Як Росія змінила економічну модель під потреби війни
В’ячеслав Бутко, економіст, економічний радник Київського безпекового форуму
За цифрами, що свідчать про суттєве погіршення економічної ситуації в Росії, скривається зміна її економічної моделі, яка тепер налаштована на задоволення потреб війни.
Статистичні дані по російській економіці налаштовують на оптимізм. Зростання ВВП в І кварталі (в річному вимірі) становило 1,4%, в той час як в І кварталі минулого року - 5,4%. В січні-травні дефіцит бюджету становив 3,4 трлн. руб., що на 2,67 трлн. руб. або в 4,7 рази більше, ніж за перші п’ять місяців минулого року. Доходи бюджету РФ за січень-травень зросли на 3,1%, а витрати зросли майже в семеро вищим темпом - на 20,7% - через масоване авансування видатків на ВПК та зниження нафтогазових доходів, які за перші п’ять місяців скоротились на 14,4% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Обсяг виробництва цивільної продукції знижувався в І кварталі в середньому на 0,8% в місяць. Є ознаки стагнації економіки, не виключено й перехід до рецесії. Що й підтвердив 19 червня міністр економіки Решетніков на Санкт-Петербурзькому економічному форумі – "За цифрами у нас охолодження. За поточними відчуттями бізнесу та індикаторами ми загалом уже, мені здається, на межі переходу в рецесію".
Втім, те, що відбувається в економіці РФ – закономірний наслідок політики структурної трансформації економічної моделі, запущеної три роки тому. Владі РФ треба було:
- збільшити випуск в ВПК та суміжних секторах й забезпечити перетікання туди ресурсів;
- зробити це так, щоб уникнути помітного якісного та кількісного спаду споживання, й так, щоб принаймні чимала частина тягаря лягла на населення (в дещо завуальованій формі).
Тобто забезпечити потужній бюджетний імпульс й перерозподіл ресурсів на користь ВПК. Оглядаючи ретроспективно за останні три роки це виглядало так:
- відкривається потужне бюджетне фінансування ВПК та деяким інших секторам й водночас знижується ключова ЦБ РФ (в квітні 2022 року – 20%, в вересні – 7,5%);
– знижена ставка веде до того, що населення бере споживчі, авто- та іпотечні кредити й здійснює відповідні покупки за позичені кошти;
- грошовий потік призводить до сплеску інфляції;
– ЦБ РФ піднімає ставку. Перший крок в липні 2023 року – до 8,5%, й далі в декілька кроків ставка зростає спочатку до 16% в січні минулого року й до 21% з жовтня (на початку червня цього року символічно знизили до 20%);
– разом з цим влада РФ продовжує накачувати бюджетними грошима ВПК та пов’язані з ним сектори (а також будівництво), збільшуючи випуск й забезпечуючи працюючим в цих секторах різке зростання доходів;
- інфляція не знижується бо уряд РФ закачує гроші в економіку й ресурси йдуть в ВПК та пов’язані із ним сектори, створюючи дефіцит грошей та інших ресурсів в іншій частині економіки, й цей дефіцит компенсується зростанням цін;
- зростання цін "з'їдає" надлишкові доходи зайнятих в галузях, що фінансується з бюджету й це балансує споживчий ринок – жодних товарних дефіцитів немає.
Така політика в певний момент не могла не призвести до уповільнення або падіння у всіх секторах, за винятком тих, що фінансуються урядом - ВПК та суміжні. Але, це є елементом виконання завдання структурної трансформації. Не повинно було бути ні зростання економіки РФ на довгостроковому обрії, ні зростання добробуту населення – мало бути зростання виробництва у вузькому секторі галузей та випереджаюче продуктивність зростання доходів тих, хто в цьому секторі зайнятий. Ті, хто не працює на ВПК та суміжні сектори, й не може підтримувати звичний рівень життя, а після зростання ставок ще й неспроможний платити кредити, буде вимушений піти працювати на ВПК або шукати другу, третю роботи. Тобто, або збільшувати випуск в ВПК та пов’язаних секторах, або скорочувати споживання (тим самим балансуючи попит та пропозицію на споживчому ринку), якщо немає можливості знайти додаткову роботу.
Економіка РФ розділилася на дві частини - одна частина (ВПК та пов’язані галузі, а також сектори, що їх забезпечують та обслуговують) поглинає ресурси іншої (цивільні галузі) й поглинатиме далі задля фінансування війни. Скорочення невійськових секторів економіки РФ йде на користь військовим потребам – менший попит на ресурси (капітал й труд) в цивільній економіці робить ці ресурси дешевшими для ВПК та суміжних галузей. Й спонукає тих, у кого зменшується дохід, йти до армії або до ВПК.
Зростання економіки РФ протягом двох минулих років сталося переважно завдяки бюджетній експансії, кошти для якої були акумульовані від експорту енергоресурсів - уряд РФ наростив бюджетне стимулювання на тлі експортних доходів, що виросли в 2021–2022 роках. Це призвело до високих темпів зростання в 2023-2024 роках та перегріву економіки, що спровокувало інфляційний сплеск. Перегрів економіки внаслідок потужного бюджетного стимулювання був таким сильним, що повернення на природну траєкторію зростання (для Росії за п’ятнадцять передвоєнних років середньорічне зростання ВВП – 1,1%) невідворотнє вимагатиме сильного уповільнення економіки, її скорочення до попередніх періодів.
Однак, разом із оптимістичними для нас тенденціями та цифрами треба віддавати собі раду – Росія перебудувала економіку на військові рейки. Це, м’яко кажучи, не додає оптимізму. Але продуктивніше бачити реальність, ніж тішити себе сподіваннями на близький економічний крах РФ.
