Интервью министра внутренних дел Украины Игоря Клименко информационному агентству "Интерфакс-Украина"

(на украинском языке)

4 апреля во всем мире отмечают день просвещения по вопросам минной безопасности и помощи в деятельности, связанной с минированием. В тематическом интервью по этому поводу министр внутренних дел рассказал о скорости очистки территорий, обучении саперов, которых так не хватает Украине, о важности международной помощи и разъяснениях минной опасности населению.

Текст: Оксана Геронтьева

 

 

Близько 25% території України забруднені мінами

Наскільки велика наразі територія, забруднена вибухонебезпечними предметами внаслідок військові агресії РФ? За якими пріоритетами та з якою швидкістю проходить процес розмінування? Скільки часу знадобиться для очищення території нашої держави?

Складне питання, бо поки тривають бойові дії, спрогнозувати неможливо. Особливо у прифронтових регіонах. От очистимо ми якийсь населений пункт, визначимо його безпечним, а потім знову обстріл. І все, починаємо спочатку. Тому тут багато умовностей зараз. Тим паче, що досі знаходимо в землі снаряди ще Другої світової.

Взагалі внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації станом на зараз близько 25% території України забруднені мінами та вибухонебезпечними предметами.

Найбільш щільно заміновані деокуповані регіони. Власне стабілізаційні заходи там починаються саме із розмінування. Першочергово очищуємо населені пункти, щоб якомога швидше повернути туди органи влади, відновити роботу підприємств, діяльність об’єктів критичної інфраструктури тощо. Також в пріоритеті сільськогосподарські землі.

Зрозуміло, що чим довше триває окупація населеного пункту, тим масивнішим є мінування.

 

Маємо створити держреєстр забруднених територій, тримачем якого визначена ДСНС

Розкажіть про взаємодію з Центром гуманітарного розмінування та координацію роботи з підрозділами МВС. Наскільки ефективне міжнародне співробітництво в цьому напрямку та чи можемо розраховувати на потужну підтримку в майбутньому?

Якщо ми говоримо про центр гуманітарного розмінування, який координує міністерство економіки, то на даний час центр перебуває на етапі становлення. Ми зі свого боку подаємо в центр інформацію про стан замінованості територій і її розмінування.

Готується до запуску державний реєстр територій, забруднених вибухонебезпечними предметами, тримачем якого вже визначено ДСНС, але ця інформація повинна також верифікуватись і центром гуманітарного розмінування.

Ви згадали про міжнародну підтримку. І я хочу подякувати всім нашим партнерам, які роблять важливий внесок у розмінування України. Минулого року в Хорватії відбулася конференція з гуманітарного розмінування, за результатами якої виділили близько півмільярда євро на допомогу в цій сфері. Багато допомагає Японія, у нас декілька напрямків співпраці. Спеціальне обладнання, транспортні засоби, екіпірування саперів. Окрема – підготовка фахівців, обмін досвідом. Своєю чергою МВС робить повністю прозорим процес використання цієї допомоги. Ми знаємо, де яка одиниця техніки працює, як використовується те чи інше обладнання. Це не лише про облік і контроль. Це про довіру наших партнерів і їхнє бажання продовжувати допомагати Україні.

 

Стовідсоткових надій лише на техніку не покладаємо

Яка кількість спеціальної техніки вже задіяна до розмінування та скільки ще і якої саме потрібно для пришвидшення і убезпечення цієї роботи?

Зараз ДСНС щоденно залучає близько 400 одиниць різної техніки. Із завершенням зими та стабілізацією погоди відновили роботу машин механізованого розмінування. Таких є 37. Я вже не один раз наводив приклад їх ефективності. Що один день роботи такої машини дорівнює 100 днів роботи вручну. Це суха статистика.

Але ми все одно не покладаємо стовідсоткових надій лише на техніку. Після машини проходять піротехніки і додатково обстежують цю територію. Нам важливий результат. І права на помилку немає.

Звісно, потрібно більше сучасного обладнання, щоб не лише пришвидшити процес очищення нашої землі від вибухонебезпечних предметів, а і щоб зберегти життя наших співробітників.

Скільки ще потрібно? Як мінімум, на нинішньому етапі, ще щонайменше 30 машин механізованого розмінування. І не тільки для розмінування, а й для перевезення вже вилучених вибухонебезпечних предметів нам потрібен спецтранспорт.

 

Кількість саперів плануємо збільшити до 2800

Чи вистачає Україні спеціалістів-вибухотехніків, скільки ще треба підготувати?

Об’єктивно – не вистачає. У структурі МВС близько 2 тисяч саперів. Це і в ДСНС, і в Нацполіції та Національній гвардії. Плануємо збільшити їх кількість до 2800.

Це ж не просто навчити когось розміновувати. Їх потрібно якісно готувати, екіпірувати та координувати. Це системна робота.

У ДСНС діє Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування. Там, у тому числі, навчають саперів. За минулий рік ми вже підготували майже 1000 фахівців з розмінування.

За ці два роки наші фахівці вже виявили та знищили понад 780 тисяч вибухонебезпечних предметів. І попереду ще вистачить роботи на роки.

 

Під час розмінувань загинув 21 працівник ДСНС, ще 87 піротехніків отримали поранення

Скільки співробітників підрозділів МВС загинули і отримали поранення при розмінуванні? Що треба зробити, щоб мінімізувати ці цифри?

Так, на жаль, під час проведення розмінувань загинув 21 працівник ДСНС. Ще 87 піротехніки отримали поранення, виконуючи завдання із розмінування території.

Ця сфера діяльності і так має високі ризики, а під час роботи на деокупованих територіях ризики для життя зростають, бо росіяни ставлять міни-пастки, застосовують дистанційне мінування. Задача ворога – отримати якомога більше жертв серед наших. А наша – зберегти життя професіоналам. Тому й використовуємо новітні технології. Я вже розповів про машини механізованого розмінування. Крім того, використовуємо дрони для обстеження потенційно забруднених територій, використовуємо космічні знімки, це допомагає в розумінні загальної картини. Бо ми говоримо не лише про відкриті земельні ділянки. Ліси, річки – вони ж теж мінуються. І там треба працювати.

 

На мінах гинуть селяни, а когось губить незрозуміла цікавість

Яка кількість цивільних, зокрема, дітей, які постраждали від вибухонебезпечних предметів? Чи достатньо проводиться роз'яснювальної роботи для убезпечення цивільного населення?

Деокуповані території, райони, наближені до лінії фронту – у зоні найбільшого ризику. Там і проводиться основна роз’яснювальна робота. Але все ж в силу різних причин, на жаль, втрачаємо людей. 289 осіб загинуло внаслідок підриву на вибухонебезпечних предметах, з них 15 дітей.

Це і селяни, які намагаються обробити поля, не дочекавшись офіційного дозволу від влади, і ті, хто просто ігнорує всі заборони і ходить на небезпечні ділянки зібрати гриби, наприклад, чи просто прогулятися.

Є й такі, яких згубила цікавість. Вони знаходять міну чи якийсь боєприпас і намагаються його розібрати прямо на місці або ж несуть додому. Навіщо – питання відкрите. Але за цю незрозумілу цікавість люди платяться як здоров’ям, так і життям.

До речі, для дітей МВС запустило разом із UNICEF мобільні класи безпеки. Це такий спеціалізовані автомобілі, оснащені цікавим візуалом про основні правила безпеки. Навчені поліцейські та рятувальники проводять заняття для дітей, розповідають не лише про мінну безпеку, а й про булінг, домашнє насильство, правила дорожнього руху тощо. 15 таких мобільних класів працює. Більш як 55 тисяч дітей відвідали ці заняття. Крім мобільних, є ще й стаціонарні класи безпеки, які діють безпосередньо у школах.

Про повне гуманітарне розмінування можна буде говорити лише після завершення війни

Оперативне і гуманітарне розмінування. Поясніть простими словами, на якому етапі ми знаходимося і коли саме можна вважати очищену територію абсолютно безпечною як для цивільного населення, так і для господарчої діяльності?

Зараз ми поділяємо процес розмінування на три етапи: бойове, оперативне та гуманітарне.

На бойовому етапі територію розміновують військові, просуваючись фронтом. На оперативному – поліцейські та рятувальники, коли проводять стабілізаційні заходи на деокупованих територіях. Гуманітарне розмінування – це вже повне глибоке очищення як землі, так і акваторій від вибухонебезпечних предметів.

Після того, як гуманітарне розмінування буде завершено, територію можна вважати безпечною для життя цивільного населення та ведення господарської діяльності. Для підтвердження видається сертифікат від оператори протимінної діяльності. Але, на жаль, це дуже довгий процес.

У масштабах цілої країни про повне гуманітарне можна буде говорити лише після завершення війни. Зараз же ми перебуваємо переважно на першому та другому етапах. Найголовніше наше завдання сьогодні – забезпечити хоча б мінімально безпечні умови для життєдіяльності населення на деокупованих територіях.