Урахування соціального виміру в енергоефективності: нові інструменти та можливості для громад

Ольга Чепелюк, радниця проєкту "Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні"

 

Сьогодні питання енергоефективності в громадах уже не зводиться лише до технічних рішень чи економії ресурсів — воно дедалі частіше потребує людського виміру. Інтеграція цього підходу в місцеве планування дозволяє визначити реальні потреби мешканців і ухвалювати обґрунтовані рішення, особливо в умовах відбудови. Цей підхід відповідає зобов’язанням України в межах євроінтеграції. Водночас війна суттєво ускладнила збір даних і роботу з вразливими групами, тому громади конче потребують нових аналітичних спроможностей і підтримки у впровадженні сучасних інструментів.

1. Гендерна рівність як вимога євроінтеграції

Інтеграція гендерного підходу в муніципальну політику енергоефективності — важлива складова євроінтеграційного курсу України. Вона відповідає вимогам Європейського Союзу, зафіксованим у Директивах, політиках Європейського зеленого курсу та положеннях Угоди про асоціацію. Застосування гендерно чутливих підходів у місцевому енергоплануванні свідчить про практичне впровадження європейських принципів сталого розвитку, соціальної справедливості та орієнтації на потреби громадян.

Врахування потреб різних соціальних груп, зокрема вразливих, підвищує якість послуг, сприяє ефективному управлінню ресурсами та знижує рівень енергетичної бідності. Це дозволить підвищити якість управління — одного з ключових критеріїв наближення до європейських стандартів.

Такий підхід формує нову управлінську культуру в громадах, де планування відштовхується від потреб людини, а не лише зосереджується довкола інфраструктури. Водночас ця практика є корисною і для європейських партнерів. Вона демонструє, як українські громади, попри виклики, впроваджують рішення, що відповідають технічним і соціальним стандартам ЄС.

2. Гендерний профіль громади: стратегічний інструмент нової якості управління

Ключовим інструментом гендерного мейнстрімінгу на місцевому рівні є гендерний профіль громади. Це комплексний документ, що містить якісну та кількісну інформацію про демографічний склад, зайнятість, доступ до послуг, розподіл ролей між жінками та чоловіками, їхню участь у процесах прийняття рішень, доходи, виклики. Його функція - не просто фіксація даних, а створення аналітичної бази для ефективного, інклюзивного і ресурсно обґрунтованого планування.

Гендерний профіль дозволяє:

●      ідентифікувати вразливі групи населення;

●      виявити нерівність у доступі до енергетичних та соціальних ресурсів;

●      визначити пріоритети для місцевих інвестицій;

●  забезпечити прозоре й справедливе формування політик на основі фактичних, а не припущених потреб. 

Однак в умовах війни процес його підготовки значно ускладнився. У деяких регіонах відсутній доступ до статистичних даних через бойові дії чи окупацію; частина населення мігрувала, часто без офіційної реєстрації; складно ідентифікувати потреби чоловіків призовного віку, що підвищує аналітичну невизначеність у гендерному балансі. Лише 30% ВПО проходять офіційний облік, що створює суттєвий дисбаланс у плануванні послуг.

Також значно розширилось коло соціально вразливих груп населення: до традиційно уразливих категорій додаються жінки, що залишились самі з дітьми, родини з пораненими ветеранами, ВПО, які не реєструвались у відповідних органах. У зв’язку з цим підхід до складання гендерного профілю вимагає гнучкості, локальної адаптації та глибокої аналітики — громади не можуть просто імплементувати стандартні шаблони, а мають працювати за принципом "від конкретного до системного".

У цьому процесі громади отримують підтримку консультантів та аналітичну допомогу в адаптації інструментів під реальні виклики. Лише динамічний, адаптований до ситуації гендерний профіль дозволяє ухвалювати обґрунтовані рішення — наприклад, чи дійсно потрібна відбудова школи, якщо дітей у громаді практично не залишилось.

3. Посилення спроможності громад: знання, практика, впровадження

Проєкт "Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні", який виконує Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, ініціював системне навчання муніципалітетів на тренінгах, де представники громад знайомляться з інструментами аналізу вразливості, гендерного мапування, методиками оцінки впливу та гендерно орієнтованого бюджетування.

Реальний запит на впровадження показує, що громади вже не просто цікавляться, а звертаються по допомогу в складанні гендерних профілів.

Окремий блок було приділено практичному аналізу проєктів муніципалітетів у системі DREAM щодо врахування гендерної складової при їх підготовці. Це викликало велике зацікавлення серед представників та представниць ОМС, адже такі підходи у проєктному управлінні є чіткою вимогою законодавства та партнерів і впливають на отримання громадами ресурсів для місцевих проєктів відновлення та розвитку.

Також планується обрати п’ять муніципалітетів, що отримають аналітичну підтримку від проєкту. Це дозволить їм сформувати повноцінний гендерний профіль, який відповідає вимогам міжнародних партнерів і платформ фінансування.

​​Загалом під час тренінгів учасники були активні, адже вже раніше частково використовували гендерні інструменти. Однак основна проблема полягає у спроможності громад дослідити кількісні та якісні показники для формування гендерного паспорту. Наступним викликом є визначення рішень на основі аналітичної частини гендерного паспорту.

4. Людиноцентричний підхід до енергоефективності — не лише соціальна інновація

Гендерний підхід в енергетичній політиці формує нову модель управління, де інфраструктура створюється не за інерцією, а під потреби реального користувача. Енергоефективність перестає бути суто технічною сферою й перетворюється на соціально орієнтовану політику.

Така практика стає цінною і для європейських партнерів. Вона демонструє, як навіть у складних умовах громади впроваджують інструменти, що відповідають європейському розумінню сталого управління. Це дозволяє партнерам, зокрема в Німеччині, бачити не лише відповідність технічним стандартам, а й соціальний вплив — через посилення локальної спроможності, орієнтацію на потреби мешканців і підвищення прозорості процесів.

Цей підхід особливо актуальний під час відбудови України. Щоб відновлення було ефективним, потрібно виходити не лише з планів фінансування, а й з аналізу того, для кого відбудовуються об’єкти і що насправді необхідно. Без живої, динамічної гендерної статистики відновлення ризикує бути формальним — замість того, щоб відповідати реальним змінам у громаді.