Эксклюзивное блиц-интервью агентству "Интерфакс-Украина" главы правления НЭК "Укрэнерго" Владимира Кудрицкого (подается на украинском языке).

Текст: Нина Яворская

 

- Як і під кінець кожного року, зараз теж тривають тарифні баталії – йдеться про встановлення тарифів "Укренерго" на передачу та диспетчеризацію. Учора їх схвалив регулятор для подальшого обговорення (592,89 грн/МВт-год та 100,37 грн/МВт-год відповідно). Які з вашого боку будуть пропозиції?

- По тарифу на послуги з диспетчерського управління не виникає великих розбіжностей, ми розуміємо, як наблизити позицію по цьому тарифу, щоб він не був збитковим.

Що стосується тарифу на передачу електроенергії, то у нас з регулятором є одна принципова розбіжність. Це занадто оптимістичний прогноз НКРЕКП щодо середньої ціни продажу зеленої електроенергії "Гарантованим покупцем". Ми її бачимо приблизно 3,2 тис грн/МВт-год, регулятор – 4 тис/МВт-год. Наша позиція дуже проста – ми не маємо на меті знизити компенсацію "зеленій" генерації у тарифі чи знизити сам тариф. Нам потрібно, щоб був коректно виконаний розрахунок. І нам достатньо, щоб "ГарПок" підтвердив, що він готовий продавати свій портфель електроенергії за ціною, яка зазначена в розрахунках регулятора. Можна і 7 тис/МВт-год поставити, але ж треба розуміти, звідки ця ціна береться, хто її підтверджує. Наскільки мені відомо, поки що у нас з "ГарПоком" прогнози досить близькі. Яким буде фінальне рішення, подивимося, але це єдина значна відмінність в наших позиціях з комісією.

- То який із трьох поданих вами розрахунків все-таки ви вважаєте максимально наближеним до реальності, адже розбіжність від 619,84 до 785,44 грн/МВт-год?

- Тариф на передачу за одним із запропонованих варіантів дуже високий. Бо "зелений" тариф зафіксований в євро, а на той час оцінка валютного курсу, зроблена Мінфіном, була значно вище, ніж відкоригована зараз в прогнозі на 2024 рік (компанія наводила курс від 39,58 грн/EUR до 45,13 грн/EUR – ІФ-У). Тож якщо зростає курс євро, стрімко зростають наші витрати в тарифі на виконання ПСО. Тому, якщо зараз прогноз курсу знижений, то реальний сценарій розрахунку тарифу, з тих, що ми подавали регулятору, той, що найнижчий.

- Цього буде достатньо, аби сплачувати поточні витрати по ПСО зеленим у 2024 році? І при цьому він частково враховує недоплати за попередні роки? Які саме?

- Цей розрахунок враховує те недофінансування, яке регулятор зобов’язав нас включити в тариф 2024 року. Тобто те, яке комісія визначила в результаті перевірки нашої діяльності за 2022 рік. Це більше 4 млрд грн.

На основну частину недоплати за всі попередні роки, яка за нашими розрахунками складала більше 40 млрд грн, регулятор дозволив взяти кредити і зобов’язався включити в тариф їхню виплату. Основна частина недоплати рефінансована за рахунок кредитів і випуску "зелених" облігацій. Тепер ми чекаємо, що в наступні роки регулятор закладе в тариф виплату цих кредитів.

Але хочу зазначити, щоб всі добре розуміли, – на населення зміна наших тарифів ніяк не впливає. Кінцева ціна електрики з ПДВ на ринку приблизно 6,5 -7 грн кВт-год для промислового споживача. З них десь 45 копійок – тариф на транспортування (передачу) електроенергії, який ми зараз обговорюємо з регулятором. Тобто доля нашого тарифу в структурі ринкової ціни на електрику не більше 6-7%. Це відповідь на всі ці розмови, що після збільшення нашого тарифу зупиниться промисловість... Не зупиниться! А якщо ми будемо продовжувати жити із заздалегідь дефіцитними тарифами для оператора енергосистеми, це може зупинити саму енергосистему. Думаю, щодо тарифів ми з регулятором прийдемо до якогось серединного рішення. Головне, щоб "ГарПок" був залучений до цієї дискусії. Важливо врахувати їхню позицію, аби ми реально оцінювали свої сили.

- Яка зараз ситуація з боргами?

- Борги за передачу та диспетчеризацію перед нами припинили зростати і наразі навіть частково були погашені. Зараз вони складають приблизно 20 млрд грн за передачу та приблизно 8 млрд грн за диспетчеризацію. Але на балансуючому ринку борги перед нами продовжують зростати стрімко. Це пов’язано з тим, що деякими рішеннями дозволено не платити за споживання електроенергії певним споживачам, їх не можна відключати, а їх декілька тисяч.

Ми ініціюємо перегляд переліку таких споживачів, бо так далі тривати не може. Розумію, що прийняття цього рішення в перші місяці вторгнення було необхідно, щоб не допустити колапсу системи взаєморозрахунків на ринку електроенергії та її постачання. А зараз воно вже застаріле, його давно треба відмінити. Споживачі повинні мати платіжну дисципліну, бо не сплачуючи за електроенергію, яку вони отримують, вони створюють величезну проблему для енергосистеми. І уже навіть найстійкіші генеруючі компанії, як  "Укргідроенерго", дуже страждають від цього. У них просто в якийсь момент може закінчитися фінансовий ресурс, бо вони не зможуть витримувати оце накопичення боргів. Я вже не кажу про те, що ми як оператор тримаємо на собі весь цей ланцюг боргів. І зараз "Укренерго" по суті має залучати фінансовий ресурс для всієї галузі. Але ми не можемо цього робити, не показуючи нашим донорам і кредиторам якесь стабільне середовище нашої діяльності. Вони вже нас питають, що ми будемо робити з постійно зростаючим боргом на балансуючому ринку. А у нас чіткої відповіді немає. Адже нам на балансуючому ринку винні майже 30 млрд гривень, а ми – 18 млрд гривень.

Борги на ринку допоміжних послуг, які ще донедавна складали більше 0,5 млрд гривень, ми погасили. Це приклад того, який ефект дали нам міжнародні кредити, які ми залучали саме для того, що сплатити борги. Це дало електростанціям, які надають допоміжні послуги (резерви), підготуватися до цієї та й до минулої зими. При цьому, зазначу, їхні борги за диспетчеризацію складають 8 млрд грн.

Відніміть ці 8 млрд грн від їхнього фінресурсу і запитайте, що б сталося, якби їх не було в їхньому розпорядженні. Але ми не можемо гасити борги безкінечно за рахунок міжнародних кредитів, фактично засипаючи цю боргову яму доларами та євро. У якийсь момент ринок повинен перестати генерувати борги. По передачі і диспетчеризації ми, сподіваюся, вийшли на такий етап, в сегменті балансуючого ринку, на жаль, ні.

Крім того, ми погасили борги за обмеження ВДЕ за цей і минулий рік на суму майже 5 млрд грн. І зараз ми винні за обмеження "зеленій" генерації менше 0,2 млрд грн. Тепер нам залишилися борги перед домашніми СЕС з компенсації "зеленого" тарифу в розмірі більше 2 млрд грн. Але ж ми боргуємо не даховим СЕС, а постачальникам універсальних послуг (ПУП). А вони нам в 5 разів більше, і при цьому вимагають від нас погашення боргів. Розумію, з ними не розраховується за старими боргами "ГарПок" та "Енергоатом" по ПСО для населення. Та разом з тим наша задача до кінця року розрахуватися і за цією заборгованістю.

- Але з червня, коли ви почали перевіряти кожну дахову СЕС, ви відмовляєтеся підписувати частину актів через порушення. Наскільки ПУП враховують ваші зауваження? Бо до сьогодні було відомо тільки про підписані акти з кількома постачальниками?

- Так, з червня ПУП вносять у наш "Датахаб" – унікальне сховище всіх даних комерційного обліку –  інформацію про те, скільки конкретна домашня станція виробила. Це дає нам можливість зробити певний аналіз. Виявляється, СЕС генерують вночі, вдвічі більше за встановлену потужність, трапляються й інші дивні речі, які не узгоджуються з законами фізики. Ми попросили ПУП відкоригувати ці розбіжності, і деякі з них це вже зробили. Їхня кількість поступово збільшується, і ми точно просто прийдемо до того, що всі акти з ПУП будуть підписані. Для цього нам треба, щоб усі ПУП давали нам детальну інформацію на наш запит. Так, частина не дає. Але мій прогноз полягає в тому, що всі вони рано чи пізно будуть змушені дати коректні дані, відкоригувати невідповідності й підписати з нами акти. Не бачу сенсу продовжувати ці "вертеровські страждання", краще зробити це раніше, зрозуміти нарешті, що ми не допустимо необгрунтованого завищення цієї послуги, і цей процес завершити.

- Ви неодноразово наголошували, що Україна потребуватиме взимку імпортної е/е, але разом з тим зазначали, що зараз використовується дуже мало й існуючого перетину в 1200 МВт, щоб говорити про "добавку". Різниця в цінах в Україні та Європі не на користь імпорту. Яких рішень слід очікувати?

- Я не знаю, які будуть рішення. Подивимося, як нові прайс-кепи вплинуть на перспективи імпорту (з 30 листопада діятимуть чотири годинні зони, в яких прайс-кепи встановлені від 3 тис. грн/МВт-год до 7,5 тис. МВт-год – ІФ-У). Хоча НКРЕКП заявляє, що піднімала їх не для імпорту, а для роботи маневрових потужностей. Ми як оператор системи говоримо багато місяців поспіль, що імпорт взимку буде потрібен. Крапка. Яким чином створити регуляторні умови, щоб він з’явився? Ми тут повністю довіряємо рішенням регулятора. Показником ефективності буде не прийняте рішення, а заведений у систему імпортний графік в 1200 МВт. От коли ми його побачимо, тоді будемо говорити, що все зроблено.

- Довгострокові аукціони на допоміжні послуги – це яка перспектива?

- Наша позиція – це має бути найближча перспектива. Ми з початку вересня ведемо діалог з регулятором стосовно того, що замість аукціонів на 1 рік, треба частково заводити аукціони на 3-5 років вперед. Тільки так ми зможемо залучити ті інвестиції в маневруючі потужності, задля яких, за словами регулятора, відбулося нещодавнє підвищення прайс-кепів. Треба змінити певні правила ринку, щоб дозволити такі аукціони, та їхній формат. Ми вносили пропозиції. Ми рішення знайдемо. І чим раніше ми його знайдемо, тим швидше ми зможемо вийти до міжнародних та українських інвесторів і сказати, що у нас немає боргів по допоміжних послугах, у нас є рішення по балансуючому ринку, а я сподіваюся, що воно буде, і є довгі контракти на доппослуги. Це три елементи, які потрібні. Я впевнений, що після виконання цих трьох умов буде інвестиційний бум в енергетиці. Особливо розвиватимуться нові технології, які збільшать гнучкість системи: газові пікери, системи накопичення енергії, напівпікова генерація на ВДЕ.