12:40 15.02.2024

Нам навязывают неверную парадигму, что противостояние идет по линии между бизнесом и правоохранителями – Гетманцев

29 мин читать
Нам навязывают неверную парадигму, что противостояние идет по линии между бизнесом и правоохранителями – Гетманцев

Интервью главы комитета Верховной Рады по вопросам финансов, налоговой и таможенной политики Даниила Гетманцева агентству "Интерфакс-Украина"

(приводится на украинском языке)

Текст: Дмитрий Кошевой


– Національна стратегія доходів, яку Мінфін та уряд опублікували під кінець 2023 року та яка викликала доволі бурхливу реакцію. Яке ваше до неї ставлення? Які плани практичних змін Ви побачили в ній на 2024-2025 роки? Що для цього має зробите Комітет та Рада?

– Національна стратегія доходів – це дорожня карта майбутніх змін в податковій та митній політиці держави. Вона передбачає впровадження нових підходів у податковому та митному адмініструванні, що відповідають європейській та світовій практиці. В стратегії чітко регламентовані всі заходи, які повинні бути виконані, з датами.

Її особливість полягає в тому, що 1-й етап – це реформування самих податкових та митних органів за двома такими стратегічними напрямами, як діджиталізація та антикор: ми повинні спочатку з вами перетворити ці органи та такі, яким буде дійсно довіряти суспільство. Це повинно відбутися саме в 2024-2025 роках. А вже в післявоєнний час ми підійдемо до істотного реформування самої податкової системи. Але 1-й етап – він є обов'язковим, аби ми перейшли до 2-го етапу.

Якщо говорити про ті речі, які ми відповідно до Національної стратегії можемо робити вже в 2024 році, паралельно з реформуванням митниці та податкової, то це удосконалення правил трансфертного ціноутворення: виконання настанов OECD щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб в редакції 2022 року.

Це також реформування рентної плати за користування радіочастотним ресурсом та скасування понижуючих коефіцієнтів. Це реформування оподаткування видобувного сектору з урахуванням обмеження часу, протягом якого свердловина може вважатися новою в цілях оподаткування рентною платою (3 роки з моменту початку експлуатації), та оподаткування свердловин, які не використовуються взагалі.

Це також вдосконалення законодавства із взаємодії органів місцевого самоврядування та Державної податкової служби в частині адміністрування місцевих податків. Там є різні підходи і є дискусія з цього приводу, але необхідно зробити таким чином, щоб органи місцевого самоврядування були залучені в процес адміністрування місцевих податків.

Це також приведення правил щодо контрольованих іноземних компаній (КІК) до однієї з моделей ATAD (Anti-Tax Avoidance Directive) – директиви, яка це регулює.

Також, напевно, в 2024 році може вирішуватися питання оподаткування віртуальних активів (оподаткування їх за прикладом оподаткування інвестиційного прибутку). І паралельно з оцим 1-м етапом у сфері нормотворення може також робитися оподаткування цифрових платформ – імплементація директиви DAC-7 (Directive on Administrative Cooperation) про обмін інформацією з іноземними компетентними органами про дані, які отримані від цифрових платформ, про доходи продавців в Україні.

Але основне – це перезавантаження Митниці та Податкової та приведення їх у відповідність до вимог суспільства, щоб збільшити рівень довіри, цифровізація всіх процесів адміністрування податків та ефективний антикор.


– Які законодавчі зміни потрібні для такого перезавантаження?

– Необхідно прийняти два законопроекти, які є на розгляді сьогодні нашого комітету – це проведення відкритих конкурсів керівництва митниці і податкової за участі "міжнародників". Власне, ми це зараз з ними й обговорюємо: яким чином міжнародні партнери візьмуть участь. Ще немає в них одностайної позиції щодо підтримки саме в цій моделі. За прикладом БЕБ та НАБУ.

Тобто мова в цих законопроєктах йде про керівництво цих органів, що не заважає нам робити вже зараз все інше, спрямоване на діджиталізацію та антикор.


– Коли можуть бути прийняті ці законопроєкти про перезавантаження – десь влітку?

– Може бути і раніше. Проблема в тому, що перезавантаження керівництва матиме сенс, якщо в комісії будуть брати участь міжнародники. Але поки вони вважають, що це вже рівень мікроменеджменту, на який вони не хочуть спускатися. Тому поки ведемо перемовини.


– Якщо ми вже торкнулися запитання про КІК, то яка наразі доля законопроєкту №8137 щодо вдосконалення їх оподаткування? Він був прийнятий у першому читанні ще на початку травня минулого року?

– Там є декілька питань, щодо яких немає згоди комітету та Міністерства фінансів, ми продовжуємо дискусію. В цьому процесі все ж таки лідерство за Мінфіном, всупереч його позиції важко приймати якесь рішення. Тож ми готові його прийняти, як тільки домовимося, але поки домовленості немає.

Але вище я говорив про інший законопроєкт – про новий механізм оподаткування КІК за моделлю директиви Євросоюзу, яка передбачає зміну підходів. Бо зараз, напевно, в нас така гібридна модель, яка включає різні підходи. Відповідно, законопроект очікуємо від Мінфіну.


– Досвід кількох останніх законопроєктів – про PEP, про податкові перевірки, про корпоративне управління в держкомпаніях – свідчить, що за такої ситуації лідерські позиції можуть з’явитися у наших партнерів.

– (Посміхається). Якщо вони з'являться, то процес піде швидше.


– Ще уточню щодо рентної плати. Відомо, що "Укрнафта" звернулася із пропозицією переглянути її у бік зменшення для збільшення видобутку. Наскільки, на ваш погляд, це можливо під час війни?

– Я в цілому підтримую позицію "Укрнафти", оскільки вона полягає в наданні пільгової ставки на свердловини, які є новими. Але вона повинна бути обмежена трьома роками – строком окупності інвестицій, а не так, як на газ – безстроково. І до цієї ж самої логіки привести пільги по газу: нові свердловини повинні мати пільгову ставку тільки на період окупності інвестицій, що дозволить нам стимулювати інвестиції в розвідку та буріння. І не завдасть збитків бюджету, бо пільгова ставка буде надана лише тим свердловинам, яких нема зараз. Дуже важливо, аби компанії не змогли зловживати, видаючи старі свердловини за нові. Це питання ефективного адміністрування, яке нарази обговорюється з фахівцями податкової.


– Ще один пункт, який і в Нацстратегії, і в меморандумі з МВФ прописаний з датою вже на початку цього березня – повернення документальних перевірок митницею. І уряд днями вже затвердив законопроєкт.

– У меморандумі з МВФ це записано на 1 березня, хоча навряд чи до 1 березня ми це встигнемо зробити навіть із відповідним законопроектом від Кабінету міністрів.

Я нічого поганого не бачу у поверненні цих перевірок. З одного боку, там не така велика кількість цих перевірок, а з іншого – ми бачимо кричущі, просто кричущі факти, коли компанії-імпортери завозять товар по одній ціні, а продають його далі у 20, а іноді – 700 або 900 разів дорожче, аніж задекларовано в митній декларації. Тобто мова йде про відверте заниження митної вартості товарів та ухилення таким чином від оподаткування. Тому й потрібен постаудит.


– А аргумент, що ми менше платимо імпортного ПДВ, але більше платимо податок на прибуток?

– Коли ми маємо тепер спільний кабінет митниці та податкової, в якому об'єднали бази даних, то можемо наводити приклади, коли податкове навантаження взагалі нульове. Ну хоча б один відсоток (податків від обороту) було б! – Але принципово не платять податків, це таке переконання і принципи життя.

Минулого тижня співставленням баз даних податкової та митниці зловили чергового імпортера морепродуктів та риби, що завозив продукцію за митною вартістю, що у 42 рази є меншою за вартість реалізації цим самим підприємством. І це у війну!

Тому тут не треба дискусій або торгу: повинні платити стільки, скільки визначено в законі. Не більше, але і не менше.


– Наскільки я зрозумів, загалом ви підтримуєте Нацстратегію доходів від Мінфіну, бо відразу після її появи було доволі багато критики, у тому числі й через відсутність публічного обговорення, яке Мінфін пояснював необхідністю вкластися в терміни, визначені програмою з МВФ.

– Щодо питань, які викладені в Нацстратегії, дійсно можуть бути певні дискусії. Але щодо стратегічних напрямів – там викладено все достатньо зваженою та правильно.

Я не погоджуюсь з тим, що не було дискусії при прийнятті цієї стратегії. Над стратегію працювали експерти – українські та іноземні. Не активісти, не блогери, не самопроголошені фейсбук-професори. Ці експерти є людьми, які дійсно працюють з фінансовою матерією, розуміють закони математики і знають, якою є правозастосовча практика і правове регулювання податкових відносин за кордоном і як це впливає на наші відносини. Тому дискусія була, і в цій дискусії був прийнятий дуже класний, зважений стратегічний документ, який переводить суспільну дискусію з площини божевільних ідей про скасування податків, радикальне їх зниження та інших псевдонаукових концепцій та податкової фантастики в реальний людський світ з урахуванням поточної ситуації, в якій ми є і будемо за 5-10 років.


– Але дозвольте поцікавитися вашою думкою щодо найбільш резонансних положень Нацстратегії. По-перше, розкриття банківської таємниці.

– Розкриття банківської таємниці – це положення, яке присутнє в законодавстві країн Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки. Ця норма відповідає цивілізованому податковому контролю. Але розкривати банківську таємницю можна лише після завершення 1-го етапу реформування Державної податкової служби, як це передбачено стратегією: коли ми її діджиталізуємо та вичистимо, як це відбувається зараз. От позаминулого тижня було звільнено керівництво повністю Чернівців. Минулого тижня звільнено керівництво Хмельницької області. Тобто (податкова) очищається від людей, які, скажімо так, не в повному обсязі розуміють, де вони перебувають, і працюють за старими правилами. Так от, коли ми вичистимо Державну податкову службу, діджиталізуємо та отримаємо від суспільства високий рівень довіри до неї, тоді дійсно можна надати таке повноваження. До цього це робити неможливо.


– Реформування спрощеної системи оподаткування. Хоча воно й прописано у Нацстратегії на період після війни, але все одно викликало бурхливу реакцію.

– Мінфін запропонував польську модель, яка обговорювалася з експертами. В цілому я підтримую цей підхід. Але так, це буде зроблено після завершення війни і перед набуттям членства в ЄС. Бо нас із поточною системою ухилення від оподаткування через єдиний податок в ЄС не візьмуть – це ми повинні добре розуміти.


– Прогресивна шкала оподаткування доходів фізичних осіб. Останнім часом вже лунають заклики, що з її введенням, а точніше поверненням, не варто тягнути до завершення війни, бо гроші потрібні вже зараз.

– Прогресивну шкалу – підтримую, можна це буде вводити, бо в цьому є логіка і є позитивний досвід американського, європейського оподаткування: якщо ти заробляєш більше, то повинен сплачувати більше. Це більш справедливий підхід, бо економічна цінність однієї гривні в доході в 7 тис. грн і в доході в 7 млн грн є абсолютно різною.

Але знову ж таки, це можна робити лише на 2-му етапі і після війни. Бо чи не єдиною перевагою пласкої ставки є легкість адміністрування. Прогресивна шкала передбачає декларування, в деяких випадках – повернення державою переплачених платником податків. Тобто там більш складні механізми, а такі механізми можемо запровадити лише після діджиталізації податкових відносин та проведення навчання платників.


– Умовно, щоб у своєму електронному кабінеті кожен платник податків міг зробити це в напівавтоматичному режимі? До речі, я наприкінці минулого року зайшов у свій особистий кабінет та був вражений кількістю інформації, яка вже там є.

– Так, наразі у кабінеті достатньо великі можливості надаються платнику. Я б всіх закликав їм користуватися, хоча б для того, аби розуміти баланс своїх взаємовідносин з податковою та державою. До речі, податкова ввела у 2023 році додаток "Моя податкова", і насправді велика кількість депутатів (а їм про цей додаток розповідав та майже змушував встановлювати на телефон) дізналися, наприклад, що вони винні податковій якісь борги за попередні періоди: наприклад, 300 або 1000 гривень податку на землю, про яку вони вже забули, або, навпаки, податкова винна їм. Наприклад, мені вона винна 8,5 грн.

Це абсолютно нормально, коли ти розумієш баланс взаємних розрахунків з державою та використовуєш для цього достатньо прості, доступні механізми. Але все одно прогресивна шкала може бути введена тоді, коли процес заповнення декларації стане дуже, дуже простим та доступним та не буде нікого напружувати. Податкова вже здійснює передзаповнення декларацій платників, але цей процес треба вдосконалювати.


– Місцеві податки та повноваження місцевих громад. Тему цю сильно розбурхали законом щодо військового ПДФО, але Нацстратегія, схоже, пропонує дати на місця більше прав та стимулів щодо збору податків.

– Якщо говорити про місцеву владу та адміністрування податків, то дискусія там проходить у двох таких основних концептах: органи місцевого самоврядування вважають, що необхідно створити для них паралельну податкову, яка б адмініструвала місцеві податки. Я категорично проти цього, бо в цьому випадку бізнес стикатиметься з двома контролюючими органами і це буде для нього додатковим навантаженням, що є абсолютно неприйнятним.

Але я погоджуюся, що місцеві податки повинні адмініструватися краще. І стейкхолдер, тобто орган місцевого самоврядування, повинен бути залучений до цього. Тому вважаю, що необхідно удосконалити цей механізм розширенням можливостей для обміну інформацією, наприклад, шляхом залучення органів місцевого самоврядування до передачі податкових повідомлень-рішень – тобто залучення до самого адміністрування. Можливо, до стягнення заборгованості. Тобто, якісь функції повинні здійснюватися податковою та органами місцевого самоврядування спільно. Тобто позиція така, щоб залучити максимально органи місцевого самоврядування до адміністрування місцевих податків.


– Наступна тема – мобілізація додатково щонайменше 0,5% ВВП до держбюджету-2024, хоча цифри, які називала ваша колега голова Бюджетного комітету Роксолана Підласа, набагато більші – 720 млрд грн. Згідно із програмою з МВФ відповідні заходи мають бути підготовлені вже до кінця лютого. Які заходи, за вашими даними, точно сюди потраплять, а які ще обговорюються?

– Важливе уточнення. Ви у запитанні згадали дві цифри, але йдеться про зовсім різні теми.

Перша – це мобілізація додатково мінімум 0,5% ВВП по бюджету. Прогноз ВВП, на якому побудований бюджет-2024. – це 7463 млрд грн. Тобто 0,5% від нього – це додаткові 37,3 млрд грн доходної частини бюджету. Це параметр, про який ми вели розмову з МВФ та передбачили в оновленому Меморандумі. Це той ресурс, який повинен посилити наші спроможності фінансувати видатки та забезпечувати зміцнення стійкості державних фінансів.

720 млрд грн, про які казала моя колега Роксолана Підласа, – це зовсім інше питання, це орієнтовні, підкреслю – орієнтовні, видатки на проведення мобілізації у раніше озвучених параметрах. Чому орієнтовні? Тому що нам поки що невідомі остаточні розрахунки по мобілізації. Відповідний законопроект ще на розгляді, і ви бачили, що у Верховного Головнокомандувача є публічно озвучені запитання щодо реальних масштабів необхідної мобілізації, які безумовно будуть уточнюватись новим керівництвом ЗСУ. Скільки буде необхідно залучити людей відразу (у перший місяць-два), скільки протягом певного періоду (до кінця року чи далі), скільки усього і у які терміни? Скільки з них отримуватимуть зарплати з "бойовими нарахуваннями" у частинах на передовій, а скільки мобілізовуватимуть у тилові частини, чи нові частини, які формуватимуться як резерв? Сухопутні війська складаються з різних видів, які мають різну вартість і підготовки, і забезпечення, а отже і обсяги фінансування. Тому озвучені підрахунки – поки що приблизна цифра для розуміння загальних масштабів проблеми.

Якщо йдеться про першу суму – то це не такі вже й великі кошти. Не хочу зараз бігти попереду потягу і озвучувати конкретні напрями, які ще маємо обговорити з МВФ, але в нас є розуміння, де їх взяти.

Якщо говорити про другу цифру, а саме потенційні потреби у коштах на додаткову мобілізацію – так, це величезні гроші. І де їх взяти – це велике питання. Ми будемо перебувати в дискусії з Мінфіном, вже було декілька нарад з цього приводу. Безперечно, ми чекаємо на фінальні оцінки і пропозиції Мінфіну та Кабміну. Не виключаю, що будуть пропозиції щодо перегляду дохідної частини бюджету. Тут треба розуміти, що з одного боку, економіка дійсно не має потенціалу для підвищення ставок податків, але, з іншого боку, коли мова йде про фінансування армії, а отже про забезпечення найголовнішої цінності – безпеки життя, – хороших і "популярних" рішень у Уряду не залишається. Є тільки складні.


– А які можливі напрямки збільшення доходів ви бачите? Можливо ринок тютюну, де за останнім дослідженням компанії Kantar частка чорного ринку знову зросла до 25,7%

– Безперечно, детінізація, над якою я працюю з першого дня роботи у Верховній Раді, і де у нас є вже істотні здобутки – залишається потужним резервом. Однак, в контексті винайдення додаткових джерел мова йде виключно про доходи, які підтверджені, тобто якщо рішення приймаємо, то ці доходи точно отримає бюджет. Детінізацію неможливо прорахувати, хоча справді простіше за все було б написати, що бюджет отримає 100 мільярдів від ліквідації контрабанди. Але це не певні надходження.

Повертаючись до ринку тютюну. За 2023 рік план акцизу на цьому ринку був перевиконаний на 13%. Хоча дійсно ми бачимо ще 20 млрд грн резерву, але це не підтверджені доходи.


– Можливо тоді вирівнювання акцизу на автогаз?

– Давайте дочекаємося пропозицій Мінфіну.


– Я все ж таки ще спитаю про військовий збір. Бо ідея його збільшення звучить все частіше, та й це джерело насправді виглядає найбільш підтвердженим за вашою класифікацією.

– Від Мінфіну звучить ідея про військовий збір на певні операції, наприклад, стільниковий зв'язок, купівля-продаж транспортних засобів. Але давайте зачекаємо остаточних пропозицій. Я не бачу там великого потенціалу. Максимум потенціал, який я бачу, це ті 40 млрд грн, про які говорить нам МВФ. Але якщо вони хочуть чогось більшого, то запропонують нам більш радикальні рішення.


– Можливість збільшення надходжень з грального бізнесу – це ж теж про непідтверджені доходи?

– Гральний бізнес, на нашу думку, у значній мірі ми вивели з тіні. Ми отримали 10,4 млрд грн (у 2022р. лише 740 млн грн), ми бачимо там приріст в межах 10% на 2024 рік, але ми не бачимо там якогось шаленого потенціалу – ми його вже вичерпали у 2023 році.


– А відміна якихось пільг?

– Ми вже говорили вище про скасування понижуючих коефіцієнтів для радіочастного ресурсу. Але це всього до 300 млн грн по року. Також є пільга з нульової ставки ПДВ для підприємств організацій інвалідів, що за великим рахунком перетворилась у корупційну лазівку і бізнес кількох сімей. Ми маємо намір це прибрати. Але істотного потенціалу там також нема.


– Додаткове мито на якісь некритичний імпорт, наприклад, дорогі автомобілі.

– Додаткове оподаткування імпорту я не підтримую, бо воно спричинить деструктивний вплив на економіку. Насправді, переважна кількість імпортних товарів – це товари, які необхідні для нашого виробництва. Коли говориш про імпортне мито, то виникає завжди питання переліку товарів критичного імпорту, які не повинні обкладатися. Ми це вже проходили у 2022 році, коли перелік з початкових 20 позицій для валютних розрахунків у березні 2022-го розширився до 90% всіх товарів у червні.

Дійсно, є якісь предмети розкоші, на які можна було ввести цей податок, але там фіскальний ефект буде невеликий.


– Тоді останнє запитання в цьому блоці. Багато ініціатив зараз звучить про можливість встановлення якоїсь суми сплати в бюджет, наприклад через збільшений військовий збір, яка давала підприємцям можливість бронювання частини працівників. Ваш комітет якось залучений до цієї дискусії, бо ж це про податки? Як ви взагалі до неї ставитися?

– Комітет долучений. Я вважаю, що будь-який ценз в питанні мобілізації крім тих, що вже є в законі, підриває дуже важливий принцип справедливості пожертви, який є основоположним принципом країни, яка воює. Якщо цього принципу не буде, то втратиться сенс для людей захищати країну. А майновий ценз – це найгірший ценз, який можна застосувати в цьому контексті, бо не будуть і не можуть бідні воювати за багатих.

Якщо ми говоримо з вами, що давайте ми не будемо мобілізувати людей з високими зарплатами, то давайте скажемо чесно, що ми не будемо мобілізувати працівників банківського сектору чи страхових компаній, чи не будемо мобілізувати топ-менеджмент підприємств, а будемо мобілізувати фопів та рядових найманих працівників. А чому? – У мене немає відповіді на це питання. Будь-які такого роду підходи породжують цілу низку дискримінацій, наприклад, дискримінації по професіям, бо є галузі, де нема таких високих зарплат, або дискримінації за посадою, бо нема такого підприємства, де звичайний робітник отримує ненабагато менше, ніж директор – це ж офіційна статистика. У нас середня зарплата у 2023 році – 18 тис. Це також дискримінація з місцем проживання, бо в селах зарплата нижче, та і у різних регіонах країни доходи різняться. Або на прифронтових територіях зарплати взагалі мізерні, бо там бізнесу нема та велике безробіття. Ця ціла низка дискримінацій нівелює цю з першого погляду прекрасну ідею "відбілення" заробітних плат. Тож, на перший погляд, мені вона повинна була б сподобатися, але ні, занадто великою ціною це може датися.


– Восени минулого року Україна підвищила податок на прибуток банків на постійній основі з 18% до 25%. Є якісь інші сектори, де також можна було би підвищити податок на прибуток? Бо банки запитують – невже тільки ми такі особливі?

– Є приклади європейських держав, де є податок на надприбутки та підвищена ставка для оподаткування банків. Є приклади оподаткування над-прибутків в енергетичному секторі. Але їх треба дуже обережно розглядати для нашого оподаткування. Наприклад, податок на надприбуток у секторі виробництва електроенергії: Греція, Угорщина, Румунія нещодавно запровадила. Великобританія запровадила податок на надприбуток у нафтогазовому секторі, але ми його вже запровадили через підвищену ренту на газ. Податок на обмінники непогано працює. Тобто, можемо якісь питання розглянути, але точно там не буде великого потенціалу, і треба дуже уважно аналізувати загальний економічний ефект.


– Зрозумів. Тоді переходимо до окремих запитань. Почну із законопроєкта про перезавантаження роботи Бюро економічної безпеки (БЕБ). Уряд вніс до Ради новий варіант (№10439-10440), але бізнес-асоціації в один голос його розкритикували й нагадали, що вже є законопроект на цю тему №10088, який комітет схвалив за підтримки бізнесу. Ви можете прокоментувати, що взагалі відбувається і чи все ж таки комітетський законопроект буде базовим?

– Я не переконаний, що наш законопроект буде базовим. Я думаю, що все ж таки базовим буде законопроект Кабміну, бо це питання вищого органу центральної виконавчої влади, який зайняв певну позицію. Проведемо на базі саме кабмінівського законопроекту у комітеті дискусію з представниками бізнесу, нашими партнерами, почуємо аргументи уряду щодо тих положень, які відрізняються від нашого законопроекту. Я, наприклад, не розумію, чому атестацію службовців БЕБ треба проводити тільки через рік після завершення військового стану. У чому сенс – заморозити на невизначений період нинішню кадрову ситуацію і той персональний склад, які викликають дуже багато нарікань з боку бізнес-спільноти?

Підкилимно ми точно не будемо займатися тут інтригами чи політикою, бо наша сила в порівнянні з кланами, які хочуть зберегти статус-кво, саме у відкритості позицій. Тому, якщо в них будуть аргументи, ми їх почуємо. Але якщо аргументів не буде, то вибачте – ми не схильні брати участь в "імітуванні змін", які назріли і перезріли.


– Законопроєкт щодо віртуальних активів. Було кілька варіантів, але тепер мова йде про необхідність нового документу.

– Треба відзначити, що Нацкомісія з цінних паперів провалила підготовку цього законопроекту, виявилася неспроможною його навіть розробити. Саме тому колега Сова (депутат від фракції "Слуга народу" Олександр Сова) вніс свій законопроект і переніс дискусію на майданчик комітету, де всі дискусії проходять набагато професійніше, швидше та конструктивніше.

Є два ключові питання: регулятора та оподаткування. Якщо говорити про оподаткування, то я послідовний прихильник оподаткування віртуальних активів за повною аналогією із оподаткування прибутку від цінних паперів. Це також позиція МВФ, і думаю, ми від неї не відступимо. Тобто оподатковуємо за загальною ставкою, але оподатковуємо інвестиційний прибуток. Не так, як це є зараз. Ніхто про це чомусь не говорять, але сьогодні якщо ви продаєте крипту та отримуєте дохід у гривні, ви повинні сплатити податок з усієї суми. Застосовується закладений у Податковому кодексі загальний принцип оподаткування – оподатковується дохід, а не прибуток. Податковий кодекс не бачить крипти як окремого об'єкту оподаткування, тож діє загальний принцип, що все, що ти отримуєш при виведенні крипти в фіат, на 100% оподатковується податком.

Стосовно варіанту оподаткування віртуальних активів за зниженою ставкою, ми не можемо його навіть розглядати. Тому що в будь якому випадку це створить передумови для перетоку операцій зі сфер, які оподатковуються за загальною ставкою. І ми не хочемо, відверто кажучи, стимулювати криптодіяльність, яка за своєю сутністю є спекулятивною, а не такою, що створює додану вартість та робочі місця.

Щодо органу, який повинен відповідати за регулювання цієї галузі, безперечно, сутнісно ближчою до цього є Національна комісія з цінних паперів. Але єдиною пересторогою є те, що інституційна спроможність цього органу залишається відверто низькою. Це питання і до складу керівництва, але є як є. Тобто спроможність його регулювати цю галузь спростовуються його неспроможністю підготувати навіть проект закону. З іншого боку Мінцифри, яке пропонується як регулятор, є більш ефективним, але за своєю природою менш відповідає регулюванню ринку крипти, та і у цілому ми вже дуже давно перейшли до системи чіткого розмежування міністерств, як органів, що наділені виключною функцією формування державної політики, від системи регуляторів діяльності на різних ринках.


– Можливо ця ситуація зміниться із прийняттям законопроєкту №5865 про збільшення повноважень НКЦПФР?

– Можливо щось і зміниться, але поки що це є єдиною пересторогою. Дійсно, ми повинні регулювати відносини, не виходячи з персоналій, а виходячи з інституцій, тут я з вами погоджуюся. Але віддати цей ринок інституції, яка негативно себе зарекомендувала протягом останніх трьох років діяльності – мені здається, що тут дуже багато питань. Тому, як підсумок, питання не вирішене, воно дискусійне.


– В які терміни може бути прийнятий законопроєкт про віртуальні активи?

– Ми не поспішаємо з ним. В світі на цьому ринку наразі відбувається певна турбулентність. У Сполучених Штатах контролюючі органи, регулятор значно розширюють свої повноваження щодо ринку. Відбувається виведення на світ цих операцій з додатковим регулюванням. Ми переконані в тому, що повинні наслідувати успішні зразки.


– Боротьба із неповерненням валютної виручки (законопроєкт №10168). Що ще може зробити Верховна Рада?

– Тут ситуація достатньо складна. В процесі підготовки цього законопроєкту ми розробили достатньо дієвий та ефективний механізм, по якому 12 кодів зернових та інших агротоварів, які експортуються, проходять перевірку походження по системі електронного адміністрування ПДВ. По кожному коду товару, по кожній поставці ми з'ясовуємо походження цього товару і сплату ПДВ по всьому ланцюгу. Тобто ми вирішили цим законопроєктом питання сплати податків по "чорному зерну". Ми задоволені цим.

Але у Кабінету міністрів та Нацбанку є ще ідея, що необхідно не тільки відслідкувати сплату податків по цьому зерну, а ще й прив’язати відшкодування ПДВ до повернення валютної виручки, розширивши механізм на всю експортовану сировину. Це дуже складний механізм, з реалізацією якого я бачу певні складнощі. Технічні складнощі. До того ж я не зовсім розумію мотивів експортера не повертати валютну виручку, якщо з зерна сплачені податки та воно є білим. Тому зараз м’яч на полі КМУ, який готує вже два місяці свої пропозиції до законопроекту. Отримаємо – будемо вивчати.


– Банкіри жаліються, що навіть сьогодні їм дуже важко виконувати вимоги Нацбанку щодо валютного контролю.

– В тому й річ, що треба створити ще одну таку саме складну систему як систему електронного адміністрування ПДВ, щоб можна було б відслідкувати всі ці операції. У компанії може бути тисячі контрактів, по кожному можуть бути тисячі поставок, всі їх треба звести в одне ціле, в одну точку в режимі онлайн. Вони повинні їх реєструвати, про них звітувати, бо інакше їм не відшкодовуватиметься ПДВ – тобто там така кількість проблем, що воно на практиці не реалізується. Тож ми на рівні комітету вирішили взагалі відмовитися від цієї норми про відшкодування ПДВ виключно на підставі повернення валютної виручки.

Але Кабінет Міністрів на ній наполягає. І вже два місяці як ми очікуємо від Кабінету міністрів фінальної редакції, яка дозволить це реалізувати. Я не вірю в те, що вона існує, але ми почекаємо.


– Ще одне запитання щодо блокування податкових накладних. До нас в "Інтерфакс-Україна" прийшли представники Чернігівської ТПП та звинуватили керівника місцевої податкової.

– Я розбирався з цим чернігівським кейсом, бо вони підняли це питання на рівень губернатора і звернулися до мене. Це група компаній, яка зловживала з ПДВ. І новий керівник податкової, який прийшов на цю посаду, просто відніс їх в ризикові, бо для цього були підстави. Перевірка була проведена на рівні центрального офісу, вона підтвердила правомірність його дій та показала, де вони крадуть ПДВ. Тобто це якраз той випадок, коли податкова абсолютно правильно та обґрунтовано все зробила, витримавши тиск.

Загалом щодо реєстрації та зупинки податкових накладних, то в січні вже є перемоги внаслідок прийнятих в грудні змін до постанови №1165: кількість зупинених накладних знизилася до 0,84% з більш ніж 0,9% грудні. А якщо ми виключимо топ-20 великих платників, які обґрунтовано попали в "ризики" (наприклад, великі лікеро-горілчані заводи, компанії, які реалізують електронну техніку із порушенням податкового законодавства – тобто великі ухилянти), то маємо 0,75%. І цей відсоток, як ми прогнозуємо, в лютому ще зменшиться.


– Хотів ще спитати ваші очікування від "Ради сімох" – Ради бізнесу під час війни при президентові України та плани співробітництва з нею.

– Поки що чув про неї з новин, у тому числі про пропозиції бізнесу щодо нормативно-правового регулювання дій правоохоронців під час здійснення слідчих дій. Тобто вони пішли по шляху внесення якихось змін до законодавства щодо обмеження повноважень правоохоронців.

Мені здається, що це наслідок абсолютно невірної парадигми, яку нам нав'язують: що протистояння відбувається по лінії між бізнесом та правоохоронцями (або податківцями, або митниками). Тобто, якщо дивитися з боку бізнесу, то це виглядає так, що люди заробляють гроші, генерують дохід, а покидьки, які живуть на їх гроші, їх кошмарять та рейдерять. А якщо дивитися з боку правоохоронців, то ці "святі борці за щастя трудового народу" змушують ухилянтів та крадіїв сплачувати податки до бюджету та працювати відповідно до закону. Правди нема. Парадигма хибна, бо ґрунтується на узагальненнях. А узагальнення завжди сумнівні, а подекуди - маніпулятивні.

Насправді протистояння є по лінії, де з одного боку – білий бізнес та нормальні правоохоронці (яких багато), а з іншого – чорний бізнес та корупціонери: конвертатори, контрабандисти, ухилянти, спиртовики, тощо та ті, хто їх кришує і паралельно доїть білий бізнес. Тобто оце протистояння принципово – між корупцією і антикорупцією.

І якщо таким чином ти це сприймаєш, а це правильне сприйняття, то тоді ти не повинен змінювати закон, який і так є непоганим. Бо вихолощуючи повноваження правоохоронців, ти ж фактично допомагаєш цим ухилянтам та контрабандистам, які деструктивно впливають на економічну конкуренцію, на білий бізнес. Білий бізнес зацікавлений в знищенні контрабандиста та ухилянта ще більше, ніж держава. Бо для держави це гроші в бюджет, а для бізнесу це рівні умови господарювання, можливість чесно конкурувати через економічну ефективність, а не доступ до схем чи "даху" від корупціонерів. Якщо ти вихолощуєш та обмежуєш повноваження правоохоронців, то фактично допомагаєш чорному бізнесу, бо корупціонери-правоохоронці все одно знайдуть, як доїти білий бізнес, а ось нормальні правоохоронці не зможуть притягнути до відповідальності лікеро-горілчаний завод, який ухиляється від оподаткування.

От у нас є дуже цікавий приклад ринку горілки, де п’ять виробників сплачують податкове навантаження 5,5% відсотків без урахування акцизу: "Неміров", "Баядера", "Хортиця" та ще два середніх-ближче до маленьких, а є чотири ухилянти, які сплачують від 0% до 0,4%. Ну про що тут можна говорити! Так, там святих нема, такий в нас бізнес, але ж, вибачте, є ж різниця?! І ось ті, хто платять 5,5% приходять і питають, а навіщо ми це робимо, якщо можна платити 0,4% і далі працювати?

Я не відкрию Америку, якщо скажу, що єдиний системний вихід із цієї ситуації – це подальша розбудова правової держави, зміцнення інститутів, які гарантують верховенство права, остаточний демонтаж кланово- олігархічної системи. Тільки сліпий скаже, що тут не відбулось ніяких змін за останні 10 років. Відбулись. І це не моя оцінка, а європейських партнерів. Бо верховенство права і зміцнення демократії є фундаментом нашої європейської інтеграції. Україна не є якоюсь унікальною країною у цьому плані, яка принципово не може бути реформована. Але, так побудова таких інститутів дійсно займає час. Подивіться на Румунію і Болгарію, наприклад, які і після вступу до ЄС ще 16 років перебували у спецмоніторингу з боку Єврокомісії. Але що робити зараз, адже суспільство не може чекати 5, 10, тим паче 20 років.

Я вважаю, що протидія по лінії, яку я згадував, повинна лежати, насамперед, не в площині точкових змін до законодавства, а в площині розгляду і прийняття дуже жорстких кадрових рішень по кожному кейсу зловживань. Ми повинні спрямувати правозастосовчу практику в законне русло, забезпечити, щоб правозастовна практика відповідала і ідеї, і духу закону.

І розбираючи конкретні кейси – мазепи, мазепи-2, мазепи-3, мультиплексу та інших – ми повинні виправити, скоригувати правозастосовчу практику по тому закону, який є. Щоб правоохоронець не приходив до Мазепи за справою, який більше 10 років, а йшов спочатку до лікеро-горілчаного заводу, який, маючи десятки кримінальних справ, не сплачує податки в бюджет і продовжує працювати. Ми маємо прибрати вибірковість притягнення до відповідальності, подвійні стандарти та ловлю блох там, де тупотять стада слонів. Про це ж нам говорить бізнес? І я з цим погоджуюся! І якраз "Рада сімох" могла би бути нормальним органом для правильного зміщення акцентів, бо має певний кредит довіри і від суспільства, і від Президента.


– Хотів ще спитати, які першочергові проєкти необхідно прийняти в рамках євроінтеграції та Ukraine Facility?

– Давайте ми подивимося на перемовну рамку з Євросоюзом, і згідно з нею визначимо пріоритети. Але вона буде лише в березні.

Якщо говорити про те, що ми вже повинні прийняти, то це закон про БЕБ, який в меморандумі з МВФ. Це закон про аграрні ноти, він вже рекомендований комітетом для прийняття, і закон №5865 багатостраждальний про НКЦПФР, який також рекомендований комітетом до прийняття. Це програма-мінімум, яка є на зараз.


– До речі, а чим завершилася історія із замороженими грошима у "Фрідом Фінанс" після тієї критики, з якою ви виступили на адресу НКЦПФР?

– Так, за наслідками розгляду комітет направив лист до Комісії ще влітку минулого року, де зазначив, що відповідно до законодавства ліцензія "Фрідом Фінанс" повинна бути анульована. А зараз з'явилася ще одна підстава для анулювання, бо компанія більше року не здійснює діяльності. Тобто там більш ніж достатньо підстав для анулювання, але чому Комісія не приймає це рішення, ми можемо з вами тільки здогадуватися. Вважаю, що відвертий захист інтересів підсанкційної особи на шкоду інтересам громадян, що вклали гроші в державні цінні папери у війну – точно не те, чим повинні займатися члени НКЦПФР.


– Комітет рекомендував до другого читання законопроект про ОСЦПВ (№8300). Чуємо перші нарікання про те, що його запровадження призведе до підвищення вартості страхового полісу.

– Напевно, підвищення відбудеться. Замість вартості одного повного баку на рік доведеться сплачувати вартість двох. Але навіщо сплачувати вартість навіть одного літра за фактично не діючий механізм? Сьогодні люди роками не можуть отримати компенсацію за ОСЦПВ, ходять по судах, врешті отримують копійки, якщо взагалі отримують. Людям дійсно потрібний такий інститут? Переконаний – ні!

Що пропонується проектом? Поступово підвищити розміри страхових сум (максимальних розмірів страхової виплати) до розмірів, встановлених в країнах Європейського союзу. Зараз ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю, становить 320 тис. грн на одного потерпілого, незалежно від кількості потерпілих, а за шкоду, заподіяну майну потерпілих – 160 тис. грн на одного потерпілого, але не більше 800 тис. грн на одну страхову подію. Упродовж двох років після введення Закону в дію пропонується поетапно збільшити ці суми за шкоду, завдану життю та здоров’ю потерпілих осіб, до 1 млн грн на одного потерпілого та 20 млн грн на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб, а за шкоду, завдану майну потерпілих осіб – до 2 мільйонів гривень на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб. Далі – ще більше.

Ми запроваджуємо швидке здійснення гарантійних виплат потерпілим особам за страховиків-банкрутів до введення в дію Закону (зараз це роки, а пропонується до 90 днів). Запроваджуємо пряме врегулювання у всіх випадках дорожньо-транспортних пригод, в яких шкода завдана лише транспортному засобу, що дозволить потерпілій особі звертатись за страховою виплатою до свого страховика, навіть якщо винуватець не застрахований. Розширюємо застосування європротоколів – оформлення заяви про страхове відшкодування при ДТП без участі поліції. Також запроваджуємо порядок розрахунку розміру страхової виплати без урахування зносу та здійснення страхових виплат у розмірі, необхідному для відновлення транспортного засобу та поширюємо дію страхового покриття на пасажирів транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду. Крім цього зменшуємо строк розгляду заяви про здійснення страхової виплати з 90 до 60 днів з дня подання заяви про здійснення страхової виплати та встановлюємо вичерпний перелік документів, необхідних для отримання страхової виплати та підстав для відмови у здійсненні такої виплати.

Це класна якісна реформа автоцивілки для людей.

ЕЩЕ ПО ТЕМЕ:

РЕКЛАМА

ПОСЛЕДНЕЕ

Президент КШЭ Милованов: Мне не интересно строить университет в Германии или в США, мы должны иметь свои топовые университеты в Украине

Председатель Верховного Суда: к преступлениям СОЧ не должно быть формального подхода

Текущий портфель "5-7-9" уже слишком большой для бюджета-2024 и вопрос долга по программе все еще актуален - глава департамента финстабильности НБУ

Порхун: Уважение к ветеранам зависит от каждого из нас

Мы не рождены для войны, но способны адаптироваться к ней и реабилитироваться после – психологи МВД Украины

Руководитель психологической службы МВД: Не говорил бы о поляризации "военный-гражданский", есть определенное противопоставление в соцсетях

Наш следующий этап в Украине — это вложения в акционерный капитал — партнер Argentem Creek Partners

Возобновление контейнерной линии MSC из Украины – это новый уровень доверия к безопасности судоходства в стране – президент АМЭУ

Реформа децентрализации требует фиксации на уровне Конституции – председатель подкомитета Рады по админустройству Безгин

Ответственность за будущее и изменение сознания будут способствовать росту спроса на медстрахование – директор департамента СК "ИНГО" Майстренко

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА