Наука, искусство и восстановление для детей: зачем сетевые модели образования Украине?
Ирина Жданова, основательница Научного лицея Чурюмова, исполнительный директор ОО "Фонд "Открытая политика", кандидат исторических наук
(на украинском языке)
Коли я активно працювала в робочих групах в парламенті і в Міністерстві освіти щодо адвокації спеціалізованої наукової і мистецької освіти, ми активно просували ідею, щоб в стандартах було прописано як окремий індикатор інтеграцію мистецтва і математики. На жаль, нас тоді не підтримали і забанили цю ідею. Як і пропозицію щодо ментального здоров'я. Після повномасштабного вторгнення лише лінивий освітній експерт сьогодні не говорить як важливо поєднувати навчання і психо-емоційне відновлення учнів. А от тема інтеграції - звелась до STEAM (Science, Technology, Engineering, Art and Mathematics) підходів. Які ризики і навіщо потрібно пілотувати мережеві моделі освіти, які інтегрують науку, мистецтво і ментальне здоров’я?
В чому ризик інтеграції науки і мистецтва через STEAM?
В тому що будуть знищені як окремі предмети фізика, хімія, біологія, астрономія (остання й так давно знищена в школах). У кращому випадку учні матимуть дуже загальні поверхневі уявлення з цих предметів. А під красиву упаковку STEM закуплені лабораторії та інтерактивні дошки через “своїх” провайдерів в обрані опорні школи. Сучасне обладнання & приріст знань - це не лінійна залежність. Мистецтво/Art в більшості випадків виключають з цього підходу.
Що робити місцевим школам в сільських, прифронтових громадах, у невеликих містах? Очевидно, що рівень знань з цих предметів буде і далі катастрофічно падати за винятком небагатьох спеціалізованих шкіл в містах-мільйонниках, які спрямовані на перемоги в олімпіадах і залученні дітей. Там є батьки, які усвідомлюють навіщо природничі дисципліни, математика. До таких батьків і я колись себе відносила. Тому діти вчились в Київському науково-природничому ліцеї 145. Зараз мої діти вже дорослі. І легко та успішно реалізують свої фундаментальні знання в дуже різних сферах не у містах-мільйонниках.
Я ж навчалась в школі в невеличкому містечку Черняхів і одночасно у заочній республіканській фізмат школі. Заочний формат забезпечував доступ до такої інакшої поглибленої освіти. У сучасних умовах цей заочний формат (доступ) може замінити онлайн навчання в поєднанні з офлайн сесіями-таборами в безпечних громадах.
Потрібно шукати нові інноваційні мережеві моделі.
Гнучкі, з колабораціями з іншими установами, державними, громадськими, приватними. Серед цього калейдоскопу можливостей - табори в безпечних громадах, де поєднується оздоровлення та розумний відпочинок, вивчення природничих предметів, експерименти з мистецтвом і психо-емоційним відновлення. Вони мають розбудовуватись як відкриті мережі. Мережеваосвіта прописана в Законі “Про освіту”.
Саме таку модель команда Наукового ліцею-пансіону ім. Чурюмова буде тестувати в липні з учнями 1-8 класів в безпечні громаді в Карпатах. Буде 9 експериментів, астрономічні спостереження і 5 музичних майстерок за Орф-методом. Це все в колаборації з академічними державними науковими установами в Києві і приватною ініціативою “Співоча майстерня” в Чернігові.
Плануємо це все далі описати в моделі. Щоб наші пропозиції були не лише в архівах робочих груп в парламенті і Міністерства освіти, а й працювали в місцевих громадах.
Де взяти гроші?
Фінансування щедро дають на такі проекти донори. Не всі ці гроші навіть використовуються. Кошти на оздоровлення і відпочинок дітей можна знайти (запланувати) в місцевих бюджетах окремою статтею. В нашому випадку це оплачують замовники освітніх послуг - батьки. Інакше моделювання буде залежати від примхів донорів і чиновників. Але ця модель не є надто дорогою для місцевих громад, якщо її масштабувати.
Головне.
Не гроші. І не закони. А розуміння важливості моделювання альтернативних мережевих форм освіти і відновлення дітей. Не шукати причини чому це неможливо зробити, пропонувати що і як можна зробити. Робити.
