Грозит ли бизнесу в Украине закон об ответственности юрлиц за подкуп иностранных чиновников?

19:20, 09.01.2025 6 мин читать

Яна Корнийчук, адвокат отдела правового сопровождения объектов инвестирования АО "Инвестмент Лойер Групп"

(на украинском языке)

Практично на порозі Нового року, а саме, 26 грудня 2024 року, набув чинності Закон, який наробив не аби якого галасу в юридичній та бізнес спільноті України. Мова йде про Закон № 4111-IX щодо вдосконалення механізмів притягнення юридичних осіб до відповідальності за підкуп посадових осіб іноземних держав від 4 грудня 2024 року.

Зокрема, ряд експертів піддали критиці норми Закону, які дають право слідчим і прокурорам обмежувати роботу бізнесу "при наявності підстав вважати", що бізнес може "перешкодити" розслідуванню. На їх думку, таким чином Закон надає можливість правоохоронним органам пришвидшити блокування діяльності юридичної особи.

На крок ближче до ЕС

Як було авансовано заздалегідь, мета прийняття Закону № 4111-IX – забезпечення виконання Україною взятих на себе зобов’язань з імплементації Рекомендації Ради Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) щодо подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях та запровадження ефективного механізму притягнення юридичних осіб до відповідальності, який відповідатиме Конвенції ОЕСР про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях.

Ратифікація Конвенції ОЕСР є одним із обов’язкових кроків на шляху до членства в ОЕСР. Крім того, Конвенція є одним із найвищих антикорупційних стандартів, необхідних для наближення України до членства в ЄС.

Кримінальна відповідальність юридичної особи у вигляді заходів кримінально-правового характеру, яку в нашій державі запровадили у 2014 році, не задовольняла вимоги Конвенції. Саме тому і виникла потреба кардинально змінити підхід до притягнення до відповідальності юрособи за вчинення від її імені та/або в її інтересах кримінального правопорушення.

Водночас, цей механізм передбачений лише для кримінальних правопорушень, визначених статтями Закону: 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом), 369 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі) та 3692 (зловживання впливом) ККУ, вчинених щодо службових осіб, передбачених у частині 4 статті 18 ККУ. Це допоможе перевірити ефективність механізму на практиці щодо цієї конкретної категорії злочинів.

У подальшому, з урахуванням здобутого практичного досвіду та у разі ефективності запропонованого механізму кримінальної відповідальності юрособи, його дія буде розширена і на інші категорії кримінальних правопорушень.

Що нового пропонує Закон

По-перше, Закон дещо розширив перелік осіб, які визначені службовими особами. Так, крім осіб, зазначених у частині 3 статті 18, частина 4 тієї ж статті ККУ вказує, що службовими особами також визнаються посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, у тому числі присяжні засідателі, в органі місцевого самоврядування або автономному утворенні на території держави), іноземні третейські судді, особи, уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадові особи міжнародних організацій, а також члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів.

По-друге, доцільно відмітити встановлення підстав для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру незалежно від притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи.

Йдеться, зокрема, про встановлені фактичні обставини, що свідчать про:

• вчинення уповноваженою особою юрособи, її засновником, кінцевим бенефіціарним власником або членом наглядової ради від імені та/або в інтересах юридичної особи суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ст. ст. 209, 369, 3692 стосовно службових осіб, передбачених ч. 4 ст. 18 ККУ;
• незабезпечення здійснення покладених на уповноважену особу юрособи законом чи установчими документами юридичної особи обов’язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення від імені та/або в інтересах юрособи суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ст. ст. 209, 369, 3692, стосовно службових осіб, передбачених ч. 4 ст. 18 ККУ тощо.

Застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру з підстав, передбачених цією частиною, не потребує встановлення фізичної особи, дії або бездіяльність якої підпадають під ознаки діяння, передбаченого ст. ст. 209, 369, 3692 КК України (ч. 2 ст. 963 ККУ).

По-третє, заходи кримінально-правового характеру при вчиненні суспільно небезпечного діяння стосовно службових осіб іноземних держав у випадках, передбачених ч. 2 ст. 963 ККУ, можуть бути застосовані до суб’єктів приватного та публічного права резидентів та нерезидентів України, включаючи підприємства, установи чи організації, а також міжнародні (неурядові) організації, інші юридичні особи, створені відповідно до вимог національного чи міжнародного права. Крім органів державної влади, влади АР Крим, органів місцевого самоврядування, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Також, відповідно до нового Закону, ККУ доповнено ст. 9610-1, що передбачає додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру, а саме:

1. Тимчасове обмеження діяльності юрособи. Тобто, компанії забороняється протягом визначеного судовим рішенням строку здійснювати певні види діяльності, зокрема:

• брати участь у публічних та оборонних закупівлях;
• користуватися ліцензією;
• брати участь у приватизації чи оренді державного та комунального майна;
• отримувати новий або продовжувати строк дії спеціального дозволу на користування надрами;
• купувати облігації внутрішніх державних позик України;
• створювати та брати участь у роботі саморегулівних організацій;
• виробляти та розповсюджувати рекламу про власну діяльність та здійснювати спонсорство;
• брати участь у державно-приватному партнерстві та діяльності спільних підприємств тощо.

2. Тимчасове обмеження в отриманні прав та/або переваг. А саме, юридичній особі забороняється:

• одержувати будь-які пільги та активи від держави та територіальної громади;
• залучати, використовувати, освоювати кошти міжнародних технічних проєктів та міжнародних фінансових операцій;
• отримувати державну допомогу;
• набувати статус резидента Дія Сіті;
• отримувати державну та іншу фінансову підтримку експортної діяльності.

3. Суд може призначити додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру стосовно юридичної особи строком від шести місяців до трьох років.

Крім того, КПК України доповнений окремою главою 37-1, яка регламентує кримінальне провадження щодо застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб у спеціальному порядку, яка встановлює особливості участі представника у таких провадженнях, особливості досудового розслідування та загальні положення застосування обмежень до юридичної особи.

Не такий страшний чорт…

Навіть аналіз частини змін, які запроваджує новий Закон, дозволяє з упевненістю стверджувати, що документ направлений виключно на боротьбу із підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях та запроваджує ефективний механізм притягнення винних юридичних осіб до відповідальності.

Що ж до занепокоєння ряду експертів щодо негативного впливу цього Закону на бізнес в Україні зазначу: якщо компанія здійснює діяльність виключно в межах нашої держави, то навряд чи вона відчує дію нових норм на собі. Оскільки діяльність такої юридичної особи, скоріше за все, не пересікається з посадовими особами іноземних держав.

Якщо ж діяльність компанії поширюється на міжнародні ринки, й правоохоронні органи зможуть довести в суді її причетність до вказаних вище кримінальних правопорушень та наполягатимуть на необхідності застосування до такої юридичної особи заходів кримінально-правового характеру, тоді так – даний Закон дозволить пришвидшити блокування діяльності такої компанії.

Хоча, звертаю увагу, що і до внесення законодавчих змін правоохоронні органи мали право ініціювати в судовому порядку застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб, які підозрювалась у вчинені відповідних кримінальних правопорушень. І навіть тих видів заходів кримінально-правового характеру, які вже є у Кримінальному Кодексі України, достатньо для того, щоб заблокувати діяльність таких компаній.