15:50 28.02.2024

Систему управления госкомпаниями наработаем за этот год, это 100% – замминистра экономики Соболев

17 мин читать
Систему управления госкомпаниями наработаем за этот год, это 100% – замминистра экономики Соболев

Эксклюзивное интервью заместителя министра экономики Украины Алексея Соболева информационному агентству "Интерфакс-Украина"

Текст: Дмитрий Кошевой

(подается на украинском языке)


-- Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку 21 лютого зареєструвала емісію акцій АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом". Які етапи ще залишилися на шляху корпоратизації цієї другої за величиною державної компанії України?

-- Реєстрація акцій – це фінальний етап: акціонерне товариство вже існує. Завдання перевести державне підприємство в форму, в якій компанія володіє своїм майном, а не розпоряджається, виконано. Компанія на 100% належить державі, її не можна приватизувати, але саме майно стало не майном держави, яке компанія використовує, а майном компанії. Це змінює фінансові відносини, тому що майно компанії вже знаходиться на балансі з усіма правами і обов'язками.

З боку Кабінету міністрів всі необхідні рішення для корпоратизації вже були прийняті. На це пішло трохи менше року (закон про корпоратизацію Енергоатома був прийнятий 6 лютого та набрав чинності 23 березня 2023 року – ІФ-У), але це складна технічна робота, бо "Енергоатом" дійсно величезний. Потрібно було провести інвентаризацію, потім оцінку, визначити, що робити з соціальною інфраструктурою, яка на балансі "Енергоатома". А це значить провести перемовини з усіма органами місцевого самоврядування, які користуються цією інфраструктурою, хто що може взяти на баланс чи воно залишатиметься у "Енергоатома" і так далі. Потім знову провести купу рішень Кабінету міністрів, якими все це погодити і затвердити передавальний баланс – це десь 10 томів, величезна папка всього, що є в "Енергоатомі", щоб утворити акціонерне товариство.

Ми вже розпочали конкурс в наглядову раду АТ "Енергоатом": умови затвердив номінаційний комітет, Кабмін оголосив конкурс, до 4 березня йде подання документів.


-- А щодо правління? Верховна Рада нарешті прийняла законопроєкт №5593-д щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером або учасником яких є держава. Там, наскільки я знаю (бо останні порівняльні таблиці досі не опубліковані), повноваження щодо відбору голови правління повністю відходять до наглядової ради. До її формування якісь зміни будуть?

-- Це вже питання до наглядової ради. Зараз є виконуючий обов’язки. Для цього вся реформа і йде: закон визначає повний перелік повноважень для наглядових рад і відповідальність за це, моніторинг за наглядовими радами і так далі. Хоча навіть зараз по законодавству наглядові ради призначають і звільняють менеджмент. Ніхто ці повноваження у них не забирав.

Питання від уряду – це обрати наглядову раду, яка професійно зможе виконувати ці обов'язки.


-- Тобто як буде наглядова рада сформована, тоді буде оголошено конкурс на голову правління?

-- Це питання до наглядової ради, яке вона прийме рішення, так і буде робити. Уряд до цього відношення не матиме.


-- Термін подачі заявок спливає 4 березня. Який наразі інтерес претендентів до цього конкурсу?

-- Більшість анкет подають в останні пару днів, тому краще почекати.

-- А на якому етапі відбір двох представників держави у наглядову раду?

-- За практикою, яка склалася, це відбувається в кінці, коли зрозуміла композиція кандидатів, які претендують на те, щоб увійти в наглядову раду. Буде якийсь короткий перелік кандидатів, 5-10 осіб, та буде зрозуміло, які у них є компетенції і яких компетенцій не вистачає. Завдання мати наглядову раду, як б працювала як команда та мала компетенції з усіх боків, тому (обрання представників держави) – це наступний крок після затвердження короткого списку людей в наглядову раду.


-- Ще раз хотів попросити, щоб ви в двох словах перерахували, які найбільші переваги дає "Енергоатому" перетворення з державного підприємства на акціонерне товариство. Йому тепер легше буде кредити залучати? Що ця зміна корпоративної форми покращить в ефективності управління компанією?

-- В першу чергу, вона підвищить довіру до підприємства серед наших міжнародних партнерів, які допомагають залучати "Енергоатому" додаткові ресурси, на які він може будувати щось нове. Дуже багато великих стратегічних проєктів від цього залежать.

Тепер, після корпоратизації та прийняття законопроєкту №5593-д, у компанії буде наглядова рада, і буде перелік підстав для її звільнення. Тобто ці люди в наступні 3-4 роки, на термін їх контрактів, будуть відповідальні за цю компанію. Це дає всій цій системі стійкість.

Окрім того в АТ є додаткові функції комплаєнсу та моніторингу. АТ має публікувати більш прозору звітність, що також збільшує публічність компанії і довіру до неї. І це, в свою чергу, або зменшує вартість фінансування, або взагалі його відкриває. Тобто ті міжнародні фінансові організації, які не особливо могли працювати з "Енергоатомом", з наглядовою радою зможуть це робити.

Це також наші міжнародні зобов'язання, їх виконання допомагає нам інтегруватись в Європу та європейську енергомережу, тому що однією з умов інтеграції є прозоре корпоративне управління найважливіших українських енергетичних компаній. Як приклад, можете подивитися на те, який обсяг ресурсів залучало НЕК "Укренерго" до корпоратизації та який залучає зараз, якою є швидкість роботи, які додаткові проєкти реалізуються. Десь подібне буде і в "Енергоатомі".


-- Запитання щодо рекрутера, який залучений до конкурсу з відбору членів наглядової ради. Чому була обрана саме "Екзек'ютів Серч Юкрейн" – донька латвійської компанії з міжнародної мережі Amrop?

-- Наскільки я розумію, це був тендер "Енергоатому"?


-- Про тендер, на жаль, нічого не знаю, але знаю, що договір у "Енергоатому" підписаний саме з цією компанією. Ще вони працюють із Фондом часткового гарантування кредитів у сільському господарстві та Фондом розвитку підприємництва.

-- Наскільки я знаю, був тендер, на якому обраний переможець, який відповідав визначеним умовам. Amrop це одна з кількох міжнародних компаній, які регулярно подаються на конкурси. Їх десь 4-5, які постійно беруть участь та допомагають з тим, щоб підготувати умови конкурсів, знайти кандидатів, які підходять під ці умови, провести скринінг та первісні інтерв'ю і сформувати короткий список кандидатів з тих, які подалися. Далі це вже до номінаційного комітету, чи погоджуватися з ними, чи попросити ще подивитися якихось кандидатів. Після цього рекрутер допомагає організовувати сам процес співбесід з номінаційним комітетом.


-- Питання щодо номінаційного комітету. У минулому році, наскільки я знаю, у відповідь на незадоволення представників партнерів, які працюють в цьому комітеті з правом дорадчого голосу, були внесені чергові зміни в постанову щодо проведення конкурсного відбору, яку фахівці знають як "777". Як ви наразі оцінюєте спроможність номінаційного комітету приймати рішення?

-- Він спроможний. У 2023 році через нього пройшли, наприклад, наглядова рада "Укрпошти", ОГТСУ. Конкурс щодо ОГТСУ, а це була вимога наших міжнародних партнерів, пройшов у стислі терміни. Тобто це орган, який регулярно приймає рішення. Колись раніше, так, були якісь великі питання до процесу, а зараз це просто робочі моменти. Минулого року ми змінили "777" для того, щоб додати туди критерії доброчесності: кандидати мають самостійно декларуватися, що до них немає питань від податкової, від їх органів правопорядку, щоб ми знали наперед, чи є такі ризики по кандидату і могли приймати політичне рішення щодо призначення в наглядову раду з повною інформацією.

І так само є вимоги до рекрутера про це питати і окремо розкривати. Це трошки спростило процес і додало, мені здається, більшої системності роботі. Але це були невеликі зміни, у законопроєкті 5593-д багато вимог зміняться, у тому числі вимоги до наглядової ради. Тому знову переписуватиметься вся "підзаконка", і ми, мабуть, перепишемо "777" ще сильніше.

Але номінаційний комітет все одно лишиться як є – з представниками міжнародників з правом дорадчого голосу. Мені здається, це гарна працююча модель, тому що вона дозволяє приймати рішення.


-- Вже кілька разів згадували законопроєкт №5593 щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером або учасником яких є держава, який Рада нарешті прийняла 22 лютого. Які ще можливості та переваги він дає?

-- Це насправді перемога, тому що закон розроблявся дуже давно і гарно рухає всю реформу на крок вперед. На мою думку, він відповідає на дуже багато запитань, які задають відносно корпоративної реформи. Він чітко визначає повноваженням наглядової ради та її відповідальність. Що це вона відповідає за результати призначення менеджменту, за результати компанії, за виконання тих стратегічних завдань, які ставить держава.

Закон також містить механізми для контролю за наглядовими радами: впроваджується регулярна оцінка наглядових рад – не менше ніж раз на три роки, але можна і раніше, є чіткий перелік підстав звільнення наглядових рад, тобто не можна просто так звільнити. Для деяких компаній ми будемо пілоти робити цього року, оцінювати їх, щоб був постійний зворотній зв’язок та звітність.

В той же час держава робить обмеження, затверджує політику власності, де описано, навіщо взагалі вона має різні державні кампанії, в яких секторах вони потрібні, а в яких ні. Також туди входить політика винагороди: скільки можна платити керівникам і членам наглядових рад – єдина політика для того, щоб не було спекуляцій і можна було залучати нормальних ринкових кандидатів. Дивідендна політика, її межі, чому ми збираємо від компаній гроші, у яких компаній скільки грошей мають лишатися, щоб вони могли фінансувати проєкти, відбудовуватись… – оце все там прописується.

І ще стратегія приватизації, в якій визначається, чому держава володіє тими чи іншими компаніями та що робити з іншими: які будуть ліквідовуватись, які будуть приватизуватись – про це теж буде в документах уряду, який це все робить.

І окремий новий інструмент впроваджується – листи очікувань власника. Це значить, що уряд може ставити чіткі очікування від компаній щодо їх фінансової діяльності. Показників буде небагато, але як вони будуть їх досягати, яка прибутковість в них має бути, наскільки вони мають зрости – це вже самі компанії вирішують. Дуже схоже на те, як в бізнесі працює: поставив керівнику та наглядовій раді kpi, а вони самі затверджують собі бізнес плани як їх досягнути.

І так вся система працюватиме, по-перше, прозоро, по-друге, зрозуміло, хто за що відповідає. І це дасть більше наглядовим радам повноважень, але і відповідальності їхня також буде більшою.


-- Я знаю, що попередня затримка восени була, в тому числі, через позицію уряду про необхідність знання членами наглядової ради української мови, що викликало протест партнерів.

-- Щодо мови є загальна політика, закон, що англійська мова є нашою другою мовою ділового спілкування. Тут так само: або українською, або англійською.


-- Стосовно дивідендної політики та фінпланів, передача цих повноважень наглядовим радам також турбувала уряд, що за нинішнього стану бюджету можна зрозуміти. На якому остаточному компромісі зупинилися? В останньому меморандумі з МВФ мова йшла про збереження за урядом на три роки права встановлювати якісь обмеження на дивідендну політику.

-- Щодо фінпланів, я розповів, що є листи очікувань для великих компаній, їх формує орган управління разом з Міністерством фінансів.


-- На початку року чи, як це в нас не раз було, влітку або навіть в кінці року в грудні?

-- Не кажіть так, ми все пройшли цього року як треба, бо Міністерство економіки за це відповідає. Хоча це справді важко, бо багато треба погоджень: всередині уряду з міністерствами. По тому, хто затверджує фінплан компроміс, який знайшли з нашими міжнародними партнерами - це листи очікувань, в яких буде десь десяток ключових показників: прибутковості, доходності, ліквідності… і далі вже фінансові плани під них мають затверджувати наглядові ради. Це відповідає принципам ОЕСР, так працює в багатьох європейських країнах.

Щодо дивідендів, то мінімальний рівень у 30% (від чистого прибутку) як зараз є, так і лишається. Але через дивідендну політику буде описуватись, в яких секторах, в яких компаніях можуть бути одні рівні дивідендів, а в яких інші, що робити з тими грошима, які не йдуть на дивіденди.

МВФ підтримав цю позицію Мінфіна, тому що інтереси уряду іноді в цих питаннях розходяться з інтересами компанії: їй здається, що використання прибутку всередині компанії забезпечить компанії швидше зростання, тоді як на думку уряду ці дивіденди забезпечують стабільність бюджету, а без стабільною макрофінансової ситуації в Україні навряд чи у компанії буде зростання. Під час військового стану ця роль Міністерства фінансів лишається важливою.


-- Як у новому законі врегульовується питання управління компанією в період, коли за якихось причин його наглядова рада недієздатна? Бо випадки затягування цієї паузи, коли управління компанією перебирав на себе уряд, були і викликали нарікання.

-- Ситуація, коли наглядової ради в компанії немає, нетипова. Це значить, щось сталося. Під час війни потрібно приймати рішення дуже часто, тож необхідно мати контроль за компанією. Через те, що ми передаємо виключні повноваження, такі як призначення та звільнення директора, затвердження фінансових, інвестиційних, стратегічних планів, великих правовочинів на наглядову раду, то за її відсутності не можна підписати якийсь кредит оформити реструктуризацію. Чекати три місяці, поки йде конкурс на нову раду, а менше за ринкових умов не можна, – це не варіант. Ви пам'ятаєте недавню історію OpenAI, де була криза після звільнення менеджменту, після чого звільнили всю наглядову раду і зібрали нову за тиждень чи 10 днів. Ми так не можемо зробити, бо в нас за законом має бути конкурс.

Тому цей механізм управління підприємством, коли за відсутності наглядової ради повноваження переходить до зборів акціонерів, під час військового стану має лишатися. Це так само, як, до речі, і в акціонерних компаніях приватного сектора.


-- Була дискусія, фахівці пропонували для таких випадків на час військового стану передавати більше повноважень правлінню, керівнику компанії, якого так чи інакше затверджує наглядова рада або безпосередньо уряд.

-- Це знову складно... Легко розбалансувати, складно збалансувати. Механізм простий: за відсутності наглядової ради на час військового стану повноваження переїжджають на рівень загальних зборів акціонерів, так само як у бізнесі.

Тим більше ті рішення, які приймає акціонер під час відсутності наглядової ради, вони тимчасові. Тобто коли зібралася нова наглядова рада, вона може їх відмінити. Таким чином немає сенсу щось робити не те, тому що все одно нова рада прийде і зробить так, як їй потрібно.


-- Запитання щодо "Укренерго", яку ми вже сьогодні згадували. Коли нарешті буде оголошений конкурс на вибір сьомого, незалежного члена наглядової ради, бо це також було вимогою партнерів і щодо "Укренерго", і щодо "Нафтогаз України". НАК обрав, тоді як по "Укренерго" рішення Кабміну було 13 листопада, але оголошення конкурсу досі немає.

-- Готуємо з Міненерго, "Укренерго" і компанію-рекрутером документи на оголошення конкурсу. Сподіваюся, це відбудеться в найближчі тижні. Далі документи підуть на номінаційний комітет, він їх подивиться, можливо внесе якісь правки, і оголосимо конкурс. Ми всіма силами штовхаємо, щоб це трапилося якомога раніше.


-- А чому так довго?

-- Тому що потрібно знайти компанію-рекрутера, зрозуміти, з яких джерел її фінансувати. Вона має приступити до роботи, напрацювати вимоги. На це потрібен час, але процес вже підходить до кінця.


-- З того, що відомо, наразі половина наглядової ради на боці міністра енергетики, половина – на боці голови правління. Тож тому такий важливий сьомий член та інтерес до його відбору.

-- Міністерство економіки відповідає за корпоративне управління, Укренерго не в нашому підпорядкуванні. Нам потрібно, щоб були укомплектовані наглядові ради. Тож ми зі свого боку "пушимо", щоб всіх членів наглядових рад знайшли, процес був прозорий, конфліктів не було. Оце наша зацікавленість.


-- "Гарантований покупець" або "ГарПок". Про його корпоратизацію говорили багато, але нарешті прийнято рішення. Ви там голова комісії з перетворення. На якому етапі зараз корпоратизація, коли буде сформована наглядова рада? "ГарПок" та "Енергоринок" – останні енергетичні підприємство, які ще не корпоратизовані.

-- Вчора було перше засідання комісії, проговорювали плани. Сподіваємось завершити процес цього року. Паралельно заздалегідь готуватимемося до конкурсу наглядової ради, але, звісно, це буде вже ближче до кінця року. Можливо наглядова рада з'явиться на початку наступного.

З "ГарПок" має бути легше, ніж з "Енергоатомом" просто через його масштаби. Компанія не розпорошена по всій Україні, її майно сконцентровано, і його не так багато. Це дозволить інвентаризацію швидко провести та оцінку.


-- Переходимо до тріажу та приватизації, про які вже вище згадували. На якому етапі зараз ця робота? Бо почалася вона ще, здається, 2015 року, коли Айварас Абромавічус очолив Мінекономіки.

-- По тріажу ми попередньо проговорили з усіма міністерствами: що важливе, що менш важливе, що їм критично і так далі. У 2015-му році нам потрібні були одні компанії, а зараз інші, бо об'єктивно умови інші. Після (затвердження) політики власності та приватизаційної стратегії буде (складений) перелік стратегічних підприємств, які не можна приватизовувати. На нашу думку, лишиться десь 100-115 стратегічних компаній, "Енергоатом" одна з них.

Політику власності ми розроблятимемо з усіма нашими міжнародними стейк-холдерами: ЄБРР, МВФ, ЄС, Штати – всім важливий цей сектор. А всі решта держкомпаній піде на ліквідацію або приватизацію.


-- Я правильно розумію, що політика власності буде єдиною, бо раніше вони затверджувалися для кожної конкретної компанії. Але їх не було небагато, мені здається десь в межах десятку.

-- Тому що корпоратизованих компаній небагато, і загального бачення не вистачало. Тобто це дуже велика зміна в законі, насправді найбільша, яка пояснить навіщо держава чимось володіє, а звідти вже випадають листи очікування та показники для наглядових рад та повноваження, які вони виконують. Тобто все вбудовується в стратегічну рамку.


-- В цій стратегічній рамці є місце для великого холдинг або холдингів, субхолдингів? Ця тема час від часу з’являється, вона знову стала популярної з приходом пана Умєрова до Фонду державного майна, хоча я після 30 років журналістською роботи по цій тему навряд чи зможу вам назвати приклад успішного державного холдингу, тоді як неуспішних – просто маса. Коли ви залишите оці 115-120 стратегічних компаній, як і хто буде їм керувати?

-- Ця проблема існує і залишиться, якщо нічого не змінити, тому що держкомпаніями сьогодні управляють 80 ЦОВВів. Ми робили аналіз, які в Європі є централізовані моделі управління, є також децентралізовані, але у нас гіпердецентралізована – тобто ми в стані супер-супер крайнощі.

Куди маємо пройти, ми маємо напрацювати за цей рік. Є різні ідеї, наприклад, якщо є політика власності, навіщо ще щось? Але паралельно працюємо з французьким державним агентством (Державне холдингове агентство Франції), яке володіє переважною більшістю їх компаній, в тому числі енергетичних. Це не фонд, це агентство, але зі спеціальним статусом. В них є повноваження, щоб наймати людей з бізнесу. Там працює 60 людей, які управляють купою компаній, серед іншого і енергетичним атомним монополістом Франції, з капіталізацією десятки мільярдів євро. Ми дивимося на цей досвід, тому що він європейський, відповідає вимогам щодо ПСО та всіх енергетичних пакетів, і в тому числі.

Також ведемо консультації з ЄБРР, з МВФ. Мені здається, що ми вийдемо на систему, де якась частина компаній, які мають лишитися, таки централізовано управляється. Яка ця частина, це буде одне агентство або кілька – немає зараз навіть якоїсь бази та предмету для розмови. Але за цей рік ми її напрацюємо, це 100%. Зараз проводимо дослідження і дискусії з усіма для того, щоб напрацювати концепцію. Якщо можна буде встигнути цього року напрацювати закон, це буде взагалі ідеально. В нас завдання, щоб всі ми і наші стейкхолдери погодились, що ось така концепція управління державними компаніями буде для України найкращою в майбутньому, щоб досягати цілей, які описані в політики власності.


-- Ви вище сказали про приватизаційну стратегію. Є вона і у матриці реформ, яку цього тижня опублікував Мінфін. Це якийсь додатковий документ?

-- Це документ всередині політики власності.


-- А відсутність цієї стратегії наразі не зупинить приватизацію?

-- Ні, приватизація продовжується.


-- Продовжується, але без великої приватизації. ФДМУ за цей час стільки керівників змінив на багатостраждальних ОГХК, "Центренерго" або ОПЗ – і "постійних", і в статусі т.в.о., а віз і нині там. Там й очільників Фонду за останніх три роки було четверо.

-- Щодо конкретних підприємств, то це краще до Фонду звернутися. У всіх них є завдання в kpi, мають бути конкурси. Тобто підготовка приватизаційної стратегії нічого не зупиняє. Все, що вони можуть продати цього року, ми допомагаємо на 100%.


-- І останнє питання трохи щодо іншої теми – План України. На Мюнхенській конференції з безпеки віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс сказав, що вони очікують від України цього плану протягом якихось тижнів після того, як ЄС 26-29 лютого остаточно затвердить Ukraine Facility. За його словами, якщо все піде за планом, Україна може отримати перший транш EUR4,5 млрд як перехідне фінансування вже у першій половині березня. Ви могли би прокоментувати цей план-графік з української сторони.

-- Ми очікуємо, що в ЄС затвердять регламент, як працює програма Ukraine Facility і вимоги до Плану України в кінці лютого – перші тижні березня. Уряд, відповідно до цих правил, має відправити (в Брюссель) план України, а також підписати меморандум та кредитну угоду на EUR4,5 млрд перехідного фінансування в березні та EUR1,5 млрд в квітні. Після підписання європейці вийдуть на ринок, займуть гроші та передадуть їх нам. Ми сподіваємося, що це все трапиться в березні.

Після цього вони зроблять оцінку Плану за всіма вимогами, і, сподіваюся, десь в кінці квітня програма запрацює на повну.

ЕЩЕ ПО ТЕМЕ:

РЕКЛАМА

ПОСЛЕДНЕЕ

Михаил Бакуненко: Запрет экспорта газа, игнорирование законодательства и отчуждение бизнеса – настоящее отрасли в Украине

Нам всегда не хватает денег, потому что мы постоянно развиваемся – управляющий партнер "ТК-Домашний текстиль"

Мы можем совершенствовать диагностику с помощью ИИ - завотделом Института им. Филатова

Посол Италии: для Путина Украины не существует, он категорически отрицает национальную идентичность украинцев

Надеемся избрать новых судей ВАКС до конца этого года, возможные связи с государством-агрессором проверяем тщательно – судья ВАКС, член ВККС Колиуш

Поддержка Украины на пути к справедливости должна была постоянной, потому что это работа на годы и десятилетия – генпрокурор

Глава "Центрэнерго" Андрей Чуркин: Нам удалось вернуть и поставщиков угля, и покупателей электроэнергии, поэтому ОЗП пройден успешно

Директор Государственного центра занятости Жовтяк: Наша задача - изменить стереотип, что мы "биржа труда"

"Укртелеком" увеличит объем инвестиций минимум на 70% в 2024г - гендиректор

Мы реально боремся за то, чтобы биржевой рынок агро существовал – член НКЦБФР Ильин

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА