15:00 02.08.2023

Почти стопроцентно можем установить тех, кто руководил преступлениями, которые совершили оккупанты - руководитель Департамента войны

13 мин читать
Почти стопроцентно можем установить тех, кто руководил преступлениями, которые совершили оккупанты - руководитель Департамента войны

Эксклюзивное интервью информационному агентству "Интерфакс-Украина" руководителя Департамента противодействия преступлениям, совершенным во время вооруженного конфликта, Офиса генпрокурора Юрия Белоусова (подается на украинском языке).

Через несколько недель истекают сроки досудебного расследования дел по военным преступлениям, которые были открыты в начале войны и до сих пор не имеют подозреваемых. Действующее законодательство прописывает либо закрыть дело, либо завалить украинские суды огромным количеством обращений прокуроров о продлении сроков расследования. Руководитель Департамента войны рассчитывает на парламент и ждет соответствующих законодательных изменений в ближайшее время.

Текст: Оксана Геронтьева

 

Україна – єдина в світі країна, яка має досвід розслідування воєнних злочинів під час війни

Наскільки ефективним є наразі розслідування воєнних злочинів, скоєних РФ в Україні? Що змінилося в роботі Департаменту війни з досвідом у півтора роки повномасштабної війни?

Україна об’єктивно ніколи не мала систему розслідування воєнних злочинів: хоч війна і почалася в 2014 році, але системної роботи не було, бо масштаб злочинів тоді був не такий великий.

В 2019 році був створений спеціалізований департамент, що займався воєнними злочинами по Донбасу і Криму. Він доволі ефективно працював з урахуванням обсягу робіт, який тоді був.

З моменту повномасштабного вторгнення рф пішов такий вал роботи, що було прийняте рішення розширити масштаби і сферу діяльності – з 2022 року в реальному режимі ми почали створювати систему. Роль нашого Департаменту як раз і полягає в тому, щоб створити сильну національну систему переслідування за воєнні злочини.

В перші дні, зіштовхнувшись з новою реальністю, система працювала за старими лекалами. Багатьом здавалося, що все і так очевидно: ворог напав на нашу країну, і повинен бути покараний за сам факт того, що перебуває в Україні. Емоції, лють, бажання справедливості могли перебити стандарти верховенства права і якість розслідування. Тому ми дуже трепетно почали ставитися до процесу і зараз кожне з цих розслідувань на нашому контролі.

Домоглися створення спеціалізованих підрозділів в 9 обласних прокуратурах, в них працюють прокурори, які займаються виключно воєнними злочинами. По аналогії поліція і СБУ створили такі самі підрозділи. Також розробили стандарти розслідування воєнних злочинів, які поширили серед слідчих і прокурорів, щоб всі спілкувалися "однією мовою".

На теперішній час маємо 98 тис. зафіксованих фактів воєнних злочинів. Система кримінальної юстиції, я би сказав, доволі консервативна, тому переважно працюємо з паперовими матеріалами. А провести аналітику з папером в руках неможливо – це все треба цифровізувати. Тому й було прийняте рішення, яке з часом дозволить прискорити нашу роботу. Фактично це так звана система "е-кейс", коли спілкування слідчого, прокурора і судді переважно переводиться в цифровий формат, - це пришвидшує обмін інформації і використання різного роду аналітичних рішень.

Технічне завдання вже розроблено, і зараз Офіс генпрокурора разом з європейськими партнерами шукають європейську компанію, яка почне це впроваджувати. Крім того, оцифровуємо матеріали кримінальних проваджень, систематизуємо і класифікуємо.

Щодо результатів. Жартома я кажу, що нас завжди критикують за дві речі: що працюємо занадто повільно і що працюємо занадто швидко. "Як це так, ви ще нікого з росіян не притягли до відповідальності" і одночасно "як це так, що ви під час війни документуєте злочини, а інші країни починали цей процес через 10 років після завершення війни". Сидіти і чекати завершення війни ми не можемо собі дозволити. Україна – єдина в світі країна, яка має досвід розслідування воєнних злочинів під час війни. Мені не відомі країни, які б збирали докази під час війни та ще й в таких масштабах війни.

 

Ідентифіковані сотні тисяч росіян, які знаходяться в Україні, але перетин кордону військовим під час війни не є злочином

Скільки росіян, які знаходяться в Україні, вже ідентифіковано і скільки серед них підозрюваних?

Разом з колегами з СБУ і Нацполіції ідентифікували сотні тисяч росіян, які перебувають в Україні. Є відповідні бази даних, де є всі ідентифіковані росіяни - військові, працівники розвідок. Не всі з них вчиняли воєнні злочини. Це теж важливо розуміти – на жаль, перетин кордону військовим під час збройного конфлікту за міжнародними стандартами не є злочином. А ми орієнтуємося на ці стандарти, для нас верховенство права має значення.

Якщо будемо притягати до відповідальності за перетин кордону, це означатиме, що Україна не виконує міжнародних зобов’язань.

Тому розглядаємо все це і через призму потерпілої людини, яка очікує на справедливість, і через імідж держави.

Я так розумію, є ще категорія російських військових, які перевіряються?

Тих, хто в опрацюванні, тобто, росіян, які, як ми вважаємо, можуть будуть причетні до воєнних злочинів – десятки тисяч. Назвемо їм потенційно підозрюваними.

А не потенційних скільки?

А щодо офіційно підозрюваних є два великих напрямки: воєнні злочини і злочин агресії. По першому напрямку маємо 386 підозрюваних осіб. З цих осіб по 225 направили обвинувальні акти в суд, і з направлених в суд маємо 54 засуджених особи.

Чи є серед них засуджені не по "заочці"? І хто вони?

З 54 вироків 15 – реальні, не заочка. Як привило, це військові невисокого рангу, рядові або офіцери нижчої ланки, тому що генерали не потрапляють під час бою в наші руки, хоча і гинуть тут, на щастя для нас.

Так, більшість засуджених – по заочній процедурі, але є певний відсоток військовополонених.

Ми відпрацьовуємо кожного військовополоненого. Кожен з тих, хто потрапляв в наші руки, проходив через спеціальну систему, умовний скринінг. Якщо ми бачимо, що є можливі ознаки причетності до воєнних злочинів, то починаємо копати глибше і з’ясовувати. Далеко не у всіх щось знаходимо. Якщо це солдат, який знаходиться на нашій території, але не грабував цивільних, не катував, не вбивав, то він тримається як військовополонений.

Є окремі місця тримання, табори. Якщо навіть ми встановлюємо, що ця особа може бути причетна до воєнного злочину, все одно її тримають разом з військовополоненими. Тут ми жодним чином не порушуємо Женевські конвенції. Тобто, взятий у полон і звинувачений тримається в цих місцях утримання до моменту вироку. Зрозуміло, що якщо ми помістимо його в СІЗО, то життя його буде коротким.

 

Окупанти, які катували, ґвалтували чи вбивали цивільних, на обмін не йдуть

А після вироку де знаходиться засуджений російській військовий?

Жодні стандарти не регламентують, що робити з ним після вироку, чітких вказівок немає. Тому все по ситуації: є такі, що також тримаються в таборі, це теж фактично місце несвободи.

Вони також йдуть на обмін?

Так. Треба брати до уваги процедури, пов’язані з обміном. Це дуже складна тема, але немає жодних обмежень щодо того, щоб людина, яка має вирок, підлягала обміну.

Звичайно, тут повинен бути певний баланс. З одного боку Україна має зобов’язання перед потерпілими, жертвами, - люди чекають на справедливість і покарання винного. З іншого боку ми маємо зобов’язання перед нашими громадянами, які тримаються у ворога. Тому тут складні рішення.

Але є у нас така позиція: якщо особа вчиняла особливо тяжкі злочини, то вона відбуває покарання в Україні і не підлягає обміну. Це такі наші умовні "червоні лінії". Бо якщо ми всіх будемо обмінювати, то що тоді буде зупиняти їх від вчинення воєнних злочинів?

Скільки було обміняно з числа засуджених?

Рахунок на одиниці, не на десятки.

Тут ще є важливий момент. Коли ми говоримо про воєнні злочини, як правило, це стосується громадян рф. Але не тільки. Громадяни України з так званих "лнр" і "днр" також потрапляють в полон, їх дії кваліфікуються за статтею "державна зрада".

Тобто, росіянин, який не вчинив воєнний злочин, взагалі не має кримінального переслідування. Українець з "лнр" чи "днр", який не вчинив воєнний злочин, отримує "держзраду". І також можуть бути вироки і обмін.

Якщо мова про вбивства, сексуальне насильство, катування, то по цих вироках будуть відбувати покарання в України.

Скільки є у нас зараз фізично військових окупантів?

Цифра в сотнях. Зауважу, що у нас немає їх цивільних заручників, а вони утримують наших мирних громадян.

 

"Заочка" – не пустий звук

До заочного притягнення росіян та заочних вироків здебільшого в українців скептичне ставлення…

В переважній більшості притягуємо по "заочці" - це так. Але заочка – це не пустий звук. Вона накладає певні обмеження і дає нам певні повноваження з точки зору переслідування, розшуку активів цієї особи за кордоном, арешту активів.

Для нас заочка важлива. Якщо маємо беззаперечний факт, докази, що особа вчинила злочин, чого нам чекати? Фіксуємо, отримуємо рішення суду і тоді вже чекаємо. Ми ж не знаємо, де, хто і коли з’явиться – а вирок вже є.

Ви казали про другу категорії - підозрювані за злочин агресії. Там всі по заочній процедурі?

По цій категорії мова йде про вище військово-політичне керівництво. В магістральній справі по агресії маємо 674 підозрюваних особи. Це так званий елітарний злочин, підозрювані – люди, які мають надвисокі посади.

Маємо 312 справ в судах по цій категорії і 20 вироків. Вироки – стосовно депутатів держдуми рф. Так, це все – заочне.

Але це як раз ті люди, які мають багато активів за кордоном, які радо подорожували світом, а зараз через переслідування для них ці обмеження вже самі по собі - покарання. Але ми віримо, що вдасться притягти їх і до реального покарання.

Не всіх безпосередніх виконавців військових злочинів зможемо встановити

Чи встановлені підозрювані в найбільш кричущих випадках воєнних злочинів, з великою кількістю загиблих і потерпілих?

Ні, на жаль не всі.

Реально буде встановити причетних, якщо злочин був скоєний, приміром, у березні минулого року?

Тут треба розуміти, що маємо на увазі під "причетними". Є кілька категорій: безпосередньо виконавець, який вчинив злочин, і далі – керівник підрозділу, той хто спланував це, організував.

Якщо мова йде про безпосередніх виконавців, то з цим складно. Ми вивчаємо досвід інших країн, хоча, повторюся, Україна в цьому плані унікальна. Завдяки технічному прогресу ми можемо рухатися швидше, ніж рухалися колеги в інших країнах.

Докладемо максимум зусиль, але, допускаю, що не всіх виконавців зможемо встановити.

Але їхніх керівників зможемо встановити майже стовідсотково – хто керував конкретним підрозділом, який зайшов в конкретне село і вбив цивільних осіб.

 

Без врегулювання парламентом строків слідства почнемо втрачати провадження і нічого не зможемо зробити

В серпні-вересні закінчується строк досудового розгляду воєнних злочинів, зареєстрованих у лютому-березні 2022 року, по яких не було повідомлено про підозру. Чи означає це, що всі справи по воєнним злочинам РФ, де не були встановлені конкретні підозрювані, будуть закриті?

В КПК є окрема стаття, яка стосується воєнного стану. Вона містить специфіку розслідування саме під час воєнного стану. Коли її формулювали, то, скажімо так, без злого наміру, написали, що у кримінальних провадженнях, що були розпочаті до воєнного стану, строки не йдуть. Тобто, є оце "до". А юрист-формаліст скаже, що, коли воєнний стан ввели, то справи вже мають строк розслідування. Я пам’ятаю, в яких умовах це приймалося, малось на увазі, що по всьому, що розслідується під час війни, строки не йдуть.

КПК встановлює строк розслідування. По тяжких злочинах – 18 місяців. Тобто, якщо ми нікого не встановили з причетних, нікому не оголосили підозру, то досудове розслідування закінчується після 18 місяців. Далі – або воно автоматично закривається, або ми маємо продовжити строк у слідчого судді.

І тут в чому проблема: об’єктивно у нас просто не вистачить суддів розглянути увесь масив клопотань про продовження строків.

Наприклад, на всю Харківську область у нас наразі близько 17 тис. кримінальних проваджень по воєнних злочинах. Продовження строків має розглядатися судами за місцем розташування органу досудового розслідування. А в суді цього району 4 судді. І 17 тисяч наших проваджень! У суддів є ще мільйон інших справ. Навіть якщо вони просто будуть печатки ставити, не розглядаючи, і то не встигнуть.

Так виходить, що у нас реально ситуація критична.

Як виправити ситуацію?

Розраховуємо на парламентарів. Дуже вдячні комітету з питань правоохоронної діяльності, який власне зараз і розглядає основний законопроект 9314, низка альтернативних проектів також на розгляді. Вони всі стосуються внесення змін до КПК щодо строків досудового розслідування на період воєнного стану.

Дуже-дуже сподіваємося, що комітет знайде можливість підтримати ці зміни, а в сесійному залі вони будуть проголосовані.

По провадженням, які були розпочаті в перші дні повномасштабного вторгнення – у лютому і березні минулого року – строки закінчуються в серпні. Якщо зараз законопроект не приймається, а ми розуміємо, що об’єктивно судді не справляться, то почнемо втрачати провадження і нічого не зможемо зробити. Тоді ворог буде посміхатися нам в обличчя, а ми нічого не зможемо зробити.

В чому тут ще особливість ситуації. Україна є членом цілої низки міжнародних конвенцій. Є Конвенція ООН про застосування строків давності по воєнних злочинах і злочинах проти людяності, є Європейська Конвенція з таким же формулюванням. Ми інкорпорували це все в наш кримінальний кодекс, тобто, строків давності притягнення до відповідальності наразі немає.

А строки слідства є. Це реально парадокс. Ми говоримо про цю проблему дуже давно. І я дуже сподіваюся, що депутати нас почують. Вони розуміють ситуацію, принаймні, депутати з профільного комітету.

Хтось може думає, що якщо немає строків слідства, то можна сісти і розслабитися, - у нас фізично немає часу розслаблятися. Мова йде про те, що сама країна не має себе заганяти в таку критичну ситуацію.

 

В одному Маріуполі будуть десятки тисяч загиблих

За статистикою ООН загалом в Україні загинуло більше 9 тис. цивільних осіб, більше 16 тис. поранених. Ці цифри корелюються з тими, що зафіксовані в матеріалах справ по воєнних злочинах? Якою може бути реальна цифра?

Цифри близькі до тих, що ви назвали. Маємо підтвердження по 10 тис. 749 загиблих цивільних і 15 тис. 599 поранених. З цієї кількості 499 загиблих – це діти, 1 тис. 90 дітей поранені.

Розуміємо, що ці цифри – просто вершина айсбергу. Коли деокупуємо наші території, то цифри зростуть в рази, а можливо, в десятки разів. Думаю, що в одному Маріуполі будуть десятки тисяч загиблих.

А можна буде це взагалі встановити, окупанти ж напевне позбавилися доказів злочинів….

Будемо шукати. Завжди буде ризик безвісти зниклих людей. Росіяни ж могли перепоховати, вивезти, а тіла ми не знайдемо. На жаль, такі випадки можуть бути.

Але завдяки нашим партнерам система ідентифікації покращилася в рази. Кількість лабораторій, можливість аналізу ДНК – це зараз неспівставне з тим, що ми мали раніше.

Тому сподіваюся, що принаймні по тих тілах, що ми знайдемо, зможемо максимально ідентифікувати.

Але будуть ті, яких треба буде шукати. Бо когось, може, вбили і вивезли в іншу країну, закопали в росії чи в білорусі…

 

Притягнення до відповідальності – процес тривалий, і ніхто, крім нас, цього не робитиме

Допомога міжнародних партнерів вкрай важлива, але розслідувати воєнні злочини і притягати до відповідальності в переважній кількості кейсів буде Україна?

99% всіх воєнних злочинів розслідуються і будуть розслідуватися в Україні і винні в цих злочинах також будуть покарані в Україні.

Тільки по 1%, або навіть менше, будуть допомагати наші міжнародні партнери, бо їх функція допоміжна.

На початку війни були очікування, що хтось втрутиться, змахне умовною чарівною паличкою і відразу всі воєнні злочинці з Бучі опиняться в Гаазі. На жаль, так не буває. Все це – тривалий процес, а обсяги такі, що ніхто, крім нас, цього не зробить.

Я завжди кажу міжнародним партнерам: приїздить сюди не для того, щоб провести слідчі дії, а щоб навчити нас, передати обладнання. Дайте нам "вудочку" – ми зможемо зробити все самі.

Простий приклад – використання дронів для огляду місця подій. Раніше це виглядало фантастикою. А зараз отримали цю техніку і робимо слідчі дії набагато швидше, в десятки разів, і набагато якісніше.

Чи здобуті докази для притягнення посадових осіб Ірану до відповідальності у пособництві агресору? Справа про дрони має міжнародну судову перспективу?

Розслідування йде повним ходом, разом з нашими міжнародними партнерами. Багато чого ми вже знаємо і, думаю, багато кого зможемо притягти до відповідальності або в наших судах, або в міжнародних. Ті, хто це робить, однозначно розуміє, що дрони - це не якийсь товар подвійного призначення.

Це повне сприяння агресії, участь в агресії, як мінімум. Саме так воно, сподіваюся, буде кваліфікуватися і в міжнародних судах або в наших.

 

ЕЩЕ ПО ТЕМЕ:

РЕКЛАМА

ПОСЛЕДНЕЕ

Для реализации амбициозных планов привлекаем стратегического инвестора, это даст возможность группе Meest значительно ускориться в развитии и динамике – акционер Meest China Лысенко

Повышение минимальной заработной платы в 2025 г. на 100 грн обошлось бы в 5,3 млрд грн для бюджета – глава бюджетного комитета Рады Пидласа

Гарантии безопасности Украины это ее членство в НАТО - Столтенберг

Пока не закончится война, дефицит бюджета в Украине существенно не сократится – глава комитета Рады Пидласа

Глава Военного комитета НАТО адмирал Бауэр: Курск – плохая для Путина история

Увеличение налога на предметы роскоши является наиболее оправданным способом закрыть прорехи в бюджете Украины – региональный экономист ЕБРР Богов

Программа льготной ипотеки обеспечивает до 50% продаж девелоперам с аккредитованными строящимися объектами – коммерческий директор "Интергал-Буд"

Недавние испытания инновационных методов выявления мин, организованные ПРООН в Украине, показали обнадеживающие перспективы – директор кризисного бюро Шоко Нода

Посол ЕС в Украине Матернова: Европейский Союз однозначно настроен на продолжение масштабной поддержки Украины

Мы планируем расширить портфель коммерческой недвижимости – "Интергал-Буд"

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА