Від фіксації до компенсації: як працюватиме новий механізм дистанційного обстеження знищеного житла у зоні бойових дій
Ольга Оніщук, керівниця програми "Правова безпека власності" Українського інституту майбутнього, засновниця волонтерського проєкту "Поверни своє"
Цьогоріч національний механізм компенсації за воєнні руйнації відзначає другу річницю від моменту свого запуску. Цей механізм реалізується у межах державної програми "єВідновлення", яка складається з багатьох компонентів і передбачає різні етапи для їх запровадження.
Найскладніший компонент програми стосується "компенсаційної" географії — алгоритму поширення відповідних механізмів на тимчасово окуповані території (ТОТ) та зону бойових дій. За першочерговим задумом законодавця, старт компенсаційної процедури для власників зруйнованого житла, розташованого на таких територіях, мав відбутися після визначення Кабінетом Міністрів України особливостей проведення дистанційного обстеження відповідних об’єктів. Причому дедлайн був досить жорстким: урядовці мали затвердити відповідні особливості протягом двох місяців з дня опублікування профільного закону (Закон № 2923-IX), тобто до 22 травня 2023 року. Втім, як показала практика, цей процес розтягнувся на кілька років, а сам підхід до запуску компенсаційного механізму для ТОТ і зони бойових дій вже декілька разів змінювався.
Спершу Уряд запустив експериментальний проєкт реалізації дистанційного обстеження (зокрема із застосуванням інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі) зруйнованих осель у місті Мелітополь, який реалізувався протягом 3 місяців — у період з 14 листопада 2023 року до 14 лютого 2024 року. Проте підсумки реалізації цього "пілоту" навряд чи можна вважати результативними, принаймні з позиції постраждалих власників зруйнованих осель. За офіційними даними, "компенсаційна" комісія Мелітопольської міської ради провела 4 засідання, на яких розглянула 4 заяви про надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна. У підсумку було встановлено факт знищення двох житлових будинків, ще по двох об’єктах — дистанційне обстеження зупинено у зв’язку з неможливістю точного визначення факту знищення житлових будинків.
Майже за рік після цього, у грудні минулого року, з’явилося альтернативне бачення функціонування компенсаційного механізму на ТОТ і у зоні бойових дій. 19 грудня 2024 року парламент прийняв закон (реєстраційний номер проєкту №11161), яким запропоновано запустити компенсаційний механізм для територій, де не працюють українські державні органи, однак Президент України досі не підписав його. Чому?.. Можу лише припустити, що запропонований у проєкті №11161 концепт запуску компенсаційного механізму для зруйнованого житла, розташованого на ТОТ, це політичне рішення, яке дуже складно реалізувати на практиці, передусім з огляду на обмежені фінансові ресурси держави.
Згідно з цим законом фактично всі об’єкти нерухомого майна, які розташовані в районі проведення воєнних дій або перебувають у тимчасовій окупації, вважаються знищеними. Оцінити реальну кількість таких об’єктів житлового фонду наразі практично неможливо. Справа в тому, що Державна служба статистики України здійснювала спостереження щодо кількості житлових об’єктів у розрізі різних регіонів країни лише до початку повномасштабного вторгнення росії. Але якщо порівняти офіційну статистику щодо характеристики житлового фонду України станом на 2021-й і 2020-й, то приблизна кількість житлових об’єктів, які могли опинитися на окупованих після 24 лютого 2022 року територіях або в зоні активних бойових дій, може становити близько 2 мільйонів. Це колосальна кількість житлової нерухомості, і за умови законодавчого презюмування, що всі об’єкти вважаються знищеними, навіть не знаю скільки державних бюджетів, скільки десятиліть знадобиться Україні, аби виплатити компенсації її власникам!
Вочевидь, саме тому урядовці повернулися до базового варіанту: 7 липня 2025 року Уряд затвердив постанову №815 щодо особливостей дистанційного обстеження знищеного житла на територіях, де ведуться активні бойові дії.
Про основні нюанси цього нового механізму розкажу детальніше.
- Зона бойових дій, але не ТОТ
Процедура заочної фіксації руйнацій ТОТ поки не стосується, вона буде застосовуватися тільки у зоні бойових дій.
Йдеться про території активних бойових дій та активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, які зазначені у відповідному переліку, затвердженому наказом Мінрозвитку.
Підказка: щоб зрозуміти, чи буде застосовуватися для конкретної території дистанційне обстеження, варто орієнтуватися на "відкриту дату" завершення бойових дій, тобто в першому правому рядку напроти відповідної територіальної громади, зазначеної у вказаному переліку, має бути вказана конкретна дата, а в другому — ні.
Чому дистанційну фіксацію руйнувань уможливили спершу на території бойових дій, — здогадатися не складно. Питання не тільки у технічній та логістичній складності реалізації цього концепту, а, вочевидь, у тому, що на таких територіях простіше зафіксувати факт знищення об’єкта нерухомості, ніж на ТОТ, де окупаційна влада намагається приховати сліди воєнних злочинів рф, демонтуючи зруйновані будинки, і на їх місці зводить нові споруди.
Водночас у розробників національного компенсаційного механізму є чітке розуміння, що розширення його "географії" на ТОТ — процес неминучий. Тож, сподіваюся, що дія програми "єВідновлення" буде поширена на власників зруйнованого житла, яке опинилося в окупації, вже цього року.
- Знищення, а не пошкодження житла
Затверджені Урядом особливості визначають механізм проведення обстеження із застосуванням продуктів дистанційного спостереження саме знищених об’єктів нерухомого майна. До таких об’єктів належать: житлові будинки, будинки садибного типу, садові та дачні (зокрема квартири, інші житлові приміщення, що розташовані в таких будинках). Ба більше, у разі коли за результатами проведення дистанційного обстеження встановлено факт знищення об’єкта, квартира та інші житлові приміщення такого об’єкта будуть вважатися знищеними.
- Фото, відео і не тільки
Під час проведення дистанційного обстеження відповідна комісія буде проводити сукупний аналіз всіх наявних продуктів дистанційного спостереження. До останніх належать:
- фото- та відеоматеріали, отримані за допомогою цифрових камер (мобільних телефонів), БПЛА тощо;
- інформаційні продукти дистанційного зондування Землі, зокрема матеріали і дані аерозйомки, космічної зйомки та метадані до них.
До цих матеріалів висувається низка технічних і контекстуальних вимог. Наприклад, фотознімок має бути у кольоровому форматі із роздільною здатністю, чітким, без ознак цифрових спотворень, розмиття чи інших дефектів, що унеможливлюють ідентифікацію об’єкта або характер його руйнування.
Мінімальний набір фотозображень об’єкта повинен містити:
- загальний вигляд земельної ділянки, на якій розташовано об’єкт;
- загальний ракурс, який дозволяє оцінити ступінь руйнування;
- мінімум три ракурси (фасад, боковий фасад (вид з протилежного боку) та/або згори), які підтверджують факт знищення об'єкта.
Також комісія зможе звертатися до місцевої влади (виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної в місті ради або військової адміністрації) стосовно отримання інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі. І вже уповноважений орган має подати відповідне звернення до Держгеокадастру та/або Міноборони. Якщо ж для проведення дистанційного обстеження знадобляться БПЛА, дозвіл на використання повітряного простору України буде надаватися Генеральним штабом Збройних Сил.
- Інформаційне повідомлення, а не заява на компенсацію
Зауважу, що згідно з загальною логікою компенсаційного механізму класичне (не дистанційне) обстеження зруйнованого житла проводиться "компенсаційною" комісією після того, як особа подала заяву про виплату в Дії, але такому кроку обов’язково має передувати подача відповідного інформаційного повідомлення. Тоді як дистанційне обстеження буде здійснюватися на підставі саме інформаційного повідомлення про пошкоджене майно, поданого через Дію.
Важлива умова — у такому повідомленні стан пошкодженого майна має бути вказаний як "непридатно до експлуатації" або "знищено повністю". Тож, якщо раніше власник, скажімо, пошкодженої оселі у зоні бойових дій, вже подавав відповідне інформаційне повідомлення через Дію, але після цього відбулося повторне руйнування об’єкта, внаслідок чого житло було знищено, варто подати нове повідомлення.
Про результати дистанційного обстеження "компенсаційна" комісія повідомлятиме постраждалу особу.
За результатами такої заочної фіксації руйнувань протягом 5 робочих днів з дня її проведення відповідна комісія складатиме акт дистанційного обстеження із висновком про встановлення або неможливість встановлення факту знищення об’єкта. Після цього протягом 3 робочих днів інформуватиме особу, яка подала інформаційне повідомлення через Дію (після реалізації такої технічної опції) або на адресу електронної пошти, зазначену в повідомленні.
- Заявник зможе подавати додаткову інформацію
Ще одна новація, передбачена механізмом заочної фіксації, це можливість подати додаткову інформацію.
У разі неможливості однозначного встановлення факту знищення об’єкта комісія має прийняти рішення про зупинення проведення дистанційного обстеження і повідомити про це автора інформаційного повідомлення (протягом 5 днів з прийняття відповідного рішення). Після отримання рішення про зупинення, особа протягом 90 днів має право подати комісії додаткову інформацію щодо об'єкта шляхом направлення звернення, яке має, зокрема, містити реквізити рішення, ПІБ заявника та реєстраційний номер об'єкта в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна.
Таке звернення може подаватися через Дію (після реалізації такої технічної опції) або на адресу електронної пошти, зазначену у рішенні, або у паперовій формі на поштову адресу відповідного уповноваженого органу, зазначену у рішенні.
Розгляд комісією інформаційного повідомлення буде продовжуватися з дня отримання додаткової інформації, про що прийматиметься окреме рішення.
Важливо: фіксація комісією факту знищення нерухомості у зоні бойових дій ще не означає автоматичне рішення про виплату особі, яка подала інформаційне повідомлення, компенсації у вигляді житлового сертифіката. Після офіційного визнання житлового об’єкта знищеним його власник має подати заяву про виплату через Дію і дочекатися рішення "компенсаційної" комісії по такій заяві.
