Украине нужно изменить трампоцентричную внешнюю политику
Игорь Жданов, Фонд "Открытая политика"
(на украинском языке)
Останнє інтерв’ю Дональда Трампа телеканалу Fox News мене, як і більшість нормальних українців, просто шокувало і розлютило.
Ну скільки ж, пане американський президенте, можна повторювати брехню та наративи росіян? Нести відвертий брєд, який не має нічого спільного з реальністю? Скільки можна принижувати Україну та українців?
А уявляєте, що скаже пан Трамп після прямих перемовин з Путіним?
До цих пір вся наша поточна зовнішня політика будувалася і будується на одному головному підході – нам потрібно сподобатися Трампу, довести, що ми є договороздатними. І тоді буде все – і американська зброя, і потужна дипломатична підтримка США.
На якомусь етапі здавалося, у тому числі і мені, що такий підхід є ефективним і має право на існування.
З цього ряду – угода про українські копалини, що насправді є угодою про оплату американської зброї та початок прямих переговорів у Стамбулі.
Насправді наша влада, міжнародні і вітчизняні експерти розуміли – результат цих перемовин буде нульовим, якщо не від’ємним. Адже росія постійно наголошувала, що це продовження тих, ще 22 року, стамбульських переговорів з їх знаменитими "де": демілітаризацією та денацифікацією.
Прогноз виправдався – результат дійсно нульовий (будемо молитися, щоби відбувся обмін полоненими 1000 на 1000). А ось негативу купа.
Нагадаю, що ми зламали перспективну гру із новим пакетом зовнішньополітичних санкцій, який мали оголосити європейці 12 травня. Невдобно якось получилося...
Але здається Стармер, Макрон, Мерк та Туск виявилися досить досвідченими політиками і зрозуміли вимушеність дій Володимира Зеленського, який погодився на ці переговори під публічним тиском Трампа.
Але головна проблема і загроза попереду – це ймовірні прямі переговори Трамп – путін. Їх конкретні результати передбачити важко, але вже сьогодні зрозуміло, що доброго для України там буде мало.
Безкінечне ходіння Дональда Трампа по колу путінської пропаганди заставляє замислитися – чи потрібно нам й надалі приймати участь у конкурсі "хто більше сподобається Трампу". Тим більше, що ми явно програємо на ньому російському диктатору.
Переконаний, що нам необхідно поступово змінювати стратегію, поки що трампоцентричної, зовнішньої політики. Можливо, публічно про це не наголошуючи.
Нарешті усвідомити: що війна надовго, єдиним союзником України є наші Збройні Сили, що потрібно відкинути внутрішньополітичні "розборки", розвивати власний ОПК, та інвестувати в освіту, що ситуація в Європі теж може у будь-який час змінитися і ми залишимося з Росією наодинці.
P.S. Дональде, ну скільки можна повторювати "якби, якби….". Нагадаю тобі старий український анекдот: якби у бабусі були б вуса, то вона була б дідусем.
