Стремимся к европейскому стандарту возмещения EUR100 тыс. и расширению его на юрлиц - директор ФГВФЛ
Эксклюзивное интервью агентства "Интерфакс-Украина" с директором-распорядителем Фонда гарантирования вкладов физических лиц (ФГВФЛ) Ольгой Билай (подается на языке оригинала)
Вторая часть
Текст: Дмитрий Кошевой
-- Зараз багато ведеться розмов стосовно можливого завершення війни. Для Фонду це означає, що через три місяці після скасування воєнного стану граничний розмір відшкодування за вкладами буде зменшений до 600 тис. грн, тоді як наразі він не обмежений. Ви готові ініціювати збільшення цієї суми із урахуванням, що на горизонті є європейський показник EUR100 тис, до якого ми прямуємо?
Моє особисте завдання, з яким я прийшла до Фонду, – це реформування системи гарантування, наближення її саме до європейських стандартів і умов. Тому ми прагнемо до EUR100 тисяч, а не до 600 тис. грн.
-- Для мого товариша однією із переваг відкриття рахунку у Revolut нещодавно була не тільки можливість частково знизити український ризик за рахунок тримання коштів на закордонному рахунку, але й задекларована сума гарантії у литовському банку EUR100 тис. Тим більше, що в Україні валютні вклади відшкодовуються у гривні, якщо банк банкрутує.
Звичайно, для людей сума гарантій - це важливий чинник. І коли ми говоримо про рух до європейських стандартів, мова не тільки про EUR100 тис. Мова також про гарантування вкладів юридичних осіб. Це захистить бізнес, який зараз при ліквідації банку чекає своєї черги, коли йому компенсують кошти. Чому у випадку з передачею частини активів та пасивів Комінвестбанку кредитори мають бути задоволені? Бо вони одразу отримують доступ до своїх коштів. І не змушені вигадувати якісь схеми переведення вкладів юросіб у вклади фізосіб напередодні визнання банку неплатоспроможним, які ми раніше спостерігали в банках.
-- До війни, коли розмір гарантії був обмежений, багато вкладників намагалися дотримуватися ліміту 200 тис. грн на одного вкладника, і це підтверджувала статистика Нацбанку. Наразі ви спостерігаєте наявність майбутнього порогового рівня 600 тис. грн у поведінці вкладників?
Ні, зараз ми цього не відчуваємо. У випадку Комінвестбанку, наприклад, такого не було. Те, що зараз гарантія на повну суму вкладу, десь уже вкоренилося в поведінці вкладників. З початку запровадження воєнного стану в Україні ми спостерігаємо загальну тенденцію збільшення загальної суми вкладів по банківській системі та будь-яких розмірів вкладів в тому числі, що перевищують 600 тис. грн. Тому потрібно, щоб цей перехід на EUR100 тис. відбувся максимально швидко.
-- А чи вистачить на це грошей? Тим більше, якщо ви говорите ще й про юридичних осіб?
Щодо юросіб, то вони тримають у банківській системі приблизно стільки ж грошей, як фізособи (на кінець лютого, за даними НБУ, вклади юросіб складали 1,4 трлн грн, тоді як фізосіб – 1,23 трлн грн – ІФ-У). Ми постійно аналізуємо та робимо необхідні розрахунки для визначення етапів та строків виконання цього завдання. Це питання залежить від фінансової стійкості Фонду, від ситуації в банківській системі та державі загалом. Для себе ми можемо розглядати декілька варіантів впровадження гарантій юридичних осіб та підвищення гарантованої суми. Наприклад: поетапне підвищення гарантованої суми, обмежене коло юридичних осіб з поступовим розширенням чи початкове накопичення достатніх ресурсів для впровадження гарантій. Фонд при імплементації повинен виважено підходити до будь яких варіантів враховуючи наступне - не посилювати значно тиск на банківську систему і залишатись фінансово стійким.
Зараз гарний для цього момент у банківській системі, бо нагляд Національного банку суттєво посилився, активи банків покращилися, що зменшує можливі гарантовані виплати.
-- Наскільки я розумію, додаткової впевненості вам додає успіх програми Фонду з реструктуризації кредитів, про який ви говорили: якщо за підсумками 2023 року частка надходжень за програмами реструктуризації, впровадженими з початку дії воєнного стану, становила 41% від суми всіх погашень за кредитами, то за результатами 2024 року — вже 68%.
Це моя улюблена тема.
-- Це просто працівники Фонду навчилися працювати з урахуванням вашого особистого досвіду роботи із проблемними позичальниками в Ощадбанку? Чи зросла свідомість боржників?
Ми навіть перетнули межу мільярд гривень платежів за реструктуризованими кредитами за час дії наших програм. Звісно, позначився і мій банківський досвід, бо я була ідеологом програм реструктуризації і для фізичних, і для юридичних осіб. Але важливий фактор – ринок по мірі дорослішання переростає свої дитячі хвороби. Це стосується й поведінки банків, й поведінки боржників, які ще кілька років тому переважно вважали, що борги гасять тільки боягузи. При виведенні банків з ринку під час кризи у 2016 році позичальники масово тестували Фонд гарантування на предмет того, що якщо всі перестануть платити банку в ліквідації, то кредити, мабуть, пробачать. Але коли боржники зрозуміли, що прощення не наступає автоматично, що будуть суди та стягнення майна, або кредит буде проданий на "Прозорро.Продажі", і до них прийде не банк, а інший, часто більш жорсткий кредитор, що проценти та штрафи увесь цей час нараховуються, їх ставлення змінилося. За ці 10 років боржники пройшли період психологічної адаптації, зрозуміли, що відповідальність настане у будь-якому разі. У тому числі, й через кредитні реєстри, які зараз містять дуже розгорнуту інформацію щодо позичальників та їх рейтингу. Банкам невигідно кредитувати таких клієнтів, бо відповідно до рейтингу та категорії боржника вони повинні формувати резерви. Тобто банк 10 разів подумає перед тим, як видавати кредит клієнту з поганою кредитною історією.
Тому для позичальників варіант із реструктуризацією є більш передбачуваним. Тим більше, що ми можемо зробити пільгові умови: у процентній ставці, у погашенні накопичених процентів, у строках, що дозволить звільнити від обтяження своє майно при погашенні боргу. Банк - кредитор, у свою чергу, отримує вищий рівень повернення за такими кредитами та не витрачає кошти на стягнення.
-- Який наразі загальний портфель таких реструктуризованих кредитів у Фонду, яким є його динаміка?
Він збільшується, і погашення вже перевищило 1,1 млрд грн. Загалом надходження від реструктуризованих кредитів поступово наближається до обсягів надходжень від продажу активів, – це ефективний підхід з точки зору грошового потоку, який ми спрямовуємо на виплати кредиторам.
-- Надходження до ліквідованих банків, які перебувають в управлінні Фонду, за 2024 рік становили 3,8 млрд грн проти 7,17 млрд грн 2023 року, у тому числі реалізація активів знизилася майже вчетверо.
Так само виплати кредиторам банків, що ліквідуються, за 2024 рік становили 2,15 млрд грн, тоді як у 2023 ця сума була на рівні 8,93 млрд грн. З чим це пов’язано? Які очікування від 2025 року?
Коли під управління Фонду передається банк, ми якнайшвидше розпочинаємо виплати та продаж активів. У 2022 році до нас надійшли великі банки, як от "МР Банк" та "Промінвестбанк", а ось банки, передані нам пізніше, такі як "Айбокс" або "Конкорд", - порівняно невеликі. У 2023 році здебільшого здійснювався індивідуальний продаж, а у 2024 р. – здебільшого пулові продажі активів, не реалізованих на індивідуальних торгах. На сьогодні ми вже здійснили основні продажі та виплати у цих банках.
Але намагаємося застосовувати нові підходи. Наприклад, у 2023 році запустили продаж галузевих пулів. Вважаємо досить успішним результат і зберігатимемо таку практику. До речі, це загальносвітова практика. Хоча, незалежно від галузі, все одно багато залежить від структури та якості активів в пулі.
-- Ще якісь цікаві активи на продаж у Фонду залишилися?
У нас є, на наш погляд, чудовий актив, який чомусь досить довго не продається – кредити компаній фармацевтичної корпорації "Артеріум" з заставою нерухомості у Львові та Києві. (Черговий аукціон "Прозорро.Продажі" з продажу цього лоту 27 березня став успішним: "Скай-Девелопмент" запропонувало за нього 243,7 млн грн або 10% від стартової ціни – ІФ-У)
-- Це Костянтина Жеваго?
Так. Ми судимося з ними, відкрили виконавчі провадження, і, як результат, стягнули нещодавно декілька мільйонів погашення.
Ще офіс МР Банку на торгах у квітні та активи Комінвестбанку з тих активів, що не відійшли до приймаючого АСВІО банку, є близько 15 об'єктів нерухомості, переважно в західній частині України. Це банківські відділення та колишнє заставне майно, яке банк стягнув на баланс. Окрім того, у нього в кредитному портфелі в основному середній сегмент корпоративного бізнесу, є якісні застави, бо це був більш корпоративний банк, там споживчих кредитів небагато.
-- А як загалом наразі оцінюєте ринок таких поганих активів? Наскільки це зараз ринок продавця або покупця?
Якщо ми говоримо про продаж кредитів то попит є, але він обмежений. Наприклад, непогано продалися беззаставні кредити фізосіб банку "Форвард", який на цьому спеціалізувався: кеш-продукт в нього був 95% портфелю. І ось цей його портфель, непогано був проданий пулами з урахуванням того, що він був глибоко прострочений ще коли банк навіть до нас не потрапив.
З корпоративним сегментом складніше, тому що це дуже специфічна галузь: треба мати і юристів хороших, і розуміти, як з тим працювати. Ось він точно ніколи не буде "мас-маркетом". Особливо, якщо власник активу олігарх. З такими активами готова працювати обмежена кількість інвесторів.
-- На ринку колись була доволі сильна та жорстка команда "Альфи", яка в якійсь момент продала чи іншим шляхом закрила всі проблемні активи Укрсоцбанку та почала підбирати на ринку інші погані активи, бо своїх уже не мала. Мені здається, ви десь зараз в подібній ситуації: у вашої команди накопичений досвід, кваліфікація, механізми, ресурси… Час від часу лунає ідея "поганого банку" для поганих активів державних банків. Чи розглядається можливість створення його з вашою допомогою або просто передачі Фонду таких активів від державних банків? Наскільки ви зацікавлені та спроможні почати допомогати державі у вирішенні цієї проблеми?
У нас для цього є абсолютно всі засоби, процедури, професійна команда, яка знає, як із цим працювати. Це органічно виглядає не тільки для нас, але й з точки зору інвестора. Тому що вони матимуть однакові, стандартні правила для купівлі. Бо зараз у кожного державного банку свої правила: хтось продає через "Прозорро.Продажі", хтось через СЕТАМ, хтось одними лотами, хтось іншими, тощо. За таких умов ринок невизначений та абсолютно не структурований. Якщо сконцентрувати такі продажі в одному місці, це дозволить рівномірно наповнювати ринок активами, які цікаві різним інвесторам: комусь роздріб, комусь – корпоратив, бо державні банки ж не радяться один з одним, коли їм виставляти якісь пули.
Крім того, мені здається, для самих банків це також буде плюс, бо все ж таки не можна ставити головним пріоритетом роботи комерційного банку роботу з NPL. Для них пріоритетом має бути розвиток, банківський бізнес, нові продукти, нові сфери, а наразі NPL забирають на себе велику кількість управлінської креативності, енергії та менеджерських талантів.
-- Вирішення цього питання – це рівень Ради з питань фінансової стабільності? Тобто теоретично ви могли би вийти на неї із такою ініціативою?
Рішення Ради фінансової стабільності мають рекомендаційний характер. Мені здається, це запитання більше до Мінфіну, як власника державних банків. Він може порадитися зі своїми наглядовими радами, наскільки вони вважають доцільним банку концентруватися на цій частині своєї діяльності, яка ефективність цієї роботи з урахуванням алокації ресурсів та вартості ресурсів всередині банку.
-- Яким наразі є прогрес у позовах до пов’язаних осіб банків, що виводяться чи вже були виведені з ринку? Як просуваються найбільш гучні справи? Наприклад, щодо Жеваго. Я так розумію, що у вас тепер з’явилися конкуренти у вигляді Нацполіції, ДБР, а у майбутньому ці активи підсанкційної особи взагалі можуть бути передані державі за рішенням ВАКС?
Якщо ці активи заберуть на підставі санкцій, будемо стягувати інше майно. У Високому Суді Англії та Уельсу ми отримали рішення, що є підстави для всесвітнього арешту активів, але не вистачає рішення українського суду щодо стягнення. Тому ми в українській юрисдикції подали позов на 46 мільярдів гривень, досягли низки позитивних результатів – арешти на акції та частки гірничо-збагачувальних комбінатів Жеваго як засіб забезпечення позову. До речі, це безпрецедентне рішення, тому що воно накладає арешт на активи Жеваго, що належать йому опосередковано. Але в самому процесі стягнення він використовує свою улюблену тактику – це оскарження кожного кроку судді: якщо фігурально - суддя взяв ручку, він вже оскаржив, суддя встав зі стільця – оскаржив… Щоб такими процесуальними діями можна було затягнути процес на неймовірний термін. Ми подали позови ще у січні 2023 року, але слухання по суті позову ще не відбувались, на жаль.
До речі, абсурдною ситуація є щодо "ВіЕйБі Банку", де суд зобов’язує перекладати позови разом з додатками німецькою та англійською мовами, попри те, що відповідачі є громадянами України, які наразі перебувають у Австрії та Великобританії. Виникає логічне запитання, а якби вони продовжували подорожувати протягом розгляду справи до ОАЕ чи Китаю, документи для них потрібно було б перекладати арабською та китайською?
Певне затягування деяких процесів відбувається через вимоги Конвенцій щодо вручення документів відповідачам, які проживають за кордоном. Це, наприклад, у випадку "Надра Банку", де перше засідання призначили аж через півроку після того, як суд прийняв наш позов до розгляду. Однак його ще можуть перенести, бо, наприклад, у суду виникне запитання щодо належності повідомлення нерезидента зі списку відповідачів… Тобто, поширена практика, коли відповідачі намагаються всіма можливими способами відтягувати кожне засідання суду.
Але є і позитивні приклади. Вже набрали законної сили судові рішення у 13 судових справах, де вимоги Фонду були задоволені. Так, наприклад, одне з останніх – це рішення в апеляції щодо банку "Золоті ворота". Це не найбільший банк, але все одно ми задоволені позитивним результатом – суд постановив стягнути з пов'язаних осіб 618,7 млн грн відшкодування збитків.
По низці банків триває розгляд справ у касаційній інстанції. Ми сподівались, що суд розглядатиме ці справи комплексно, бо в основному це питання строку позовної давності. На жаль, дуже часто суди демонструють різні позиції за одним і тим самим питанням у різних справах навіть щодо одних і тих самих банків. Є банки, які вже ліквідовані та вилучені з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, є ще не ліквідовані та не вилучені з реєстру – і у різних банках суди дійшли різних висновків щодо термінів позовної давності. Ми намагаємося отримати позицію Верховного суду, як у всіх цих випадках застосовувати строки.
-- Зараз це питання з приводу термінів давності знаходиться на розгляді у Верховному Суді?
Так. Щодо "Фінростбанку" вже є рішення Верховного Суду. При цьому Верховним Судом було розглянуто дві справи Фінростбанку, де в одному випадку суд дійшов висновку, що строк позовної давності не пропущений, а у іншому – ухвалив прямо протилежне рішення. Зараз з цього питання ключовою є справа банку "Таврика", яка передана на розгляд корпоративної палати касаційного господарського суду задля напрацювання єдиного підходу щодо цього питання.
Це дуже тривалий процес, просуваємося повільно.
-- Можливість добровільного врегулювання. Колись раніше активно цю опцію пропонував Олег Бахматюк, який скаржився, що цю його пропозицію ігнорують. Але останнім часом про цей шлях взагалі нічого не чути.
Ми ні з ким не ведемо переговори зараз. Як правило, відповідачі – пов’язані особи банку хочуть отримати при добровільному врегулюванні дисконтування та прощення якоїсь суми. Ми такого не можемо зробити, й тому не ведемо жодних переговорів, оскільки добровільне врегулювання наразі неможливе згідно із законом. Можна просто добровільно погасити нам ту суму, яку ми заявили в претензії або в судовому рішенні.
Це комплексна проблема, і бажано було б, щоб боржникам була надана можливість добровільного врегулювання з якимось дисконтом та вони нею скористалися. Це суттєво заощадило б час та кошти, які витрачаються на суди, пошук та стягнення активів. Це міжнародно визнана дієва практика. Але для цього потрібна загальна концепція і законодавчі зміни.
-- В світовій практиці у подібних до вашої установи такий інструмент існує?
Взагалі у світі переважна більшість таких вимог врегульовується у досудовому порядку. Це добровільне бажання ґрунтується на дисконтуванні вимог. При досудовому врегулюванні ніколи не пропонують погасити 100%, але це все одно вигідно, бо при стягненні через суд ми також несемо певні витрати. У часі ця сума теж дисконтується на вартість грошей. Наші колеги з американського фонду гарантування розповідали, що у них витрати на судові позови складають 40 центів на отриманий у підсумку долар, тому вони погоджуються на меншу суму, але щоб вона була швидко врегульована: якомога швидше віддати кредиторам ці гроші і закрити кейс.
У нас є напрацювання, декілька варіантів, але якогось оформленого законопроєкту не існує.
-- Передостаннє запитання. Кого ще з учасників фінансового ринку та коли ви готові взяти під ваше "крило"?
Нещодавно були євроінтеграційні перемовини Україна-Єврокомісія за результатами скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС за розділом "Фінансові послуги". У нас там на найближчі п’ять років визначено багато завдань. Але я з великим оптимізмом на це дивлюся. Так ось кредитні спілки – це для нас must have: вони точно будуть долучені до системи гарантування. В меморандумі з МВФ поки написано, що це буде після завершення воєнного стану, але вже напрацьований проєкт закону, за яким вони приєднаються до нас. Ми вже перейшли на рівень технічної підготовки цього питання: здійснюється модернізація ІТ-середовища Фонду, Нацбанком враховані надані Фондом пропозиції щодо вимог до інформаційних систем та персоніфікованого обліку кредитної спілки, а також було представлено учасникам ринку основні елементи майбутньої системи гарантування та її вимоги, наприклад – надання до Фонду спеціальної звітності.
Кредитні спілки – це відносно невеликий ринок: менше половини процента від банківських активів. Але він досить специфічний, спрямований на розвиток громад. Маємо їх плекати, будемо їм допомагати, щоб вони нас прийняли як друзів-партнерів, при входженні в систему гарантування.
У Стратегії розвитку фінансового сектору України передбачене також створення системи гарантування за договорами страхування життя. Наразі напрацьовуються основні елементи концепції, адже у Європі та інших частинах світу дуже різноманітна практика.
Основне завдання – забезпечити передачу страхового портфеля на тих самих умовах страхування в нову компанію, щоб людина не відчула змін, чи просто в момент банкрутства виплатити кошти, які людина до цього моменту накопичила, в межах обумовленої гарантованої суми. Яким способом краще захистити клієнта? Повторюсь, ми поки що на стадії роботи над концепцією.
-- А уточніть, в кредитних спілках якою буде гранична сума відшкодування?
Попередньо порахували, що 100 тис. гривень. Але час іде, ми збираємо інформацію від Національного банку, як почувається галузь загалом, і ми постійно оновлюємо розрахунки. В ЄС немає різниці: там EUR100 тис. і для банків, і для кредитних спілок. Тому ми можемо встановити або відразу однакову суму, або поступово її підвищувати.
-- Статистика. Скільки банків зараз на ліквідації у Фонду? Скільки з них плануєте завершити у 2025 році?
В "активній" ліквідації у нас залишається ще близько 20 банків – це ті, де ще є активи та тривають розрахунки з кредиторами. В умовах воєнного стану неможливо з абсолютною впевненістю прогнозувати коли саме буде завершено ліквідацію неплатоспроможних банків.