". У дорожній карті реформи управління відходами були одні строки. Ми планували винести його ще кілька місяців тому. Але процес обговорення та узгодження затягнувся.

Навесні ми сфокусувалися на якісному проведенні селф-скринінгу, який тривав півроку. Важливо було проаналізувати законодавство ЄС, щоб напрацювати усі необхідні законодавчі зміни. 

Протягом 2022 року до ВР нами направлена, а також напрацьована депутатами низка законопроєктів. Як наслідок, прийнято 8 євроінтеграційних законів, у тому числі закон "Про управління відходами". Але, як я вже казав, схвалити закон – це ще не імплементувати законодавство ЄС. Для того, щоб Україна виконала усі вимоги та пройшла повну інтеграцію у сфері управління відходами, треба схвалити понад 20 урядових постанов та наказів Міндовкілля Наразі майже всі постанови та накази розроблено. Частина з них схвалена. Але робота триває. Нормативно-правові акти не пишуться за день, треба якісна експертиза, потрібно розглядати різні моделі запровадження, пройти процедуру погодження ЦОВВ. Розраховуємо, що до кінця цього року основні підзаконні акти у сфері управління відходами будуть прийняті.

У 2023 році було схвалено ще чотири євроінтеграційні закони, у тому числі щодо включення України у деякі конвенції. Після їх ратифікації, будуть розроблені інструменти роботи цих Конвенцій у нашій країні. Це ще один з пунктів у чек-листі нашої готовності до євроінтеграції і демонстрації міжнародним партнерам, чи відповідаємо ми європейському законодавству.


- Не можу не запитати вас про СВАМ. Уже з 1 жовтня анонсовано здійснення ЄС моніторингу викидів парникових газів, до якого мають долучитися і наші виробники. Чи готові вони будуть це робити?

- З 1 жовтня 2023 року почався перехідний період. За правилами, зафіксованими на сьогодні, з експортерів е/е, металургійної та цементної продукції з 1 січня 2026 року будуть стягувати платежі в рамках СВАМ. Це гарний інструмент, який показує виробникам, як вести облік викидів парникових газів. Я певен, що подача цієї звітності буде зручною і здійснюватиметься через відповідний реєстр, власником і розробником якого буде ЄК. Чи зможуть наші експортери технічно надавати такі звіти до ЄК, залежить від готовності цього реєстру їх приймати. Якщо у бізнесу будуть труднощі з цим, то Міндовкілля є майданчиком для їхнього обговорення та вирішення.

Ми сьогодні у тісній співпраці з директоратами ЄК з довкілля та клімату. У червні, перебуваючи з робочим візитом у Брюсселі, я мав зустріч з керівниками обох директоратів: DG ENV – Флорікою Фінк-Хойєр та DG CLIMA – Куртом Ванденберге. Важливо, що ми узгодили низку питань, обговорили проблеми та шляхи їхнього вирішення. Керівники цих директоратів відкриті до співпраці з нами. Це свідчить про їх готовність допомогти Україні стати членом ЄС, і про високу якість спілкування з боку наших співробітників. Приємно, коли у розмові з ними звучать прізвища працівників міністерства. Наші та їхні фахівці мають тісний контакт.


- А щодо самого СВАМ. Як гадаєте, наскільки можливі певні відстрочки для наших експортерів?

- СВАМ – це сам по собі запобіжник, який створить перешкоди для української промисловості лише у тому випадку, якщо Україна не запровадить систему торгівлі викидів (СТВ). Тоді ми залишаємося "за кордоном" СВАМ, і будь-яка продукція, яка має перетнути цей кордон, буде обкладатися додатковим митом.

Поясню, що ми робимо сьогодні. У нас вже другий рік працює система моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (МЗВ). Ми продовжуємо реєстрацію установок, які здійснюють такі викиди. До війни ми розуміли, що їх більше тисячі. Сьогодні, враховуючи не до кінця перевірені, більше оперативні дані щодо руйнувань на Донбасі та в інших регіонах, де була сконцентрована промисловість, ми розуміємо, що таких установок залишилось приблизно 60%. За цією системою у нас вже йде звітування. На жаль, ще не в онлайн-режимі. Маємо на меті автоматизувати ці процеси та полегшити процес звітування підприємствам, для цього я доручив розробити відповідний інструмент. До того ж на нашій ЕкоСистемі вже розроблений, але не запущений онлайн-інструмент реєстрації установок в Єдиному реєстрі з МЗВ. Після його запуску у режимі peopleless, уся процедура у підприємства займатиме до десяти хвилин замість десяти робочих днів. Тобто, реєстрація буде автоматична.

Друга ініціатива ширша. Система МЗВ запрацювала в Україні з 1 січня 2021 року. Але зараз ми не можемо повноцінно запустити на її основі СТВ. Бо така система має базуватися на фактичних верифікованих даних МЗВ. Нам потрібні порівнювані дані з системи моніторингу, звітності й верифікації принаймні за три роки. І тільки після цього ми зможемо розпочинати роботу над створенням національної системи торгівлі викидами. Я доручив команді дуже амбітну задачу – скоротити цей строк. Важливо, щоб уже в наступному році у ВР був закон про СТВ. Ми зі свого боку будемо його супроводжувати, щоб його Рада прийняла, і вже з 2025 року було запущено цю систему, хай навіть у пілотному режимі.

Крім того, у нас було чимало дискусій з експертами, з представниками інших інституцій щодо запровадження СТВ у тестовому режимі. Фактично дати "поторгувати", але без грошей. Тільки таким чином ми зрозуміємо вузькі місця, де треба доопрацювати, щоб європейська СТВ була готова нас до себе приєднати. Щоб була повна інтеграція. Якщо ми створимо свою національну СТВ, що буде повністю відповідати європейській, зокрема і ціна на викиди CO2, або інтегруємо нашу СТВ з європейською, то СВАМ нам абсолютно не страшний. Тому що ми будемо уже в цьому СВАМ, всередині його кордонів. Тепер ті, хто захоче поставляти продукцію нам, будуть платити. Фактично наша задача – пересунути кордон СВАМ і опинитися всередині цього проекту.

Тому сьогодні не йдеться про запровадження СВАМ або його відстрочку. Ми говоримо про титанічну роботу, яку швидко треба зробити, аби СВАМ був не для нас взагалі, а для тих, хто буде експортером товарів в Україну.


- Уже у кінці листопада нова кліматична конференція ООН – СОР-28. Як Міндовкілля готується до нього і з чим поїде?

- СОР-28 буде не простий, адже проходитиме в ОАЕ. Президент країни, правитель емірату Абу-Дабі шейх Мухаммад бін Заїд Аль Нагаян заявив, що очікує нашого президента, аби посадити його за стіл переговорів з главою рф. Цей сигнал насторожує, оскільки така ініціатива не лягає в українську Формулу миру, з якою Україна туди поїде. Пункт 8 Формули миру президента Володимира Зеленського – це насамперед запобігти екоциду, відшкодувати збитки довкіллю. Ми зараз активно працюємо над цим. Нещодавно при Офісі президента створена міжнародна робоча група щодо екологічних злочинів росії співголовами якої є керівник ОфісупПрезидента Андрій Єрмак та екс-віце-прем’єр-міністр, колишній міністр закордонних справ Швеції Маргот Вальстрем. Туди входять відомі політики, громадські діячі, зокрема, активістка Грета Тунберг. У рамках цієї робочої групи триває робота над певними інструментами й механізмами як на законодавчому рівні, так і на рівні залучення інших країн не тільки для притягнення рашистів до відповідальності, але й відновлення довкілля.

Крім того, нещодавно відбулася окрема зустріч з дипломатами щодо обговорення практичної співпраці в рамках Формули миру. На цій зустрічі посол Німеччини чітко заявив, що Німеччина теж готова бути співголовою робочої групи в рамках п. 8 Формули миру, і це хороший знак. Так що на СОР-28 ми точно поїдемо з Формулою миру та ініціативами, які будуть виходити з її пункту 8. Працюємо над тим, аби Україна як і торік мала павільйон, другий за всю історію незалежної держави. Очікуємо велику кількість високих гостей, підтримку наших ініціатив і підписання низки важливих стратегічних документів. Напередодні ми плануємо провести великий міжнародний захід, на якому будуть анонсовані важливі міжнародні документи, і СОР-28 стане одним з майданчиків, де інші країни зможуть підтримати та долучитися до цих документів.

Наша ціль – об'єднати якомога більше країн навколо цих напрацювань. Приміром у реєстрі збитків вже також є екологічна складова. Ми спільно з генпрокурором України Андрієм Костіним дійшли висновку, що збитки клімату і довкіллю потенційно можуть дорівнювати збиткам від зруйнованої інфраструктури. Вперше в історії світу ми разом намагаємося якісно зафіксувати збитки довкіллю і провести цей трек притягнення до відповідальності за їх нанесення.

Насправді якщо нам вдасться зробити кілька пілотних кейсів, це вже буде велике досягнення, бо будь-який агресор зрозуміє, що війна це дорого. Всі знають про принцип "забруднювач платить". Я вірю в те, що має з’явитися ще один принцип – "агресор платить".


- Але, наскільки я розумію, якихось конкретних механізмів притягнення агресора до відповідальності та відшкодування ним збитків поки немає?

- Навіть питання відшкодування збитків інфраструктурі ще проходить активну стадію обговорення і верифікації певної моделі, яка може бути потенційно затверджена на рівні партнерів. Відшкодування збитків довкіллю буде відбуватися за аналогічною моделлю. Навколо цього питання постійно точаться дискусії. Тож сьогодні рано говорити про те, як все це відбуватиметься. Ми працюємо з фаховими юристами, міжнародними юридичними організаціями. Тому анонсувати щось поки рано.


- Збитки, нанесені довкіллю внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС, будуть виставлятися окремим так би мовити рахунком чи у спільному?

- Збитки від цього масштабного злочину за попередніми оцінками складають 10% всіх обрахованих збитків довкіллю з початку повномасштабного вторгнення. 146 млрд грн – це тільки те, що вдалося порахувати. Теракт рф на греблі Каховської ГЕС має йти окремим кейсом. І тут хотів би акцентувати на важливих деталях.

У перші дні після її підриву я провів розмову з Інгер Андерсен (заступник генсекретаря ООН та виконавчий директор Програми ООН з довкілля (UNEP) та домовився з нею про направлення в Україну спеціальної місії з експертів для оцінки цього акту екоциду. На сьогодні робота експертів, а до неї долучилося майже 30 фахівців з 20 країн світу, завершується. Є драфт звіту по оцінці. Далі має бути розроблена програма конкретних кроків із відновлення довкілля. Розраховуємо і тут на експертну допомогу цієї місії UNEP. Розумію, що реалізація такої програми триватиме не один, два, а то й п’ять років, але дорожня карта має бути.


- Що цінного у тому звіті?

- Це вперше, коли експерти підрахували втрати екосистемних послуг в Україні (це всі корисні ресурси та вигоди, які людина може отримати від природи). До цього ми тільки обговорювали впровадження таких механізмів у наше законодавство. Це важливий компонент для підрахунку збитків. 

Експерти порахували там, куди змогли дістатися. Тож там поки невелика сума. Маємо розуміти, що велика частина затопленої території під окупацією або небезпечна для проведення робіт через постійні обстріли з боку військ рф.

Але наразі йдеться не про суми. Головне – вже є перші спроби обрахувати втрати екосистемних послуг і навіть не українськими фахівцями, а міжнародними експертами. Якщо цей звіт буде затверджено, ми зможемо застосовувати ці принципи й формули у нас.

ЕЩЕ ПО ТЕМЕ:

РЕКЛАМА

ПОСЛЕДНЕЕ

Пережитый всеми в начале полномасштабного вторжения шок эволюционировал в новый уровень коммерческих отношений - президент "Киевстара"

Глава УИНП Дробович: В Украине формируется новый мемориальный язык мирового уровня

"Киевстар" поборется за все новые частоты на аукционе - президент компании

Атаки РФ на медицинскую инфраструктуру Украины в 2024 году усилились - представитель ВОЗ

В интересах украинского народа – заставить власть, правоохранительные органы и суды работать по закону - глава Совета директоров Arricano Маргус Курм

Этот год станет годом больших изменений на страховом рынке, дальше будем просто усовершенствоваться – глава Национальной ассоциации страховщиков Украины

Самыми интересными для развития McDonald’s в Украине являются локации, которые обеспечивают все каналы продажи, - директор по развитию McDonald’s в Украине

Мы изучаем практики специальных экономических зон в разных странах, а также сотрудничаем с потенциальными инвесторами – мэр Николаева

Звучит это, мягко говоря, как диверсия – глава правления "Украинской биржи" о предложении регулятора сдать лицензию

Депутат Европарламента фон Крамон: Украине нужно включить оппозицию в исполнительные органы власти

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА