Наразі всі наші сили спрямовані на зміцнення сталості мережі - технічний директор DVL

Інтерв’ю з технічним директором об'єднаної компанії "Датагруп-Volia-lifecell" (DVL) Сергієм Терещуком про плани розвитку мобільної й фіксованої мережі, збільшення автономної роботи базових станцій до 10 годин та перспективи запуску 5G

Текст: Альона Манжело

- Нещодавно DVL повідомляв, що 5G став доступним абонентам lifecell у роумінгу в 61 країні. Я не помиляюсь, коли скажу, що тема 5G перебуває на піку уваги як у світі так і в Україні?

- Хочу сказати, що коли ми говоримо про 5G, це не про цікаво. Це питання пріоритетів, фокусу. Мабуть, одразу скажу декілька слів про те, які в нас (групи компаній DVL - ІФ-У) ключові проєкти. Ну, а потім, звісно, про 5G.

Після створення об'єднаної групи компаній DVL (в результаті угоди щодо придбання холдингом NJJ французького бізнесмена Ксав'є Ньєля за $1,5 млрд провайдера "Датагруп-Volia" і третього за величиною мобільного оператора lifecell – ІФ-У) постало завдання об'єднати компанії з фіксованою ("Датагруп-Volia") і мобільною складовою (lifecell). Окремі сегменти були унікальними, низка перетиналися, але ми мали об'єднати технічні інфраструктури. Цим і займались після завершення угоди (вона була закрита у вересні 2024 року – ІФ-У). І нам вдалося сформувати потужну оптичну інфраструктуру на базі активів "Датагруп-Volia" і lifecell – найбільшу в Україні телекомунікаційну мережу, яка включає 22 тис. км магістральних оптичних ліній та 25 тис. км оптики в містах. Наразі продовжуємо це об'єднання і працюємо над використанням оптичних мереж для підключення базових станцій. Чому це важливо? Бо коли ми будемо повноцінно впроваджувати мережу 5G, нам будуть потрібні потужні канали, щоб забезпечувати велику швидкість. Це можна розглядати, як частину підготовчих робіт.

- Ми зараз говоримо про те, що DVL переводить базові станції з "радіорелейки" на оптику GPON?

- GPON, абсолютно правильно. Підключаємо GPON, підключаємо оптоволокна, які "Датагруп" має поряд з базовими станціями. В нас є перелік сайтів, на які потрібно подати додаткову ємність, щоб збільшити швидкість. І це перші кроки в підготовці до впровадження 5G.

- Відразу уточніть, скільки базових станцій ви вже перевели на GPON і який план до кінця 2025 року?

- В рамках пілотного проєкту, який зараз реалізуємо, плануємо у 2025 році вийти на цифру близько 800 підключених до оптики сайтів. З них вже підключили 300 сайтів. Роботи були виконані в рамках першої фази, де тестували це технічне рішення.

- Саме сайтів, не базових станцій?

- Оптичне волокно підходить до сайту, на якому може бути декілька базових станцій.

- Скільки в DVL загалом сайтів в наявності?

- Наразі маємо 10,2 тис. сайтів на яких розташовані макро- та мікро- базові станції. Відбувається не тільки об'єднання фізичної інфраструктури, але й технічної експертизи, технічних команд в рамках єдиної технічної дирекції групи компаній DVL. По завершенні цих процесів технічна дирекція матиме приблизно 1800 співробітників. Об'єднати компетенції – важливе завдання. В структурі компанії більше не існує окремих технічних дирекцій "Датагруп-Volia" та lifecell. Це єдина технічна дирекція, яка включає обидва сегменти (фіксований і мобільний зв'язок – ІФ-У). Один з напрямків – обслуговування оптичної мережі компанії lifecell технічною командою "Датагруп". Це також один з пріоритетних проєктів.

Третій і, мабуть, найважливіший напрямок, який ми почали розвивати з вересня 2024 року – це забезпечення сталості всієї мережі об'єднаної групи компаній DVL. І попри те, що я згадую про цей напрямок після двох інших, саме він у нас за пріоритетами №1.

- Маю багато запитань на тему сталості мережі, але, з вашого дозволу, повернімося до 5G…

- Щодо доступу до 5G абонентів в роумінгу, дійсно, в нас додались ще країни з такими можливостями. Послуга доступна за умови, що смартфон абонента підтримує 5G і в нього підключений роумінг. Це не вимагає жодних додаткових витрат – все включено в базовий тариф у роумінгу.

- Як зрозуміти появу нових країн? Вони додаються до списку доступних для послуги після того, як DVL завершує угоду щодо охоплення чергового нового ринку?

- Так, поява нових країн пов'язана або з появою в нас нових роумінг-партнерів, або в разі відкриття 5G-сервісу в уже наявного партнера. Укладаючи угоду, ми прописуємо всі умови, в тому числі й щодо можливості доступу наших абонентів до 5G. Проте ж не всі термінали (кінцевий пристрій, що підключається до мережі оператора – смартфон або планшет з sim-картою – ІФ-У) підтримують 5G навіть в країнах, де ці мережі побудовані. Приміром, девайси Samsung, iPhone підключаються, а Google Pixel поки що ні.

- Якщо чесно, дізнавшись, що 5G доступна в роумінгу вже в 61 країні світу, я відчула розчарування. Коли вже Україна приєднається до клубу країн, в яких побудовані й вже використовуються мережі 5G?

- Тут слід дивитись, в яких умовах перебуває країна та її абоненти. Адже технологія 5G існує з 2019 року і багато операторів в світі її давно впроваджують. Проте залишається головне питання – мета, з якою будується мережа 5G. Існують два напрямки: 5G для пересічних абонентів і мережа для потреб бізнесу (B2B). І є дві причини починати будувати мережу 5G. Перша – коли недостатньо ємності на існуючій мережі, тобто ємність технології LTE (основна технологія 4G - ІФ-У) повністю використовується. В Україні до такої ситуації далеко, невикористана ємність ще досить велика. Ба більше, на останньому аукціоні НКЕК три найбільші мобільні оператори придбали нові частоти в діапазоні 2100 МГц, тобто ємність існуючої мережі LTE буде збільшуватися. Друга причина розбудовувати мережі 5G – поява нових сервісів, які потребують великої швидкості мобільного інтернету і максимального скорочення затримки у передачі сигналу. Наразі в Україні такі сервіси ще не з'явились.

- Як один з прикладів використання 5G в практичній площині, ви згадували в одній з попередніх розмов Smart Factory – цифрову технологію, яку виробничі підприємства використовують для автоматизації процесів, використання програм штучного інтелекту для підвищення ефективності та гнучкості виробництва. Це вдалий приклад?

- Так, це один з прикладів зі сфери B2B. Він не стосується пересічних мобільних абонентів. Окремі підприємства в Україні реалізовували пілоти з впровадження Smart Factory, але широкого попиту ця технологія досі немає. В Україні йде війна, промисловість і виробнича база не розвиваються високими темпами. Через це спостерігаємо дещо відкладений попит на такі інноваційні технології як Smart Factory, інтернет речей (IoT). Негайного запиту на 5G в Україні наразі не бачимо, але це не означає, що він не з'явиться в найближчому майбутньому. І до цього потрібно вже зараз серйозно готуватися. Я впевнений, що після закінчення війни невдовзі з'явиться попит на цю технологію. Передусім запит надходитиме від бізнесу – підприємств, які потребуватимуть автоматизації, ефективних систем керування виробничими процесами. Насправді це питання часу.

- Відомо, що lifecell перебуває в авангарді змін у сфері впровадження 5G, активно готується й тестує технологію. Що показали випробування, які ви проводите? Що показали архітектури Non-Standalone (NSA), які ви проводите з компанією Huawei? Як я дізналася, це варіант впровадження 5G, за якого мережа працює разом з існуючою 4G-інфраструктурою. Вона може використовуватися на наявній LTE-мережі. 5G NSA називають ще 5G-інтернет, керований через 4G. Цю технологію простіше й дешевше впровадити. Все вірно?

- Так, існує дві конфігурації 5G архітектури – вже згадана Non-Standalone (NSA) (не автономна) і SA (Standalone) – повністю автономна мережа, без залежності від LTE, яка забезпечує максимальні можливості 5G, включаючи низьку затримку в передачі сигналу. Телеком-оператори можуть впроваджувати NSA на наявній інфраструктурі з мінімальною модернізацією ядра мережі. Натомість споживачі отримують більш високу швидкість мобільного інтернету, ніж в LTE-мережах.

Дійсно, ми тестуємо технологію на окремому сегменті нашої мережі. Чому це відбувається вже зараз? По-перше, ми вивчаємо технології і, що дуже важливо, розвиваємо компетенції нашої технічної команди. Під час тестів у Львові ми випробовували 5G NSA в діапазоні 3,5 ГГц у смузі 100 МГц. Отримали швидкість мобільного інтернету 1,7 ГБ/с (в 518 разів вища, ніж середня зараз; для порівняння, за даними компанії Ookla, яка проводить вимірювання швидкості інтернету через сервіс Speedtest, у першому півріччі 2024 року середня швидкість мобільного інтернету в Україні становила: завантаження 26,87 Мбіт/с, вивантаження 11,35 Мбіт/с – ІФ-У).

Виникає закономірне питання: за яких умов може сформуватися попит на мобільний інтернет з подібною шаленою швидкістю? Один варіант – це нові сервіси, про які я згадував, які поки що не мають широкого застосування абонентами в Україні. По друге – це висока концентрація абонентів, які використовують ємність базової станції. Ми розуміємо, що за кордоном наразі залишаються мільйони українців і в рамках тих соціальних і демографічних процесів, які зараз відбуваються, ємності наявної LTE-мережі більше ніж достатньо. А вона ще й збільшиться за рахунок інтеграції додаткових 2100 МГц частот.

- Голова НКЕК Олександр Животовський в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" говорив, що оператори можуть використовувати придбані на аукціоні радіочастоти 2100, 2300, 2600 МГц для технології 5G…

- Важлива річ, що це твердження вірне для частот, які придбали "Київстар" і "ВФ Україна" (Vodafone-Україна). Компанії придбали 2300 і 2600 МГц – в цих технічних діапазонах можна побудувати мережу 5G. В нашому випадку, на жаль, ні (на аукціоні НКЕК в 2024 році lifecell придбав лот №2, який включав смуги частот 1935–1940 МГц / 2125–2130 МГц (2×5 МГц); вартість лота склала 463 млн грн – ІФ-У).

- Таким чином, щоб проєктувати 5G NSA на всю Україну, коли в цьому виникне потреба, вам доведеться докупляти частоти?

- Абсолютно правильне питання. Щоб побудувати повноцінну мережу 5G, потрібно мати частоти в діапазоні 3,5 ГГц. Тобто дійсно потрібно буде їх купити. Для 5G використовується технологія TDD (метод організації передачі даних, при якому в одному частотному діапазоні по черзі в різні моменти часу відбуваються передача (uplink) і прийом (downlink). Це стається не одночасно. (Технологія використовується у 4G/LTE, 5G, в минулому використовувалась в WiMAX – ІФ-У). У тих діапазонах, які lifecell використовує зараз, працює технологія FDD (Frequency Division Duplex – технологія дуплексу в телекомунікаціях, за якої передача (uplink) і прийом (downlink) даних здійснюються одночасно, але на різних частотах – ІФ-У). Якщо будувати 5G з FDD – це зовсім інші швидкості. До того ж наявні частоти зараз завантажені через технології з попередніх періодів – 2G і 3G.

- Тобто потрібен Sunset - припинення підтримки, обслуговування або використання певної технології, продукту, частоти або послуги, наприклад, зупинка підтримки 3G-мереж, щоб звільнити частоти для 4G/5G?

- Абсолютно правильно, потрібен Sunset, це по-перше. По-друге, щоб отримати високі швидкості та ємність, потрібно мати нову частоту 3,5 МГц і смугу мінімум 100 МГц. Тому повторюсь: так, при впровадженні 5G на всій території України lifecell будуть потрібні нові частоти, але іншим мобільним операторам вони також будуть потрібні. Нові частоти й нове обладнання.

- НКЕК наразі не поспішає готувати аукціон з продажу високих 3,5 МГц частот?

- Поки що регулятор дозволяє використовувати їх сегментарно для тестування 5G. І це відбувається з великими обмеженнями, оскільки наразі ці частоти використовують військові. Тому при оголошенні повітряної тривоги ми одразу припиняли тестування й відключали обладнання.

- Щоб поставити крапку в обговоренні теми 5G: я вірно розумію, що навіть 5G на архітектурі NSA – неблизька перспектива в Україні, а на SA годі й сподіватись?

- Побудова 5G SA архітектури вимагатиме від телеком-операторів повної зміни ядра мережі. Це доволі дорогий проєкт. Причому як щодо грошей, так і щодо часу – на його реалізацію може знадобитися кілька років. Натомість SA – це дійсно зовсім інші переваги й можливості. Якщо при 5G NSA затримка в передачі сигналу практично не відрізняється від затримки в LTE, то при 5G SA рівень затримки сигналу в рази нижчий – в межах 5-10 мілісекунд. Але, знов-таки, впровадження цієї переваги буде логічним за умови готовності бізнесу, промисловості, виробництв їх використовувати. Чому це важливо? Бо це питання пріоритетів, яке визначає скільки потрібно інвестицій і на які проєкти насамперед вони мають бути спрямовані. Сьогодні для DVL пріоритет номер один – забезпечення сталості мережі…

- Тоді переходимо до питання забезпечення сталості мережі. У квітні з повідомлення пресслужби DVL ми дізнались, що з 2022 року в енергостійкість третього за величиною мобільного оператора lifecell загалом було інвестовано близько 2 млрд грн, що дозволило забезпечити 89% базових станцій, які визначені розпорядженням НЦУ про забезпечення сталості мережі, автономним живленням до 10 годин. Проте ще в серпні 2024 року на етапі фінального завершення угоди з NJJ CEO DVL Михайло Шелемба в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна" казав, що вимога НЦУ забезпечити 10 годин автономної роботи базових станцій в низці випадків виглядає як нереалістична, а от вийти на 5-6 годин автономної роботи цілком можливо. Він вказував на низку серйозних технічних перепон на шляху реалізації проєктів збільшення автономності до 10 годин, зокрема потребу в додаткових обсягах електроенергії, потребу збільшувати потужність джерел е/е для низки базових станцій, зрештою, розташування базових станцій, в тому числі й тих, які знаходяться на дахах багатоквартирних будинків. Як вдалося за такий короткий період – менше року – перейти від "скоріше неможливо" до "абсолютно можливо й вже виконано"?

- Коли проєкт такого масштабу перебуває на етапі вивчення можливостей його реалізації, – а ми говоримо про дуже масштабний проєкт, – завдання забезпечити сталість роботи в умовах відсутності стаціонарних джерел живлення для 9 тис. мобільних сайтів, визначених вимогами НЦУ справді може здаватися майже нереалістичною. Зокрема, з огляду на терміни, в які цей проєкт мав бути впроваджений (до 1 лютого 2025 року – ІФ-У). Ми розуміли, що за відведений нам час в умовах війни завдання знайти необхідну кількість спеціалістів і підрядників є більш ніж складним. Гостро стояло також питання бронювання для співробітників, працівників підрядних організацій. Завдяки об’єднанню в групу DVL на допомогу прийшли спеціалісти "Датагруп-Volia". Компанія мала велику технічну базу, багато професіоналів із досвідом підключення абонентів та обслуговування фіксованих мереж. Тому перше – це наявність людей, внутрішніх ресурсів, підрядників. Друге – закупівля обладнання і його постачання. Тут допомогли перемовини з вендорами, які команда "Датагруп-Volia" розпочала ще готуючись до об’єднання з lifecell. Це вплинуло на можливість швидко закупити у вересні 2024 року велику партію батарей, які почали надходити вже у грудні того ж року. Окрім цього, були ще й додаткові виклики, зокрема у вигляді  сайтів, до яких фізично важко дістатись.

Ми розпочали цей проєкт, фокусуючись на регіонах, в яких погодинні відключення електроенергії траплялись найчастіше і тривали довше, ніж на решті територій. Продовжуємо виконувати роботи регіон за регіоном. Останні цифри: вже забезпечили 90% базових станцій всієї мережі по Україні, які визначалися вимогами НЦУ, джерелами живлення, здатними працювати протягом 10 годин в умовах відсутності стаціонарного електропостачання. В 16 регіонах цей показник вже перевищує 90%, а в 10 з них роботи завершені на 100%.

- Ви кажете, що переважно відбувалася заміна акумуляторних батарей. Не встановлення, а заміна?

- Ви правильно звернули увагу. Переважно ми говоримо про заміну. Ті батареї, що були встановлені на об'єктах lifecell ще до блекаутів, довелося повністю замінити на більш сучасні.

- Якого типу батареї потребували заміни?

- Гелеві акумуляторні батареї. Ми замінюємо їх на сучасні літій-залізо-фосфатні (їх також називають літій-іонними), що мають 48V по 100 ампер*годину, які якраз здатні забезпечувати 10 годин автономної роботи. І, звісно, кількість зарядів-розрядів у них значно вища порівняно зі старими батареями. Перші 15 тис. таких батарей lifecell закупив, коли постала потреба після перших блекаутів у 2022 році. Друга фаза розпочалась після закриття угоди з об'єднання компаній у вересні в 2024 року – одразу після приходу нашої команди було закуплено ще 33 тис. батарей. У січні 2025 року розпочали встановлення. Наразі з 33 тис. вже встановлено 24 тис. батарей. Загалом після завершення проєкту вийде 48 тис. нових акумуляторних батарей.

- Цього буде достатньо щоб забезпечити 100% мережі можливістю працювати автономно протягом 10 годин?

- Абсолютно. В контексті виконання вимог НЦУ щодо стійкості мобільних мереж можна вважати, що ми вже наближаємось до завершення цього проєкту.

- Можете спрогнозувати, коли це станеться?

- Якщо не станеться форс-мажору, можна очікувати, що до кінця 2025 року. Це наша мета. Але знову ж таки, багато залежатиме від наявної кількості працівників, доступу до сайтів.

- Звернула увагу на уточнення у пресрелізі, де йшлося про останні успіхи в забезпеченні сталості мережі: тривалість роботи базових станцій в умовах відключень стаціонарних джерел електроенергії залежить від навантаження на мережу та часу для повноцінної підзарядки. Слід розуміти, що навіть літій-іонні батареї за певних умов працюватимуть менше 10 годин?

- Все доволі просто. Залежно від типу для повної перезарядки будь-якої акумуляторної батареї потрібний певний час. Скажімо, якщо це 4 години, а електроенергія зі стаціонарного джерела буде подаватися тільки дві години на розряджені в нуль батареї, то вони не зможуть автономно працювати наступні 10 годин. Але наші сучасні батареї мають ще одну додаткову перевагу – можуть заряджатися швидко.

- Це лише здається, що генератори як інструмент забезпечення сталості мереж вже відійшли на другий план?

- Не відійшли.

- Яка їхня роль?

- Вона залишається важливою, тому що, згідно з вимогами регулятора, ми маємо забезпечувати 25% мережі і критичних сайтів для роботи протягом 72 годин.

- Для цього використовуються генератори?

- Звісно, тому що батареї забезпечують роботу тільки до 10 годин, а щоб забезпечити 72 години безперебійної роботи, потрібні генератори.

- На скільки у відсотках ви виконали цю задачу?

- Середній показник по мережі – 25% базових станцій, що можуть автономно працювати впродовж 72 годин. Тому генератори досі актуальні. Ми закуповуємо нові і за допомогою їх забезпечуємо сталість в критичних точках.

І по батареях, і по генераторах – це зараз наша системна стратегічна задача, у нас такий пріоритет номер один – забезпечення сталості мережі в умовах відключень електроенергії. На щастя, останнім часом їх немає, і для більшості споживачів проблема відійшла на другий план.

- Тільки не для регулятора.

- Звісно. Бо якщо проблема повернеться, всі відчують вплив моментально. От наразі чим користується переважна більшість абонентів? Що їм потрібно? Запити номер один і два – покриття і стабільна швидкість мобільного інтернету. Більшість людей використовують data usage (використання даних) для перегляду соцмереж (Instagram, TikTok, Facebook) та месенджерів. Також переглядають стрімінгові відео (YouTube, Netflix), рідше – здійснюють відеодзвінки. І залежно від послуг, які використовують, формуються їхні очікування від телеком-операторів та мереж. На сьогодні сталість мережі – це один із інструментів для повного задоволення абонентів, які можуть користуватися потрібними їм сервісами без переривань, зокрема через знеструмлення.

- Бачимо зі звітів НКЕК та інших мобільних операторів, що частка використання голосу незначно, але постійно знижується, торік - на 1%... І тому сучасні технології, про які останнім часом багато говорять телеком-оператори, впроваджує і ваша компанія. VoLTE і VoWiFi – наскільки вони можуть бути затребувані серед споживачів? Адже це також види голосового зв'язку…

- Згоден, останнім часом люди стали менше користуватися послугами голосового зв'язку. Проте переважна більшість ще продовжує розмовляти по телефону з особистих питань чи по роботі. І якщо ви поглянете на мережу, то більша частина 3G-технології використовувалась для обслуговування мобільного голосового зв'язку. Це доволі низька ефективність використання спектру. Що відбувається зараз? Ми переводимо абонентів з технології 3G на LTE, зокрема для голосу через LTE, і вивільняємо частоти. За рахунок цього поступово відключаємо технологію 3G, яка в більшості країн світу йде в минуле, зменшуємо споживання електроенергії на мережі, збільшуємо ємність LTE. Поширення технології VoLTE сприятиме цим процесам. Ми розуміємо, що певна частина населення якийсь час ще потребуватиме 2G і 3G, адже не має змоги купити сучасний смартфон і використовує девайси попередніх поколінь, які не підтримують VoLTE. Глобальна мета – поступово замінити голос на базі 3G на VoLTE, яка має численні переваги і для самого споживача.

По-перше, технологія значно скорочує час з'єднання: в традиційних технологіях це 5-6 секунд, при використанні VoLTE – 2 секунди і менше. І така різниця доволі відчутна. Відрізняється якість голосу, з якою ви чуєте співрозмовника – з VoLTE вона набагато краща, ніж при звичайному голосовому зв’язку. Крім того ми впровадили технологію EVS (Enhanced Voice Services - кодек, який використовується для покращення якості голосового зв'язку через мобільні мережі 4G, забезпечуючи високу якість голосових викликів, низьку затримку і високу ефективність стиснення - ІФ-У). З цією технологією ми використовуємо весь наявний голосовий спектр. Як це відчувається практично? У абонента буде враження, що співрозмовник буквально з ним поряд, в одній кімнаті. Технологія дає змогу чути живий голос співрозмовника без викривлень.

По-друге, сама технологія VoLTE передбачає можливість одночасного користування голосовими послугами й мобільним інтернетом завдяки пакетній передачі голосу, так само, як і звичайних даних. Це означає, що ви можете в один і той самий момент часу говорити по телефону і мати доступ до інтернет-ресурсів, отримувати повідомлення в месенджерах тощо. Попередні технології (2G/3G) не могли забезпечити користувачу такі переваги, оскільки використовували окремі канали для передачі голосу і даних.

- Що вимагається від споживача, який хоче користуватись VoLTE та EVS?

- Нічого окремо не вимагається. Це специфіка технології і специфіка роботи пристрою. Ми впровадили цю технологію на мережі, протестувавши з виробниками мобільних пристроїв. Все працює.

- А потрібно бути абонентом lifecell?

- Так, потрібно використовувати sim lifecell й активувати підписку на сервіс VoLTE. В рамках впровадження технології, ми поступово проводимо 3G-Sunset. Перший проект реалізували в Славутичі у вересні 2024 року. 23 квітня 2025 року відключили 3G-мережу в Коломиї. Попередньо, наступними будуть Черкаси. Для абонентів населених пунктів, в яких Sunset вже відбувся, ми включаємо VoLTE за замовчуванням. Це не відбувається одночасно для всіх абонентів. Наразі маємо на мережі 3,8 млн абонентських пристроїв з підтримкою VoLTE (третина від 9,5 млн користувачів lifecell - ІФ-У).

- Які плани щодо 3G Sunset? Чомусь мені здається, що ваші конкуренти з "Київстару" виконують його значно швидше…

- Дивіться, я говорив про наш підхід і він лишається незмінним: ми аналізуємо географію міста, концентрацію користувацьких терміналів (смартфони, планшети – ІФ-У), визначаємо ємність LTE-мережі, якої потребуємо. Тобто постійно аналізуємо ситуацію.

Наразі в наших планах до середини року завершити модернізацію мереж в Києві. Ми замінюємо старі базові станції, на яких використовувалися фідерні кабелі, на сучасні, побудовані не безфідерній технології, додаємо LTE 2100 та LTE 900. Паралельно активуємо абонентів VoLTE. Наша ціль – 500 тис. абонентів, для яких зробимо активацію VoLTE в Києві. Загалом вже понад 733 тис. наших абонентів користуються цією технологією.

- Ще одна технологія, про впровадження якої DVL також заявляли, – VoWiFi. Можете розповісти детальніше?

- Це цікава технологія, яка дозволяє абонентам виконувати традиційні голосові дзвінки навіть в умовах повної відсутності покриття мобільної мережі, наприклад у бомбосховищі, де немає покриття, але підключений Wi-Fi. Технології VoLTE і VoWiFi lifecell запустив одним з перших в Україні, ще у 2022 році.

- Технологія з'єднання через супутник – одна з сучасних альтернатив мобільного зв'язку в Україні - на ваш погляд, знайде попит у нас, має майбутнє? Дуже цікаво знати вашу думку, адже ви починали кар'єру в компанії UkrSat на посаді керівника відділу експлуатації супутникового зв'язку. Упевнена, маєте потужну експертизу у питанні…

- Дякую, що нагадали мені 2000 рік, мою першу роботу.

Щодо технології супутникового зв'язку – власне, для кожної технології знайдеться місце і споживачі, які віддаватимуть їй перевагу. В майбутньому супутниковий зв'язок необов'язково буде окремою технологією - він може бути доповненням до іншої технології. "Датагруп" давно розвиває цей напрямок, має ліцензію на послуги. Клієнти, які користуються послугою, це переважно B2B.

Супутниковий зв’язок має свої великі переваги, особливо в локаціях, де покриття мобільних операторів взагалі відсутнє. Є й недоліки, зокрема затримки в передачі сигналу. Зараз розвивається зовсім нова супутникова технологія Direct to Cell – завдяки їй абоненти зможуть надсилати та отримувати короткі повідомлення навіть в районах, де зовсім відсутнє покриття. І це важлива послуга, можливо, вона врятує тисячі життів. Для неї буде ніша, будуть абоненти, для яких це потрібно.

- Так, ми часто бачимо в художніх фільмах сюжет, де після падіння літака пасажири, які вижили, не можуть зв'язатися із зовнішнім світом і попросити про допомогу. З Direct to cell людина в біді зможе передати повідомлення і навіть координати місця, в якому сталося лихо… Питання: якою буде ціна послуги?

- Поки незрозуміло, але ясно, що це буде значно дорожче, ніж вартість мобільного зв'язку або доступу до інтернету через мобільну мережу

.

- Хто наразі партнер "Датагруп" в наданні послуг супутникового зв'язку?

- Компанія Viasat (міжнародна компанія, що спеціалізується на наданні супутникових послуг, зокрема інтернет-з'єднання через супутники. В Україні Viasat пропонує послуги супутникового інтернету, зокрема для віддалених регіонів, де традиційні способи підключення обмежені – ІФ-У).

- Кількість користувачів послуг супутникового зв'язку, за досвідом "Датагруп", зростає, стоїть на місці чи знижується?

- Збільшується, враховуючи ситуацію, в якій ми знаходимося, і потреби. Наприклад, з'являються зони, де потрібно побудувати нові об'єкти в разі, якщо певний бізнес переїздить на нову локацію або започатковує компанію, і саме там потрібен доступ до телекомунікаційних сервісів.

- Наприклад, бурова вишка в полі чи в Карпатських горах, вірно?

- Та навіть заправка чи магазин у невеликому населеному пункті, в якому є проблеми з мобільним покриттям, можуть бути зацікавленими у використанні супутникового зв'язку.

- Придбавши ліцензію на частоти 2100 на аукціоні НКЕК, lifecell, як і інші компанії-покупці, взяв на себе зобов'язання з розбудови інфраструктури. Які проекти плануєте реалізовувати в цьому напрямку?

- Придбавши ліцензію на частоти 2100 на аукціоні – додаткові 5 МГц, – ми змогли сформувати суцільну смугу. Як я говорив від початку розмови, наразі всі наші сили спрямовані на зміцнення сталості мережі. Тому людський і фінансовий ресурс, який має компанія, йде на цей напрямок. А друге, про що я теж казав, – проєкт в Києві, де працюємо з покращенням якості покриття. Загалом частоти LTE 2100 ми впроваджуємо, щоб збільшити ємність мережі. І продовжуємо будувати нові сайти на всій території України.

- Скільки їх буде – нових базових станцій?

- DVL розробила трирічний план розвитку мережі lifecell (Михайло Шелемба вперше заявляв про нього в листопаді 2024 року – ІФ-У). Зараз перебуваємо у фінальному раунді з одним з основних вендорів.

- З ким, яка це компанія?

- Наша мета - побудувати й модернізувати до тисячі сайтів у 2025 році. Мережа (lifecell, - ІФ-У) розвивається, і ми дійсно бачимо потребу в нових сайтах. Також є сайти, на яких нам потрібно зробити модернізацію із заміною обладнання, щоб збільшити ємність. Наприклад, робимо це зараз Києві. Наразі бачимо потребу у збільшенні ємності і покриття на Лівому березі у певних районах: Осокорки, Позняки, Троєщина, Харківський. Відповідно, там насамперед і працюємо.

- Як швидко плануєте побудувати до 1 тис. нових сайтів?

- Наша мета – будувати й модернізувати до 1 тис. сайтів на рік в межах реалізації трирічного плану розвитку. Загалом буде близько трьох тисяч сайтів під модернізацію та побудову. Це план, але, звісно, в нього можуть вноситися певні корективи. Ви ж розумієте, розвиток мобільної мережі – він від чого залежить? Передусім від кількості, концентрації абонентів, обсягів споживання. Наприклад, коли почалась міграція зі Східної України до Центральної і Західної України, телеком-операторам довелось переглядати конфігурацію мереж. Залежно від концентрації абонентів ємність в одних регіонах збільшувалася, а в інших - зменшувалась. Тому все може змінитися, і поведінка абонентів теж. Можливо, з'явиться новий сервіс, і це також матиме вплив на мережу. Отже, наразі ми погодили короткострокові плани, але будемо гнучко реагувати на ситуацію.

Це ми обговорили мобільну складову, але ж DVL продовжує розвивати й оптичну мережу, впроваджуючи GPON по всій території України. У цьому напрямку також маємо амбіційні плани – у розвиток мережі GPON протягом трьох років компанія планує інвестувати 1,5 млрд грн.

Лише за 2025 рік плануємо побудувати мережу підключень для 300 тис. квартир. З цього обсягу станом на початок травня для 100 тис. вже побудували, а загалом від початку проєкту у травні 2024 за рік охопили цією технологією понад 270 тис. квартир. Ми говоримо про масштабну модернізацію мережі у Львові, Вінниці, Києві, Харкові, Дніпрі. Також додатково точково будуємо ще у 26 містах по всій Україні.

- Підключаючи GPON, чи ви замінюєте FTTB-, DOCSIS-мережі?

- Так, модернізуємо мережі FTTB та DOCSIS. Цим, зокрема, теж досягаємо мети забезпечувати сталість роботи мережі на додачу до надання більших можливостей абонентам, у яких зросли вимоги до швидкості інтернету. Так вони зможуть використовувати швидкісне гігабітне підключення. Розпочали минулого року з DOCSIS – це Львів, Вінниця і Київ, де найбільші мережі на цій технології. Планували спершу зосередитися саме на такій модернізації. Винятком став Харків, де почали замінювати FTTB, але це був свідомим вибір - додати місто, яке постійно потерпає від обстрілів і де потреба людей мати енергостійкий доступ до інтернету критична.

Далі масштабуємося на FTTB. Цього року додався Дніпро. Робимо це покроково: замінюємо старі технології на сучасні, будуємо нові мережі. Наша ціль - по GPON до кінця 2025 року досягти проникнення до 60% в кожному місті, де проводимо масштабну модернізацію. Але в темпах будівництва ми дуже залежимо від зовнішніх факторів, серед яких і відновлення зруйнованої обстрілами інфраструктури, й організація резервування ключових вузлів мережі для стабільності її роботи, і можливості бронювання працівників.

- Повернімося до питання про переваги. Якими вони будуть для користувачів DVL після реалізації трирічного плану розвитку мережі?

- Знову-таки, виходимо з того, якими є потреби абонента. Абоненту потрібно покриття. Як ми кажемо, воно має бути "килимовим", щоб люди могли вільно пересуватись в усі куточки міста, не відчуваючи жодного дискомфорту в якості послуг, якими вони користуються. Над покращенням покриття ми зараз працюємо, впроваджуючи LTE 900, LTE 1800. За рахунок цих технологій ми збільшуємо покриття. Впровадження LTE 2100 дозволить збільшити ємність. Зі збільшенням ємності зростає швидкість мобільного інтернету. Ви знаєте, що є ємність базової станції, яка ділиться між активними абонентами. Що більша ємність базової станції, то більші "шматочки" отримують абоненти. Впроваджуючи LTE 2100, ми робимо ці "шматочки" більшими.

- У скільки разів – так коректно запитати?

- Ціль, яку ми собі поставили, – підвищити ємність мережі в межах наявного покриття на 30%, що означає можливість обслуговувати більшу кількість користувачів без зниження швидкості або якості зв’язку.

- Яке місце в архітектурі технологічних змін, які впроваджує DVL, займає оператор аналогового, цифрового, інтерактивного телебачення (OTT-сервіси) Volia?

- Все досить просто. Саме за рахунок можливостей Volia, зокрема вдалось запустити тарифну пропозицію "Лайфсет", яка об'єднує три ключові послуги: мобільний зв'язок, домашній інтернет та телебачення. Завдяки наявній у Volia ТБ-платформі ми змогли сформувати це наповнення. Запит від абонентів на відеоконтент є, тому наша команда працює над тим, щоб ці продукти розвивати, розширювати бібліотеку контенту. На початку року провели ребрединг, і Volia TV стала lifecell TV, а можливості користування послугами телебачення отримала широка аудиторія абонентів lifecell як доповнення до звичних послуг мобільного зв’язку і з додатковою перевагою підключення фіксованого домашнього інтернету – це все тепер можна отримати в одному тарифі.