13:30 19.04.2024

Юрий Бова: Наша самая первая задача – сохранить весь потенциал существующего бизнеса

9 мин читать
Юрий Бова: Наша самая первая задача – сохранить весь потенциал существующего бизнеса

Интервью мэра Тростянца Юрия Бовы агентству "Интерфакс-Украина"

(подается на языке оригинала)

Текст: Оксана Гришина


- Майстер-план відновлення вашого міста - New Balance Trostianets - було розроблено за допомогою австрійських та вітчизняних експертів. Як ця "дорожна карта" допомогає вам у роботі?

- Майстер-план, розроблений  австрійськими CES clean energy solutions GesmbH, tbw research,  Modul5 та "iC consulenten Україна", дав нам можливість з експертної точки зору подивитися на всі сфери нашого життя - від каналізації, освітлення, громадського транспорту до урбаністики, як розбудовувати ту чи іншу вулицю, де краще розвивати підприємницьку активність, підсилювати  освітні, культурні простори тощо.


- З юридичної точки зору цей майстер-план має статус генплану?

- Ні, він не є генпланом, але цей документ затверджено на сесії міськради восени 2023 року і зараз він у роботі.

Це дуже важливий документ в контексті відбудови, тому що треба спочатку розуміти, що і як хочемо відремонтувати, де той чи інший об'єкт розмістити, на що робити акценти тощо. Завдяки майстер-плану ми уже проєктуємо декілька об'єктів, наприклад, молодіжний культурний простір для дітей в колишній котельні. Раніше не розглядали такі варіанти, а тепер обміркували і бачимо, що він потрібен і якраз доповнює освітній простір центру міста.

Так само, говорячи з підприємцями, робота яких сьогодні відновлюється, ми їм підказуємо, де в майбутньому буде більш цікава комерційна активність.


- Тобто ви підказуєте локації, де місто планує точки зростання?

- Так. І навпаки - підказуємо, де можливо змістити акценти. Це дуже важливо для різних сфер - як для нас, муніципалітету, так і для представників малого та середнього бізнесу.

Говорячи про проєкти відбудови, які вже реалізуються за допомогою держави, ми робимо акценти, згідно з положеннями майстер-плану. Наприклад, зараз Агенція відновлення відбудовує житловий будинок, який повністю згорів. На даному етапі відбувається утеплення, частково тривають внутрішні роботи. Згідно з майстер-планом і загалом зі стратегією міста, закладено ідею відмови від споживання газу до 2050 року. Тому навіщо відновлювати цей будинок з газопостачанням, якщо в майбутньому місто буде відмовлятися від нього? Тому зараз і Агентству, і мешканцям пояснюємо: можливо, є сенс газ не відновлювати, а зробити теплові насоси, дахові сонячні панелі тощо.


- Але це дещо здорожчує проєкт?

- Звісно, однак ми шукаємо партнерів, ведемо переговори з кількома потенційними донорами.


- Наскільки пам’ятаю, майстер-планом прописано дахові сонячні панелі як системне рішення. Ви шукаєте одного потенційного інвестора, який створить цей пул дахових СЕС та буде ним управляти?

- Ми не проти, але не думаю, що це буде якийсь один інвестор, котрий за один раз це зробить. Ми будемо збирати необхідне потрошку. Наприклад, нещодавно одна німецька компанія подарувала нам фуру сонячних панелей - в цілому на 45 кВт. Ми їх плануємо встановити на  комунальних муніципальних об'єктах.

Нагальне завдання - проробити чітку політику з цим обладнанням. Юридично ці (отримані від донорів – ІФ-У) сонячні панелі стануть власністю міста, комунальним підприємством.


- Ви створюєте комунальне підприємство, яке буде опікуватись альтернативною енергетикою в ЖКХ?

- Ні, практично весь наш житловий фонд обслуговується нашим комунальним ЖЕКом, він і візьме це обладнання на баланс. У нас  всього пять ОСББ. До того ж, з точки зору донорів, їм зручніше працювати з муніципалітетами, напряму, а не з ОСББ. Є муніципалітет, є донор і є цікавий проєкт, який може бути пілотним в застосуванні в ЖКХ, освіті, медицині тощо. В медицині ми вже, наприклад, зробили пілот. Нашу лікарню перевели на "зелену" технологію фактично, вона споживає енергію сонця (106 кВт).


- Енергонезалежність прописана як частина майстер-плану. Які кроки, крім дахових батарей, вже плануєте?

- Стосовно енергонезалежності наш фокус - на сонці. Адже всі бачать, як росіяни цілять своїми ракетами по генерації енергії, тепла і т.д. Тому що більше буде децентралізованих точок на школах, водоканалах, очисних спорудах, на лікарнях тощо, то краще.

Окрім того, ми отримали грант від NEFCO обсягом EUR4,2 млн для відбудови/реконструкції водоочисних споруд міста.

Щодо поводження з відходами (ТБО) зараз акцент - на відновленні транспорту, контейнерами та ін. Це перші кроки переходу на сучасну європейську систему збору і переробки твердих побутових відходів.


- Стосовно якірного для розвитку міста бізнесу, у вас залишається головним наповнювачем бюджету Тростянецька шоколадна фабрика  (ПрАТ "Монделіс Україна")?

- Одним з головних. При міському річному бюджеті в 300 млн грн фабрика дає 25 млн грн. Далі по потужності - Лісгосп, "Якобс", УЗ, підприємства бюджетної сфери, комунальні, малий середній бізнес тощо.


- Перспективу розвитку підприємницької частини ви бачите в малому та середньому бізнесі?

- У нас є промпарк, який має використовувати переваги нашого вигідного географічного розташування,  місцевих ресурсів. Є потенціал для розвитку різних сфер. Маємо розроблені різні проєкти та пропозиції для різних інвесторів. До війни ми встигли підключити каналізацію, воду. Були  перемовини, але війна збила ці плани, на індустріальний парк ще не зайшли підприємства.

Ми розуміємо, що з огляду на нашу близькість до кордону не дуже ризикують нові підприємства будувати потужності. Тому наше найперше завдання - зберегти весь потенціал наявного бізнесу. Жодне підприємство не вийшло з міста. Це дуже важливий показник, який свідчить про те, що люди цінують те, що мають, цінують атмосферу співпраці між владою і бізнесом. І, в принципі, йти не збираються. "Монделіс" інвестував у відновлення зруйнованого виробництва вже $12 млн, планує ще $8 млн. До роботи повернулись понад 580 співробітників. Дуже допомагає місту по відновленню - медобладнання, ремонти соцінфраструктури, облаштування укриттів... Загалом близько $1 млн вже направлено на ці проєкти. Крім того, відновив роботу "Якобс" - там 250 працівників.

Це дуже потужний сигнал - іноземні інвестори бачать перспективу регіону.

Те саме можна сказати про малий та середній бізнес. Зараз ми акцент розвитку робимо на малому/середньому бізнесі, допомагаємо в пошуку різних грантових  ініціатив.


- У чому полягає ваша допомога з грантами? Методична?

- Ми працюємо спільно: Агентство місцево-економічного розвитку - це комунальна структура, громадська організація Центр європейської інтеграції Слобожанщини. Допомога націлена на тренінги, консультації, написання бізнес-планів.

Ця синергія вже допомогла  десяткам підприємців, які отримали грантові кошти на відбудову, обладнання, нові робочі міста і т.д. І це дуже активізувало підприємницьке середовище, і запит зараз зростає щомісяця.


- Грантові – це держави України чи європейські гранти?

- Ні, це різні фонди, які працюють в Україні.


- Якою є ситуація з тимчасово переміщеними особами?

- Офіційно на нашу невелику 28-тисячну громаду у нас зареєстровано майже 1600 чоловік і їхня кількість зростає. На сьогодні у нас є сім центрів для проживання переміщених осіб.

Один великий на 100 місць ще будується. Максимально розселяємо по селах, хатах, де які є вільні.  Шукаємо в кожному старостаті, по змозі допомагаємо гуманітаркою, тому що розуміємо: люди приїжджають без нічого.


- Чи плануєте створювати соціальне муніципальне житло для розв'язання цих гострих проблем на майбутнє?

- Плануємо, але зараз шукаємо успішну модель, яка б дала можливість муніципалітету забудовувати і потім роздавати людям це житло...


- Тобто ви не хочете залишати соціальне житло у комунальній власності?

- У світі існують дієві державно-приватні програми, де держава дає гранти місцевому самоврядуванню, самоврядування будує доступне житло, а люди можуть його купити чи взяти на виплат за 15 років. Така програми діє у Польщі, і це дуже активно стимулює розвиток житла у в польських містах. Населенню таке житло пропонується майже за собівартістю, яку зменшено за рахунок грантової ініціативи від держави 15%. Таке створене соціальне житло конкурує з комерційним житлом не лише за ціною, а й за якіостю. Тому цю модель я рекомендував би нашій державі брати за основу.

У Тростянці ділянка для такого житла є, з розвиненим транспортним сполученням. Є певна концепція, яку ми хочемо бачити на цій ділянці, - "10-хвилинне місто", в якому можна розмістити житло та соцінфраструктуру приблизно на 3,5 тис. чол.


- Тобто ви не дуже вірите в те, що у нас приживеться німецька чи ірландська модель, де муніципалітет управляє великим пулом свого житла?

- За нашим законом, сьогодні муніципалітет не має права продавати чи здавати в оренду житло. А комунальне підприємство - тим більше, бо воно не має свого права власності, це власність міста. А місто не має права продавати, а лише віддати житло по приватизації за 20 грн/кв. м.

Щоб розв'зати житлове питання, має бути "ланцюжкова реакція" - збудували максимально доступне, продали населенню, знову збудувати і т.д.

Психологічно "польський" варіант, з грантовою підтримкою будівництва доступного житла, нам ближчий. Кожен хоче жити в нормальній, комфортній, сучасній і власній оселі.

Ще один чинник. Чимало людей отримали житлові сертифікати за зруйноване житло. І тут маємо абсурдну ситуацію: навіть якщо муніципалітет має якусь квартиру, в котрій хоче жити переселенець, то він не може викупити його у міста, шукає тільки комерсанта, в якого ціна дорожча.

Слухайте: так ми зайдемо в чисту економіку заробітку, дику, хижу економіку  мародерства. А у нас сьогодні війна. Тому державі нагально треба шукати механізми соціальної справедливості, бо якраз сама вона істотно нарушена війною.


- Якусь ще допомогу від держави - нормативну, фінансову - ви хотіли б бачити?

- Насамперед потрібно максимально спростити для муніципалітетів  процедуру  ввезення гуманітарної допомоги, яка дуже ускладнилася. Ту допомогу, що завозилася невеликими партіями, зараз заморожено.

Друге питання: допомога, що надходить комунальним підприємствам, - обладнання для енергосистем та водоканалів, автобуси, пожежні машини і решта... Згідно з нормативами, все це  обладнання не повинно використовуватися в комерційних цілях. Але кожне комунальне підприємство є комерційним комунальним підприємством. Тобто де-юре вони йдуть на  порушення закону, якщо приймають гуманітарну допомогу. Тому в закон про гуманітарну допомогу треба терміново, невідкладно вносити зміни, які б давали змогу фізично приймати це майно. Бо зараз мені відомо про багато місць, де автобуси простоюють. Тобто ми можемо використовувати цей транспорт лише як безоплатний. Що, власне й зробили в Тростянці. У нас весь транспорт безоплатний. Але ж ми розуміємо, що так довго ми не протягнемо.

Тому треба терміново вносити зміни в закон України про гуманітарну допомогу, у відповідні статті Кримінального кодексу тощо, усуваючи всі заборони на таку й таку річ.

За нашою (мерів міст - ІФ-У) ініціативою до парламенту внесено законопроект №11165, яким буде дозволено використовувати гумдопомогу для статутної діяльності комунальних закладів та комунальних підприємств, які надають освітні послуги, послуги у сфері охорони здоров’я, перевезення пасажирів, управління твердими побутовими відходами, централізованого водопостачання та водовідведення.

Сподіваюсь, зміни (до законодавчих актів - ІФ-У) буде ухвалено якнайшвидше, оскільки ситуація, коли ми не можемо використовувати отримане від партнерів обладнання та технології, - це повний абсурд.

ЕЩЕ ПО ТЕМЕ:

РЕКЛАМА

ПОСЛЕДНЕЕ

Мы изучаем практики специальных экономических зон в разных странах, а также сотрудничаем с потенциальными инвесторами – мэр Николаева

Звучит это, мягко говоря, как диверсия – глава правления "Украинской биржи" о предложении регулятора сдать лицензию

Мы предупредили рынок о том, что фондовые биржи ПФТС и УБ могут лишиться лицензий – глава и члены НКЦБФР

Наши солдаты воюют, чтобы Киев, Днепр и Львов не превратились в Бахмут и Авдеевку

ЕИБ разрабатывает программы энергоэффективного восстановления жилого фонда и создания социального жилья

Директор юридического департамента компании "Санофи в Украине" – о доступе пациентов Украины к инновационной терапии

Максим Доценко: Красный Крест – это отображение лица государства

Каждый обмен пленными дает новую информацию и надежду родным - Уполномоченный по вопросам пропавших без вести

Пока Украина нуждается в гуманитарной помощи из-за жестокой войны со стороны России, мы будем с вами - директор по соседству Генерального директората ЕК по гуманитарной помощи

Михаил Бакуненко: Запрет экспорта газа, игнорирование законодательства и отчуждение бизнеса – настоящее отрасли в Украине

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА