Крихка енергія: проблеми під час масового переходу на ВДЕ

Вадим Литвиненко, виконавчий директор ТОВ "НВП "ЕНЕРГО-ПЛЮС"

В усьому світі країни стрімко переходять на відновлювані джерела енергії (ВДЕ), але цей рух часто відбувається швидше, ніж оновлюється інфраструктура. 

Як наслідок – системи не витримують навантаження. Красномовною ілюстрацією тут може бути приклад Іспанії, яка 28 квітня та 20 травня 2025 року пережила два масштабних блекаути, що вивели з ладу енергосистему усього Піренейського півострову. 

Серед причин попередньо називали й коливання погоди, і можливість хакерської атаки центрів диспетчеризації, і сплановані диверсії на енергооб'єктах. 

Втім правда виявилася банальною, але гіркою: система просто не впоралась з новими викликами.

Вразлива мережа: що показав кейс Іспанії

В Іспанії, де у дня блекаутів понад 70% генерації припадало на сонячну та вітрову енергію, система не змогла втримати стабільність. Коли один з об’єктів вимкнувся через коливання напруги, інші почали відключатися автоматично. 

Стрибки частоти, відсутність синхронізації, недостатня міжсистемна інтеграція з іншими країнами ЄС – усе це сформувало ефект доміно. Країна фактично стала енергетичним островом без достатніх резервів для утримання балансу.

Цей випадок виявив фундаментальну слабкість багатьох енергосистем, що орієнтовані лише на зростання частки ВДЕ, але не супроводжують його розбудовою накопичувальних систем, smart-grid, гнучкого резерву чи керованого попиту.

Український досвід: гнучкість під час війни

Парадоксально, але Україна, що пережила наймасштабніші обстріли енергетичної інфраструктури у світі, змогла утримати баланс. 

Ставка на децентралізацію, підключення до європейської мережі ENTSO-E, оперативне відновлення, перші кроки до впровадження накопичувачів створили фундамент для енергетичної стійкості.

Водночас система все ще має критичну потребу у маневровій генерації, здатній оперативно реагувати на нестабільність. У середньостроковій перспективі мова йде про понад 2 ГВт нових потужностей. 

Не менш важливо створити резерви накопичення, що дадуть змогу працювати стабільно при змінній генерації з ВДЕ.

Фінансовий тиск: борги та загроза втрати довіри

Накопичені борги перед виробниками зеленої енергії стали однією з головних перешкод для сталого розвитку відновлюваної енергетики в Україні. 

Проблема тягнеться ще з 2020 року, посилилася у період пандемії COVID-19 і набула критичних масштабів після повномасштабного вторгнення.

За даними найбільших галузевих асоціацій у сфері “зеленої” енергетики, загальна заборгованість перед виробниками електроенергії з ВДЕ перевищила 22 млрд грн. 

За офіційною інформацією заборгованість НЕК “Укренерго” перед підприємством “Гарантований покупець” за “зелену” електроенергію наразі сягає 16,3 млрд грн. 

Найбільш проблемними залишаються платежі за 2022 і 2024 роки. За 2022 рік сплачено лише 63,9% від належного, а за 2024 рік рівень розрахунків становить 87%.
Цифри демонструють системну кризу виконання державою своїх зобов’язань. На практиці це означає втрату довіри інвесторів, згортання нових проєктів і відкладення стратегічних рішень, зокрема участі в майбутніх “зелених” аукціонах.

Окремою проблемою стала формула розрахунку небалансів, яка діяла у 2021-2022 роках і наразі визнана у судовому порядку такою, що не відповідає чинному законодавству. Виробники вимагають її перегляду та справедливого перерахунку сум, які держава має компенсувати.

Учасники ринку очікують, що буде створено прозору формулу, погоджену з виробниками та оператором ринку, а також розроблено реалістичний план погашення боргів.

Це не лише питання економіки. Це питання репутації держави на фоні зусиль із залучення інвестицій у стратегічну галузь. Без її вирішення розмови про “нову енергетику” ризикують залишитися риторикою.

Бізнес-акцент: перехід від генерації до накопичення

Попри складну економічну ситуацію, український бізнес демонструє нову зрілість. Якщо у 2024 році пріоритетом було встановлення сонячних станцій, то вже у 2025-му зростає попит на обладнання для зберігання енергії. 

Банки констатують: бізнес почав інвестувати у власні системи накопичення енергії, щоб зменшити залежність від мережі та підвищити енергоефективність.

Це свідчить про зміну фокуса – від простої генерації до раціонального використання та управління енергією. Такий підхід відповідає найкращим світовим практикам, і є ознакою ринку, що дорослішає.

 

Майбутнє ВДЕ: більше, ніж сонце та вітер

 

Переходити на ВДЕ – правильно, але недостатньо. Потрібно інвестувати в інфраструктуру. В іншому разі навіть “найзеленіша” енергосистема може одночасно стати найвразливішою.

Ключові пріоритети:

• Гнучкість: маневрові потужності, гібридні системи, керування попитом.
• Накопичення: акумулятори, гідроакумулюючі станції, воднева інфраструктура.
• Інтеграція: розбудова міжсистемних зв’язків та синхронізація з ENTSO-E.
• Регуляторна база: прозора та стабільна система компенсацій, нові механізми підтримки.
   

Україна вже довела, що здатна бути “лабораторією” майбутньої енергетики. Її досвід може стати прикладом для інших країн, які хочуть будувати безпечну, децентралізовану, сталу енергетику.

Але щоб перехід на ВДЕ став не загрозою, а гарантією безпеки, треба дивитися ширше і вкладати не лише у сонячні панелі, а й в системне мислення.